За (без)діяльність НБУ у регулюванні курсу заплатять аграрії?

За останній тиждень економіку України почало «штормити» – валютний курс зріс на 82 копійки. Його позначка сягає до 27,5 грн за долар. Експерти називають різні причини, проте сходяться на думці, що Національний банк України не може, або не хоче стабілізувати гривню. У свою чергу НБУ, нібито, намагається скинути з себе провину, говорячи про об’єктивні фактори. Так, за словами заступника голови Нацбанку Олега Чурія, зараз відбувається «сезонний спад ділової активності, переважно в агросекторі, наявність значної гривневої ліквідності у компаній-експортерів, які в грудні отримали відшкодування ПДВ на 16 млрд грн». Проте, про який спад йдеться, коли АПК починає активно збувати всю продукцію саме в осінньо-зимовий період? AgroPolit.com запитав у експертів галузі про те, як валютні коливання вплинуть на аграрний сектор, який надає країні третину всієї експортної виручки.

Причини падіння гривні

За даними інформаційного ресурсу «Мінфін», різке зростання курсу почалося 26 грудня – за цей час гривня втратила 82 копійки. Опитані нами експерти називають різні причини цього. Втім, однією з основних стала саме націоналізація «ПриватБанку». «Природно, що основною причиною курсових коливань стала націоналізація «ПриватБанку», яка потягла за собою паніку бізнесу», – називає, у коментарі AgroPolit.com, першу й основну причину президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

Друга причина – надмірні виплати з бюджету. «Олії у вогонь підлили рекордні бюджетні розрахунки, які були здійснені державою наприкінці року. За нашими підрахунками, ця сума становить близько 140 млрд грн, що в 2,2 разу перевищує середньомісячний обсяг за 11 попередніх місяців 2016 року. В результаті цього на валютний ринок потрапило багато гривні, надлишки якої були конвертовані в долар. Звісно, це також негативно вплинуло на курс гривні», – пояснює у ексклюзивній розмові з AgroPolit.com виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова.

Третя причина – надмірний попит бізнесу на валюту для погашення зовнішніх боргів та проведення операцій за кордоном. «Через тривалі вихідні дні банки й міжбанківський валютний ринок не працювали, відтак імпортери не могли купувати валюту, а експортери не заводили валютну виручку в країну. Це призвело до накопичення готівкової гривні», – говорить Олена Коробкова.

За словами іншого експерта, такий дефіцит валюти на легальному майданчику, де її купують підприємці, призвів до зростання «тіньового» валютного ринку в країні. «Оборот на міжбанку (офіційний майданчик, де бізнес зазвичай купує валюту. – Авт.) у 10 разів менший, ніж був у 2013 році. Більше валюти зараз знаходиться або в офшорах, або в готівці, і цей факт позначається на курсі», – пояснює Охріменко.

Четверта причина – недбалі дії Нацбанку. Думку про те, що НБУ штучно розгойдує економіку, підтримує президент Асоціації українських банків (АУБ) Олександр Сугоняко, запевняючи, що у такі короткі проміжки часу жодні макроекономічні коливання у платіжному балансі не можуть впливати на курс. Тим більше, що державний регулятор виходив із валютними інтервенціями на ринку. «Якби у НБУ була мета утримувати більш-менш стабільним курс валют, то ці коливання були б відсутні, тим паче, що ресурси для цього є», – говорить він. Тобто, державний регулятор цілком може займатися курсовими спекуляціями, і, на думку економіста, керівництво робить це навмисне.

Своє пояснення причин падіння гривні озвучила й рада при Нацбанку. Так, голова Ради НБУ Богдан Данилишин серед основних факторів називає експансію бюджетних витрат (збільшення пропозиції гривні) протягом останніх тижнів грудня; нагнітання очікувань, пов’язане з націоналізацією «ПриватБанку»; зниження пропозиції валюти від компаній АПК; істотне посилення попиту на іноземну валюту з боку учасників ринку, викликане потребою компаній робити платежі за кредитами в іноземній валюті у кінці року. 

Як офіційно прокоментував ситуацію директор департаменту відкритих ринків НБУ Сергій Пономаренко, на міжбанківському валютному ринку спостерігається тимчасова надлишкова пропозиція  іноземної валюти, яка сформувався в результаті збігу новорічних вихідних днів в Україні з робочими днями у США та Європі. «Протягом цих днів валютна виручка, продовжувала надходити через кореспондентські рахунки українських банків у США та Європі і накопичувалася для продажу в перші післясвяткові робочі дні. Як наслідок, пропозиція валюти цього тижня переважає попит на неї», – повідомив він.

