Податкова реальність в АПК, або Як стару систему знищили, а про нову – забули

Кількамісячна податкова епопея в АПК ніяк не завершиться. У сільському господарстві склалася патова ситуація: з одного боку, стару систему оподаткування майже знищено, держава позбавляє чесних виробників останньої можливості залишитися на плаву, а нову й досі не створено. Щоб знайти вихід із глухого кута, уряд створив спеціальну робочу групу на чолі з першим віце-прем’єр-міністром — міністром економічного розвитку і торгівлі України Степаном Кубівим — чиновники та експерти поки що шукають оптимальне рішення, однак чітких пропозицій як не було, так і немає. Тому висновок невтішний – комплексна реформа в АПК забуксувала, а Мінагрополітики в такій ситуації не знає, що робити – жодних адекватних ініціатив з їхнього боку так і не пролунало.

У рамках проекту «Податковий агроконтроль» AgroPolit.com вирішив з’ясувати, які податки сьогодні платить агросектор (агрохолдинги та фермери), що робити з нинішньою податковою системою та що очікує на аграріїв у наступному році.

Податки 2016: що платять аграрії?

Спецрежим ПДВ

Найголовніше питання, яке турбує аграріїв – стан спецрежиму ПДВ. До 2015 року включно на спецрахунок аграріїв поверталося 100% податку. Із 2016 року система, попри протести аграріїв, змінилася. Відповідно до Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" з 1 січня 2016 року до 1 січня 2017 року обсяг зарахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств став диференційованим залежно від виду діяльності: за операціями при постачанні зернових і технічних культур — 15%, продукції тваринництва — 80%, інших с/г товарів і послуг — 50%. Відповідні суми коштів вносяться на спеціальні рахунки та залишаються в розпорядженні с/г підприємства для використання у виробництві с/г товарів та послуг. З 1 січня 2017 року спецрежим ПДВ взагалі пропонують скасувати, хоча в Коаліційній угоді зазначено, і всі готувалися до цього, що такі зміни будуть з 1 січня 2018 року!

«Спеціальний режим ПДВ для аграріїв необхідно зберегти в редакції, яка діяла до 1 січня 2016 року, бо це єдиний державний некорумпований механізм, який був покликаний допомагати підприємствам. Прямі дотації, які нам так нав’язує Міністерство фінансів — неефективні й сприяють поширенню корупції, а не активній боротьбі з нею! До того ж, нагадую, згідно з чинними міжнародними угодами, обсяги прямих дотацій є незначними й складають загалом від 3 до 5 млрд грн на рік, тоді як забирають у аграріїв більше 20 млрд грн щорічно», — пояснює народний депутат Микола Кучер. Він нагадав, що у 2015 році  АПК отримав таким  чином на свій розвиток 23 млрд  грн.   

На думку президента Асоціації платників податків Грігола Катамадзе, зміна спецрежиму ПДВ для с/г підприємств «призвела не тільки до значного зменшення державної підтримки сільськогосподарських підприємств, а й до значного ускладнення адміністрування цього податку та неможливості чіткого розподілу податкового кредиту між трьома напрямками сільськогосподарського виробництва: за операціями із зерновими й технічними культурами, з продукцією тваринництва та за іншими операціями».

Єдиний податок 4-ї  групи

Ще 2014 року діяв фіксований сільськогосподарський податок,  але з 1 січня 2015 року він перетворився у єдиний податок 4-ї групи. До цієї групи зараховуються с/г товаровиробники, у яких частка с/г виробництва перевищує 75%. Ставка єдиного податку для 4-ї групи у 2016-му складає 0,16% — 5,4% нормативно-грошової оцінки 1 га землі залежно від виду земель. У  2015 році ставка податку становила 0,09—3%, тоді як, для порівняння, у 2014 р. фіксований с/г податок дорівнював 0,03—1% нормативно-грошової оцінки 1 га землі.

