Перемоги та виклики ДПЗКУ – яким був для держкорпорації 2016 рік

За 2016 рік Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) зазнала серйозних змін. Оновилося керівництво компанії: замість Бориса Приходька в.о. голови правління призначили Олександра Григоровича. Відповідно, змінились управлінські підходи, кадрова політика, а головний вектор було спрямовано на відновлення діалогу з ключовим партнером – китайською корпорацією ССЕС. AgroPolit.com вирішив проаналізувати, яким був для державної компанії минулий рік та які виклики несе для неї 2017-й.  

Досягнення

У 2016 році ДПЗКУ досягла декількох суттєвих результатів. По-перше, минулий рік, на відміну від попередніх періодів, держкорпорація  закінчила з операційним прибутком, окрім того, стала лідером з експорту борошна та продовжує нарощувати обсяги заготівлі зерна, які на сьогодні вже перевищують усі історичні показники.

1. За підсумками першого півріччя 2016 року, ДПЗКУ стала лідером з експорту зернових, успішно конкуруючи з приватними зернотрейдерами на зовнішніх ринках. Наразі вона входить до ТОП-5 українських експортерів зернових, відвантаживши за 2016 рік 2,7 млн т збіжжя.

2. У другому півріччі 2016 року корпорація вийшла на 1 місце з експорту борошна і впевнено утримує лідерство до сьогодні. Загалом за 2016 рік ДПЗКУ відвантажила на зовнішні ринки понад 60 тис. т борошна, з яких більше 30 тис. т – у другому півріччі. Водночас у порівнянні з 2015 роком, коли було експортовано лише 18,3 тис. т, забезпечено зростання експорту борошна більш ніж утричі. Для порівняння, роком раніше на світовий ринок продано лише 18,3 тис. т. Таким чином, за рік компанія вдвічі збільшила свою частку в експорті борошна, яка на сьогоднішній день становить 16%. Левову частку продукції компанія продає до країн Північної Африки, Анголи, Ізраїлю, Палестини, ОАЕ, Індонезії, Кореї, Домініканської Республіки та Венесуели.

3. Уперше за історію діяльності, саме у 2016 році, корпорація почала  відвантажувати борошно на експорт судновими партіями у біг-бегах. Загальний обсяг суднових партій становив 12,5 тис. т. За останні три роки це була єдина й успішна практика подібних поставок в Україні.

4. Вперше за роки існування ДПЗКУ здійснила відвантаження зерна річковим транспортом, запустивши 2 власних річкові термінали – у Голій Пристані та Великій Лепетисі. Загалом було відвантажено 4 баржі загальним обсягом майже 10 тис. т.

5. У жовтні минулого року було нарешті налагоджено діалог зі стратегічним партнером – китайською корпорацією ССЕС, в результаті чого запущено форвардну програму на суму 1,1 млрд грн (вперше вона стартувала  восени, і включає в себе закупівлю не тільки ярих, а й озимих культур), а також узгоджено інфраструктурні проекти на суму до $500 млн.

Свідченням налагодження відносин стало також відновлення поставок на адресу ССЕС – із жовтня минулого року, попри відсутність квот, ДПЗКУ продала на адресу китайського партнера більше 260 тис. т зерна.

6. 2016 рік корпорація закінчила історичним рекордом у заготівлі зерна. 2,7 млн т – найвищий показник за всю історію ДПЗКУ. До того ж, у 2016 році  філія ДПЗКУ «Одеський зерновий термінал» також встановила історичний рекорд – вперше за всю історію існування переваливши за 1,5 млн т зернових.

7.  І нарешті, фінансовий результат, що, безперечно, залишається основним показником ефективної діяльності будь-якої компанії. Так, у 2016 році держкорпорація збільшила фінансовий результат від операційної діяльності на понад 1 млрд грн – операційний прибуток за минулий рік склав 957 млн грн проти 119 млн грн збитку в попередньому періоді. Кількість збиткових підприємств корпорації скоротилася у 1,5 разу. Водночас фінансовий результат філій зріс у 5 разів та становив 159 млн грн.

Виклики

Тим не менш, незважаючи на позитивну динаміку основних показників, державний зернотрейдер все ще залишається під тиском проблем, яке нинішнє керівництво, по суті, отримало у спадщину, адже вони шлейфом тягнуться за ДПЗКУ з минулих років.

