Вимирання сіл в Україні можна зупинити відміною мораторію на землю, — експерт

Проблему вимирання українських сіл можна вирішити через розвиток сільських територій і, зокрема, через відкриття ринку землі. Про це у своїй колонці на сайті «Економічна правда» написав експерт з бізнес-середовища і земельної реформи Стратегічної групи радників з підтримки українських реформ — SAGSUR Олександр Шкурла.

Нагадаємо, що після відкриття в Україні ринку землі ціна на неї сягне $5–10 тис. за 1 га.

Він зазначив, що офіційні дані говорять про скорочення населення сіл за останні три роки на 1,2%, але реальне скорочення, на його думку, — набагато більше.

Селяни часто виїжджають на роботу в міста або за кордон без перереєстрації місця проживання. В Україні близько 7 млн ​​пайовиків і їхніх спадкоємців, які є власниками ділянок в середньому близько 4 га. З огляду на визнане в світі високу якість українського чорнозему і хороші кліматичні умови, цей величезний актив українського села поки повністю не використаний", — зазначив експерт.

На його думку, з одного боку, не вистачає дешевого фінансування для початківців-фермерів, з іншого — через мораторій частина паїв не обробляється, оскільки їхні власники не можуть взяти кредит під заставу землі.

Тут цікавий досвід Польщі, яка зуміла розвинути модель сімейних ферм і створити робочі місця в сільській місцевості. При середньому розмірі фермерського господарства близько 10 га поляки успішно виробляють рослинні і тваринні продукти не тільки для місцевого ринку, а й на експорт".

Експерт вважає, що відкриття ринку землі в Україні одночасно сприяло б і наповненню кадастру, бо тільки оформлений земельну ділянку зі всієї земельної документації може бути зареєстрований.

У Польщі до зняття мораторію наповненість земельного кадастру була на рівні 69%, і це не заважало зняти мораторій на продаж сільгоспземель іноземцям.
У Словаччині досі існує кадастр, який налічує близько 5 млн записів про невідомих власників, які володіють близько 550 тис га земель, а це 28% всіх сільськогосподарських угідь країни", — написав Шкурла.

Він наводить приклад країн, які розвивають своє сільське господарство в умовах повноцінної приватної власності на сільськогосподарські угіддя.

Наприклад, Румунія за гіршої якості землі в 2017 році досягла рекордного врожаю пшениці — 10 млн тонн при середній врожайності 48,4 ц / га. В Україні в тому ж році середня врожайність пшениці склала 41,1 ц / га. Видатний зростання економіки Румунії в 2017 році на 7% став реальністю, перш за все, завдяки збільшенню виробництва сільськогосподарської продукції на 18,3% в порівнянні з попереднім роком", — зазначив він.

Експерт наголосив, що в Україні обсяг сільськогосподарського виробництва в 2017 році скоротився на 2,7% в порівнянні з попереднім роком. Показник аграрних підприємств знизився на 3,9%, показник господарств населення — на 1,2%.

На його думку, щоб аграрії інвестували в культури з більш високою доданою вартістю, їм потрібна впевненість у завтрашньому дні, а договори оренди землі це забезпечити не можуть. Необхідний вільний ринок землі. Також він вважає, що впровадження повноцінної приватної власності на сільгоспземлю в Україні допомогло б активізувати перехід аграріїв до органічного виробництва.

До питання про продуктивність і інтенсивності сільськогосподарського виробництва: населення України в 2017 році виробило 43,7% всієї аграрної продукції, обробляючи лише 30,2% —8,3 млн га — сільгоспземлі країни. Це означає, що інтенсивність приватних господарств була вищою, ніж підприємств. За врожайності плодових і ягідних культур у 2017 році приватні господарства випередили сільськогосподарські підприємства на 79,4%, винограду — на 60%. На основі різниці в урожайності в Україні та країнах світу з відкритим ринком землі Мінагрополітики вирішило, що Україна через відсутність вільного ринку земель щорічно недоотримує $3,3 млрд", — зазначив експерт.