Пільгову систему взагалі хотіли скасувати, однак аграріям вдалося її відстояти. Натомість, як бачимо вище, ставки податку зросли з 1 га (у відсотках бази оподаткування). За словами народного депутата Миколи Кучера, максимально збільшено коефіцієнт для ріллі, сіножатей і пасовищ — до 0,81 (попередній розмір ставки – 0,45). «Це фактично, в порівнянні з 2014 роком, підвищення приблизно в 40 раз. У 2015-му – підвищення було у 21 раз. Тобто, у 2014 році сільгоспвиробники у середньому платили 6 грн на га, у 2015 – 120—130 грн на га, у 2016 – буде 216 грн на га», — пояснює  він.  

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО)

Аграрії платять ПДФО двічі: із заробітної плати та з орендної плати за землю. Згідно із Податковим кодексом України, ставка ПДФО у 2016 р. — 18%.

Єдиний соціальний внесок

Не менш важлива податкова складова аграріїв — єдиний соціальний внесок, який у 2016 році становить 22%.

Військовий збір

Окрім ПДФО та ЄСВ, громадяни вже 2 роки платять т.зв. військовий збір, який становить 1,5% від заробітної плати.

Земельний податок

До 2015 року від сплати земельного податку звільнялися: платники фіксованого с/г податку за земельні ділянки для ведення с/г товаровиробництва, новостворені фермерські господарства протягом трьох років, а в населених пунктах, де бракує робочої сили, — протягом 5 років з часу передачі їм земельної ділянки у власність. Із 2016 року підприємства АПК платять земельний податок на загальних підставах.  Граничний розмір ставки земельного податку за землі сільськогосподарських угідь збільшено до 1% від їхньої нормативної грошової оцінки. Нагадаємо, що раніше він був  — 0,1% для ріллі, сіножатей та пасовищ та 0,03% – для багаторічних насаджень.  

Детальніше про оподаткування фермерських господарств читайте в матеріалі Куркуля «Податковий зашморг: Куди і скільки платять аграрії?»,  агрохолдингів — на Latifundist.com —  «Податковий АгроКонтроль: хто «годує» держказну України?».

Тож скільки реально платить АПК в казну держави?

Як повідомила Державна фіскальна служба України у коментарі AgroPolit.com, за 2015  рік галузь перерахувала  до бюджету 14,392 млрд грн,  а за перший квартал 2016 року – 12,116 млрд грн.

Тож, попри податкові нововведення останніх двох років, аграрії залишаються ледве не ключовим платником податків в Україні. Це підтверджують і нещодавні цифри. Так, за даними екс-міністра АПК Олексія Павленка, за перше півріччя 2016 року аграрії сплатили 9,9 млрд грн податків до бюджетів всіх рівнів. «Ця цифра становить 4% від усіх надходжень за перше півріччя (238,3 млрд грн), тобто платежі аграріїв до бюджету перевищили показники надходжень від операцій із нерухомим майном, сфери інформації та комунікацій, будівництва тощо», — резюмував Павленко.

За словами президента Асоціації фермерів та землевласників України Івана Томича, є дві системи, за якими можна визначити — хто найбільше серед сільськогосподарських виробників наповнює казну. Так, якщо брати податок на 1 га, найбільше платять фермери і середні с/г підприємства, якщо об’єми виробництва – агрохолдинги.  

За даними наших колег-журналістів сайту Latifundist.com, основний вклад за сумами роблять саме холдинги. Для прикладу, найбільший виробник соняшникової олії,  компанія «Кернел», сплатила до бюджету за перше півріччя 221,533 млн грн. У табличці дивіться детальніше на його прикладі, як виглядає структура сплати податків великими агрокомпаніями.

 Середнє ж фермерське господарство сплачує, за даними Куркуля, у вигляді податків близько 4 млн грн з 2 тис. га (1592 грн із гектара). 

Інвентаризація землі додасть доходів у казну

На думку експертів, інвентаризація у сільському господарстві збільшить прибутки галузі та доходи в держбюджет. У першу чергу потребують інвентаризації державні землі, адже до 9 млн га держземель перебуває в «тіні», а отже й весь прибуток з них іде в нікуди.

Такого роду інвентаризація сприятиме вирішенню проблеми «тіньової» економіки, про яку говорять і в Державній фіскальній службі. «Минулого року 17,046 тис. сільськогосподарських підприємств (користувачі спецрежиму ПДВ) отримали на свої спецрахунки 82,861 млн грн. Із них 1369 не мали ані землі в обробітку, ані найманих працівників! Тобто, вони безпідставно отримали 2,853 млн грн податкового кредиту», — розповів AgroPolit.com про масштаби виявлених податкових зловживань перший заступник голови ДФСУ Сергій Білан.

