Бюджетні дотації АПК – як, кому та скільки?

З 1 січня 2017 року введено нову систему розподілу дотацій для агровиробників. Над її розробкою працювали Мінфін, Мінагрополітики та депутати податкового та аграрного комітетів, а підставою для зміни податкових правил стала вимога МВФ відмінити спецрежим ПДВ для агросектору. Порядок розподілу та використання дотацій для аграрних виробників розписано у постанові КМУ. Уряд вестиме реєстр отримувачів таких дотацій. На підтримку АПК цього року піде 1% ВВП, що, за оцінками міністра аграрної політики та продовольства Тараса Кутового, становит близько 6 млрд грн. Як позначиться пряма дотація на роботі галузі? Деталі разом з експертами ринку з’ясовував AgroPolit.com.

Птахівники отримують менше дотацій

Оприлюднена урядом постанова вирішує два важливих питання. По-перше, обмежує суми виплат дотацій для птахівників – не більше 50% від загальної суми (загалом до 2 млрд грн за рік). Раніше учасники агроринку критикували уряд та Мінагрополітики, що така норма відсутня, і тому левову частку бюджетних коштів отримує один український виробник — компанія МХП (належить Юрію Косюку). Тепер же, на думку опитаних представників агросектору, така норма сприятиме більш прозорому розподілу дотацій серед виробників.

Ця постанова (про розподіл дотацій для агровиробників. — Авт.) була пролобійована тваринницькими галузями, і вона загалом позитивна. Раніше були побоювання, що таким чином великі підприємства, сконцентровані в галузі птахівництва, отримуватимуть надприбутки. І для того, щоб погасити цей негатив, було прийнято рішення піти на таке скорочення. Тим паче, птахівники є найбільшими експортерами і водночас вони претендують на відшкодування, й так отримуючи додатковий зиск від експорту. З огляду на це й були введенні такі обмеження», — розповідає у коментарі AgroPolit.com президент Асоціації свинарів України Артур Лоза.

Обмеження сум дотацій 50% для птахівників підтримує й керівник агентства «ІнфоАгро» Василь Вінтоняк. "Птахівництво, так само як і свинарство, наразі не мають кризи. Під ударом — ВРХ — молочне тваринництво і м’ясо, — розповідає він в ексклюзивному коментарі AgroPolit.com. В принципі, я – за те, щоб птахівників менше дотували, бо вони і так досить прибуткові та в них, за великим рахунком, монополія. А от галузі, які в занепаді, саме їх потрібно більше дотувати. Сьогодні інвестори не хочуть вкладати гроші у ВРХ. Всі згодні інвестувати у птахівництво, свинарство, бо там швидке повернення грошей, тоді як у ВРХ віддача інвестицій відбувається через 6–7 років. Якщо буде більше дотацій вз бюджету для ВРХ, то це може стати хорошим стимулом».

На думку експерта Незалежного експертного партнерства Віталія Саблука, зроблений крок – правильний. «Індустріальному птахівництву майже у всіх країнах не надається ні непряма (через податкові пільги чи спрощення в обрахуванні та сплаті податків), ні пряма підтримка. Ця галузь в такій розмірності дуже маржинальна, прибуткова і низькотрудомістка. Тим більше в нашій моделі: за такої інтегрованості із зерновиробництвом на корми, переробкою, дистрибуцією – провести межу між дійсно сільськогосподарською і промисловою складовою там доволі важко», —  пояснює він.

Депутат аграрного комітету (БПП) Микола Кучер називає такий механізм перемогою для галузі. "Це велика перемога, тому що виробники цих галузей побоювалися, що вони матимуть серйозні втрати. Але цей механізм затверджено постановою КМУ, і ті виробники, які працюють на внутрішній ринок, отримають кошти з державного бюджету… Якщо говорити конкретно про суми, то цей механізм для багатьох сільгоспвиробників навіть вигідніший, ніж був у минулому році, от наприклад, торік сільгоспвиробники отримали 50% ПДВ по м’ясному тваринництву, 80% – по молочному, а сьогодні вони мають можливість отримати більші кошти», –  пояснює він. 

На думку Миколи Кучера, в ідеалі обсяг компенсації може сягати і 100%. Крім того, парламентар звернув увагу, на дуже важливий момент, що компенсація передбачається не тим, хто реалізовує продукцію, а тим,  хто реалізовує і сплачує податки. «Наголошую ще раз, що це дуже важливо, бо не секрет, що ми маємо багато підприємств, які у різний спосіб уникають сплати податків», —  сказав депутат.

Наявність обмеження — це правильно. Якби його не було, то близько 70–80% всієї суми державної дотації пішло б на птахівництво. Адже вони найбільше виробляють продукції на внутрішній ринок (і, відповідно, сплачують ПДВ у бюджет) з  усього тваринництва. Тому обмеження не більше 50% — це правильна ідея. Тепер у дрібних  і середніх виробників збільшились шанси на отримання державної підтримки», — додає народний депутат, член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, голова підкомітету з питань земельних відноси Олег Кулініч. 

