Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Давньої візитівки — «української паляниці» — наші діти уже куштувати не зможуть, адже на ринку України просто не існує борошна з клейковиною 30—35%. Про це заявив директор галузевого об`єднання «Укрхлібпром» Олександр Васильченко у бліц-інтерв`ю Agravery.com.
За словами Васильченка, найбільша проблема в тому, що робота зернотрейдерів, борошномелів та виробників хліба ще донедавна не була систематизованою та узгодженою, і лише зараз ми почали виступати зі спільними інтересами.
«Пригадую, у 1998 році був створений ДАК «Хліб України», який отримав державне замовлення від зернотрейдерів, тоді було створено перше ДСТУ. Його широко обговорювали, і коли ми порівнювали його із радянським ГОСТом, ми вже бачили, що отримуємо зменшення якісних показників хліба, хлібопекарні виступали проти цього стандарту, а борошномели мовчали. У ДСТУ були враховані деякі наші пропозиції хлібопекарень, проте узгодженої позиції так і не було. По суті, хлібопекарні і зараз хоч і належать до Мінагропроду, проте безпосередньо ми із виробниками зернових не працюємо. Саме борошномели беруть зерно, тож вони спільно із нами мають бути зацікавлені у якісній сировині, у виробництві якісного продукту, думати над внутрішнім ринком», — розповів директор «Укрхлібпрому».
Він наголосив, що хоч наразі все орієнтовано на експорт, але не розуміє, чому на експорт постачається краще, а в країні залишається гірше.
За останні 12 років ми 4—5 разів вносили зміни у ДСТУ на пшеницю, постійно знижуючи якісні показники, щоб догодити зернотрейдерам. Таким чином по клейковині ми опустилися з 28 до 23. Це означає, що, приміром, нашої давньої візитівки — «української паляниці» — наші діти уже куштувати не зможуть, тому що просто не існує на ринку такого борошна, з клейковиною 30—35%», — зазначив Васильченко.
І додав, що деякі виробники переходять на прискорені технології, аби хліб швидко не черствів.
Проте левова частка походить саме від сировини, яку ми вимушені використовувати. Якщо вхідна сировина не найкращої якості, то отримувати з неї хороший хліб — нонсенс», — підсумував Олександр Васильченко.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!