Кутовий розповів про три вектори експортної стратегії
Кутовий розповів про три вектори експортної стратегії

Провідне місце в «Експортній стратегії на 2017-2021 роки», презентованій урядом належить харчовій промисловості. Про це написав у своєму Facebook міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий.

За його словами, минулого року експортовано майже половину української аграрної продукції. Та потенціал не вичерпаний повністю. Одним із напрямків збільшення експорту агропродукції стане нарощеня поставок іншим країнам недостатніх товарів.

«Протягом багатьох років Україна залишається лідером з експорту соняшникової олії, тримає міцні позиції щодо зернових, зокрема ячменю, пшениці та кукурудзи. Вже цього року аграрії на 130% перевищили план з посіву зернобобових, щоб забезпечити потребу експорту», – написав він.

Другий вектор – здобуття нових ринків та збільшення поставок на вже існуючих. Так, наприклад, окрім традиційних країн-споживачів української аграрної продукції (країни Африки та Азії), Мінагрополітики працює над збільшенням поставок товарів до ЄС та інші держав з високою купівельною спроможністю.

Наразі ведемо активні перемовини з КНР, Йорданією, Єгиптом, Сербією, Японією, Канадою, Сінгапуром, Кореєю, США, В’єтнамом, Малайзією, Індонезією та Індією щодо експорту до їхніх країн», – додав міністр.

Та нагадав, що наразі Україна ратифікувала угоду про вільну торгівлю з Канадою, та очікує на  укладання подібних договорів з Ізраїлем, Туреччиною та Сербією. А ось третім вектором для збільшення експорту стане добрий імідж українських аграрних продуктів.  

Третій вектор нашої діяльності – забезпечення якості та безпечності сільськогосподарської продукції. Для цього ми переглядаємо українське законодавство, адаптуючи його до вимог ЄС, регулярно проводимо семінари з питань харчового законодавства. Заходи відбуваються у всіх регіонах України, щоб кожен охочий міг взяти участь у створенні нового законодавства, спілкуючись з експертами та надаючи свої пропозиції», – наголосив Тарас Кутовий.

На його думку, наповнювати експортну складову має малий та середній бізнес.

Для нього, згідно зі стратегією, створимо експортно-кредитну агенцію та інститут торгових і аграрних аташе в найбільших регіонах країни. Маю надію, що збільшення експортного потенціалу країни торкнеться не тільки агропромислового комплексу. Разом ми створимо нові робочі місця, збільшимо обсяги виробництва української продукції, покращимо економіку держави та добробут кожного українця», – підсумував міністр агарної політики та продовольства України.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...