Адміністрація морських портів: на днопоглиблення виділено 1,74 млрд грн
Адміністрація морських портів: на днопоглиблення виділено 1,74 млрд грн

Адміністрація морських портів України (АМПУ) заклала на  днопоглиблювальні роботи у 2017 році майже 2 млрд грн. Таку статистику в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com озвучив керівник Адміністрації Райвіс Вецкаганс. Він нагадав, що у фінплані на 2017 рік на розвиток АМПУ закладено майже 4 млрд грн і не менше буде в наступному.

«На днопоглиблення у 2017 році — 1,74 млрд грн.  Капітальні інвестиції орієнтовані на певний бізнес-проект. Сьогодні найактивніше розвивається порт «Южний». Але капітальні інвестиції залежать від проектів — окрім «Южного», є над чим працювати у «Чорноморську». Якщо буде попит і гарантія вантажопотоку, то ми інвестуватимемо у збільшення глибини. Це одне з першочергових завдань», — пояснив він. 

За підрахунками Вецкаганса, всі проекти АМПУ щодо днопоглиблення окуповуються. «Це визначено техніко-економічним обґрунтуванням. Понад те, ми націлені на залучення додаткових приватних інвестицій. Наша частина — акваторія, причали, стратегічна інфраструктура; приватний бізнес інвестує в технології, термінальні потужності», — пояснив він.

Приклад економічної ефективності таких інвестицій він показав на проекті днопоглиблення порту "Южний":

Новий термінал у порту забезпечить 500 робочих місць. Це один із пріоритетів. Другий — збільшення пропускної здатності, розвиток транспортного хабу. На даний момент ми не можемо завантажувати повністю той обсяг, якого вимагає ринок, і це визначено окупністю й у цьому проекті зокрема», — розповідає керівник АМПУ.

На його думку, сьогодні потрібно давати можливість розвиватися тим інвесторам, котрі сьогодні вкладають фінансові ресурси в порти України.

Коли ми боремося за транзитні вантажі з транзитним тарифом, експортери говорять: «Чому я експортую свою продукцію і у мене немає знижки в 50%, яку мають транзитери?». Виходить, що експортери у менш вигідному становищі, ніж власники транзитних вантажів? І якщо подивитися на загальний обсяг вантажопотоку, то транзитна перевалка за перші шість місяців 2017 року склала 5,3 млн т. Це приблизно 8% від загального обсягу перевалки. Вона збільшилася на 1,9%. Ось порівняйте: транзит — 5,3 млн т і експорт — 50 млн т», — говорить  він.  На його думку, також слід стимулювати транзитні потоки вантажів, особливо з Білорусі. «Потрібно бути в діалозі та створювати конкуренцію на лінії Схід—Захід у рамках китайського «Шовкового шляху». Та основний акцент слід зробити на експорті й імпорті», — підсумував він.

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...