Terra incognita – чого бояться ВСІ під час запуску земельної реформи

До кінця травня в парламент планують внести та проголосувати МВФівські законопроекти. Серед них і закон «Про ринок землі сільськогосподарського призначення». Його прийняття анонсував нещодавно міністр аграрної політики Тарас Кутовий. А наступного тижня Україну відвідає місія МВФ. Тож буде за чим спостерігати.

Загалом питання землі ризикує стати каталізатором непростих подій – як в суспільстві, так і в політиці. Якщо влада погодиться на умови МВФ, то доведеться відкривати ринок землі з 1 січня 2018 року. З огляду на те, що в країні 16 років діє мораторій, і ніхто не спромігся за цей час сформувати нормальне законодавство та правила продажу землі, то півроку для завершення реформи – досить стислий термін. Можновладці бояться робити різкі кроки, щоби не збільшувати соціальну напругу, адже кожна з запропонованих моделей наражається на критику від учасників ринку.

Втім, хоч як би хотілося зам’яти питання землі, навряд чи це вдасться. В Конституційному Суді – подання від 55 народних депутатів про перевірку законності дії мораторію на продаж землі. З другого боку, громадськість бажає не поспішати з відкриттям ринку землі с/г призначення. Частина людей пропонує провести референдум із цього питання. Тут варто зазначити, що така ініціатива від ВО «Батьківщина» та ВО «Свобода» провалилася. Запропонований Президентові варіант від Андрія Гордійчука – створити Генеральну земельну асамблею, яка б впроваджувала ринок землі поетапно, досі не отримав відповіді.

Між тим до Ради, схоже, потрапить кілька варіантів законопроектів відкриття ринку землі.

Головний «кріейтор» земельної реформи&автор закону «Про ринок землі с/г призначення», перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк пропонує 200 гектарів в одні руки, і тільки громадянам України, відтермінувавши скупку земель юридичними особами. З ним погоджується і прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Натомість міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий – за довгостроковий продаж права оренди. Це, на його думку, збереже українцям землю і створить середній клас на селі в особі фермерів.

Читати до теми: Максим Мартинюк:Можна так виписати законопроект «Про обіг земель...», що він нічим не відрізнятиметься від діючого мораторію

Про ризики й виклики говорили під час AgriInvestForum-2017, організатором якого виступила ВАР. На форумі зібрались 748 учасників, серед яких 485 агровиробників із 420 аграрних підприємств. Також на зустрічі були присутні народні депутати, представник МВФ, вітчизняні та закордонні політики. AgroPolit.com подає найцікавіші думки зі сказаного там.

Позиція аграрного комітету

Одним із перших з трибуни виступив заступник голови комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко. За його словами, відкриття ринку землі с/г призначення наразі є заполітизованим питанням.

Земельна реформа триває з моменту незалежності й із 2001 року діє мораторій на продаж с/г земель. Це питання поступово перейшло з економічної площини в політичну. Загострюючи, тим самим, соціальну напругу в суспільстві, особливо серед сільських жителів. Реформа повинна бути направлена на розвиток сільських територій, підвищення рівня зайнятості,  підвищення капіталізації агропідприємств, раціональне використання, збереження земель та родючості ґрунтів», – заявив він.

Також заступник голови аграрного комітету ВР перелічив основні причини, які заважають введення ринку земель с/г призначення в економічний обіг:

– відсутність комплексної загальнодержавної програми розвитку земельних відносин в Україні;

– не розроблено дорожню карту моделі обігу земель;

– не передано повноважень із розпорядженням землями с/г призначення державної власності сільським, селищним та міським радам (відповідний законопроект №4355 комітетом прийнято у другому читанні й передано на розгляд до Верховної Ради);

– не проведено інвентаризації земель с\г призначення;

– не врегулювано питання володінням землі колективною власністю;

– не визначена процедура консолідації земель с/г призначення;

– не створено належної інфраструктури для належного функціонування ринку землі.

На думку народного депутата, наразі формується концепція земельних відносин в Україні. Базу для неї аграрний комітет зібрав під час парламентських слухань у грудні минулого року. Сам він пропонує відкривати ринок землі наступним чином:

На першому етапі (5–10 років) дозволити купувати землю тільки громадянам, державним установам, спадкоємцям, територіальним громадам та державі в особі спеціально створеного органу. На другому етапі, окрім громадян та держави, власниками можуть бути юридичні особи, зареєстровані в Україні. У Європі переважне право купувати землю мають спадкоємці, орендарі, власники суміжних ділянок, члени фермерських господарств, територіальні громади та держава», – стверджує Олександр Бакуменко. 

Його колега, народний депутат від «Самопомочі» Іван Мірошніченко заявив, що через  різні невиправдані страхи фермери втрачають можливість отримати додаткові прибутки на своїй землі.

За п’ятнадцять років існування мораторію нам у голови вклали багато страхів. Та із цими страхами треба боротись. Ми всі продовжуємо мораторій, і водночас критикуємо все, що відбувається на селі. Але село вмирає, люди виїжджають – і це абсолютна правда. До цього призвів мораторій», – говорить він.

