За рік парламент прийняв 6 аграрних законів — дослідження
За рік парламент прийняв 6 аграрних законів — дослідження

За рік на 18 засіданнях члени аграрного комітету прийняли 6 законопроектів. Про це йдеться у спецпроекті «Аналіз річної роботи аграрного комітету парламенту» на AgroPolit.com.

У першому півріччі депутати зосередилися на таких напрямках: законопроекти щодо побічних продуктів тваринного походження, які не призначені для споживання людиною; децентралізація; меліорація; реформування земельних відносин. У другому — органіка,  насінництво, безпечність та якість харчових продуктів, використання земельних ресурсів, землевпорядкування та державна підтримка с/г господарств.

Прийняті законопроекти:

Перший – №1531-VIII (реєстраційний номер – №2150а від 20.09.2016 року) «Про внесення змін до Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» щодо узгодження його положень у сфері поводження з продуктами тваринного походження, які належать до категорії II, з вимогами законодавства ЄС». Документ запроваджує європейські вимоги поводження з побічними продуктами тваринного походження та усуває бар’єри щодо використання цих продуктів для розвитку галузі та для вироблення органічних добрив, покращувачів ґрунту.

Другий – №2042-VIII (№0906 від 18.05.2017 року) «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Він створює умови для запровадження європейської системи контролю безпечності харчових продуктів і кормів, знімає чинні обмеження на експорт і розширює ринки збуту. Також посилюється захист прав споживачів та якість харчових продуктів. За словами заступника голови аграрного комітету Олександра Бакуменка, Україна отримала схвальні відгуки від посла ЄС в Україні Х’юга Мінгареллі та керівника Проекту ЄС «Удосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» Тоні Віла за прийнятий документ. Він пояснив, що документ гармонізував українську та європейську системи контролю й ветеринарних перевірок, тому українським виробникам буде простіше виходити на ринок ЄС.

Третій — питання відумерлої спадщини, зокрема й успадкування сільськогосподарських земель. Йдеться про закон №1533-VIII (№3006 від 20.09.2016 року) – «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли». Також цим законом надається право передавати у комунальну власність нерухоме майно (зі складу відумерлої спадщини) територіальній громаді за місцем розташування такого майна та звільнення органів місцевого самоврядування від сплати судового збору за подання заяв про визнання спадщини відумерлою.

Четвертий закон вирішує питання зрошення с/г земель. Його номер — №1532-VIII (№2920 від 20.09.2016 року) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімального строку оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, на яких проводиться гідротехнічна меліорація». Ним Рада збільшила мінімальний термін оренди земель с/г призначення, на яких проводиться меліорація. На думку ініціаторів закону, він має охоплювати загальний мінімальний термін оренди с/г земель — 7 років та ще плюс 3 роки на спорудження та введення в експлуатацію об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, які забезпечують гідротехнічну меліорацію. Це дозволить збільшити притік інвестицій у АПК, зокрема під зрошення, і забезпечить  захист меліоративних систем, які значною мірою перебувають у державній та комунальній власності.

П’ятий — №2041-VIII (№4570 від 18.05.2017 року)  «Про внесення змін до Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». Фактично він є технічним документом, який не зачіпає нічиїх інтересів, а лише усуває правові колізії у трактуванні деяких термінів і понять. Він також дозволяє с/г виробникам рибної галузі скористатися перевагами страхування у разі виникнення  страхових випадків з їхнім майном.

Шостий продовжив дію мораторію на продаж або іншим способом відчуження земель сільськогосподарського призначення на 1 рік — до 1 січня 2017 року. №1669-VIII (№5123-1 від 06.10.2016 року) «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель».

Порівнюючи результати законодавчої роботи комітету за планами реформування економіки України (урядова постанова №509-VIII від 04.06.2015 р. «Про План законодавчого забезпечення реформ в Україні»), бачимо, що він виконав 6 пунктів аграрної реформи, записаної в коаліційній угоді, Угоді про асоціацію з ЄС та Стратегії сталого розвитку «Україна-2020».

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...