Як збільшити вартість землі в 17 разів – алгоритм

AgroPolit.com спільно з EasyBusiness.in.ua продовжує серію аналітичних матеріалів про те, як у різних країнах світу відкривали ринок землі сільськогосподарського призначення.

Ми вже аналізували досвід земельної реформи серед нових країн-членів Європейського союзу, а саме Польщі. Цього разу AgroPolit.com оприлюднив дослідження ринку землі сільськогосподарського призначення сусідньої Румунії.

Земельна реформа в країні почала впроваджуватись у 1991 році. Великим поштовхом у змінах земельного законодавства став вступ Румунії до ЄС. Тоді і був запроваджений мораторій на продаж землі іноземцям строком на 7 років. У 2014 році він сплив, але тільки для громадян ЄС. Вони отримали право купляти землі, але з однією умовою – використовувати їх за призначенням. Зараз у Румунії найшвидші темпу росту цін на землю. У 2004 році ціна на с/г становила $360, у 2005 році – $1,145, у 2012 році – $6,150.

Іноземні компанії володіють приблизно 900,000 га сільськогосподарських земель, що складає 11% від загальної площі орних земель. При цьому, Румунія має найбільшу частку іноземних власників сільськогосподарських земель в Європі. Але при цьому, структура сільського господарства поляризована – великі та середні фермерські господарства становлять близько 7% домогосподарств, яким належить близько 70% сільськогосподарських угідь; 93% сільськогосподарських земель припадає на домогосподарства менше 5 га. Денаціоналізація сільськогосподарських земель і відкриття ринку землі практично завершені. Так, за останніми даними 94% земель знаходяться у приватній власності.

Детальніше про те, як в Румунії відкривали ринок землі с/г призначення, читайте у матеріалі AgroPolit.com «Земельна реформа нових країн-членів ЄС – досвід Румунії».

Читати до теми: Земельна реформа країн Північної Америки — досвід США

Нагадаємо, в дослідженні під назвою «Створення вільного ринку землі с/г призначення в Україні» експерти EasyBusiness.in.ua виділяють кілька груп країн, які схожі між собою за територіальною ознакою: старі країни-члени ЄС та інші розвинені країни; нові країни-члени ЄС; країни-кандидати ЄС; пострадянські країни; країни Латинської Америки; країни північної Америки; країни Азії; країни Африки.

Автори дослідження при класифікації земельних відносин у конкретних країнах (всього 60) до уваги брали наступні дані: Рейтинг Doing business від Світового банку, Index of Economic Freedom від Heritage Foundation, Global Competitiveness Index від World Economic Forum тощо.

Дослідження дає відповіді на такі питання:

Чи сформована приватна власність? 
Чи мають іноземці право на купівлю?
Чи є інші обмеження? 
Чи є цінові обмеження? 
Чи є кількісні обмеження?

Проаналізувавши ринок с/г земель, країни було поділено на 4 типи: 

1) Закритий ринок – передбачає відсутність можливості повної реалізації права приватної власності. 
2) Закритий для іноземців – іноземці та юридичні особи на ринках даного типу не можуть бути власниками та купувати с/г землю, але можуть користуватись на правах оренди.
3) Відкритий з обмеженнями – вони торкаються навіть резидентів країни, наприклад такі як максимальна ділянка, вимог освіти, досвіду роботи та інше. 
4) Відкритий ринок – абсолютно відкритий та лібералізований.