Ставку експортного мита буде переглянуто
Ставку експортного мита буде переглянуто

Високе експортне мито у розмірі 10%, яке виробники змушені сплачувати за експорт продукції, буде переглянуто. Такої домовленості досягли під час круглого столу на тему «Розвиток виробництва та експорту м’яса в Україні», організованого за ініціативи Асоціації тваринників України, Міністерства аграрної політики та продовольства України та Офісу підтримки реформ, за підтримки проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» 26 липня 2017 року.

Чинне мито робить у цілому невигідним для виробника постачання продукції на зовнішні ринки, про що висловилося багато виробників, членів АТУ.

За офіційною статистикою сьогодні виробництво м’яса є непривабливим, поголів’я ВРХ стабільно зменшується», — відзначила модератор заходу Ольга Трофімцева.

Народний депутат Валентин Дідич зазначив, що без тваринницької галузі земля буде сиротою, адже тваринники поновлюють родючість землі.

На сьогоднішній день частка тваринництва в загальному експорті аграрної продукції не така вже й велика — близько 6 % за минулий рік, хоча попит є. І причиною цьому є наявні внутрішні бар’єри, які не дозволяють розвивати на високому рівні  виробництво й експорт в Україні м’яса», — зазначила голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар.

У процесі обговорення Асоціацією було запропоновано переглянути чинне митне законодавство в частині ставки експортного мита. Пропозиція знайшла підтримку серед виробників, для яких ця тема є вкрай наболілою.

Внутрішній ринок не має на сьогоднішній день потреби в такій кількості продукції, яку ми виробляємо. Тому сьогодні ми орієнтуємося на експорт. Ми сплачуємо експортне мито 10% згідно з законом, який було прийнято ще в 1996 році. Але конче необхідно, щоб це мито залишалося виробникам, щоб розвивати надалі виробництво і галузь в цілому. Ми пропонуємо скасувати 10% мито на готовий продукт, тобто, бичків вагою від 400 кг і вище, залежно від категорії та напрямку ВРХ. Такий підхід спонукатиме розвивати внутрішнє виробництво, відгодівлю, а не вивозити маленьких молочних бичків», — розповів Олег Швидченко, директор ТОВ «Агрікор Холдинг».

Важливим стало питання і підтримки с/г виробників щодо поліпшення податкового регулювання. Серед нагальних проблем експортерів було виділено і питання спрощення дозвільної документації при підготовці до експорту, яке викликало жваву дискусію, особливо серед виробників.

Тваринники зазначили, що на сьогодні немає чітко прописаного на законодавчому рівні документа щодо процедури власне карантинування та сертифікації, тому під час оформлення ветеринарного сертифікату вони стикаються з численними перешкодами у вигляді різних підходів на рівні різних територіальних органів Держпродспоживслужби.

Наразі немає методичного акту в сфері карантинування ВРХ. Відповідно за оформлення ветсертифікатів ветслужба кожного регіону трактує ці вимоги по-своєму. Крім того, в наявних сертифікатах застарілі окремі положення. Наприклад, обробка худоби препаратами, які вже давно не використовують. Турбує нас і проблема 5-разової плати за огляд тварин: ми сплачуємо інспектуру за огляд при постановці на карантин, при знятті з карантину, при навантаженні на скотовози, прикордонній службі в регіонах, при навантаженні на корабель, дане питання потребує врегулювання», — зазначив головний фахівець з тваринництва ПАТ «МХП» (ПАТ «Миронівський Хлібопродукт») Олександр Васильович Білоус.

У процесі обговорення було запропоновано прописати на законодавчому рівні методичні рекомендації щодо процедури карантинування, якими б могли керуватися ветеринарна служба на місцях, а також розіслати всім службам на місцях методичні вказівки щодо процедур огляду тварин при карантинуванні.

Серед інших питань, які було висвітлено, — обговорення результатів роботи МінАПК у напрямі боротьби з АЧС, розробка програми щодо часткової компенсації тваринникам витрат на купівлю племінного молодняку та будівництво нових приміщень, можливості для пошуку нових експортних ринків і майданчики, через які тваринники можуть просувати свою продукцію для експорту. Обговорено дійсні програми підготовки українських операторів ринку до місії інспекторів із ЄС, про проблеми та перспективи просування яловичини на інші міжнародні ринки  (профільні асоціації, Офіс з просування експорту при МЕРТ, Проект “Реформування інвестиційного клімату в Україні” Групи світового банку, Проект USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» тощо).

У підсумку було ухвалено прийняти за результатами заходу програмного документу з усіма висловленими пропозиціями.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

1 серпня 2017
Понад 2/3 харчових підприємств не вписуються у цьогорічний дедлайн запровадження HACCP
Лише третина підприємств  харчової промисловості (362 об’єктів), які  мали запровадити систему НАССР до 20  вересня 2017 року,...
31 липня 2017
Україна веде переговори з 22 країнами щодо експорту агропродукції
Україна веде переговори з 22 країнами щодо можливості поставок продукції тваринного походження на їхні ринки. Про це повідомляє прес-служба Державної...
27 липня 2017
Підготовано резолюцію щодо розвитку виробництва та експорту м’яса
Міністерство аграрної політики України спільно з Асоціацією тваринників України та представниками бізнесу розробляють резолюцію щодо шляхів розвитку...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...