Голова НБУ Валерія Гонтарева мовчить про причини  падіння гривні, лише роздає нові прогнози. Вона вважає реалістичним у 2017 році курсом гривні у 27,2 грн/долар. «Курс, закладений у бюджет, абсолютно реалістичний. Усі ці цифри вже обговорювалися з міжнародними експертами, і ми вважаємо, що це абсолютно реалістичні цифри», – сказала вона.

Наслідки для АПК

Вже 3 роки агросектор допомагає утримувати курс гривні на плаву: валютна виручка аграріїв зростає і резерви НБУ за рахунок цього поповнюються. АПК за 10 років збільшив свій внесок у частці експорту з 11 до 27%, а за 10 місяців 2016 року аграрний експорт перевищив 40% загального експорту і становить 15,3 млрд грн. За інформацією Держстату, кожна п’ята гривня ВВП у ІІІ кварталі вироблена в аграрному секторі. Але останнє падіння гривні може негативно позначитися на його роботі. Сценаріїв декілька.

Перший – здорожчання посівної. «За умов, якщо 1 долар коштуватиме 30 гривень, вартість посівних робіт може зрости й на 40%!», – пояснює Охріменко. Втім, запевняє, поки що ризики мінімальні. Чому? За його словами, якщо курс стабілізується, то посівна «додасть» у ціні не більше 15% і суттєво картини не змінить.

Як пояснила AgroPolit.com в.о. голови генерального директора Української аграрної конфедерації Марія Дідух, в умовах зростання курсу багато підприємств можуть не пережити посівну. «Багато виробників не матимуть доступу до фінансових ресурсів, особливо невеликі, які не зможуть придбати ЗЗР і паливно-мастильні матеріали», – підкреслила вона.

Другий – скорочення кількості підприємств. Як пояснив координатор Ради з питань експорту продовольства (UFEB) Богдан Шаповал, аграрії вже звикли пристосовуватись до екстремальних умов роботи, тому зміна курсу в рамках до 2–4 грн навряд чи зашкодить їм. Вплинути на аграрний ринок може лише різке падіння розміром більше 10 грн, говорить він. «Якщо говорити про переробників, на певний період вони зможуть «підтягнути» курс гривні за рахунок внутрішніх резервів, однак це буде перманентне явище. Все одно вони повинні закуповувати сировину, ціни на яку буде підвищуватися. У цих умовах деякі підприємства не зможуть бути конкурентними і є ризик, що кількість аграрних виробників зменшиться», – говорить експерт.

Марія Дідух запевняє, що зараз ситуація залежить від того, на якій позначці зупиниться гривня. «У разі, якщо курс буде 27 грн за долар, це може призвести до здорожчання посівної на 8–10%, що понесе за собою скорочення підприємств, які можуть не пережити посівну. Багато виробників зараз не мають доступу до фінансових ресурсів, особливо дрібні виробники, які не зможуть придбати ЗЗР і паливно-мастильні матеріали», – каже вона.

Третій – збільшиться кількість виробників, які виходитимуть на зовнішні ринки, щоб диверсифікувати ризики і заробити валюту. В.о. генерального директора Української аграрної конфедерації запевняє, що курсові коливання змусять українських виробників шукати ринки збуту за кордоном, бо там краща ціна на їхню продукцію. Однак експерт нагадує про ще одну особливість валютного законодавства України, яка у цьому разі впливатиме на діяльність агрокомпаній. «Навіть якщо аграрій продав свою продукцію за кордон і отримав валюту, і вона зайшла в Україну, це не означає, що у нього є долари на рахунках (за вимогою Нацбанку експортери зобов’язані продавати 30% валюти на міжбанку. – Авт.)», – говорить Дідух.

Що має зробити НБУ?

Як зазначає виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова, вже зараз ми спостерігаємо плавну стабілізацію національної валюти. НБУ двічі намагався збити ажіотаж аукціонами з продажу валюти. Один із них (в середу 28 грудня – на 100 млн доларів) став рекордним за обсягами за останні два роки. Але гривні це не допомогло.