Політик додав, що відсутність конкуренції на ринку землі с/г призначення призведе, врешті-решт, до того, що ціна на оренду землі підвищиться.

«Подобається нам це чи ні, але ринок землі у нас існує. Ми (українці) дуже інноваційні, придумали багато способів скуповувати землю. Тому існує «повзучий» ринок. Зараз уже немає $30 оренди за гектар. Зараз усі мають по $80–100. І ці цифри оренди будуть зростати, якщо ми не дамо інструменти ринку землі. І найголовніше – це те, що ті, хто працює на землі 15–20 років, зараз кажуть: «Ні, я не хочу власної землі», – пояснив  депутат.

Разом із цим Іван Мірошніченко запропонував своє бачення відкриття ринку землі с/г призначення:

Ринок потрібно приймати поетапно. Та попередньо прийняти всі необхідні для цього закони. Їхню реалізацію відтермінувати. Люди, які працюють за механізмом оренди, повинні не боятися, що їхні договори будуть незахищеними. Це право оренди має бути об’єктом застави у банку. Для створення сімейних ферм та малих господарств, наступні три роки потрібно зробити державну підтримку, а не безкоштовно під заставу паю давати людям гроші на 10 років за конкурентною ставкою для створення таких ферм», – додав політик.

Читати до теми: Ринок землі потрібно запускати поетапно

МВФ «віщає»

Постійний представник Міжнародного валютного фонду в Україні Жером Ваше заявив, що на торги також потрібно виставити 10 млн га, які зараз перебувають у власності неефективних державних підприємств.

У державних підприємств зараз 10 млн га, які використовуються неналежним чином. Їх потрібно теж виводити на ринок. Потрібно забезпечити гнучкість для тих, хто володіє землею, і для тих, хто її орендує. Ми очікуємо, що існуватиме ринок, який буде достатньо глибоким і ліквідним. Це зробить достойні ціни, щоб усі могли продавати і користуватися землею. Звичайно, це не означає, що немає можливості вжити запобіжних заходів», – підкреслив він 

Читати до теми: Представник МВФ в Україні: Ринок землі має запрацювати у 2018 році

За його словами, з економічної точки зору мораторій на продаж земель с/г призначення не дає повністю розкрити потенціал України в аграрній сфері.

Ми спостерігаємо значний обсяг обговорення цієї теми. Вже багато років про це говориться, але лише для того, щоб затримати реформу. Зараз уже всі підготували свою думку, щоб запропонувати свою модель закону. Нині люди можуть володіти землею, але не можуть нею розпоряджатись, як це роблять в інших країнах світу. І ця ситуація наявна вже дуже давно. Ми бачимо це як втрачену можливість, ми бачимо великий потенціал для розвитку АПК, нарощування інвестицій і увесь капітал, включно із землею, не використовується потрібним чином», – додав Жером Ваше

Але з ним не погодився заступник Всеукраїнської аграрної ради (ВАР)  Михайло Соколов. Він навів приклад, що в країнах, де державна підтримка більша, там більший і прибуток з одного гектару, а ринок землі тут ні до чого.

Швидше за все, збільшення виробництва та доданої вартості в АПК можна досягнути держпідтримкою. В інших країнах ми бачимо значно більшу підтримку і, залежно від цього, значно більше виробництво з одного гектару землі. Тому відкривати ринок землі – недоцільно. Хоч і не надто, але я згоден із тим, що відкриття ринку землі теж впливає на статистику збільшення виробництва з одного гектару», – каже він.

А ось занепокоєння у представника агрохолдингу «Астарта-Київ» викликає те, що можновладці у пропозиціях відкриття ринку землі викреслюють з нього юридичних осіб, принаймні, на першому етапі. 

Згідно із чинним законодавством, яке порушувати ніхто не дозволяв, право власності на землю регулюється статтею 14 Конституції України. Згідно з тієї ж Конституцією, юридичні особи є суб’єктами ринку нарівні з громадянами України. Це конституційна норма, норма прямої дії, яка не може бути порушена. Орендар має переважне право на придбання земельних ділянок, які перебувають у користуванні (стаття 9 закону України «Про оренду землі). Покупці земельних ділянок (стаття 130 Земельного кодексу в чинній редакції) – це громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи, чи займаються веденням товаро-господарського виробництва, чи юридичні особи. Ті аграрні підприємства, які взяли в оренду землю, вкладали в неї, вони мають право викупу її. І враховуючи те, що вони інвестували в неї багато років, держава не має права змінювати правила гри», – заявила голова юридичного відділу агропромхолдингу «Астарта-Київ» Лілія Тімакіна.

Читати до теми: Народні депутати планують дозволити агрохолдингам купувати землю

Фермери – за статус-кво

Думка присутніх на форумі фермерів була єдина – відкривати ринок землі зарано, і ось чому.

Голова фермерського господарства «Володимир» (земельний банк 550 гектарів) Віктор Черевко каже, що зараз його землі оточили великі агрохолдинги і це заважає йому збільшувати земельний банк.

