Мінагро провалило агроекспортну стратегію для малого та середнього бізнесу
Мінагро провалило агроекспортну стратегію для малого та середнього бізнесу

Частка української агропродукції у загальному ВВП країни зростає і становить сьогодні 17%. Із них 12-13% – сировина та 4% забезпечує перероблена продукція. Збільшується й агроекспорт: так, за  січень-травень 2018 року продажі до  країн ЄС  зросли на $13 млн (0,6%) і становлять $2,3 млрд. 

Детальніше читайте у спецтемі: Мінагро провалило агроекспортну стратегію для малого та середнього бізнесу. Причини й наслідки

Загалом же найбільшим покупцем української продукції зі сфери АПК стали країни Азії  з часткою 43,2%, друге місце – Європейського Союзу – 30,4%, а третє – Африки – 14,6%. Але чи змінюється структура цього експорту й задіяні до нього гравці? Традиційно пальму експортної першості тримає великий бізнес, який постачає сировину. Що з  цією тенденцією за останні роки? Чи виріс вклад  у експортний кошик малих і середніх агропідприємств? AgroPolit.com проаналізував статистику і з’ясував цікаву інформацію.

Передусім ми очікували отримати відповідь від  Мінагрополітики. Але майже за місяць з моменту запиту Мінагрополітики так і  не спромоглося надати жодної відповіді. Єдину відповідь,  яку вдалося отримати “в полях” (читай – на прес-конференції) від  заступниці міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольги Трофімцевої: загальні фрази про перспективні експортні напрями для України, про НАССР і мінімум про дрібних експортерів.

Якщо говорити про мікровиробників, то умови для них залишаються не такими простими, але малий і середній бізнес вже «підтягуються» до зовнішніх ринків. Тим більше, якщо глянути на євроінтеграційний процес та адаптацію нашого законодавства до відповідних міжнародних норм (впровадження НАССР тощо), ситуація з виробниками змінюється: норми стають однаковими і для зовнішнього, і для внутрішнього ринку», – заявила Ольга Трофімцева. Втім, конкретних результатів  «підтягування» середніх та дрібних виробників АПК на експорт не надали ані Мінагрополітики, ані Ольга Трофімцева (хоча й обіцяла)".

Схожі відповіді отримали і з інших установ. Про дрібних і малих – zero. Так, Мінекономрозвитку (МЕРТ) показало загальну експортну агромапу.

Як держава збирається виправляти ситуацію і чи збирається виправляти взагалі? З високих заяв мінагрополітівських чиновників говорити на цю тему не доводиться.  Надто декларативна риторика. Судіть далі самі.  «Україна може забезпечувати продовольством не тільки себе. Адже у нас немає «продовольчої загрози». Ми можемо бути досить вагомим гравцем на експортних глобальних ринках. До того ж, ми маємо заробляти на експорті якомога більше. Це питання дуже важливе і для мене особисто, як для представника влади та профільного міністерства. Але більше заробляти ми зможемо лише тоді, коли збільшимо кількість продукції з високою доданою вартістю. Коли будемо поставляти на ринки продукцію глибокої переробки під брендом «Made in Ukraine», – заявила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

Водночас вона так і не повідомила, які конкретні кроки зробило Мінагрополітики, щоби посилити  експортні тили середніх  та дрібних агропідприємств.

Судячи  з  того, що  Мінагрополітики  проігнорувало ці питання (як на рівні офіційного запиту, так і під час особистої зустрічі з Ольгою Трофімцевою) напрошуються невтішні висновки – або не хочуть, або не  вміють, або не знають як, або просто не  цікаво. Список варіантів можна продовжити. Якщо ми щось пропустили  у цьому списку й у Мінагрополітики є що додати – будь ласка. Ми готові подискутувати.

Тим часом реальну, хоч і точкову підтримку українські агроекспортери середньої та дрібної ланки отримують, на жаль, від інших країн. Про один із таких проектів нам розповів менеджер Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP) Дмитро Ніколаєв. За його словами, наразі понад 37 тис. аграріїв беруть участь у канадському проекті, направленому на розвиток плодоовочівництва та підвищення прибутків. «Близько 80 % учасників – це дрібні фермерські господарства, які обробляють ділянки менше 50 соток», – пояснив він. За його словами, цей проект стартував ще у 2015 році й охоплює представників Херсонської, Одеської, Миколаївської та Запорізької області.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

30 вересня 2018
У 2018 році Україна експортувала агропродукції до ЄС на $3,6 млрд, – Трофімцева
За результатами січня-серпня 2018 року, товарообіг товарами аграрної та харчової промисловості між Україною та країнами Європейського Союзу досяг...
28 вересня 2018
Для малих та середніх агровиробників слід запровадити спецрежим ПДВ, – АФЗУ
Для малих і середніх аграріїв потрібно запровадити спецрежим відшкодування ПДВ, відповідний законопроект вже розроблений потрібна лише підтримка...
27 вересня 2018
Вийшла графіка про ключові ринки експорту агропродукції за 2016-2018 роки
На сайті АgroРolit.com вийшла графіка про ключові ринки експорту агропродукції за 2016-2018 роки. Дивіться далі за посиланням тут. Так, за даними...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...