Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Щороку з карти України зникає близько 10 тис. га соснових лісів. Таку статистику озвучив заступник директора Науково-дослідного інституту лісового господарства й агролісомеліорації Ігор Букша, повідомляє AgroPolit.com.
За його словами, через відсутність якісної Стратегії розвитку лісового господарства та стабільного фінансування галузі, ми безповоротно втратимо значну частину хвойних лісів.
Нагадаємо, що в Україні було кілька спроб написання Стратегії розвитку лісової галузі, але досі автори різних варіантів документів так і не змогли домовитися та напрацювати базові положення.
За інформацією Ігоря Букші, основною проблемою в лісовій галузі 2017 року стало продовження тенденції, яка триває вже кілька років поспіль ― всихання соснових. Основні причини ― збільшення шкідників у лісах, невчасно проведені рубки хворих дерев, засилля рослин, не характерних для наших екосистем, привезених з Америки та Азії та інші. Все це ― на фоні відсутності фінансування лісової галузі.
З 1990 року ми спостерігаємо поступове збільшення кількість шкідників та хвороб лісу. Деревостан псується і гине. Найбільше санітарний стан погіршується через всихання соснових. Ситуація вкрай складна, вона ще більше ускладнилася у 2017 році. Щорічно в середньому всихає близько 7 тисяч га ялинників та 3 тисяч га ― сосни та дуба. Найвищий рівень всихання у Київській, Черкаській та Житомирській областях. Без фінансової стабільності всі заходи будуть марними", ― вважає заступник директора Науково-дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації Ігор Букша.
Експерти кажуть, що аби врятувати соснові, а також дуб, ясен, граб, та інші види, які теж всихають, необхідно підійти до проблеми систематично та застосувати низку фітосанітарних та біотехнічних заходів. Серед них ― лісові санітарні рубки, збільшення насаджень, заміна видів рослин, які гинуть, більш стійкими видами рослин.
Потрібно реагувати оперативно й на загальнодержавному рівні реагувати: має бути створена цільова програма, в якій би покроково було визначено напрямки роботи. Зокрема, довгострокова стратегія ― чим ми будемо замінювати соснові насадження, котрі зараз втрачаємо. Адже, щоб ліс виріс, потрібно 100 років. На жаль, поки що до науковців не дослуховуються, хоча методичні рекомендації та вказівки розроблені, потрібно їх тільки впровадити. Є розуміння в Мінприроди та в Мінагрополітики. Питання ― де знайти кошти, щоб ці заходи реалізувати, зокрема, з оптимізації лісогосподарських проектів: ті ж санітарні рубки, прохідні рубки", ― вважає доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу охорони ландшафтів, збереження біорізноманіття і природозаповідання Національної академії аграрних наук України, Василь Коніщук.
Нагадаємо,що в бюджеті України на 2018 рік на лісову галузь виділили 304 млн грн за потреби у 700 млн, озвученій Держлісагенством. Їх вистачить лише на забезпечення діяльності бюджетних установ у системі Держлісагентства та 151 млн ― на ведення лісового й мисливського господарств, охорону і захист лісів. Поза увагою бюджету ― роботи з лісовпорядкування, неприбуткові лісгоспи, пожежна охорона, лісозахисні установи, створення захисних лісонасаджень та полезахисних лісосмуг.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!