За його словами, у 2015 році через неправомірне використання підприємствами пільг із ПДВ розпочато 81 досудове розслідування. За оцінками ДФС, внаслідок цих дій держава зазнала збитків на 1 млрд 133 млн грн.

Як змінити систему?

Сьогодні ні для кого не секрет, що система оподаткування в АПК потребує змін. Основна мета — зробити її оптимальною та прийнятною як для держави, так і для аграріїв, спростити систему адміністрування, зберегти прогнозованість на наступні роки.

За словами президента Асоціації фермерів та землевласників України Івана Томича, «виробникам с/г продукції потрібно сформувати нову податкову політику, яка була б довготривалою і зрозумілою, простою і кращою за ту, яка була». Сьогодні ж, на його думку, відбуваються зворотні процеси: «ПДВ забрали, зруйнували фіксований податок, а натомість не запропонували нічого».

«У період із 1998 р. по 1 січня 2016 року в Україні була єдина податкова політика, — згадує Томич. — Вона була ефективною і принесла результати: порівняймо те, що було 1998 року у валовому виробництві, і те, що ми маємо сьогодні. За 17 років відбулися радикальні зміни в структурі економіки, інфраструктурі АПК тощо».

Фермери активно включилися в процес створення нової, більш ефективної податкової політики. Ось що вони пропонують.

Перше — потрібно сформувати три типи господарств:

— дрібні сімейні фермерські господарства (до 100—150 га землі в обробітку);

— фермерські господарства й середні с/г підприємства, які вписуються у сільську поселенську мережу, тобто їхня діяльність не виходить за межі населеного пункту;

— великі господарства та агрохолдинги — господарства, які працюють від декількох населених пунктів до 20—22 областей.

Для кожної з груп фермери пропонують прийняти окрему податкову політику.

Для дрібних виробників прописати в законодавстві простий єдиний земельний податок, який включає в себе усі податки, включно з ПДВ. «Така система спрощує звітність і бухгалтерський облік — вони зведені до мінімуму», — відзначає Томич.

Для фермерських господарств і середніх с/г підприємств потрібно зберегти стару систему оподаткування, яка діяла до 01.01.2016 і включала в себе пільгу з ПДВ і фіксований податок.

Третю категорію — агрохолдинги — потрібно перевести на загальну систему оподаткування.

Друге — зберегти спецрежим ПДВ на найближчі роки

«Із 2017 по 2019 рр. зберігаємо пільгу з ПДВ, але лише на овочівництво, садівництво, виноградарство, тваринництво й пільгу на цукор, решта – на загальній системі сплати ПДВ», -  вважає президент асоціації фермерів Томич.

Наступним кроком, на його думку, мала би стати нова, більш оптимальна система оподаткування.

Про необхідність збереження спецрежиму ПДВ говорить народний депутат та лобіст агрохолдингів Олександр Бакуменко: «Відміна спецрежиму ПДВ з 2017 року – це найголовніша проблема агросектору. З урахуванням дороговартісних кредитів, відміна спецрежиму взагалі матиме негативні наслідки». На думку Бакуменка, насамперед постраждає тваринництво, потім – інші галузі сільського господарства.

За його словами, Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин прийняв рішення зберегти спецрежим ПДВ у повному обсязі для тваринництва, ягідництва і виноградарства. Окрім цього, пропонує Бакуменко, спецрежим потрібно зберегти і в 2017 році, а в 2018 р. перейти на знижену ставку ПДВ для продуктів харчування, як це було в інших країнах Європи. «Він [спецрежим ПДВ. – Авт.] показав свою ефективність тим, що за роки його роботи значно збільшився об’єм виробництва аграрної продукції», — відзначає необхідність збереження спецрежиму Бакуменко.

Крім того, на думку нардепа, скасування спецрежиму ПДВ — удар по селу та селянам: «Якщо ми говоримо про підтримку тваринництва, то це також соціальна сфера, тому що там знаходиться 80% робочих місць в аграрному виробництві і, що найголовніше, тваринництво дає продукцію з доданою вартістю. Якщо ми говоримо про те, що Україна має бути не сировинним придатком, а торгувати товаром із доданою вартістю, то це саме продукція тваринництва і переробна продукція».

