Економічне бронювання: експерти заявляють, що агросектор не витримає більше року

Повномасштабна війна, розв’язана рф, викликала необхідність мобілізації і запровадження механізму бронювання. AgroPolit.com  вирішив з’ясувати, наскільки серйозний вплив має мобілізація на агросектор, яким має бути оптимальний варіант економічного бронювання, як вирішити проблему нестачі кадрів в агросекторі, а також розкрити особливості нового механізму бронювання, запровадженого Кабміном. 

Дефіцит кадрів: не вистачає трьох мільйонів аграріїв

Президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко зауважив, що зараз через мобілізацію в агросекторі найбільше не вистачає спеціалістів, залучених безпосередньо до збору врожаю. Він повідомив, що ситуація найбільш складна з трактористами, комбайнерами, агрономами.

За словами фахівця, раніше в цьому сегменті теж було найбільше вакансій, але зараз показник досяг 160 вакансій на одного спеціаліста. Для порівняння, до початку повномасштабної війни ця цифра становила 14 – 16 вакансій на людину. Дефіцит зріс більш ніж в десять разів.

Читайте також: в Україні дефіцит кадрів досяг 40%.

Леонід Козаченко підрахував, що дефіцит робітників в агросекторі після початку війни досяг 3 млн людей і прийом на роботу жінок не може виправити положення. Він зауважив, що традиційно в агросекторі працювало найбільше жінок в таких сферах, як бухгалтерія, економіка, торгівля, ветеринарія.

В агрономії жінки працювали в основному в садових центрах. Їх не було на традиційних фермерських господарствах і великих сільгосппідприємствах. Зараз в сільському господарстві працюють 2,8 млн. людей. Дефіцит складає – 3 млн працівників. З цієї цифри, 70% припадає на фермерів, які працюють на комбайнах, тракторах, вантажних автомобілях. Це питання треба вирішувати», – зазначив експерт.

Економічне бронювання: необхідна прозорість і рівність для всіх

Голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук впевнений, що єдина можливість подолання корупції при мобілізації полягає в застосуванні економічного бронювання із прозорою і зрозумілою для всіх системою. За його словами, в таких умовах, за кожну заброньовану людину має бути встановлена разова плата, а потім щомісяця власник має платити за кожного співробітника доволі значущі суми. Експерт наголосив, що ця сума повинна надходити не у вигляді податків, а як додатковий платіж.

За його словами, в такому разі у роботодавців суттєво зростуть затрати на оплату праці, але Україна отримає зрозумілу систему. Борис Кушнірук наголосив, що у агрохолдингів грошей на економічне бронювання вистачить. Він додав, що агрокомпанії є важливими, бо вони формують виробництво продукції і надходження податків.

Будь-який власник компанії за кожного працівника має сплатити певну суму.  Значна частина наших агроолігархів призовного віку, але їх у ЗСУ нема. Я вважаю, що бронь для власників компаній – це правильно. Якщо забрати людину, яка є власником чи менеджером компанії, держава втратить податки та надходження до державного і місцевих бюджетів. А купа людей втратить роботу. Від цього ніхто не виграє», – зазначив Борис Кушнірук.

Леонід Козаченко згодний з тим, що економічне бронювання має в першу чергу розповсюджуватись на керівників компаній і підрозділів. За його словами, бронювати потрібно представників харчової промисловості і спеціалістів, які мають навички роботи на складному обладнанні.

Борис Кушнірук вважає, що плата за бронювання одного працівника може сягати 400 тис. грн. За його словами, сума разового платежу дискусійна, але додатково щомісяця працівник в ідеалі має відраховувати до бюджету 20 – 30 тис. грн.

Виконувач обов’язків міністра аграрної політики і продовольства України Тарас Висоцький заявляв, що дискусія і пошук компромісу щодо економічного бронювання продовжується:

Компроміс полягає в тому, що необхідні чоловіки, які будуть захищати державу, але для подальшої роботи економіки також потрібні чоловіки. Для аграрної сфери це особливо важливо. Складно знайти кінцеве рішення, але дискусія триває. Розглядаються певні зміни для того, щоб була прогнозованість діяльності» – зазначив Тарас Висоцький.

