На кону – 600 млн, або Чи вийде Україна цілою з лісової «пастки»?

Український шлях в Європу наткнувся на перепону. 24 листопада в рамках саміту Україна-ЄС Європа поставила Україні ультиматум: скасувати мораторій на експорт необробленої деревини. Натомість ЄС обіцяє надати безвідсотковий кредит на суму в 600 млн. євро (в рамках проекту макрофінансової допомоги) та чергові гарантії щодо безвізового режиму. 

Ця новина спричинила значний резонанс в українському суспільстві. І без того топ-новина останніх кількох років перетворилася на лавину взаємних обвинувачень з боку парламенту та уряду, а також громадських активістів. Кожна зі сторін по-своєму аргументує необхідність збереження або скасування мораторію.

Минулого тижня у Верховній Раді зареєстрували законопроект №5495 «Про збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів». Його автори пропонують встановити законодавче обмеження щорічної вирубки деревини на рівні в 20 млн кубометрів. Також пропонується запровадити кримінальну відповідальність за незаконну вирубку. Голова комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк вважає, що проект закону може вирішити питання допустимості мораторію по відношенню до міжнародних зобов’язань України та остаточно поставити крапку у лісовому дискурсі. «Така нотифікація має усунути будь-які сумніви про повне дотримання Україною умов Угоди з СОТ при збереженні мораторію на експорт лісу-кругляку», – написав він у Facebook. 

30 ж листопада комітет з питань промислової політики та підприємництва Верховної Ради провів круглий стіл, на якому дав однозначну відповідь: парламент мораторій не скасує. Про те, яку позицію обрати Україні з економічної точки зору? Та чи справді мораторій працює і чи є альтернативи? Це питання вивчав AgroPolit.com.

Аргументи «за» відміну мораторію

Позиція уряду

 Найбільш послідовно проти мораторію виступає Кабінет міністрів. Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) вже неодноразово закликало законодавців скасувати закон про мораторій. 23 листопада Галасюк опублікував лист з позицією МЕРТу щодо цього питання. Ключовий аргумент міністерства – мораторій потрібно скасувати, бо закон суперечить «положенням Угоди про асоціацію з ЄС, Угоди про СОТ і Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як позичальником та Європейським Союзом».

 Жодна сторона не повинна вводити або зберігати в силі будь-які заборони чи обмеження або рівнозначні заходи щодо імпорту будь-якого товару іншої сторони або експорту, або продажу для експорту будь-якого товару, призначеного для території іншої договірної сторони, за винятком випадків, передбачених цією Угодою або відповідно до статті XI ГАТТ 1994 і її приміток щодо тлумачення», – йдеться у ст. 35 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Друга підстава – невідповідність закону положенням Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як позичальником та ЄС як кредитором, предметом якої є надання Україні макрофінансової допомоги розміром в 1,8 млрд євро. Зокрема, у Меморандумі йдеться, що Україна повинна «утриматися від запровадження нових заходів, які обмежують або спотворюють торгівлю, відповідно до зобов’язань України перед СОТ».

Третім аргументом Мінекономрозвитку – невідповідність закону положенням ст. ХІ:1 Генеральної угоди щодо тарифів і торгівлі СОТ: «Ніякі заборони чи обмеження … не повинні встановлюватися або застосовуватися стороною щодо експорту чи продажу на експорт будь-якого товару, призначеного для ввезення на територію будь-якої іншої сторони».

Напередодні саміту Кабмін направив Європейській комісії документ з пропозиціями. Зокрема, уряд пропонує замінити мораторій введенням експортних мит на рівні 20% і зовнішньоекономічних контрактів, реєструвати які буде МЕРТ. Однак цей підхід також порушує ст. 35 Угоди про асоціацію, щодо якої апелює Мінекономрозвитку, оскільки Україна не може застосовувати будь-які обмеження на експорт, в тому числі й експортні мита. Тобто Кабмін пропонує замінити один поганий інструмент іншим.

Такі дії урядовців не мають нічого спільного з вирішенням проблеми, вважає експерт з питань міжнародної торгівлі Ігор Гужва:

Експортне мито нічим не відрізняється від мораторію. Хоча під мораторій у нас є об’єктивні причини, то експортне мито буде так само тлумачитися ЄС, оскільки в Угоді (про асоціацію. – Авт.) заборонено застосовувати експортні обмеження. Тому також треба бути готовим до того, що його будуть критикувати».

Уповноважений з питань підприємництва при Державній фіскальній службі Тарас Качка також критично оцінює таку пропозицію міністерства: «Чи є інші інструменти захисту національного виробника? Так, вони є. Ми могли б обрати експортне мито, яке в рамках СОТ ми можемо застосувати, але ми не можемо його застосувати відповідно до Угоди про вільну торгівлю». Єдині винятки, щодо яких Україна може застосувати обмеження у торгівлі з ЄС – олія, метал та шкіра великої рогатої худоби.

