Агросектор оцінили на предмет прогресивності реформ — дослідження
Агросектор оцінили на предмет прогресивності реформ — дослідження

AgroPolit.com проаналізував рік діяльності міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Кутового. Нагадаємо, що після формування нового складу уряду 14 квітня він прийшов на цю посаду з позиції голови аграрного комітету парламенту. Видання проаналізувало кілька складових роботи аграрного міністра та його команд. 

«Народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» не став великою несподіванкою для аграріїв. Адже сектор його знав як голову аграрного комітету. Втім, стиль його роботи відчув лише після приходу в міністерство. Перші 100 днів нова команда розкачувалася повільно. Потім додали темпів: на порядок денний вийшло вирішення хронічних проблем сектору з «історією» у 25 років. Серед основних — оподаткування агросектору. Далі — переорієнтація з великих виробників на малий та середній бізнес тощо», — сказано у матеріалі.

AgroPolit.com визначає як досягнення, так і ті напрямки, над якими, на думку ринку, Тарасу Кутовому потрібно ще попрацювати.

Рік став переломним у питанні зміни оподаткування галузі. Всі — як вогню — боялись зміни спецрежиму ПДВ і втратити 25 млрд грн. Однак ситуацію вдалося урівноважити: агрохолдинги отримали переважну частину втрачених коштів від спецрежиму за рахунок повернення експортного ПДВ (цю норму поновили у 2016 році), а дрібні виробники — пряму дотацію з бюджету. Попри наполягання Мінфіну нічого не давати в обмін на скасований спецрежим, Кутовому вдалося переконати парламент законодавчо закріпити державну підтримку аграріям у розмірі 1% ВВП на наступні 5 років. В Україні таку модель застосовано вперше», — пише видання і додає, що нова система розподілу бюджетних дотацій запрацювала — перша «партія» дотацій (78 млн грн) вже надійшла виробникам

Другий напрямок, де помітно пожвавлення, — експорт, що в свою чергу посилило валютні «тили» гривні.

У 2016 році тільки експорт зернових забезпечив середньомісячне надходження валютної виручки на рівні $0,5 млрд і $0,33 млрд — експорт масложирової. Більше $0,25 млрд — від готової продукції харчування і тваринництва. За винятком травня й червня, сільськогосподарська продукція забезпечувала понад 43% усього товарного експорту. Більш того, якщо подивитися на платіжний баланс і взяти все надходження за рахунком поточних операцій, то агросектор забезпечив понад 28% надходження валюти», — наводить статистичні дані в ексклюзивному коментарі виданню старший аналітик ГК FOREX CLUB Андрій Шевчишин.

Він додав, що частка сільського господарства зросла з 9% до 12% в структурі номінального ВВП.

В розвитку органічної продукції Мінагополітики досягнення оцінюють 50% на 50%. Серед досягнень — запровадження єдиного реєстру органічних виробників та законопроект №5448 «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». На думку учасників ринку, останній документ передбачає гармонізацію з іноземними стандартами. Втім не вирішними лишаються два питання — чи потрібно скасовувати подвійну сертифікацію, а також — дотації виробникам.

Рік роботи нового очільника Мінагрополітики відзначився і рекордною сумою капітальних інвестицій в галузь — вони перевищили позаминулорічні у 1,5 разу й сягнули 44,2 млрд грн. Розвивалися успішно аграрні розписки: за минулий рік із виданих не було жодної дефолтної.

Уряд Гройсмана — це прагматики, яких непроста економічна ситуація спустила до землі і їм довелося братися за вирішення «відкладених» питань у різних секторах економіки», — зазначив у коментарі виданню про загальний стиль річної роботи урядової команди народний депутат Олександр Бакуменко.

Серед основних викликів, на думку AgroPolit.com, — завершення земельної реформи та продовження боротьби з корупцією.

У складі міністерства є кілька держкомпаній, у яких поліпшуються економічні показники: так, ДПЗКУ (історичний рекорд по заготівлі зерна — 2,7 млн, збільшена форвардна програма на суму 1,1 млрд грн) та ПАТ «Аграрний фон» (дохід компанії за 2016 рік сягнув 2,1 млрд грн, чистий прибуток — 48,7 млн грн, а сума сплачених дивідендів — 116 млн грн). Однак паралельно ми бачимо чимало об’єктів, які тягнуть на дно, із року в рік накопичуючи державі збитки, наприклад, «Укрспирт». Зараз міністерство та парламент працюють над змінами до законів, які прискорять цей процес. Тому перенесеним завданням для Мінагрополітики залишається приватизація — ФДМУ передано лише 2 об’єкти», — зазначається у матеріалі.

Більше читайте в матеріалі «1 рік Тараса Кутового на посту аграрного міністра».

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...