Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Україна належить до ТОП-3 постачальників продовольства на світовий ринок. Ми – п’яті в світі за експортом пшениці, посідаємо четверту сходинку за реалізацією кукурудзи, третю – ячменю та першу – соняшникової олії. Також наша держава – одна з лідерів у виробництві горіхів, рапса, гороху, проса, пшеничної муки, меду та іншої аграрної продукції. Про це повідомив заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький, передає прес-служба Мінагрополітики.
За підсумками 2021 року сільське господарство показало найвищий приріст виробництва – 14,4%, на сільгосппідприємствах виробництво збільшилося на 19,2%. У результаті сільське, лісове та рибне господарство торік дали найвищий відсоток до ВВП серед усіх секторів економіки – 10,6%.
Зазначається, що на агропродовольчу продукцію припадає найбільша частка загального експорту України – близько 41% за рік. Це суттєва складова наповнення бюджету держави. При цьому забезпечуються повністю внутрішні потреби продовольства.
«Насамперед хочу запевнити, що Україна зможе себе прогодувати в повній мірі. Ми маємо запасів для українців не на один рік. Ми почали активну посівну кампанію. У нас немає дефіциту за жодною з продовольчих позицій. Держава розпочала викуп в аграріїв зерна та інших запасів за кошти державного бюджету. Продовольчої продукції в нас значно більше, ніж ми зможемо спожити – це все не має псуватися, коли інші держави світу переживають кризу, а деякі – голод, а нам потрібна валютна виручка для підтримки своєї економіки», – зазначив Тарас Висоцький.
За його словами, раніше ми вивозили до 5 млн тонн сільськогосподарської продукції у місяць через порти Одеси та Миколаєва. Але у зв'язку з ситуацією, яка склалася, сьогодні це неможливо, що дуже блокує наш експорт. Наразі спроможність поставок за кордон впала до 0,5 тонн зерна в місяць, через що Україна втратила уже $1,5 млрд.
Як розповів перший заступник міністра, у нас є три способи для експорту – це порти Дунаю, залізниця та автошляхи. Але з кожним із них є свої проблеми.
Так, на дунайські порти припадає приблизно 30 % експорту. Вони мають обмежену спроможність, оскільки немає достатньої кількості барж, причалів та терміналів. Раніше Україна практично не користувалася цим способом експорту своєї продукції, тому в ці потужності ніхто не інвестував.
Із залізничним сполученням, яким можна відправити близько 70% продукції, також є проблеми. Раніше європейська залізниця не використовувалася активно для перевезення зернових. В Україні та росії, як відомо, різна ширина колій та рухомий склад. Тому потрібно шукати європейські зерновози, перевантажувати продукцію у вагони вузькоколійки. У Європі така практика не поширена, а тому є брак і локомотивів, і тяг, і перевалочних пунктів із терміналами. Наразі ми активно працюємо з європейськими партнерами над цим питанням, адже інакше експортні залишки, які є на наших складах, ми можемо експортувати три роки», – розповів Тарас Висоцький.
На сьогодні щоденно залізницею відправляється до 30 тис. тонн вітчизняної зернової продукції.
Тим не менше, наразі спільно з нашими партнерами ми робимо все, щоб процеси експортних перевозок продукції були інтенсифіковані. Як світовий лідер продовольства ми відповідаємо не тільки за себе. Через розв’язану росією війну десятки країн опиняться не на межі, а в епіцентрі голоду. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш уже констатував, що увесь світ стоїть напередодні краху всієї глобальної продовольчої системи. Працюємо, щоб цього не допустити», – резюмував Тарас Висоцький.
Нагадаємо, в Україні створили платформу з пошуку постачальників для гуманітарних потреб країни.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!