Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Цього року бджолярі включені до списку учасників однієї з державних програм підтримки галузі АПК і сьогодні «Херсонська обласна спілка бджолярів» працює над розробленням пропозицій щодо програм підтримки галузі. Про це заявив директор Департаменту агропромислового розвитку ОДА Олександр Паливода, повідомляє сайт Херсонської ОДА.
Нагадаємо, що закупівельні ціни на український мед – у 2-3 рази нижчі за світові.
На думку Паливоди, Україні потрібно підтримувати та розвивати напрямок промислового виробництва меду, оскільки, тільки за таких умов можна забезпечити належну технологію виробничого процесу, маючи сучасне обладнання та техніку і вийти із брендованою та фасованою продукцією на експорт.
Херсонська область має всі умови для розвитку бджільництва — географічне положення, природно-кліматичні умови, достатки медоносів у лісах, степах та на полях Херсонщини. Мед із південних медоносів має особливі смакові якості та ніжну структуру. У нашій області дуже потрібно мати розвинену бджільницьку галузь, адже добре організоване бджолозапилення підвищує на 30-60% врожайність плодових та баштанних культур, соняшнику, ріпаку тощо", – сказав чиновник.
У свою зергу голова громадської організації «Херсонська обласна спілка бджолярів» Юрій Лавриненко розповів що останнім часом інтерес до бджільництва в Херсонській області зростає. За його словами ті, хто займається розведенням та реалізацією бджолосімей, мають багато замовлень.
Як повідомив Олександр Паливода, зараз в області лише 400 бджолосімей утримуються в сільськогосподарських підприємствах проти 45000 бджолосімей у господарствах населення. За 2017 рік сумарне виробництво меду в області становило 1325 тонн, що на 473 тонни більше, ніж у минулому році, проте у сільськогосподарських підприємствах – 8,1 тонни, залишається на рівні минулого року.
Україна є третьою в світі країною по експорту меду, але реалізує його лише як сировину. В той же час ті, хто закуповують український мед фактично за безцінь, фасують та реалізують наш мед під власними брендами, заробляючи на цьому більше, ніж самі пасічники. Проблему можна вирішити, якщо наші виробники почнуть самі фасувати та маркувати власний мед.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!