Як бути далі? Опитані експерти пропонують свій варіант виходу з ситуації, проте їхні думки розійшлися. Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко запевняє, що всі інструменти для стабілізації Нацбанку є. Немає тільки одного – бажання. «Це, скоріше, мікроспекулятивні чинники впливу НБУ, гадаю. Якби у Нацбанку була мета утримувати більш-менш стабільним курс валют, то ці коливання були б відсутні», – розповідає Олександр Сугоняко. Економіст упевнений, що частина уряду підтримує деструктивну політику НБУ. Наслідки штучної девальвації, на думку Сугоняка, позначаються на платіжній спроможності бізнесу, а відтак і на АПК.

Таку думку підтримує й Охріменко, зазначаючи, що НБУ не зацікавлений у стабілізації гривні. «Регулювання НБУ у цій ситуації неефективне. Всі розмови про те, що фінансові інтервенції робляться з метою стабілізації макроекономіки в даному випадку лунають трохи знущально», – пояснює експерт. За його прогнозами, якщо Нацбанк не змінить свою політику, то у найгіршому випадку бізнесу доведеться викладати по 32 грн за долар.

Не така песимістична Олена Коробкова. НБУ зреагував доволі оперативно та вчасно втрутився в ситуацію, пояснює вона, не допустивши значного здешевлення гривні.  «Крім того, своїми діями регулятор показав усім учасникам ринку, що він тримає ситуацію під контролем і у нього достатньо резервів для оперативного згладжування перекосів на валютному ринку», – додає Коробкова.

Всі експерти сходяться на думці, що подальший курс гривні великою мірою буде залежати від ситуації навколо найбільшої агрокомпанії України – Ukrlandfarming. Нагадаємо, що днями власник Ukrlandfarming Олег Бахматюк звернувся з відкритим листом до глави держави та прем’єра із проханням захистити його компанію від «рейдерських» дій Нацбанку та його голови Валерії Гонтаревої. Бізнесмен наполягає, що із середини 2014 року НБУ завдає компанії фінансового та правового тиску, визнавши неплатоспроможними обидва афілійовані із Ukrlandfarming банки («Фінансова ініціатива» та «ВіЕйБі банк»), що у свою чергу породжує проблеми з інвестиційними розрахунками.

Охріменко вважає, що НБУ й надалі буде себе вести так щодо одного з ключових гравців на аграрному ринку, то це може стати фатальною помилкою для галузі. За його словами, НБУ мав піти назустріч аграрним підприємствам, а не намагатися «топити» їх. «В ідеалі НБУ повинен був піти назустріч і компенсувати збитки, які вони понесли в результаті ліквідації банків, щоб аграрний бізнес міг нормально працювати. Збитки, які аграрії зазнали із закриттям банків Бахматюка, – колосальні, зрозуміло, що якщо їх не компенсувати – це буде удар по всій економіці України», – підкреслив експерт.

За словами Сугоняка, стабілізувати курс потрібно зі зміни голови Нацбанку, адже нинішній керівник своїми діями підриває довіру до банків та ринку. «Це перший крок, який має бути зроблений. Головою НБУ повинна бути людина, яка користується довірою до суб’єктів господарювання, і таких людей зараз достатньо у банківській сфері, але цього не робиться», – говорить він. В таких умовах управляти ринком і грошово-кредитною системою неможливо, пояснює Сугоняко.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій Рибалка вважає, що боротися із курсовими коливаннями потрібно.

Щоб раз і назавжди вирішити питання «ручного» керування курсом, на думку голови потрібно коригувати законодавство. Зокрема, на останньому засіданні комітету вони запропонували внести зміни до Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності регуляторної діяльності Національного банку України (реєстр. №5304). «Цей законопроект є черговим кроком із реалізації Стратегії розвитку банківської системи, яку наш Комітет затвердив минулого року. Документ також є логічним доповненням до нашого спільного законопроекту щодо підвищення прозорості та відповідальності Національного банку України, який ми підтримали наприкінці минулого року», – сказав Сергій Рибалка.

Нагадаємо, що даний документ готовий до другого читання. «Ми говоримо не про прізвища. Необхідно перебудувати систему таким чином, щоб Нацбанк нарешті виконував свої функції з ефективного банківського нагляду. Щоб система працювала не на знищення банків, а на допомогу їм, для стабілізації всієї системи, щоб вона кредитувала українську економіку», – сказав Сергій Рибалка.

Наталія Ключнікова, АgroРolit.com