Думка експертів

Мораторій – поганий інструмент в сучасних ринкових умовах, тим більше, що в перспективі він може негативно вплинути на майбутнє українських торговельних відносин як у ЄС, так і в Світовій організації торгівлі, вважає Тарас Качка.

 "Треба розуміти, що часи використання експортних обмежень для захисту національного виробника минули. Ми живемо в епоху жорстких позицій, і тому такий простий механізм є найбільш дратівливим», – пояснює економіст.

Він наголошує, що Україна, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, прийняла зобов’язання не застосовувати торгівельні обмеження. Україна та ЄС навіть підписали угоду у формі обміну листами, у якій Київ погодився не приймати у майбутньому жодних експортних мит (в т.ч. і мораторій) при торгівлі з ЄС.

У світовій практиці вже були подібні випадки. Один з них – спір між США, ЄС та Мексикою проти Китаю в СОТ через рішення Піднебесної обмежити експорт рідкоземельних металів. У 2012 році рішенням Органу вирішення спорів СОТ Китай суперечку програв. Як і у випадку з мораторієм на ліс, Китай обґрунтував свої дії пунктом (g) розділу XX і розділом ХІ, але «програв через одну просту річ – через те, що Китай не зміг довести, що ці умови обмеження експорту є недискримінаційними, і що вони виправдані питаннями обмеження ресурсів».

Чому?, – запитує економіст. – Тому що Китай заохочував власних виробників використовувати їх. Абсолютно та сама ситуація з лісом. Коли ми переконуємо, що мораторій на експорт лісу створює сприятливі умови на території України – це є той момент, у якому програв Китай».

Таким чином, Качка відзначає, що нинішня позиція української влади та обґрунтування необхідності мораторію дуже вразливі, а у випадку міжнародно-правового спору може завдати Україні багатомільйонних втрат.

 Експерт з питань міжнародної торгівлі Ігор Гужва погоджується з Качкою, що мораторій не є панацеєю і що рано чи пізно його доведеться скасувати.

«Як ми бачимо, попри його дію, продовжують вивозити кругляк, але під іншими кодами, наприклад як «дрова» або «інше», – пояснює Гужва.

Експерт вважає, що за відсутності мораторію і рівного доступу до сировини бізнес мав би значно більше позитивних умов для розвитку, ніж це є на даний момент. Окрім цього, він додає ще низка суттєвих, на його думку, рішень: «Перше – треба навести лад на митниці. Друге – забезпечити контроль над вирубкою лісів. Третє – скасувати ввізні мита на обладнання. І четверте – прийняти програму, яка б передбачала не тільки вирубку і переробку, а й обов’язково висадку і підконтрольний перехід лісу від лісокористувачів до переробників».

Втім, на відміну від решти експертів, Гужва не погоджується, що Україні потрібно скасувати мораторій саме зараз. На його думку, це може завдати державі репутаційних втрат, а певна економічна вигода від його дії доводить, що мораторій має право на існування.

«Я вважаю, що якщо таке рішення прийняли, то треба доводити до кінця, щоб отримати максимально позитивний результат і зберегти обличчя на міжнародній арені», – пропонує експерт з торгівлі.

Аргументи «проти» відміни мораторію

Депутати на боці мораторію

На думку голови Комітету з питань промислової політики і підприємництва Віктора Галасюка, мораторій економічно вигідний Україні.

Офіційні дані дії мораторію показують, що деревообробна і меблева промисловість зростають на 15-16%. Експорт лісоматеріалів зріс на 11%. Втричі зросло ввезення деревообробного обладнання. Це свідчить про індикатор створення робочих місць, про надходження податків, про розвиток промисловості. Мораторій працює в інтересах української економіки», – пояснює свою позицію Галасюк.

Галасюк не погоджується з позицією МЕРТ та тих економістів, які вважають існування мораторію порушенням міжнародних торгівельних норм. На думку парламентаря, Україна має право на такі обмежувальні дії, адже вони мають на меті «збереження природних ресурсів, які вичерпуються, та попередження критичного дефіциту сировини, яка має стратегічне значення».

«Мораторій є тимчасовим, недискримінаційним і обґрунтованим згідно з міжнародним правом», – вважає Галасюк.

Народний депутат Юрій Дерев’янко також підтримує збереження мораторію. Однак, на його думку, потенціал мораторію не використовується повною мірою. Він зареєстрував у парламенті законопроект 5471, яким пропонує накласти повну заборону на експорт необробленої деревини, в тому числі і на дрова.

На даний момент під дію закону про мораторій не підпадають дрова, експорт яких за останній рік зріс на 12%, – наголосив депутат. – Ви чудово знаєте, що дрова, які експортуються, нічим не відрізняють від лісу-кругляку, лише тим, що там не 6 метрів довжина, а по 2-3 метри. І це називається дровами, але по суті це той самий кругляк».

