На кожному третьому перевіреному об’єкті встановлено порушення санітарного законодавства

Під наглядом Держпродспоживслужби у сфері санітарного законодавства в 2016 році знаходилося 348 тис. об’єктів. Про це повідомила прес-служба відомства. Сеціалісти територіальних органів Держпродспоживслужби у сфері санітарного законодавства торік перевірили понад 15,1 тис. об’єктів нагляду, повідомила начальник Управління державного нагляду за дотриманням санаторного законодавства Алла Григоренко під час підсумкової колегії Держпродспоживслужби.

«Із загальної кількості перевірених об’єктів на кожному третьому було встановлено порушення санітарного законодавства. Тобто 30% об’єктів є потенційно небезпечними і такими, які створюють загрозу для життя та здоров’я населення, особливо дитячого», — зазначила Алла Григоренко

За її словами, загалом у 2016 році спостерігалося погіршення санітарно-епідемічної ситуації, пов’язаної з реєстрацією випадків гострих кишкових інфекційних захворювань. У 2016 році працівники Держпродспоживслужби взяли участь у розслідуванні 142 спалахів кишкових інфекційних захворювань, під час яких постраждало 2877 осіб, у тому числі 1374 дитини (47,8 %). У 2015 році було зареєстровано 101 спалах, постраждало 1549 осіб, у тому числі 704 дитини (45,4 %).

«Торік зареєстровано найбільшу кількість спалахів за останні 15 років та найвищу кількість постраждалих осіб, зокрема серед дітей», — зазначила начальник Управління.

Виникнення випадків гострих кишкових інфекційних захворювань пов’язане у більшості випадків з об’єктами, що мають важливе соціальне значення, зокрема це навчальні заклади, заклади оздоровлення та відпочинку для дітей, об’єкти водопостачання, заклади громадського харчування тощо.

Спалахи реєструвались майже на всіх адміністративних територіях, за винятком Донецької області. Найбільшу кількість спалахів зареєстровано в Одеській області — 14, Житомирській та Львівській – по 12, у м. Києві — 11, Івано-Франківській — 9, Вінницькій, Кіровоградській, Херсонській, Хмельницькій — по 7, Миколаївській, Харківській – по 6, Волинській, Київській, Рівненській, Черкаській, Чернівецькій — по 5, Дніпропетровській — 4, Запорізькій, Сумській, Тернопільській — по 3, Полтавській, Чернігівській — по 2, Закарпатській, Луганській областях — по 1.

«За етіологічним фактором 67 спалахів викликані сальмонелами (47%). Ще 22 спалахи (15%) – вірусна етіологія (рота-, каліци-, астро-, ентеро- , норовіруси), 14 (10%) випадків були викликані вірусами гепатиту А, 4 – шигелами (3%), у 19 випадках — іншими збудниками (13 %) та у 16 випадках — збудника не встановлено (12%)», — наголосила Алла Григоренко.

Вона відзначила, що з об’єктами ресторанного господарства та торгівлі пов’язано 46 спалахів із загальною кількістю захворілих 1127 осіб, у тому числі 241 дитина (21%), а серед населення у побуті зареєстровано 38 спалахів, під час яких постраждало 1313 осіб, з них 720 дітей (55%).

Основними факторами передачі збудника інфекції в 2016 році був харчовий і водний.

У ході проведених розслідувань встановлено, що основними причинами, які сприяли виникненню спалахів, були грубі порушення санітарного законодавства: технології приготування страв, термінів та температурного режиму зберігання сировини та готової продукції, дезінфекційного режиму, правил особистої гігієни працівників, недотримання товарного сусідства при зберіганні харчових продуктів, транспортування продуктів здійснювалось не спеціалізованим транспортом з порушенням температурного режиму.

За результатами здійснених у 2016 році заходів державного нагляду на підставі встановлених порушень санітарного законодавства за поданням територіальних органів рішенням суду припинено діяльність 6 об’єктів (Дніпропетровська, Івано-Франківська та Київська області), передано 18 справ до правоохоронних органів (Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Черкаська, Івано-Франківська, Одеська області).

«Стан захворюваності та значна кількість порушень санітарного законодавства на об’єктах, що мають важливе соціальне значення, свідчить про необхідність удосконалення законодавства щодо здійснення наглядової функції з метою зменшення ризиків для здоров’я та життя населення», — підсумувала Алла Григоренко.