Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Уряд зберігає курс на децентралізацію і робить спробу проконтролювати діяльність виконавчої влади. Як стверджують джерела AgroPolit.com, паралельно в Офісі президента активно пропрацьовують з кінця минулого року ідею проведення восени чергових парламентських виборів цього року (наразі вірогідність таких оцінюється 50 на 50%). Тож, що чекає громади цього року? AgroPolit.com зібрав цікаві деталі.
Цього року за децентралізацію та громади відповідатиме новоутворене Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури. Нещодавно уряд вніс зміни до положення про Мінрегіон. До сфери його діяльності включили:
Читати до теми: Рада підтримала законопроект про місцеві державні адміністрації
За словами голови підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталія Безгіна, план роботи включає такі напрямки:
Читати до теми: Тимчасова комісія ВР з розслідування земельних питань – пугач для громад чи ефективний інструмент контролю?
В частині прийняття законів на 2023 Безгін назвав чотири ключові:
Читати до теми: Курс на Європу – що робить парламент для лобіювання інтересів агросектору?
Інтригуючою стала заява прем’єра Дениса Шмигаля: ідеться про запровадження інституту префектів (посадових осіб, які будуть здійснювати адміністративний нагляд на місцях).
Префекти — це неполітичні особи, що представлятимуть державу і стежитимуть за конституційністю ухвалених на місцях рішень. За зразок нашої моделі взятий найкращий європейський досвід, який довів свою ефективність. Після завершення воєнного стану на часі будуть і зміни до Конституції, які фіналізують реформу децентралізації. У підсумку отримаємо збалансовану, дієву та європейську систему управління зі спроможними громадами… Після завершення воєнного стану актуальні й зміни до Конституції, які фіналізують реформу децентралізації. У результаті отримаємо збалансовану, дієву та європейську систему управління із заможними громадами», — заявив Шмигаль.
З його подачі звучало так, що йдеться про цей рік. Відтак, такий анонс одразу отримав резонанс і шквал критики. Владі довелося уточнювати. Щоправда сам Шмигаль мовчав, як риба.
А от на думку голови галузевого підкомітету Ради Безгіна теза про префектів у 2023 році означає наступне:
Його доповнив тоді ще заступник міністра розвитку громад Вячеслав Негода:
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль позначив необхідність продовження реформи з децентралізації, зокрема перспективу трансформації МДА у напрямку префектур. У 2023 р. цілком реально схвалити законопроект 4298 (з окремими правками під час 2-го читання), що дасть можливість змінити правовий статус МДА (на префектурного типу). Законопроект 4298 дуже чітко (!) регламентує діяльність МДА щодо трьох основних блоків їх функцій на відміну від чинного закону та інших нпа, які наділяють МДА повноваженнями, в межах яких можна «імпровізувати», в тч і щодо контрольних функцій за діяльністю омс. Звісно, що на фінальному етапі необхідно буде закріпити нову систему територіальної організації влади на всіх рівнях адмінтерустрою в Конституції України».
На думку політичного експерта Олександра Солонтая, прем’єр коректно говорить, що необхідно вносити зміни в Конституцію після воєнного стану. «Також цікаво, що ініціатива про префектів зараз озвучується з боку керівника уряду. Це вселяє надію, що Шмигаль підтримує ідею префектів, які підпорядковуватимуться Кабміну, а як перехідний період до конституційних змін — внесення змін в закон про місцеві державні адміністрації з посиленням ролі уряду. Загалом, до змін в Конституцію, можливий шлях на децентралізацію — це законодавчі зміни про ОДА та РДА, які могли би посилювати сталість самоврядування, роль уряду та координацію з центральними органами виконавчої влади, особливо в умовах сучасної роботи з найзвою «обласних військових адміністрацій».
Влада іде далі. В пошуку тих, кого б посадити весною, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія взявся ініціюювати повернення парламентського контролю за діяльністю виконавчої влади.
Буду ініціювати повернення парламентського контролю над діяльністю виконавчої влади», — написав він.
Сталося це після того, як з’явилася інформація про зловживання з закупівлями харчів для армії аграрного депутат Павла Халімона. Схоже на поспішне відбілення влади. Чи це й справді спроба відбілитися від корупції? Або ж це просто спроба закріпачення місцевої влади верхами (адже всі механізми контролю за місцевою владою давно прописані в рамках тієї ж реформи децентралізації)?
Цього року громади отримали можливість випускати муніципальні облігації на міжнародних ринках. Національний депозитарій України (НДУ) та Центральниий депозитарій Польщі (KDPW) підписали договір про співпрацю. Мета — встановлення кореспондентських відносин між НДУ та KDPW для проведення операцій «Поставка цінних паперів без оплати», що дозволить здійснювати транскордонні перекази українських муніципальних облігацій, облік яких здійснюється в НДУ. KDPW буде забезпечувати облік таких українських цінних паперів у депозитарній системі Польщі. Наразі в Україні знаходяться в обігу випуски Київської, Харківської та Львівської міських рад, загальною номінальною вартістю у понад 3,1 млрд грн.
Нагадаємо, що загальний обсяг фінансового ресурсу місцевих бюджетів на 2023 рік – 605,1 млрд грн. Із них доходи місцевих бюджетів – 420,9 млрд грн:
за загальним фондом – 397,5 млрд грн;
за спеціальним фондом – 23,4 млрд грн;
трансферти з державного бюджету – 184,2 млрд грн
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!