Читайте також: Представники бізнесу закликали владу негайно вирішити ключові проблеми із бронюванням

Він повідомив, що Кабмін вирішив автоматично продовжити існуючи бронювання для аграріїв на три місяці без додаткової подачі документів. Подальше бронювання має надаватися на 12 місяців. За словами очільника міністерства, для певних професій, таких як трактористи, є можливість бронювання більше ніж 50% працівників.

Нові умови бронювання: працює так-собі, але це вже виправляють

Керуючий партнер юридичної фірми Kosovan Legal Group Анатолій Косован розповів, що згідно з новим порядком бронювання, мобілізаційні завдання як підстава для бронювання працівників підприємства скасовані, але видані раніше на цій підставі бронювання залишаються дійсними протягом всього строку. Також він допустив, що їх можуть офіційно продовжити на три місяці.

Скасування мобзавдань не свідчить, що агровиробник не зможе більше бронювати працівників. Для агробізнесу існують зрозумілі критерії для отримання статусу критичного для економіки», – зазначив Анатолій Косован.

Ірина Романенко, директор з персоналу «Контінентал Фармерз Груп» заявила, що зараз бронювання не працює так, як має, оскільки при оновленні даних у ТЦК 90-95% працівників отримують «бойову» повістку.

Якби процес бронювання працював так, як він прописаний, це б зменшило напругу», — зазначила Ірина Романенко.

Директор із взаємодії з органами влади НІБУЛОН Михайло Різак теж заявив, що нинішній підхід до бронювання працівників від мобілізації є неефективним. Зараз діє «процентний» підхід, коли критично важливі підприємства можуть забронювати 50% працівників. Однак чотири цикли бронювання призвели до того, що компанія фізично більше не може забронювати й зберегти усіх потрібних працівників. Оскільки частину людей мобілізували, частка ключових працівників перевищила передбачені постановою Кабміну 50%.

Можу сказати, що експонентна залежність призвела до того, що 1350 працівників забезпечення виробничого циклу на початку війни становила 37%, в 2023 році — це вже було 48%, а наразі 77% від військовозобов'язаних», — сказав Різак.

Оскільки зазначені учасники ринку вважають, що механізм бронювання є неефективним, нагадаємо, що Кабмін змінив критерії бронювання працівників і розглянемо їх детальніше.

Перелік основних змін до постанови Кабміну №76:

• Збільшили термін бронювання для критичних підприємств від 6 місяців до 12 місяців
• Дозволили бронювати військовозобов’язаних із дефіцитними військово-обліковими спеціальностями незалежно від віку.
• Запроваджується електронне бронювання через портал «Дія».

Детальніше про оновлений порядок бронювання читайте в матеріалі: «Уряд змінив критерії бронювання працівників – як забронювати працівників аграріям?».

На горизонті: мігранти, пенсіонери на тракторах, жінки на комбайнах і нові закони

Агрокомпанії намагаються вирішити проблему з нестачею кадрів через збільшення зарплат і вже зараз в цьому секторі не платять менше 20 тис. грн на місяць, але, за словами експертів, в майбутньому проблема нестачі спеціалістів буде зберігатися.

Зарплати зросли. Вони залежать від регіону, але вони більше середнього показника по країні. У трактористів і комбайнерів зарплата зросла майже вдвічі порівняно з мирними часами. На цих вакансіях уже з’являються жінки. Такого ще не було в Європі», – зазначив президент Української аграрної конфедерації.

Борис Кушнірук допускає, що хоча в середньому по країні зарплати в агросекторі зросли, частина працівників може погоджуватись працювати за менші гроші, аби отримати бронь і не йти на фронт.

Мобілізація призводить до того, що хтось починає ховатися, а когось забрали. Це провокує зростання витрат на зарплату. Для деяких категорій зарплата може навіть і не зросла, бо ті хто вимагає підвищення, можуть опинитися в ЗСУ», – наголосив Борис Кушнірук.

Леонід Козаченко впевнений, що в майбутньому Україні доведеться залучати спеціалістів з Молдови, Казахстану та Грузії, щоб покрити нестачу людей, яких забрала війна. Фахівець також пропонує вирішити проблему нестачі кадрів, шляхом залучення пенсіонерів до 75 років, які, на його думку, ще зможуть сісти за кермо комбайнів і тракторів.