Окремо, на думку Бакуменка, потрібно розвивати програму для підтримки фермерства та розвитку кооперації.  Один з найкращих інструментів, каже Бакуменко, — це довгострокові кредити під низькі відсотки.  

В Асоціації платників податків пропонують два напрямки розвитку податкової системи в АПК. Перша пропозиція – зберегти до 1 січня 2018 року в редакції, яка діяла до 1 січня 2016 року, застосування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства. На думку Грігола Катамадзе, «це єдиний на сьогоднішній день механізм державної підтримки таких підприємств без ручного втручання та корупційної складової».

Другий напрямок розвитку податкової системи в АПК – необхідність зберегти спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (4-та група платників єдиного податку) для сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського виробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Спеціальна робоча група під головуванням міністра економіки Кубіва запропонувала три варіанти: перший – повернутися до спецрежиму ПДВ, другий – зберегти спецрежим ПДВ для виробників тваринницької продукції, продукції овочівництва, садівництва, виноградарства та цукрової галузі; третій – ввести спеціальну знижену ставку ПДВ у розмірі 7% на певну групу товарів. 

Втім, за словами Івана Томича, який з варіантів буде реалізовано — поки не зрозуміло, оскільки не з’ясовані позиції Мінекономіки та Мінфіну.

Третє — запровадити оподаткування на гектар

ДФС пропонує змінити базу оподаткування в АПК і запровадити податок з гектару. За словами голови ДФС Романа Насірова, потрібно бути впевненим, що оподатковано кожен гектар. Нині ж від 7 до 9 млн га землі перебувають у «тіні». «Наразі багато землі, на якій вирощується врожай, і котра не те що не оподатковується, а й не зареєстрована», — коментував AgroPolit.com Роман Насіров.

Тим часом у світі

Податкова політика більшості країн світу, на відміну від української, сьогодні тяжіє до полегшення адміністрування, спрощення та пониження ставок податків. Країни світу борються на глобальному конкурентному ринку, але Україна й досі продовжує грати за старими принципами на шкоду в першу чергу собі, тобто суспільству.

Декілька прикладів того, як наші сусіди використовують механізм податкової реформи для підвищення добробуту власних громадян.

Приклад перший – Польща. Польські депутати погодили нові правила, які полегшують життя підприємцям, доходи яких не перевищують 1,2 млн євро/рік, – їм знизили податки з 19 до 15%.  Польський уряд переконаний, що цей крок сприятиме зростанню економіки та допоможе підприємцям розвиватися.

Приклад другий, ще більш показовий для України – Румунія. Румунські парламентарі 2015 року зменшили ставку ПДВ на 4%, ставку податку на прибуток, а також скасували «спеціальний будівельний» податок. Результати не змусили себе довго чекати. Вже у першому кварталі 2016 р. економіка Румунії зросла на 4,3% у порівнянні з першим кварталом 2015 року, і на 1,6% у порівнянні з 4-м кварталом 2015 р. Завдяки цьому рішенню Румунія стала другою після Ірландії країною в ЄС за темпами зростання ВВП. У цьому та наступному році темп зростання ВВП лише посилиться, вважають в інвестиційному банку Wood&Company, на 5,1% та 5,8% відповідно.

Що у залишку?

Сьогодні очевидним є те, що податкова проблема аграріїв до кінця нинішнього року нікуди не дінеться. Робоча група у Мінекономіки, яка займається цим питанням, за словами більшості експертів, вийшла на доволі прийнятні пропозиції. Однак, чітких пропозицій до змін у законодавство досі не зроблено і залишається відкритим питання — чи вистачить часу у Кабміну та парламентарів оформити ці пропозиції та внести відповідний законопроект у Верховну Раду. Якщо так, то сільське господарство зможе полегшено працювати декілька наступних років, доки не запрацює абсолютно нова система оподаткування, якщо ні, то в 2017 році ми пройдемося з усіма помилками 2016 року по новому колу.

Олександр Ярощук, для AgroPolit.com