«Господарі» Держгеокадастру завалили президентський варіант децентралізації, щоб зберегти ручний вплив на земельні потоки
«Господарі» Держгеокадастру завалили президентський варіант децентралізації, щоб зберегти ручний вплив на земельні потоки

«Господарі» Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) завалили президентський варіант децентралізації – законопроект №7363 – щоби зберегти ручний вплив на земельні потоки. Про це в інтерв’ю АgroРolit.com. сказав заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин.

Нагадаємо, що оприлюднено результати роботи Держгеокадастру в 2017 році. Юристи вважають, що ручний, а не автоматичний та погоджений режим роботи Держгеокадастру підтверджує її некомпетентність у роботі та провокує конфлікти серед орендарів земельних ділянок.

Експерт наголосив, що урядовий орган – Держгеокадастр – і надалі залишатиметься реальним «хазяїном всія земель».

Президентський законопроект №7363, за великим рахунком, мав цікаву фішку – він передбачав фактичне «знищення» Держгеокадастру. Зокрема, ним пропонувалося передати реєстрацію земельних ділянок та всі функції із веденням земельного кадастру на місця – виконкомам місцевих рад та місцевими державними адміністраціям (аналогія з децентралізацією реєстрації речових прав на нерухоме майно); скасувати державну експертизу землевпорядної документації, яка вже давно перетворилася просто на елемент ручного маніпулювання", ­– сказав А. Мартин.

За його словами, передбачалося дуже багато хороших речей, які «перетворювали Держгеокадастр із величезного бюрократичного монстра з гігантськими корупційними повноваженнями на маленький компактний столичний орган влади, всі функції якого зводилися б, за великим рахунком, до адміністрування серверу з даними Державного земельного кадастру».

Звичайно, реальні «господарі» Держгеокадастру спершу злякалися, а помилкою Адміністрації Президента стало те, що вони не «продавили» законопроект у грудні 2017 року в парламенті. Тому уряд отримав тайм-аут, який було використано для того, щоб «попрацювати» із народними депутатами та «завалити» законопроект. У Верховній Раді буває важко ухвалювати нові закони, проте зовсім не «валити» законопроекти – достатньо «домовитися» з декількома десятками народних депутатів, щоб вони просто не додали голосів – і навіть за найкращий законопроект не набереться 226 голосів. Водночас аргументацію, чому за нього не будуть голосувати, можна придумувати яку завгодно", – зауважив Андрій Мартин.

Також він наголосив, що у Президента є можливість по-новому провести його в Раду.

Будь-який президентський законопроект, котрий вноситься як невідкладний, можна розглядати за скороченою процедурою з відступанням від абсолютно всіх норм регламенту щодо часу. За великим рахунком, законопроект можна навіть за день проголосувати і прийняти в цілому. Питання – чи зможе президентська гілка влади мобілізувати необхідну кількість народних депутатів і змусити парламентську більшість дати необхідну кількість голосів. На початку Президент був налаштований децентралізацію проштовхувати, але, очевидно, «не все можуть королі» в нашій державі. Хоча, можливо, й сама АПУ в цьому винна: вони, як на мене, недостатньо активно просували цей законопроект", – наголосив заступник голови ради.

Експерт додав, що Президент був дуже незадоволений, коли його законопроект провалили.

 Після провалу, наскільки мені відомо, Президент мав неприємну розмову із прем’єр-міністром. Думаю, що основні положення з президентського законопроекту – цілком чи частинами – все ж потраплять у парламент, а Держгеокадастр рано чи пізно буде ліквідовано", – уточнив А. Мартин.

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

5 листопада 2018
З’явилися ТОП-10 подій децентралізації в Україні за останні 4 роки
Аgropolit.com проаналізував політику децентралізації, яка проводилася в Україні протягом останніх 4-х років. Про це ідеться в матеріалі...
10 травня 2018
Нормативна грошова оцінка 1 га с/г землі ніколи не була прив'язана до її реальної вартості, — Мартин
Якщо в законодавстві пропишуть, що на першому етапі для визначення вартості держземель слід використовувати показник нормативної грошової оцінки...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...