Дівчата не повинні сидіти в окопах, стріляти. Потрібно пережити цей тяжкий період. Не всі хлопці повернуться. Не всі зможуть працювати, навіть якщо повернуться. Але треба шукати можливість задіяти в роботі тих, хто повернеться. Нам доведеться залучати хлопців з інших країн. Нам уже були пропозиції з Африки, але ніхто на це не погоджується. Краще залучати спеціалістів з пострадянських країн, за виключенням рф та Білорусі», – зазначив Леонід Козаченко.

Серед викликів з якими через мобілізацію доведеться зустрітися в майбутньому Леонід Козаченко назвав і подорожчання продуктів харчування. Експерт розповів, що через війну і мобілізацію зростають зарплати, податки і дорожчає пальне, а 20% витрат в сільському господарстві припадає саме на пальне.

Також він нагадав, що підприємці мають сплачувати податок на додану вартість і військовий збір. За словами фахівця, саме підвищення ПДВ миттєво викликає подорожчання продуктів харчування, а людям зараз важко забезпечити себе їжею. Ще одним наслідком перегляду ПДВ в майбутньому може стати нерентабельність експорту. Президент УАК закликав посадовців шукати додаткові ресурси за рахунок боротьби із корупцією.

Корупція – це не тільки чорне зерно, а й повернення ПДВ, видача сертифікатів якості, видача дозвільних документів на експорт продукції. В Україні державних компаній в 2,7 разів більше, ніж в усьому Євросоюзі. Саме у державних компаніях скаржилися на те, що 200 тис. т зерна з’їли миші, цукор пропав з держрезерву через дощ. Одна приватна компанія сплачує за рік податків більше, ніж державна за 10 років. Державне підприємство не може бути ефективним», – зазначив Леонід Козаченко.

За його словами, у майбутньому, державні компанії доведеться продавати. Експерт закликав це зробити, як можна скоріше, поки ще відповідні активи чогось варті. Леонід Козаченко спрогнозував, що якщо війна затягнеться, працювати в таких умовах довго агробізнес не зможе. Експерт впевнений, що бізнес може витримати недовантаження кадрами на короткому проміжку і фермери здатні пережити ще не більше року війни.

Борис Кушнірук зауважив, що через мобілізацію агросектор знаходиться у стані невизначеності, стосовно того, хто працює, а хто ні. Він погоджується з популярною тезою про те, що в майбутньому війна може стати справою бідних, оскільки звичайних фермерів питати не будуть, а просто забиратимуть на фронт. 

Вирішити проблему з бронюванням він пропонує, перетворивши хабарі на офіційні відрахування до бюджету. Фахівець закликає визнати, що частину людей не вдасться «затягти» в ЗСУ, а тому, на його думку, треба замінити корупційний елемент офіційною сплатою до бюджету.

Люди все одно відкуповуються, але в корупційний спосіб. Це відбувається у вигляді хабарів, а треба законом визначити, що є процедура, хто і як має право бронювати. Це має стосуватися всіх видів діяльності. Єдиним об’єктивним критерієм є зайнятість людей на конкретному підприємстві з певним лімітом і суми, які вони сплачують. Суми однакові для всіх», – зазначив Борис Кушнірук.

Для вирішення проблеми бронювання аграріїв, експерт закликав і до законодавчих змін. Він наголосив, що питання бронювання вирішується міністерствами, а його мають регулювати постановами Кабміну, що базуються на законі. Борис Кушнірук вважає, що головне, що потрібно бізнесу – це передбачуваність.

За його словами, для вирішення проблем з бронюванням працівників в агросекторі, треба змінити законодавчу базу, знизити корупційну складову, запустивши прозорий механізм бронювання та наважитися приймати політичні рішення, оскільки справедливого на 100% бронювання бути не може.

«Ні якої супер справедливої системи бронювання не буває. Якщо у вас 7 млн осіб мобілізаційного віку, а вам потрібно забрати одного з 10, в будь-якому випадку доведеться прийняти управлінське рішення. Якщо це робити хаотично хапанням людей на вулицях – це погана історія. Це дискредитація держави» – зазначив експерт.

Дискусія довкола економічного бронювання і бронювання аграріїв в Україні продовжується. AgroPolit.com буде і надалі повідомляти про актуальні новини в цій сфері.