Росія створила монополію на українському ринку азотних добрив
Росія створила монополію на українському ринку азотних добрив

Росія фактично винайшла ноу-хау з перетворення надлишкового і дуже дешевого газу у валюту шляхом продажу азотних добрив Україні. Про це у статті для «Дзеркала тижня» пише кандидат економічних наук, редактор відділу мікроекономіки та бізнесу Сергій Следзь, повідомляє «Інформаційний акцент».

Останні чотири посівні кампанії в Україні супроводжувалися прискореним захопленням вітчизняного ринку російськими виробниками мінеральних добрив, що обернулося серйозними втратами і збитками для української економіки та промисловості.

За словами фахівця, посилена тенденція захоплення російськими виробниками азотних добрив українського ринку не була секретом для українських чиновників.

Так, він наводить дані антидемпінгового розслідування МЕРТ України від 2016 року, в якому йдеться, що ще 2015 року обсяги російського експорту зросли на 45,8%, а в I півріччі 2016-го – на 40,5%. Через цінову боротьбу з демпінговим імпортом з РФ національний товаровиробник, щоб утримати частку на внутрішньому ринку України, був змушений реалізовувати товар нижче його собівартості.

У разі незастосування антидемпінгових заходів існує загроза банкрутства вітчизняних товаровиробників і знищення всієї галузі з виробництва азотних добрив в Україні, що призведе до повної залежності українських споживачів від імпортної продукції з ймовірністю підвищення її ціни», – цитує Следзь звіт МЕРТ.

Також він зазначив, що у грудні 2016 року Мінекономрозвитку офіційно визнало, що застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну азотних добрив походженням з РФ «відповідає національним інтересам».

27 грудня 2016 року МКМТ (Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі) ухвалила офіційне рішення запровадити антидемпінгові мита щодо імпорту азотних добрив з Росії… Але, по-перше, з розмірами ставок, обчислюючи їх з аптечною точністю (до сотих часток відсотка), поскромничали», – пише автор.

По-друге, чомусь термін вступу рішення в силу відклала аж на 60 днів з моменту його опублікування.

А, по-третє, і це головне – в той же день комісія поспішила опублікувати заяву на сайті Мінекономрозвитку, повідомивши, що «найближчим часом у МКМТ буде направлено звернення Мінагрополітики щодо призупинення прийнятих заходів для розгляду до вступу рішення в силу», – підкреслив фахівець.

Крім того, він зауважив, що попри тривале розслідування, яке підтвердило у разі зволікання неминучу втрату підприємств цілої галузі (які ще в 2013 р. входили до десятки найбільших світових експортерів АУ і забезпечували 8% ВВП країни), чиновники уряду продовжили підтримку російського демпінгу.

Уже тільки тому, що в результаті бездіяльності (або неповороткість) держави компанії з РФ встигли стати монополістами на вітчизняному ринку», – наголосив Следзь.

За його словами, після такого вже мало дивує офіційне рішення МКМТ від 13 лютого 2017 р., згідно з яким «національні інтереси потребують зупинення дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням із РФ».

Іншими словами, 14 високопоставлених державних чиновників (з рангом рівня заступника міністра) комісії, яку очолює перший віце-прем’єр-міністр України, міністр Мінекономрозвитку і торгівлі Степан Кубів, документально визнають, що Україні без російського демпінгу АУ ніяк не обійтися. І за ті мінімум кілька років, як їм стало відомо про цю проблему, нічого не було зроблено», – пояснив економіст.

Він наголошує: святе завдання держави – захистити національних виробників азотних добрив від недобросовісної конкуренції з-за кордону.

Урешті-решт, вони, на відміну від демпінгу російських компаній, діям яких в Україні, по суті, дано зелене світло, не наповнюють російський бюджет, що підживлює гібридну війну з Україною. Невже і після цього потрібні якісь додаткові аргументи?» – ставить риторичне запитання експерт.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

4 вересня 2017
Торговельними лабіринтами України та Росії, або Чому продажі й надалі зростають
Згідно зі звітом Міністерства економічної торгівлі та розвитку України (МЕРТ) за І півріччя 2017 року, до ТОП-3 експортерів української продукції...
10 серпня 2017
Заборона руху кораблів через Керченську протоку завдасть збитків агрокомпаніям
Блокада Росією Керченської протоки негативно позначиться на діяльності ряду підприємств, в тому числі й аграрних. Так оцінив наслідки такого кроку з...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...