Відкриття ринку землі знизить макроекономічні ризики та покращить інвестиційний клімат — дослідження
Відкриття ринку землі знизить макроекономічні ризики та покращить інвестиційний клімат — дослідження

Відкриття ринку сільгоспземель збільшує стійкість економіки країни перед економічними потрясіннями, знижує макроекономічні ризики та покращує інвестиційний клімат. Про це свідчить дослідження, проведене випускником Київської школи економіки Михайлом Матвєєвим, передає Vox Ukraine.

Нагадаємо, мораторій на продаж землі знищує тваринництво.

Вчений уперше змоделював вплив мораторію з точки зору моделі загальної рівноваги економічних відносин, тобто здійснено комплексне моделювання всієї економіки України (з її безліччю зв’язків, прямих та зворотних впливів) та виокремлений вплив саме мораторію на сільськогосподарську землю на економіку з урахуванням інших процесів в економіці.

Основні результати дослідження Михайла Матвєєва можна розділити на дві частини.

По-перше, ним побудовано дві альтернативні моделі економіки України. Одна модель описує економіку такою, якою вона є. А от в альтернативній моделі сільськогосподарську землю можна:

  • продавати/купувати;
  • використовувати як заставу.

Ці дві моделі дозволили прорахувати «сталі» (або статичні) результати аналізу – іншими словами, описати продуктивність двох альтернативних економік України за нормальних умов, тобто коли в економіці відсутні розлади або шокові потрясіння (такі, як фінансова криза 2008 року тощо). За допомогою такого підходу на основі експериментального моделювання виокремлено наслідки від скасування мораторію, а саме:

  • Збільшення обсягу кредитування: більше ніж удвічі бізнесом та на 20% домогосподарствами або населенням. Іншими словами, за умов економіки без мораторію на сільськогосподарську землю будуть значно розширені кредитні портфелі компаній та фізичних осіб;
  • Потрійне зростання вартості землі.                            

По-друге, використовуючи дані за минулі роки та початкову модель економіки, тобто модель без ринку сільськогосподарської землі, Матвєєв проаналізував шокові удари по ВВП України починаючи з 2006 року, розглянувши кожний із них окремо. Він оцінив інтенсивність або потужність різних потрясінь (фінансових, макроекономічних, технологічних тощо), які впливали на становлення ВВП України з 2006 року.

Потім він застосував результати аналізу шокових ударів до альтернативної моделі України із відкритим ринком сільгоспземель та провів оцінку розвитку ВВП країни. Цікавим результатом експерименту стало те, що відкритий ринок землі виявився своєрідною «подушкою» у «важкі часи» та підсилювачем – у добрі часи. Ринок землі додає економіці гнучкості, абсорбуючи негативні шокові впливи на економіку та пом’якшуючи загальне падіння у «важкі часи» (наприклад, внаслідок фінансової кризи 2008 року) за рахунок пом’якшення кредитних обмежень, або, іншими словами, збільшення можливостей економічних агентів кредитуватись. Це особливо важливо у важкі часи, коли «все падає» і наявність додаткової застави (у вигляді сільгоспземлі) підвищує кредитну спроможність економічних агентів і, таким чином, «живучість» всієї економіки.  

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

19 жовтня 2018
Агросектор названо одним із трьох найперспективніших секторів економіки
Іноземним інвесторам є сенс вкладатися у найбільш прибуткові сектори української економіки, оскільки це може принести їм високий та гарантований...
18 жовтня 2018
Василь Хмельницький: дешева робоча сила – уже не перевага України
Дешева робоча сила уже не є перевагою під час вибору міжнародних інвесторів напрямків інвестування. Про це під час Київського міжнародного...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...