1. Дебіторська заборгованість.

У 2016 році корпорації вдалося повернути лише третину з загальної суми дебіторської заборгованості (несплачені кошти за поставлену ДПЗКУ товарну продукцію). В результаті вжитих заходів на рахунки корпорації повернули понад 255 млн грн із загальної суми у 800 млн грн. Це внутрішня дебіторська заборгованість, яка виникла перед ДПЗКУ у 2013–2014 рр. за форвардними та спотовим договорами.

Окрім того, існує і зовнішній борг – $132 млн, які не повернули корпорації у 2013–2014 роках за 5-ма зовнішньоекономічними контрактами, укладеними переважно з офшорними компаніями. Тобто, зерно поставили, а валютна виручка у країну не надійшла. Попри те, що ДПЗКУ вже вдалось отримати 13 позитивних судових рішень за цими справами, навряд чи ці гроші вдасться повернути на рахунки корпорації.

Але є і позитивний момент – протягом 2016 року корпорація не допустила жодного дефолту за зовнішньоекономічними та форвардними контрактами, а дебіторська заборгованість за цей період дорівнює 0.

2. Застаріла база потужностей.

Компанія досі потребує модернізації більшості елеваторних комплексів. Минулого року її керівництво спрямувало значні кошти у технічне переоснащення підприємств – загальний обсяг капітальних інвестицій склав 150 млн грн проти 18 млн грн у 2015 році: було встановлено автонавантажувачі, пробовідбірники, реалізовано проекти з енергоефективності, а також закуплено сучасне обладнання для ВТЛ. Хоча за минулий рік і вдалось модернізувати значну кількість обладнання на елеваторах, підприємства корпорації все ще потребують подальших капіталовкладень для підвищення  своєї конкурентоспроможності, зокрема йдеться про переробні підприємства та портові елеватори ДПЗКУ.

3. Третя й найбільша проблема для державної корпорації – це кредит китайського Експортно-імпортного банку.

2012 року урядова делегація підписала в Китаї кредитний договір про надання ДПЗКУ $1,5 млрд для закупівлі зерна, яке корпорація мала постачати Китайській національній  корпорації машинної промисловості та генеральних підрядів ССЕС. Досить довгий час корпорація мала проблеми з відвантаженням зерна до Китаю, а відносини із китайським партнером все більше загострювались. Лише наприкінці минулого року це питання вдалося врегулювати. Втім, проблеми для корпорації залишаються: починаючи з 2018 року, ДПЗКУ має щорічно повертати $150 млн тіла кредиту.  При цьому розмір  щорічних відсотків, які сплачує корпорація за користування кредитними коштами, складає $80 млн.

Це несе значне фінансове навантаження, яке в результаті позначається й на фінансових показниках діяльності ДПЗКУ. За період користування коштами, за нашими розрахунками, вже було сплачено більше $300 млн відсотків. Загалом, уже неодноразово лунала думка, що кредит, яким, власне кажучи, користується держава, а відсотки сплачує ДПЗКУ, робить компанію апріорі неприбутковою і тягне на дно. Єдиний вихід – зниження кредитної ставки та можлива реструктуризація кредиту. 

Тож, аналізуючи діяльність зернової корпорації, можна сказати, що за останній час ДПЗКУ змогла суттєво наростити ефективність своєї роботи, про що свідчать її фінансові й виробничі показники. Завдяки досягнутим результатам, компанію навіть вилучили з переліку об’єктів для приватизації, хоча ще минулого літа вона була одним із головних кандидатів. Нинішній рік може стати ще продуктивнішим для державної корпорації. У планах – продовжити форвардну програму та програму складських свідоцтв, розпочати модернізацію портових та продовжувати переоснащення лінійних елеваторів, розширити ринки збуту. Але головним викликом для державного зернотрейдера на цей рік лишається питання перегляду умов китайського кредиту та подальша активізація співпраці з ССЕС, що могло б дати певний поштовх до ще більшого підвищення ефективності роботи, зокрема, за рахунок реконструкції портових елеваторів (що збільшить їхню пропускну спроможність) та налагодження регулярних поставок зерна і продукції переробки до КНР.

Олександр Ярощук для AgroPolit.com