Із 550 гектарів, 60 – це у моїй власності, 200 га – це оренда паїв, інші гектари – оренда державної землі на 15 років. У моєму господарстві дуже потужний тракторний та комбайновий парк, але розвитку особливого немає. Тому що з усіх сторін обступають великі господарства, агрохолдинги, не даючи розвиватися. Агрохолдинги наразі  займаються різними підкупами пайщиків, щоб збільшити банк землі. Комусь мішок гречки дасть, комусь – іще щось. І якщо буде ринок землі, навряд чи ми зможемо вистояти на тому ж рівні, що й агрохолдинги», – поділився досвідом фермер.

Він боїться що разом із ринком землі прийдуть і рейдери.

Тому на сьогоднішній день я вважаю, що держава не готова і не підготувала основи для того, щоб був ринок землі. Сумнівно, що її купить простий фермер, якщо сьогодні існують рейдерські захоплення. Я – категорично проти ринку землі. Краще запровадити довгострокову оренду, тому що простий фермер не може купити сьогодні землю», – каже він.

Його доповнює голова правління СВК «Долина плюс» (земельний банк 1300 гектарів) Віктор Іщенко.

На даний час продавати її не потрібно, бо законодавство щодо цього питання сире. То буде «лохотрон» на землі. Тобто люди, які є при владі, зберуть землі й потім дорого продаватимуть іноземцям. Наразі держава повинна здавати свої землі в оренду, а потім дозволяти її викуповувати, земля повинна бути державною. А що робити тваринникам? У мене 500 голів худоби, і якщо орендовану землю заберуть, що тоді  робити – вирізати худобу? Це ж не рослинництво. Якщо зараз вони дозволять продавати, то рейдери все захоплять», – говорить підприємець. 

На форумі був присутній і екс-міністр аграрної політики Литви Казіс Старкявічус. Після вступу країни до Євросоюзу 2004 року, влада зобов’язалася відкрити ринок землі для громадян ЄС. Втім, через соціальне незадоволення цим фактом, уряд вирішив прийняти десятирічний мораторій на продаж землі нерезидентам. Наразі в Литві понад 80% земель – у приватній власності. Майже 9% всього населення країни працює в АПК. Питаю, як відкривали ринок землі в його країні?

Перше, що потрібно зробити, – це визначитися з кількістю гектарів в одні руки. І від цього відштовхуватися для впровадження інших обмежень. Адже якщо обсяги будуть маленькими, менше потрібно обмежень, і навпаки. Звичайно ж, у тих, хто вже має землю –  понад максимум в одні руки – забирати її не можна, це ж не 1917 рік. Але тільки якщо людина  її  використовуватиме. Якщо ж продаватиме, тоді схема має бути наступною: 30% від  отриманої суми потрібно сплатити державі, а 70% можна залишити собі», – порадив він.

Водночас, на думку експерта, не дати іноземцям купувати землі с/г призначення зможуть дієві запобіжники.

Литовська влада на 10 років заборонила купувати іноземцям землі сільськогосподарського призначення. Зараз цей період завершується. Тож постало питання: хочемо бачити іноземців, які купують наші землі, чи ні? Якщо чесно, то в Литві цього не хочуть. Після закінчення терміну мораторію на продаж землі іноземцям у 2014 році, ми зробили нове обмеження: для того, щоб мати право купити землю, нерезидент повинен прожити в країні понад три років, а також – знати мову і мати профільну освіту. Та скоро доведеться скасувати й ці обмеження – через те, що Євросоюз подав на нас до суду. Що ж, придумаємо щось нове. За весь цей період, коли для негромадян країни було пом’якшено умови купівлі землі, з 2014 року правом скористалися всього три особи, в цілому купили 50 га», – каже Казіс Старкявічус.

Повне ексклюзивне інтерв’ю екс-міністра аграрної політики Литви Казіса Старкявічуса з AgriInvestForum-2017 читайте у матеріалі AgroPolit.com

Фактор великої політики

P.S. За оцінками експерта Інституту політичної освіти Олександра Солонтая, швидше за все, земельної реформи не буде.

На правильний варіант реформи у влади немає бажання, а МВФ тягне взагалі в інший бік,  і тому в найближчий час жодних змін може не відбутися взагалі. В результаті, розуміючи небезпечність теми, коаліція може уникнути знову земвідносин у цьому році. Вона навіть може продовжити мораторій. Це параліч земельної реформи», – каже експерт

На його думку, зупинити реформу землі влада зможе навіть попри вимоги МВФ. Але ринок землі с/г призначення все одно рано чи пізно потрібно відкривати.

Із МВФ уряд буде говорити крізь призму пенсійної реформи та приватизацію. Найфантастичніший варіант такий: або перевибори, або земельна реформа. Та все одно повністю її уникнути не вдасться. Вона розпочнеться. Адже, щонайменше, є незавершена децентралізація, яка зараз теж вперлася у землю. Її подальший розвиток неможливий без вирішення земельного питання, бо старі громади також розширюються. Із цього року тема актуальна не тільки для сіл, а й для міст. Тому, хоча б частково, але земельні відносини доведеться реформувати», – заявив Олександр Солонтай.

Анатолій Величко для AgroPolit.com