Вільному ринку землі заважає п'ять бар'єрів

Запуску вільного ринку землі заважає  існування 5-ти  міфів про наслідки від зняття мораторію на продаж  сільгоспземель. Про це йдеться в матеріалі «Земля дійшла до Конституційного суду – 5 головних міфів про мораторій». Нагадамєо, що нещодавно міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий взяв участь у широкому обговоренні питань розвитку земельної реформи та держпідтримки АПК у рамках Національної платформи діалогу, яка відбулася в м. Хмельницькому. Метою заходу стало визначення оптимального формату проведення земельної реформи та формування переліку пропозицій від представників реального сектору, які будуть враховані при прийнятті урядових рішень в сфері земельних відносин.

Перший міф - землю скуплять у селян за безцінь. «За даними дослідження Київського міжнародного інституту соціології, лише кожен шостий українець підтримує скасування мораторію. Головні страхи власників паїв – низька ціна на землю, тиск щодо продажу землі та шахрайські схеми купівлі. Однак парадокс полягає в тому, що понад ½ опитаних українців у цілому та ⅓ власників паїв очікують, що скасування мораторію принесе вигоди для економіки держави», -  сказано  в матеріалі.

Другий – іноземці скуповуватимуть землю і використовуватимуть її неефективно. Це  теж не правда,  адже «Земельний кодекс обмежує коло покупців земель с/г призначення громадянами та юридичними особами України, які займаються веденням сільськогосподарського виробництва»

Третій – більшість землі дуже швидко скуплять агрохолдинги. «Все в точності навпаки. Досвід сусідніх країн – Польщі, Чехії, Словаччини демонструє, що вільний ринок є стимулом розвитку дрібного та середнього агробізнесу. Одним зі способів, який сприяє розвиткові фермерських господарств, є обмеження площі земельних ділянок, які можуть бути у власності однієї людини. Так, у Польщі законодавство обмежує розмір земельних ділянок до 500 га. В Угорщині максимальна площа у власності фізичної особи – 300 га, при цьому площа, яка може знаходитися у використанні – 1,200 га. У Словаччині середній розмір ділянок становить 0,45 га… По-друге, створення ринку не означає автоматичного розпродажу всіх земель. У Франції 75% угідь використовуються на правах оренди, а середній розмір угод продажу землі – 3,3 га. У Швеції у 2005 році 85% угод купівлі-продажу землі були на ділянки площею менше 10 га, при тому, що 40% землі знаходиться в оренді… В Україні ситуація кардинально відрізняється. Ціну на землю встановлює не ринок – вона формується на підставі нормативної грошової оцінки, яка може бути як нижчою, так і вищою за ринкову. Низька ціна оренди дозволяє агрохолдингам накопичувати великий за площею земельний банк. Великим агрохолдингам набагато вигідніше орендувати землю за копійки, ніж купувати за ринкову ціну, чи платити оренду на підставі ринкової вартості землі», – сказано у матеріалі.

Четвертий – це дорога до безладу й тіньового ринку. Він  уже і так існує  і сягає, за різними оцінками,  від 10 до 12 млрд грн на рік.

П’ятий – гарантія суверенітету та економічного розвитку держави.

Нагадаємо, що 17 лютого група народних депутатів України зареєструвала у Конституційному суді подання щодо скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Через шість місяців cуд може відмінити мораторій і де-юре запустити ринок землі. Мораторій був запроваджений Верховною Радою у січні 2001 року. Ініціатор рішення – народний депутат Анатолій Матвієнко. Закон передбачав, що мораторій діятиме короткостроково – до прийняття закону про обіг земель с/г призначення чи відповідної норми у Земельному кодексі. Пізніше того ж 2001 року парламент прийняв Земельний кодекс, однак у ньому не йшлося про скасування мораторію – навпаки закон продовжив його дію до кінця 2005 року. Після цього дію мораторію продовжували ще 8 разів: у 2004, 2006, 2008, 2010, 2011, 2012, 2015 і востаннєу 2016 році – до 1 січня 2018 року.