У вказаному законопроекті Дерев’янко також пропонує: проводити тендери на визначення розробника лісосіки через систему публічних закупівель ProZorro, обмежувати заготівлю ділової деревини з суцільних санітарних рубок у розмірі не більше ніж 10% від загального обсягу заготівель, здійснюваних лісокористувачем, забезпечити доступ до електронних матеріалів лісокористування і встановити граничний обсяг вирубки лісу в межах щорічного приросту.

Думка виробників

Народні депутати отримали підтримку в особі вітчизняних підприємств деревообробної галузі. Підприємці наполягають, що завдяки мораторію жити стало краще і пропонують залишити статус-кво.

Керівник підприємства «Укршпон» Пазтор Франтишек пояснює, що за останні два роки втричі збільшилися відрахування до бюджету. На думку підприємця, такий успіх – результат запровадження мораторію. «Всю сировину, яка раніше експортувалася, ми сьогодні можемо використовувати. Ми перейшли з 3 на 4 зміни і почали працювати у суботу і неділю. Це означає, що одне невелике рішення Верховної Ради допомогло нам запрацювати на повну», – відзначає він.

Ще один аргумент Франтишека на користь мораторію – збільшення кількості шпонових виробництв в Україні. Так, за період з 1992 по 2016 рік їх кількість збільшилася з 1 до 10. Для порівняння, якщо 25 років тому лідером в Європі з виробництва цього товару була Німеччина, то сьогодні цю позицію зайняла Україна.

Решта країн вже не можуть конкурувати з нами. Але якщо ми знімемо мораторій, всі ці заводи матимуть великі проблеми», – вважає підприємець. Основна причина в тому, що завдяки мораторію збільшилася кількість придатної сировини для переробки.

Окрім цього, він перелічив й інші ризики такого кроку: скорочення інвестицій до нуля та робочих місць на 30%, зменшення бюджетних виплат до рівня 2014 року, збільшення корупції, втрата know-how від інвесторів і зменшення експортної виручки.

На економічній вигоді мораторію наголошує президент Асоціації меблевих, деревообробних підприємств та організацій «Меблідеревпром» Сергій Сагаль. На його думку, саме це рішення сприяло розширенню виробництва та приросту інвестицій в галузі.

Як результат, ми бачимо зростання промисловості та зростання інвестицій. Вони запрацюють з наступного року. Ми будемо бачити в геометричній прогресії зростання надходжень до бюджету, робочих місць тощо», – відзначає Сагаль.

На думку керівника «Меблідеревпрому», мораторій дозволить Україні сповна скористатися потенціалом лісової галузі та побороти корупцію в сфері лісозаготівлі.

То де ж реформа?

 Економіст Тарас Качка вважає, що головна проблема для України у лісовій галузі – не дискусія щодо майбутнього мораторію, а відсутність комплексної реформи галузі. Саме це, на його думку, найбільше «дратує” ЄС,

Вони говорять: захищайте свої ліси, підтримуйте виробників, ми пропонуємо всі інструменти, щоб це зробити. Але через те, що уряд провалює реформу в лісовій галузі, ми вдаємося до інструментів, які, можливо, комфортні, але вони є найбільш обурливі на міжнародному рівні. Тому треба пам’ятати, що питання не в ЄС, не в мораторії, а питання в тому, щоб навести лад на внутрішньому ринку», – наголошує експерт.

Відсутністю реформ в галузі занепокоєний і Віктор Галасюк. На його думку, головне завдання уряду на сьогодні – реформування галузі та ліквідація корупції.

«Нам потрібен закон про ринок деревини, лібералізація цього ринку, ліквідація корупційних схем, введення електронного обліку деревини і комплексна реформа лісогосподарського комплексу», – перелічує основні напрямки реформи нардеп.

На цьому аспекті наголошує і заступник голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар. На думку чиновника, головне завдання влади – реалізувати повноцінний електронний облік деревини.

Сьогодні він відбувається тільки в тих суб’єктах лісогосподарювання, які належать до агентства. Більш ніж 30% лісів не охоплені електронним обліком деревини. За статистикою, саме в цих лісництвах найбільші проблеми з незаконними рубками і саме звідти йде той «чорний» ліс, який реалізується на внутрішньому ринку і вивозиться шляхом контрабанди», – пояснює ситуацію Бондар.

 Поки що кожна зі сторін зайняла свою позицію. Мораторій, свідчить статистика, вигідний українським виробникам, але такі недоліки, як дозвіл на експорт дров та сосни (до 1 січня 2017 р.), не дають скористатися ним сповна. З іншого боку, Україна може не отримати черговий транш від ЄС, а у поєднанні з відсутністю фінансування з боку МВФ та незакінченістю реформ держава може втратити і так хитку макрофінансову стабільність.

Олександр Ярощук, для AgroPolit.com