Міфи м’ясного ринку: виробники курятини безпідставно завищують ціни

«Безпідставність» зміни цін на курятину в умовах ринку — це головний міф, оскільки ціни встановлюються в результаті обопільної згоди продавця й покупця. Про це заявив національний консультант ФАО Андрій Панкратов.

За його словами, ціни можуть короткочасно коливатися під впливом психологічної накрутки чи спроб маніпуляції настроями в умовах відсутності незаангажованої ринкової інформації, але в кінцевому результаті вони завжди повертаються до рівнів, обґрунтованих балансом попиту та пропозиції.

«Я розумію, що повторюю книжкові істини, але вважаю це важливим, оскільки з’явилися повідомлення, що в питання цін на курятину вже втрутився Антимонопольний комітет України, і знову стали повертатися думки про повернення державного регулювання цін. Я також розумію, що цією статтею можу викликати підозру в якихось симпатіях до наших птахівників, тому даю всю інформацію як є, і вказую джерела, щоб ви мали змогу все перевірити і зробити власні висновки», —  зазначив Панкратов і навів перелік фактів.

Перший — ціни на курятину дійсно суттєво зросли за останні три місяці, але, якщо подивитися на скільки подорожчали інші види м’яса та ще й у більшому часовому проміжку, то виявиться, що курятина зовсім не лідер подорожчання. Просто вона довго до цього йшла. Згідно з моніторингом споживчого ринку Держстату України (дані є на сайті www.ukrstat.gov.ua в розділі «Ціни»), ціна курятини (тушки) зросла в середньому від початку року на 11,90 грн, тоді як яловичини — на 21,30 грн, а свинини — на 28,70 грн. Якщо взяти відсоткове зростання, то через меншу базу курятина подорожчала більше, ніж яловичина, але набагато менше, ніж свинина. Тож може адміністративно відрегулювати ще й ціни на свинину, щоб остаточно добити свинарство?

Другий факт — ціни на курятину в Україні зросли більше, ніж на світовому ринку. З початку поточного року доларовий еквівалент ціни на тушку в українському роздрібі збільшився на 31%, а індекс FAO світових цін на м’ясо птиці — на 10%.

Тут прихильники держрегулювання мали б радісно вигукнути: «Ось вона, зрада, і є!».

Але я знову мушу нагадати ринкову аксіому про те, що товар йде туди, де вищі ціни, і  в результаті ситуація швидко вирівнюється. Україна є не тільки експортером курятини, а ще й її імпортером, отже, якщо в нас відбувається якийсь перекіс цін на внутрішньому ринку, є закордонні партнери, які завжди готові допомогти. І заробити собі грошей, звичайно. Тоді зростання цін на українському ринку в червні-серпні мало б відобразитися у зменшенні нашого експорту та збільшенні імпорту? Саме так! Тож без курятини ми точно не залишимося», — зазначив аналітик. 

Ну, і третій факт — прибутковість виробництва курятини зараз не перевищує середню за останні роки (до речі, не дуже благополучні в цьому плані).

У рамках проекту FAO/EBRD з підтримки публічного діалогу в м’ясній галузі України ми розраховуємо індекс цін кормового міксу на базі основних кормових зернових і олійних шротів, і потім зіставляємо його з цінами на м’ясо. Враховуючи те, що корми є головним елементом собівартості (їхня частка доходить до 60—70%), то співвідношення ціни реалізації м’яса до ціни кормів являє собою показник маржинальності виробництва. Ми називаємо його індексом прибутковості», — розповів Панкратов. 

За його словами, у порівнянні з найгіршим 2016 роком цей індекс, розрахований для курятини, збільшився за перші вісім місяців цього року на 9%. У порівнянні з 2014 роком він був на 11% нижчим, а у порівнянні з середнім за 2014—2016 роки цьогорічна прибутковість виявилася на 1% нижчою. Тобто, якщо покращення прибутковості й відбувалося в останні три місяці, то загальна картина з початку року не така вже й весела, що не дозволяє говорити про якісь надприбутки виробників курятини за рахунок українських споживачів.

До речі, споживачі, сподіваюсь, приємно здивували виробників м’яса, демонструючи попит, попри найстрімкіше за останні роки зростання цін. Якби це було не так, ціни самі летіли б униз. Без будь-якого регулювання», — підсумував Андрій Панкратов.