Непрямі втрати агросектора через російську агресію склали $23,3 млрд
Непрямі втрати агросектора через російську агресію склали $23,3 млрд

Непрямі втрати у сільському господарстві через зменшення виробництва, блокаду портів та здорожчання виробничих факторів оцінюються у $23,3 млрд. Про це йдеться в аналізі «Огляд непрямих втрат від війни у сільському господарстві України», підготовленому командою Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Institute спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України, повідомляє пресслужба Мінагро.

Як повідомляв Агроцентр KSE, після трьох місяців повномасштабної війни Росії проти України, збитки в аграрному секторі  України сягнули 4,3 мільярда доларів США, що складає майже 15% капіталу країни. В той час як ці пошкодження відображають повне чи часткове знищення саме матеріальних активів, непрямі втрати враховують недоотриманий дохід від зменшення кількості вироблених товарів та додаткові кошти, які виробники змушені витрачати через війну. Недоотриманий дохід – це різниця між фактичними доходами та доходами, які сільгоспвиробники отримали б, якби не вторгнення Росії в Україну. 

Розрахунки непрямих втрат допомагають зрозуміти не лише масштаб падіння галузі, а і потреби для повноцінного відновлення виробництва. Значна частка недоотриманого доходу була б використана для покриття витрат на наступну посівну кампанію та закупку кормів для худоби. Без часткової компенсації втрат фермери в регіонах, що найбільше постраждали від війни, не зможуть відновити виробництво», – коментує розрахунки експерт Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Institute Роман Нейтер.

Непрямі втрати через недоотриманий врожай сільськогосподарських культур оцінюються у 9,6 млрд дол. США. Найбільш значуще зниження у прогнозованому врожаї 2022 року відзначається для виробництва пшениці (очікується 33% спад у врожаї 2022 року у порівнянні до базового сценарію), соняшнику (32%) і ячменю (31%), оскільки значна частина виробництва цих культур знаходиться безпосередньо у регіонах, що страждають від активних бойових дій та окупації. Бойові дії порівняно менше впливають на врожай кукурудзи, порівняно з врожаєм інших культур, очікується зниження врожаю у розмірі 18%. 

Відповідно до розрахунків, у 2022 році очікується на 22% менший врожай і інших сільськогосподарських культур (окрім зазначених вище), що означає додаткові недоотримані доходи у розмірі 3,3 мільярда доларів США.

Однак у той час, як однорічні рослинні культури можна знову посіяти в наступному році та отримати новий врожай – спад поголівʼя у тваринництві призводить до зменшення обсягу виробництва на декілька років вперед. Відтак, загальні втрати тваринницького сектору оцінюються в  682 мільйони доларів США.

Втрати через менший врожай багаторічних культур склали 89 млн дол. США.  В середньому, для початку плодоношення нових багаторічних насаджень знадобиться п’ять років. Відтак, втрати врожаю багаторічних насаджень впродовж п’яти років складуть 222,4 млн доларів США.

Одним із наслідків російського вторгнення є зниження цін виробників на експортно-орієнтовні товари. Через блокаду портів військово-морськими силами РФ, Україна зіткнулась з перенасиченістю внутрішнього ринку експортноорієнтованою продукцією та майже чотирикратним здорожчанням експортної логістики. Це призвело до зменшення цін всередині країни на основні експортноорієнтовані культури більш як на 30%. Непрямі втрати виробників від зниження цін на експортно-орієнтовні культури (пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшник) складають 11,9 мільярда доларів США.

ВТРАТИ ВИРОБНИКІВ ЧЕРЕЗ МОРСЬКУ БЛОКАДУ

З початком вторгнення РФ українські сільгоспвиробники також стикнулися зі здорожчанням факторів виробництва, зокрема — здорожченням добрив та палива. Вартість добрив збільшилися на 37% з початку російського вторгнення, а ціни на дизельне паливо зросли приблизно на 39 центів США за літр. Загальні втрати через підвищення виробничих витрат оцінюються у 859 мільйонів доларів США.

З повним текстом «Огляд непрямих втрат від війни у сільському господарстві України» можна ознайомитися за посиланням ( .pdf , 1.16 Мб ).

Швидка оцінка непрямих втрат була здійснена на основі методологій Світового Банку та ФАО.  Так само як і в Огляді (прямих) збитків у сільському господарстві, для оцінки втрат ми використали непрямий метод оцінки. Ми почали із визначення базового сценарію: яким би було виробництво аграрної продукції в 2022-му році, без вторгнення військ РФ.

У якості базового сценарію ми взяли виробництво продукції аграрного сектору на рівні виробництва 2021 року. До базового сценарію ми застосували розрахункові коефіцієнти пошкоджень, що визначаються окремо для кожного регіону, залежно від інтенсивності бойових дій у цьому регіоні.

Нагадаємо, що оцінка збитків землі через російську агресію є дуже важливою і правильною: результати усіх досліджень і розрахунків, акти обстеження пошкоджених ділянок, встановлені факти шкоди можуть стати доказом та підставою для стягнення збитків з росії.  

 

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

31 серпня 2022
Уряд дозволив аграріям не повертати кошти держпідтримки, якщо майно знищили рашисти
Кабінет Міністрів постановою №960 дозволив аграріям не повертати державі кошти, отримані за програмами підтримки тваринництва та будівництва...
14 липня 2022
Аграріям надали рекомендації як документувати втрати підприємств внаслідок війни
Перші методичні рекомендації щодо належної фіксації злочинів та завданих втрат аграрним підприємствам розробили та презентували експерти...
7 липня 2022
Супутники NASA показують, що росія контролює 22% сільгоспугідь України
Супутникові знімки NASA Harvest показують, що російські війська контролюють близько 22% сільськогосподарських угідь України. Про це повідомляє...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...