Вступ до СОТ сприяв розвитку національної економіки, — МЕРТ

Найсуттєвішими перевагами вступу України до Світовій організації торгівлі (СОТ) стало зменшення тарифних та нетарифних обмежень доступу українських товарів на світові товарні ринки. Про це заявили в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України з нагоди 10-ї річниці набуття Україною членства в Світовій організації торгівлі, передає Укрінформ.

«Можна констатувати, що найсуттєвішими перевагами вступу України до СОТ є зменшення тарифних та нетарифних обмежень доступу українських товарів на світові товарні ринки, отримання українськими товарами режиму найбільшого сприяння у торговельному просторі країн-членів СОТ та можливість захисту інтересів національних виробників відповідно до процедури розгляду торгових спорів СОТ», – йдеться у повідомленні.

Як наголошують у МЕРТ, для України, частка експорту в ВВП якої становить близько 50%, набуття членства в СОТ у 2008 році та, внаслідок цього, встановлення чітких правил гри на світовому ринку та лібералізація зовнішньоторговельних режимів членів СОТ, на які припадає понад 98% світової торгівлі, стало важливими чинниками та системним фактором забезпечення подальшого розвитку національної економіки.

Так, після вступу України до СОТ отримали новий імпульс поставки аграрної продукції. Протягом 2008-2017 років частка експорту сільськогосподарської продукції від загального експорту товарів з України зросла з 16,9% у 2008 році до 41,5% у 2017 році (у 2009 р. цей показник становив 24,6%, 2010 р. – 19,9%, 2011 р. – 19,2%, 2012 р.– 26,5%, 2013 р. – 27,4%, 2014 р. –  31,6%, 2015 р. – 38,7%, 2016 р. – 42,5%).

Середньорічний темп приросту вартісних обсягів експорту за 2008-2017 роки становив 5,3%.

За період 2008-2017 років експорт аграрної продукції з України в грошовому вимірі збільшився практично за всіма товарними групами (за винятком товарів 04, 16, 18, 20, 33, 35, 41, 52 та 53 груп УКТ ЗЕД).

Зовнішні поставки аграрної продукції у 2017 році досягли 18 млрд дол. США, що на 59,2% більше аналогічного показника 2008 року. 

Частка експорту в загальному обсязі зовнішньої торгівлі продукції аграрного сектору зросла з 62,5% у 2008 році до 79,4% у 2017 році.

Після вступу до СОТ спостерігається тенденція диверсифікації зовнішніх ринків, здебільшого за рахунок зменшення постачання товарів на ринок СНД, зокрема РФ, та зростання частки експорту до країн Азії (з 25,6% від загального експорту сільськогосподарської продукції у 2008 році до 42,6% у 2017 році) та Африки (з 7,7% від загального експорту с/г продукції у 2008 році до 14,2% у 2017 році), що свідчить про значну фінансову спроможність цих ринків і конкурентоспроможність української продукції.

Основними країнами, до яких у значних обсягах експортувалася українська продукція, виступають Індія, Китай, Єгипет, Нідерланди, Іспанія, Туреччина, Італія, Польща, Білорусь, Ізраїль, Німеччина, Іран, Саудівська Аравія, Франція та Бангладеш.

Крім того, зазначили в Мінекономіки, членство в СОТ дозволило вітчизняним експортерам отримати передбачуваний та сприятливий недискримінаційний режим на ринках членів Організації, можливість врегулювання поточних торговельних проблем і спірних питань як у дво-, так і багатосторонньому форматі.

Вступ до СОТ дозволив розпочати переговори  щодо укладення угод про вільну торгівлю з основними та перспективними торговельними партнерами нашої держави, зокрема, з ЄС, Європейською асоціацією вільної торгівлі (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія), Чорногорією, Канадою, Туреччиною, Ізраїлем.

Крім того, з набуттям членства в СОТ держава отримала розширені можливості використання інструментів торговельного захисту, захисних заходів у зв’язку з платіжним балансом, певних нетарифних заходів, механізму врегулювання спорів тощо.

У рамках переговорного процесу щодо вступу України до СОТ ЄС і США надали нашій державі статус країни з ринковою економікою, що є важливим позитивним чинником під час проведення антидемпінгових розслідувань щодо українських товарів.

Набувши членства у СОТ, Україна отримала можливість брати безпосередню участь у багатосторонніх торговельних переговорах раунду Доха-Розвиток і переговорах з питань приєднання до СОТ нових членів для реалізації інтересів держави у торговельно-економічній сфері.

Участь в інформаційній системі СОТ та використання переваг від участі у системі завчасного обміну інформацією надало можливість доступу українських підприємств до інформації та джерел отримання інформації щодо змін у торговельних режимах членів СОТ, ініціювання діалогу та обговорень з метою покращення умов торгівлі.

Здійснення поглибленого аналізу торговельних режимів надало можливість врахування змін та тенденцій економік членів СОТ та стало міцним підґрунтям розширення експортних можливостей вітчизняних компаній, захисту їхніх інтересів на зовнішніх ринках.

Що ж до імпорту, то зі вступом до СОТ відбулася лібералізація імпортного митного режиму, що призвело до зниження ставки імпортних тарифів на товари 1-24 груп УКТЗЕД та переведення практично всіх специфічних або комбінованих мит на адвалерні. Після вступу до СОТ середня ставка ввізного мита на сільськогосподарську продукцію знизилися до 9,2%. 

Водночас необхідно зазначити, що за роки перебування України в СОТ не тільки не відбулося різкого збільшення обсягів імпорту сільськогосподарської продукції, пов’язаного  з лібералізацією торговельного режиму, а навпаки, імпортні поставки за результатами 2017 року ($4,7 млрд.) порівняно з 2008 роком ($6,8 млрд.) скоротилися на 30,9%.

Водночас, як вважають у Мінекономіки, Україна ще не відчула усіх переваг членства в СОТ, оскільки протягом усіх 10 років перебувала під впливом об'єктивних негативних факторів.

У період з моменту вступу України в СОТ (2008-2018 роки) економіка України перебувала під впливом декількох етапів світової фінансово-економічної кризи, військового конфлікту, втрати частини промислового потенціалу та гостро відчувала їх негативні наслідки, що відповідно позначилося на певних структурних змінах у вітчизняній економіці", – зазначили в Мінекономіки.