ГМО в законі — to be or not to be?

Аграрний комітет парламенту розділився в питанні подальшого використання ГМО в Україні. Жваву дискусію сколихнув законопроект №4968 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо введення до 2023 року мораторію на вирощування генетично модифікованих сільськогосподарських рослин, виробництво, переробку, обіг, транзит та ввезення ГМО, здатних до самовідтворення або передачі спадкових факторів». Документ передбачає запровадження мораторію на вирощування ГМ-організмів в Україні на 2017–2023 роки. За цей час, на думку автора документа, вивчатиметься їхня дія на організм людини і розроблятиметься державна політика щодо генно-модифікованих організмів. Щойно законопроект почали розглядати на засіданні, у залі зав’язалася бурхлива дискусія: чи на часі запроваджувати ще один мораторій?

Подвійне табу

Отже, народні депутати пропонують ввести мораторій на вирощування ГМ-культур із наступного року. У пояснювальній записці документа зазначається, що «завданням законопроекту є тимчасова заборона вирощування генетично модифікованих сільськогосподарських рослин, виробництва, переробки, транзиту, ввезення ГМО, що здатні до самовідтворення або передачі спадкових факторів,  для використання в харчових продуктах, харчових добавках, кормах і кормових добавках, окрім використання їх для науково-дослідних цілей, до моменту отримання експертиз щодо економічної доцільності, екологічної, біологічної, генетичної безпеки та користі для здоров’я людини ГМО». Простіше кажучи – уряд має заборонити ГМО, доки науковці не доведуть його доцільності у використанні чи, принаймні, безпечності споживання.

Нагадаємо, що 20 вересня 2015 року набув чинності Закон №1602 «Про якість і безпечність харчових продуктів», і в ньому є європейські принципи регулювання ГМО, зокрема у частині реєстрації джерел ГМО, а не продуктів, виготовлених із них.

А за Законом №5456 «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів», ГМО має відповідати вимогам біологічної та генетичної безпеки за умови дотримання передбаченої технології використання. Тож навіщо впроваджувати мораторій на ГМ-продукцію, коли де-факто вона і так заборонена?

Хто перевірятиме?

Презентувати документ починає Микола Люшняк – автор законопроекту. Він зазначає, що багато недобросовісних фермерів продовжують вирощувати ГМО, не несучи за це відповідальність, тим паче, не розуміючи всіх наслідків.

«Питання реакції на навколишнє середовище і здоров’я людини в Україні ще не досліджено до кінця. Саме тому потрібно ввести мораторій на їхнє вирощування і створити державне приватне партнерство із лабораторних досліджень», – каже він.

За час його виступу із залу комітету починають лунати невдоволені коментарі щодо лабораторій. «Та є у нас лабораторії, їх ніхто не використовує», – доноситься з-за спин депутатів. І справді, проектом закону передбачено, що до 1 січня 2023 акредитовані лабораторії уповноважені на виконання функцій і повинні були провести таку роботу, яка є експертизою щодо економічної, екологічної та біологічної доцільності.

У дискусію вступає народний депутат Валерій Давиденко, зазначаючи, що сертифіковані лабораторії для перевірки ГМО в Україні дійсно є, але… «Із ліквідацією Держсільгоспінспекції потрапляють під ліквідацію також і 8 сертифікованих лабораторій, які відповідають європейським стандартам якості», – нагадує колегам нардеп. У залі стає більш гучно, експерти голосно вносять пропозиції приватизувати лабораторії для того, щоб вони почали заробляти кошти. Тим часом Давиденко звертається до присутніх представників Мінагрополітики із пропозицією проконтролювати долю державних установ, щоб ті не були розпродані за копійки, як це «типово» відбувається під час приватизації.

«Треба приймати рішення: Україна має бути вільною від ГМО країною, оскільки вибрала європейський шлях розвитку. Нагадаю, Європа давно почала відмовлятися від ГМ-продуктів», – резюмує Люшняк. Проте у своєму виступі автор законопроекту не пропонує конкретні шляхи звільнення ринку від ГМО.

