Як проект бюджету-2017 «занесли» в аграрний комітет

Збір урожаю наближається до завершення і аграріям настає час планувати діяльність на наступний рік. Зокрема фінансову, основою якої є головний фіндокумент країни. Проект бюджету-2017 презентував на аграрному комітеті міністр аграрної політики та продовольства  Тарас Кутовий. 

Тарас Кутовий: на програми розвитку агросектору – 3,7 млрд грн

 Він наголосив, що документ не є ідеальним і потребує порад аграріїв та профільного комітету парламенту. Він висловив готовність співпрацювати з депутатським корпусом, щоби прийняти ефективний для галузі бюджет.

Я без перебільшення скажу, що та (велика. – Ред.) кількість зустрічей із громадською радою, з асоціаціями, яка відбувається на базі міністерства, на базі Кабінету Міністрів, – такої кількості, частоти зустрічей і глибини проробки ще не було», – наголосив Кутовий, звертаючись до членів профільного комітету.

За словами очільника аграрного міністерства, бюджетному проекту наступного року не вистачає статей із відшкодування коштів за попередніми програмами для аграріїв. Водночас міністр зазначив, що низку важливих програм профінансовано.

Так, передбачено видатки за програмами зі здешевлення кредитів, будівництва інфраструктури, відшкодування вартості худоби та супутніх видатків, здешевлення сільськогосподарської техніки. Загалом, на АПК в проекті бюджету передбачено 8,274 млрд грн, а на програми підтримки розвитку сектору – 3,721 млрд грн.

Реакція на бюджет у народних депутатів аграрного комітету була різною.

Лабазюк: виробникам фруктів – грошей на один холодильник

На думку народного депутата («Воля Народу») Сергія Лабазюка, у 2017 році аграрний сектор отримує набагато менше, ніж втрачає. «Ми, швидше за все, втратили спецрежим (оподаткування. – Ред.)», – вважає нардеп. Він додав, що перспективи зберегти пільги залишаються у тваринництва та садівництва. Що стосується фінансування галузі садівництва, то в проекті бюджету вона залишається вкрай обділеною…

Отримаємо 75 млн грн на садівництво, а це – нічого. Тому що сьогодні збудувати один холодильник для зберігання фруктів і овочів коштує 50 млн грн і більше. Якщо хочемо зберегти тенденцію, яка була в 2010-2014 роках, з висаджування садів, виноградників в Україні, то однозначно треба 200–250 млн грн передбачати тільки на закладку садів. Я вже  не кажу про розвиток інфраструктури», - підкреслив Лабазюк.

Окремо нардеп додав, що потрібно розвивати глибшу переробку фруктів у країні, оскільки, наприклад, втративши ринок Росії, Україна більше нікуди не може постачати вітчизняні яблука. Народний обранець висунув низку пропозицій до бюджету, а саме: збільшити фінансову підтримку АПК шляхом здешевлення кредитів із 300 млн до 1,5 млрд; наростити фінансування садівництва до 175 млн грн, а суму підтримки  тваринництва довести до 580 млн грн.

Івченко: фермери хочуть більше програм підтримки

До колеги приєднався Вадим Івченко («Батьківщина»). У нього кілька правок. Перша – наступного року має бути окрема бюджетна програма «Державна підтримка сімейних фермерських господарств» з обсягом фінансування у 400 млн грн для надання кредитів на здійснення виробничої діяльності, а також на придбання сільськогосподарської техніки. Проектом бюджету передбачено лише 65 млн грн, пояснив депутат.

"Друга – запровадити з 2017 року нову окрему бюджетну програму «Державна підтримка сімейних фермерських господарств» з обсягом бюджетного фінансування – 400,0 млн грн, або відновити дію бюджетної програми «Фінансова підтримка фермерських господарств» включивши її до складу розподілу видатків державного бюджету та передбачивши її фінансування в обсязі 600 млн грн. Ці кошти спрямувати на фінансове стимулювання трансформації особистих селянських господарств у сімейні фермерські господарства, надання кредитів на придбання вітчизняної сільськогосподарської техніки, будівництво тваринницьких приміщень, навчання кадрів фермерських господарств. Проектом бюджету взагалі не передбачено даних програм державної підтримки», – говорить  Ывченко про  пропозиції.

Кулініч: потрібне адекватне рішення щодо спецрежиму ПДВ

Народний депутат Олег Кулініч звернув увагу міністра та депутатів на інші бюджетні аспекти. «На фінансову підтримку сільгосптоваровиробників закладено кошти у загальному фонді – 1,473 млрд грн та у спецфонді – 1,5 млрд грн. Також джерелом наповнення спеціального фонду для таких потреб мають стати конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду. Таке формулювання означає, що реальні видатки на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників фактично заплановано тільки на суму 1,473 млрд грн…», – зазначив він.

Кулініч також нагадав, що головною вимогою страйкарів під  парламентом було повернути спецрежим ПДВ, який дозволяв сільгоспвиробникам акумулювати до 30 млрд грн на своїх рахунках і спрямовувати ці кошти на розвиток бізнесу.

Як ми знаємо, спецрежим на наступний рік урядом не передбачається, натомість – пряма підтримка в розмірі до 3 млрд грн. По-перше, ця сума все-таки в 10 разів менша. По-друге, у ній є свої нюанси, про які я вже сказав. А по-третє, аграрії поки не знають, як саме вона буде розподілятися», – підсумував він.

Що буде  з ринком землі?

Інша значна тема, яку на засіданні комітету підняв Кутовий, – це ринок продажу сільськогосподарських земель.

Мораторій сам по собі буде продовжено. Єдине, що треба визначитись із механізмом, із правилами, і сказати, в рамках яких часових термінів ці правила починають працювати», – сказав міністр.

На його думку, починати рухатись у бік скасування мораторію й організації повноцінного ринку сільськогосподарських земель в Україні потрібно з продажу прав на її оренду. Цей ринок фактично існує, але не кожен може на нього вийти.

Позицію щодо продовження мораторію підтримують і у Верховній Раді. На думку заступника голови парламентського комітету з питань агрополітики та земельних відносин Олександра Бакуменка, мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення має бути подовжено на декілька років для подальшого оптимального запуску цього ринку.

Зараз ми готуємо проект закону, в якому зазначаємо, що мораторій буде на якийсь період подовжено, це три-п’ять років. Але ми повинні прописати кроки, як ми працюватимемо за цей час. Протягом цих років Україна має напрацювати свою законодавчу базу для повноцінного запуску ринку землі в Україні... Думаю, що ми протягом найближчих двох-трьох тижнів напрацюємо спільно цей законопроект та внесемо його до парламенту», – сказав він.

До закінчення засідання і депутати, і міністр були солідарні у тому, що збільшувати фінансування агросектору потрібно. Кутовий зазначив, що саме поняття спецрежиму надто різке для МВФ і його вимог, запропонувавши спільно розробити єдиний документ, який регулював би пільги в інший спосіб. Це рішення поки що перенесено на комітетський розгляд до кінця цього року.

Аліса Коник, для AgroPolit.com