Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Акциз на пальне зросте з 1 вересня 2024 року, тож аграріям слід готуватися платити більше. Підстава — почне діяти закон № 11256-2 про внесення змін до ПКУ щодо імплементації положень актів права ЄС щодо акцизного податку. Ним передбачається збільшення фактично вдвічі акцизу на дизпаливо: з 139 євро до 330 євро за тисячу літрів до 2028 року. Крім того, законом на час військового стану збільшено об’єми палива, яке можна зберігати на одному об’єкті для обслуговування електрогенераторних установок суб’єктів господарювання на прифронтових територіях України. Відтепер без реєстрації акцизного складу можна зберігати до 5000 літрів пального — на противагу нормі у 2000 літрів, котра діяла раніше.
Однак осовна підривна норма закону — саме зростання акцизів і за неї заплатять в першу чергу аграрії. Автори документу сподіваються з допомогою акцизів наростити надходжень до бюджету на військових та імплементувати положення євродирективи №2003/96/ЄС. Що принесе зростання акцизів для АПК і на скільки стрибне ціна на дизпаливо? Деталі з’ясував разом з експертами AgroPolit.com.
Підвищення акцизів розтягнеться на 4 роки — триватиме з 2024 до 2028 року. Наразі в Україні аграрні підприємства обробляють 24 млн га землі, середня витрата пального на гектар складає близько 65 літрів. Тобто щорічно аграрії споживають більше 1,5 млрд літрів дизпалива.
Законом впроваджуються такі ставки акцизного податку:
Акциз на пальне зростатиме у цифрах наступним чином:
Нагадаємо, що вже рік як в Україні повернули 20% ПДВ і довоєнні акцизи на всі види палива.
Ми передбачаємо, що підвищення акцизу відбудеться десь в межах 1,5-2 гривні бензини і дизелі. І це той внесок, який всі ми з вами зробимо на фінансування армії… Люди, які критикують підвищення акцизу, прекрасно знають, що не стоїть альтернатива підвищувати акцизи чи не підвищувати. Стоїть альтернатива, або платити зарплати військовим, або не платити. Саме тому уряд консолідує всі резерви, які на сьогодні у нас є і, відповідно, мобілізуючи ці гроші, спрямовує їх на армію», — заявив, коментуючи прийнятий закон голова комітету парламенту з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Скільки збиратимуть щомісяця завдяки оновленим акцизам, починаючи з вересня 2024 року, озвучив коментарі AgroPolit.com директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
Сумарно іде мова про 2,8 млрд грн щомісячних надходжень до бюджету від акцизу на пальне. Із них половина — кошти, сплачені аграріями за дизпаливо. Дизпаливо сьогодні — найбільш споживаний вид палива в країні. Він займає 60 % від усіх моторних палив на українському ринку», — каже він.
Сергій Куюн вважає 2 грн не значним подорожчанням пального на АЗС. «Акциз зростає 1 вересня на 40 євро, то очікується зростання на 2 гривні на літрі. Це буденні ринкові коливання, на які споживачі не звертають увагу. Податкова складова у ціні пального зросте на 2 грн, але найважливіша складова у вартості пального — це закупівельна (світова) ціна. Тому не факт, що це зростання взагалі буде. Якщо на ті ж 40 євро упаде закупівельна ціна на світовому ринку, то на АЗС ми не побачимо зростання ціни. Зараз нафта коштує $81-81 за бариль, у червні вона була 87. Це нормальна ринкова ситуація», — каже він.
За оцінками аграрних асоціацій, через підняття акцизів на пальне додаткове фінансове навантаження на аграріїв у 2025 році складе понад 5,5 млрд грн, а з 2024 по 2028 рік додаткові витрати для товаровиробників сягнуть 13 млрд грн щороку.
AgroPolit.com запитав своїх та читачів Kurkul.com та Latifundist.com наступне: «Як ви оцінюєте наслідки для свого бізнесу від нещодавно підписаного Президентом закону про збільшення акцизу на пальне?».
Результати проведеного нами опитування виглядають так:
Оцінювати акцизний закон депутати аграного комітету не хочуть. Серед них знайшовся аж один, який був проти цієї ініціативи.
«Я розумію, що потрібно наповнювати бюджет для фінансування військових, але аграрії й так справно платять податки, з першого дня повномасштабного вторгнення… Та й агротехніка своїми шинами їздить по полях, а не центральних автострадах. Для аграріїв має бути доступне паливо! В іншому випадку — вони стануть неконкурентними на світовому ринку і продукти для українських споживачів подорожчають на 10-15%! Це просто недопустимо! А наповнення бюджету потрібно шукати у тих, хто не платить податки, а не навпаки — здоювати останню краплю молока з корови, яка сумлінно працює», — говорить нардеп Дмитро Соломчук.
Голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков у коментарі AgroPolit.com заявив, що результатом стане збільшення собівартість агропродукції.
У середньому на обробіток 1 га протягом року витрачається 50 літрів палива. Очікується збільшення акцизу на пальне на 2 грн на літрі, тобто обробіток кожного гектару подорожчає на 100 грн завдяки акцизам. Якщо сьогодні 1 літр пального коштує 50 грн, а буде — 52, то подорожчання акцизу становить 4%. У структурі виробництва пальне займає 7-8%. Тобто це означає ще 100 грн акцизних витрат на гектарі. Якщо їх розділити на 5 тон умовно зібраної з 1 гектару пшениці, то 20 грн додаткових витрат у собівартість вирощування кожної тони зерна. У когось із агрокомпаній є 10 тис. т, тобто це 200 тис грн. Загалом критичної ситуації з впливом акцизів не бачу для сектору, але негатив полягає у тому, що протягом року здорожчали й інші всі складові виробництва у агросекторі. Тому акциз просто додасть свою частку у це і за все заплатить виробник. 2024 рік буде важкий для АПК, бо є недобір по ранніх культурах, а по пізніх — темна і не радісна картина. Тому тут треба дивитися, з чого платити цей акциз: якщо з прибутків заберуть 100 грн на гектарі — ок, а якщо додати цю сотню до збитків, то картина інша», — рахує він.
Це не всі збитки, каже у коментарі AgroPolit.com президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.
«Якби це було єдине рішення, але є ж про підвищення податків, комунальних платежів, цін на побутові та продовольчі товари. Все навколо дорожачатиме. У таких умовах складно працювати ефективно бізнесу. АПК не виключення. Уряду треба шукати інші джерела наповнення бюджету, а не доїти аграрії. Наприклад, боротися з корупцією, закрити схеми закупівлі зерна за готівку та інше», — каже він.
Читати до теми: Податки вгору – ставки ПДВ, акциз на пальне збільшать, а четверту групу ліквідують?
На думку Козаченка, уряд мав би і подумати над здешевленням кредитів для аграріїв:
Вільні кошти банків майже 1 трильйон гривень. Таких обсягів і таких прибутків банків У ніколи не було. А вони натомість нічого не роблять для того, щоб зменшити вартість кредитів для бізнесу. З іншого боку, ми чуємо про збільшення ставок інших податків та зборів, військового збору, ПДВ».
Аграрні асоціації підкреслюють, що Директива ЄС №2003/96 дозволяє встановлювати знижені ставки акцизного податку на дизельне пальне для с/г техніки, яка не користується дорогами загального користування. Це дає можливість фермерам у Європі сплачувати набагато менше за пальне, ніж пропонується українським аграріям.
Подивимось на акцизи на пальне в ЄС:
Польські фермери взагалі майже не сплачують цей податок завдяки спеціальному відшкодуванню. Про яку справедливу конкуренцію йдеться за таких умов?
Тому асоціації просять встановити знижену ставки акцизного податку для аграріїв, які не користуються дорогами загального користування.
У парламенті кажуть — добре, розробимо закон, але зниження ставки на акцизи для аграріїв буде на 50% тільки після закінчення війни. А коли це буде? Хто може сказати точно?
У прикінцевих положеннях закону №11256-2 КМУ доручено протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом опрацювати питання запровадження понижувального коефіцієнта на рівні 0,5 до ставок акцизного податку на важкі дистиляти (газойли), призначені для використання с/г виробниками, підготувати відповідний законопроєкт та подати його на розгляд парламенту.
Заступник голови податкового комітету Олександр Ковальчук, який очолює робочу групу щодо розробки цього законопроекту, пояснив — закон має вдвічі знизити ставки акцизу на пальне для аграріїв.
Ми не будемо вигадувати велосипед, а візьмемо досвід США та Європейського Союзу. Будемо брати кращі практики, наприклад пропишемо вимогу фарбувати пальне в інший колір. Або це буде інший механізм. Для цього в робочій групі і є Податкова, яка відповідатиме за адміністрування», — пояснив Ковальчук.
До кінця жовтня законопроєкт наче б то має бути пропрацьований, а потім його винесуть на розгляд комітету.
Сергій Куюн пояснює, що практика пільгових ставок на пальне для аграріїв є ЄС. При цьому там дуже сувора система контролю за цільовим використанням цього пального. Умовно: фермер подає у податкову документи про кількість оброблюваних площ, обсяг витраченого пального і в підсумку йому повертають частину акцизу», — пояснює він. На його думку, важливо, щоб у нас теж виписали такий механізми контролю та захисту від зловживань і пальне для аграріїв потім не перепродавалося комусь третьому.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!