До чого призведуть гривневі «хвилювання»?

Сьогодні на засіданні парламентського Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності заслухають звіт про річну діяльність голови Національного банку України (НБУ) Валерії Гонтаревої та міністра фінансів Наталії Яресько. Буде гаряче: питань до обох назбиралося чимало. Одне з найактуальніших — що буде з курсом гривні і чи витримає економіка та бізнес «курсові каруселі», адже  за один долар на міжбанку вже дають 25,5 — 25,65 гривень, а на «чорному» ринку — майже 27. Напередодні AgroPolit.com вивчив наслідки валютної дестабілізації для АПК та поцікавився в експертів, як змінити державну політику в банківській сфері, щоб заспокоїти ринок і підприємців.

Наприкінці січня котирування національної валюти на міжбанківському ринку піднялись до позначки 25,6 гривень за 1 долар. Вперше за багато років «локомотив економіки» продемонстрував 5 % падіння! Не останню роль тут зіграли зміни до Податкового кодексу, які змусили половину сектору піти в «тінь». Утім, вплинула й девальвація.

Трійка за роботу НБУ

На тверду трійку оцінює роботу Гонтаревої та Нацбанку заступник голови Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Руслан Демчак. За його словами, «безпечна» девальвація валюти у будь-якій країні може бути допустима, якщо зростає ВВП, і лише в рамках показника зростання ВВП.

«Якщо підвищення ВВП немає, то девальвація негативно впливає на економіку. В Україні поки що зростання ВВП не очікується. Говорять про можливий ріст у межах 1 % ВВП. У таких умовах падіння гривні може бути тільки на 20 — 25 копійок, але не на 20 %! Завдання НБУ, у тому числі, —  стабілізувати національну валюту. Тому висновки Валерії Гонтаревої, що немає підстав для її укріплення, — не обґрунтовані, бо падіння ВВП немає», — пояснює AgroPolit.com Демчак.

Мінус 15 % — це ще не межа?

За оцінками економіста Андрія Новака, знецінення гривні за останні декілька місяців склало близько 15 %. Причина цього відсутність стратегії курсової політики в НБУ. За його словами, для стабілізації курсу гривні наразі є всі можливості. Причину падіння тут слід шукати у самих керівниках НБУ й уряді, які не пропонують стратегії та не реалізовують її. Такі висновки підтвердились і на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, де банківську систему України назвали найгіршою у світі, а кредитні ставки у гривні — найвищими!

«Оцінку роботи регулятора треба проводити за трьома показниками: стабільність гривні, надійність банківської системи та доступність кредитних ресурсів. За 12-бальною шкалою НБУ напрацював рівно на міцну одиничку», — аналізує ситуацію для AgroPolit.com Андрій Новак. Експерт вважає, що обрана НБУ політика «плаваючого» курсу гривні під час кризи — помилкова. «Нацбанку потрібно відмовитись від політики «плаваючого» курсу, бо це вільне падіння, а не плавання. І оголосити валютний коридор у бік зміцнення гривні, щоб дати позитивний сигнал для ринку. Тоді попит на іноземні валюти зменшиться», — пояснює Новак.

А що ж аграрії? Які наслідки цього для них?

Їх вони вже відчувають. Подорожчання імпортних енергоносіїв, добрив, посівного матеріалу, пального та техніки — усе це вплине в першу чергу на ціну кінцевих продуктів. Тож українські сільгосптоваровиробники будуть менш конкурентними порівняно з іноземними. Усі експерти сходяться на думці, що в таких умовах спрогнозувати ріст аграрного сектору у 2016 році дуже важко.

На думку президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, потрібна постанова, яка б спростила і впорядкувала процедуру отримання кредитів різними підгалузями АПК. «Крім того, потрібно припинити закривати банки, інакше про нормальне кредитування бізнесу не може йти мова», — додає він. Експерт наголошує, що при річних кредитних ставках у 22 % нормально розвиватися може лише спекулятивний бізнес та великі аграрні компанії, у яких є можливість кредитуватись за кордоном.

Як пояснив AgroPolit.com директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, доктор економічних наук Ігор Бураковський, НБУ не в змозі змінити ситуацію на валютному ринку. Чому? «Грошовий ринок країни — це похідна від всіх процесів, які відбуваються в економіці. А це вже завдання всього уряду… Повинна бути нормальна система оподаткування та відшкодування ПДВ експортерам. Необхідно подолати корупцію, бо це додатковий податок, який ми платимо в тому чи іншому форматі з усіма наслідками», — підкреслює експерт. На його думку, зниження відсоткових ставок — це проблема не тільки сільського господарства.  

Бураковський каже, що для здешевлення кредитів потрібно вирішити ряд проблем: оздоровити банківський сектор (на відміну від попереднього спікера, він пропонує і далі виводити із  сектору проблемні банки), залучити інвесторів та «довгі кошти».

Наталія Ключнікова, AgroPolit.com