Народний депутат з БПП та «лобіст» холдингів хочуть земель НААН?

Аналіз останньої публічної інформації про неефективну діяльність Національної академії  аграрних наук України (НААН) може свідчити про те, що інтерес до цієї структури може бути продиктований особистим бажанням окремих осіб нажитися на землях Академії, або вплинути на  її діяльність. Таке припущення робить автор у матеріалі AgroPolit.com «Весна прийшла – пора сіяти, або Чому депутати, політтехнологи та представники холдингів штурмують НААН?».

Видання нагадує, що в інформаційному просторі почали з’являтися майже ідентичні тези про «неефективність аграрної науки», «надмірні обсяги земель у її користуванні», які озвучували різні «голови». Тож AgroPolit.com розбирався у ситуації, щоб з’ясувати, що ж відбувається: дійсно НААН – неефективний управлінець земель, чи її гектари муляють комусь очі, бо весна прийшла і пора сіяти.

Проаналізувавши наявну в ЗМІ інформацію та поспілкувавшись із учасниками ринку, видання припускає два варіанти пояснень.

Перша – депутати хочуть землі. Зокрема, як пояснюють джерела видання на ринку, це пояснення слід розглядати  в контексті нещодавньої заяви політтехнолога Олексія Якубіна про причетність президент НААН Ярослав Гадзало до подання зняти земельний мораторій в КС.

Неофіційно джерела видання на ринку розповіли, що виступ Якубіна – лише ширма,  за якою ховається цілком практичний інтерес окремих депутатів. Як твердить наше джерело на ринку, наче б то керівництво НААН відмовило депутату з БПП Олександрові Жолобецькому у призначенні на керівну посаду ДП в Миколаївській області його людини. Як  твердить джерело, на посаду буцім-то пропонували людину без аграрного диплому («із суднобудівельним дипломом»), яка б керувала фінансовими потоками ДП у ручному режимі, сидячи за комп’ютером в іншій області. Нагадаємо, що Жолобецький у лютому 2017 року разом із кількома нардепами (Геннадій Ткачук, Ірина Суслова та Олександр Лівік) звернулися до Генерального прокурора України Юрія Луценка з проханням комплексно перевірити діяльність керівництва НААН щодо його можливої причетності до схем розкрадання академічних земель. Цікаво, що жоден із цих депутатів не входить до профільного  аграрного  комітету», -  пише автор статті.

AgroPolit.com попросив Ярослава Гадзала прокоментувати, чи дійсно такий факт був. Втім, прямої відповіді не отримав. Автори  видання також намагалися зв’язатися у телефонному режимі з народним депутатом Олександром Жолобецьким, щоб отримати  його  коментар. Однак, на момент здачі матеріалу він так і не  вийшов  на зв’язок. 

Друга — «тінь» агрохолдингів і особистий інтерес президента УКАБ Алекса Ліссітси, який активно виступає в публічній площині з  критикою діяльності НААН та — за відкриття ринку землі. Раніше у НААН на такі заяви президента галузевої асоціації відповідали, що можливо, така цікавіть земель до аграрної науки продиктована тим, що  він «очолює одну з найбільших галузевих асоціацій, у складі якої великі холдинги» і сам він «один із небагатьох, хто виступає за відкриття ринку землі, що, у свою чергу, призведе до приватизації земель НААН». 

Джерела видання дають ще одну можливу причину такої прискіпливої уваги до НААН.

За словами джерела, генеральний  директор агрохолдингу «Індустріальна молочна компанія» Алекс Ліссітса начебто образився на керівництво Академії, бо воно не допомогло призначити на посаду академіка його родичку. AgroPolit.com звернувся до Алекса Ліссітси з проханням прокоментувати цю  інформацію. Втім як повідомила заступник генерального директора з комунікацій  УКАБ Зоряна Гошовська, Ліссітса відмовився коментувати ці питання», — пише автор у статті.

«Тож, вочевидь, земельний пиріг аграрної науки не дає спокою багатьом. Весна, мабуть, посилює цей «апетит»:  пора сіяти — потрібна земля. А думаючи про ефективність її використання треба в першу чергу думати про науково-обґрунтовані системи землеробства та дотримання технологій виробництва, що рекомендує наука, тоді напевно у нас небула б урожайність пшениці у 2016 році 4,2 т з 1 га, яка є 25-м показником в світі, а десь хоча б 6,5-8,0 т з 1 га, як у Європі», — сказано у матеріалі.

Більше читайте у матеріалі далі.