Розподіл коштів без втручання державних органів

Друге важливе питання стосується самого механізму видачі дотацій, який тепер стане більш автоматизованим. Тобто тепер Державна фіскальна служба України формуватиме списки платників податків, котрі потім будуть передаватися в казначейство, яке й здійснюватиме нарахування виплат. Для цього підприємствам потрібно щомісяця подавати зі своєю податковою звітністю ще й спеціально розроблену ДФС податкову декларацію на отримання дотацій, розповідає у коментарі AgroPolit.com виконувач обов’язків гендиректора об’єднання «Українська аграрна конфедерація» Марія Дідух.

Якщо підприємство утримує ВРХ, вирощує зерно і при цьому сплатило за місяць, наприклад, 100 тисяч гривень податків, то до спеціальної декларації воно внесе лише суму податків, яку заплачено за корів, адже зерно не дотується. Всю цю інформацію збирає податкова і дивиться, скільки кому потрібно компенсувати», — пояснює вона.

За її словами, дотації отримують усі підприємства без винятку, які подали додаткову декларацію. Втім, сума дотацій залежатиме від можливостей бюджету. Тобто всі передбачені кошти на дотації для агросектору розділятимуться на 12 місяців. Якщо сума заявлених підприємцями відшкодувань перевищуватиме місячний ліміт на видачу дотацій, то вираховуватиметься спеціальний коефіцієнт, який дозволить розділити всі доступні кошти порівну між підприємствами, каже Дідух.

На думку Кулініча, позитивно вплине на ринок і розподіл дотації в автоматичному режимі.

Ручний режим  розподілу бюджетних коштів не завжди нормально сприймається аграріями. Адже він містить  лазівки для корупційних зловживань. Звісно, потрібно ще подивитися фінальний варіант  схваленого  урядом  механізму розподілу бюджетних  коштів на АПК, але автомат — це менше  зловживань із бюджетними коштами», —  підсумував він.

Більше платиш — більше отримуєш

Головний принцип розподілу коштів — більше дотацій отримує той, хто більше податків сплачує із внутрішнього ПДВ у бюджет. Представники аграрного сектору по-різному сприймають таке нововведення. З одного боку, вони вважають, що в цьому випадку великі компанії із великими прибутками зможуть отримувати левову частку всіх дотацій, а малі та середні підприємства не отримають достатньої підтримки від держави.

У державному бюджеті було закладено такий механізм: хто має найбільшу рентабельність, той отримуватиме більше дотацій, пропорційно до сплаченого ним ПДВ. Відповідно, якщо у вас збиткове підприємство, яке потребує дотацій, ви не зможете їх отримати», — говорить заступник голови «Української аграрної асоціації» Мар’ян Заблоцький.

З іншого боку, такий принцип дотування може бути потужним стимулом для підприємців ставати більш конкурентоспроможними.

Раніше в галузі свинарства була дотація на 1 кг проданої свинини, яка, в принципі, давала можливість підтримувати неефективні підприємства, але вона певною мірою не стимулювала підвищення конкурентоспроможності. Потрібно бути конкурентоздатним і, власне, конкурентоспроможність дає можливість заробляти кошти і отримувати певний зиск у вигляді дотацій», — пояснює Артур Лоза.

Не бачить нічого поганого в такому принципі й керівник фермерського господарства «Гадз» Петро Гадз.

«Це логічна система: якщо ти здаєш 10 тонн молока, то платиш більший податок у бюджет і маєш більші затрати, ніж коли здаєш одну тонну молока. В такому разі ти маєш право на те, щоби отримати більше дотацій», — каже підприємець.

Додаткові інструменти покращать ситуацію в секторі

На думку економіста Андрія Новака, 6 млрд грн для сільгоспвиробників — сума незначна для масштабів українського агроринку.

Але це краще, ніж нічого… Добре, що є вже механізм розподілу. І в наступні періоди на його базі можна буде збільшувати суму підтримки, а сам механізм – вдосконалювати», — пояснює він. Так, на думку Новака, в перспективі можна зробити вигідніші умови для малих та середніх підприємств.«Аграрні холдинги повинні мати одні умови, а менші виробники – інші. Поки що ця піраміда перевернута з ніг на голову…», — каже він. Саме тому, вважає Новак, Мінагрополітики має ініціювати даний процес.

Окрім цього, доцільно було б задіяти ще інший інструмент — пільгове кредитування, додає Артур Лоза.«Тоді підприємство, яке працює неефективно, може інвестувати кошти в підвищення ефективності, і було б чудово, якби такі кошти давалися надовго. Тому що для тваринництва потрібні довгі кредити — на 5–10 років, із компенсацією частини кредитної ставки. Тоді б це було дієвим стимулюючим механізмом підвищення конкурентоспроможності та якості продукції тваринницьких галузей. Адже зараз свинарство працює в умовах відкритих ринків. Тому нам потрібно конкурувати навіть на нашому внутрішньому ринку зі світовими виробниками. А робити ми це можемо тільки за ефективністю та якістю», — пояснює підприємець.

Марія Юзич для AgroPolit.com