Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Міністерству аграрної політики та продовольства (Мінагропрод) разом із парламентом потрібно розробити та затвердити нову модель оподаткування агарної галузі. Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів голова комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Тарас Кутовий. На його думку, так необхідність виникла вже давно, але особливо гостро постала після зміни спецрежиму ПДВ для АПК.
«Аналізуючи сучасну податкову систему в АПК, я чесно кажучи, не бачу у ній чіткого місця малому підприємству, яке б сміливо дивилося вперед. Максимум їхньої перспективи — взяти в обробіток ще 200 з гаком гектарів землі, тобто зростання через збільшення обробітку, а не завдяки ефективності та глибині переробки. Отримати суттєву додаткову рентабельність, розвивати переробку, сформувати міцне корпоративне ядро і передати його у спадок дітям — ось цього я, на жаль, не бачу. Але дуже хотілося б, щоб малий та середній бізнеси в Україні дорожчали з корпоративної точки зору», — розповідає він.
Кутовий підкреслив, що малий виробник ніколи не конкуруватиме з великим, наприклад, у галузі рослинництва. «У них різні технології виробництва, принципово інші можливості. Ніколи підприємство з 500 га не стане в один ряд за прибутковістю бізнесу з тим, у якого землі розбито на виробничі кластери по 5—10 тис. га. Не буде малий фермер купувати агрегат для внесення безводного аміаку, створювати відповідну виробничу інфраструктуру і тим паче грати на сезонних цінових коливаннях! Держава повинна йому створити додаткову підтримку, але не у тому розумінні, щоб «штани тримати», або щоб не вмерли. Рівень, форма та місія цієї підтримки має робити дрібного товаровиробника конкурентоспроможним», — пояснює він.
Крім того, додає він, малі та середні не можуть у повній мірі скористатися перевагами від ЗВТ з ЄС. «Сьогодні обговорюється питання нестачі товарних безмитних квот у ЄС. Для якоїсь компанії обсяг такої квоти дійсно малий, бо становить 5—10% усього її виробництва. Але цю квоту можуть заповнити й 100—150 маленьких виробників. І для них це плюс. Про що це свідчить? Хоч і відкриваються такі «канали» поставок, але маленький фермер не поїде на міжнародну виставку шукати партнера, бо у нього немає грошей, або — можливостей. Інша справа — великі компанії з відповідними відділами зв’язків із громадськістю, маркетингові департаменти тощо. Вони можуть собі дозволити шукати партнерів: полетіти у Саудівську Аравію, Єгипет. Тому стратегічна підтримка держави дрібних виробників повинна виражатися у фінансах та логістиці. Наприклад, є інфраструктура ДПЗКУ та Аграрного фонду, дайте переважне право користуватись нею на певних пільгових умовах маленьким гравцям», — резюмує він.
За словами Тараса Кутового, альтернативну форму підтримки аграріїв (саме дрібних і середніх) потрібно зараз прописувати у рамках внесення змін до бюджету.
«Вкрай необхідним внесення змін до бюджету в контексті появи цієї підтримки, а за її відсутності — повернення спецрежиму для малих та середніх підприємств. Більше того, я вважаю, що розподілом цієї підтримки мусить займатися не Мінагропрод, а профільні фермерські асоціації. Їхні учасники достеменно знають один одного і, сподіваюся, мають більше шансів справедливо розподілити ці кошти», — підсумував він.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!