Позиція Мінагрополітики

Підтримав позицію автора документа і президент Української асоціації виробників і переробників сої Віктор Тимченко. Але він відзначив, що до проблеми ГМО потрібно підходити із наукової точки зору: «За період мораторію повинна бути створена спеціальна комісія з представниками Мінагрополітики, науковцями і членами профільних асоціацій».

Проте позиція Мінагрополітики виявилась протилежною – відомство просить відхилити документ. Причина – в цій ситуації треба дивитись більш комплексно на проблему ГМО в Україні та на вимоги ЄС. Доки доповідав директор департаменту рослинництва Микола Кваша, скрізь лунали невдоволені репліки.

Аргументуючи свою позицію, представник міністерства говорить, законом передбачено але розроблено механізм позбавлення ліцензії виробників, які незаконно займаються виробництвом ГМО.

«Пропонується внести зміни до законопроекту щодо адміністративних правопорушень за встановлення відповідальності. Йдеться про встановлення штрафних санкцій від 40 до 90 тис. неоподаткованих мінімумів (від 680 тис. грн до 1,53 млн грн) та анулювання ліцензії. Законодавство не передбачає видачу ліцензії, відповідно, немає причини позбавити суб’єкт такої», – доводить Кваша.

Вирішення проблеми чи популізм?

Протягом усього засідання комітету народний депутат Андрій Вадатурський сидів тихо, слухаючи колег. Проте після його виступу почалися справжні дебати. Він почав із того, що назвав закон «відверто популістським». Він підкреслив, що мораторій не вирішить проблеми ГМО. Протягом усього виступу Вадатурського гучно перебивали із залу.

«Ми заплющимо очі на проблему, коли скажемо, що його просто немає. Сьогодні ми маємо дати вибір виробникам: вирощувати їм ГМО чи ні, і зробити це законно», – говорить нардеп.

На його репліку про те, чи готова держава у кризу закуповувати дороге обладнання для лабораторій, люди у залі відповідають, що воно вже є. «…Хто буде вкладати мільйони у лабораторії для того, щоб проводити такі досліди? Набагато простіше купити лейбу «Без ГМО» за 20 коп., і ви навіть не дізнаєтесь, що споживаєте, адже ГМО у нас заборонено», – доводить свою думку Вадатурський.

Просить відхилити мораторій і Сергій Хлань, запевняючи, що ГМО в Україні таки існує, проте поза законом. Він упевнений, що зараз необхідно розробляти механізми обігу ГМ-продукції і впроваджувати на території України з чітким моніторингом того, як це відбувається. «У нас соя заборонена до вирощування ГМО, але на півдні трапляються такі випадки. Давайте ще посилимо санкції, заборонимо вирощувати сою, при всьому зрошенні – там не буде нічого рости. Бо плата за воду дозволяє використовувати тільки високорентабельні культури, такі, як соя», – каже нардеп.

Місія нездійсненна: ГМО

Слово бере колишній агроном, народний депутат Григорій Заболотний. Він  підкреслює, що висока продуктивність трансгенної сої не вирішить питання її якості, а тим паче – безпечності. Саме тому, ГМО – це не варіант для України, переконаний він. «Ще колись колеги з Німеччини застерігали нас не повторювати їхні помилки і не займатися трансгенною соєю, тому що це дуже впливає на здоров’я людей», – резюмує він.

За браком часу заступник голови аграрного комітету Олександр Бакуменко вирішує припинити суперечки – час голосувати. За підтримання законопроекту невпевнено починають підніматися руки депутатів. Помітно, що вони мають багато претензій до документа, але симпатії до трансгенних продуктів явно не висловлюють. Більшістю голосів прийнято взяти законопроект за основу й підтримати у першому читанні.

PS. Чи то депутати стомилися доводити один одному свою думку, чи просто перестали слухати інших, та в залі стало аж надто шумно. У одного з нардепів задзвонив телефон, хтось із залу викрикнув, що народні обранці ловлять покемонів (PokemonGO – всесвітньо відомий мобільний додаток. – Авт.), а не концепції розробляють. Тим часом, учасники засідання завели власні дискусії щодо ГМО, які будуть продовжуватися за межами засідання комітету.

Ключнікова Наталія, AgroPolit.com