Аналіз річної роботи аграрного комітету парламенту

Верховна Рада пішла на канікули. 14 липня депутати офіційно поставили крапку на роботі під куполом і далі працюють у комітетах та з виборцями. AgroPolit.com проаналізував діяльність комітету аграрної політики та земельних відносин протягом V і VI сесії та подає найцікавіше.

Загалом річна робота парламенту протягом двох сесій увінчалася непоганими показниками. Попри відсутність голови комітету (Рада так і не спромоглася призначити його за рік (!), одна з головних функцій (законодавча) виконувалася ефективно. Інша справа, що прийняття законопроектів затягувалося. Так, у передостанній день роботи депутати не встигли проголосувати 4 аграрні законопроекти.

За рік на 18 засіданнях члени комітету розглянули 49 законопроектів. У 39-ти він визначений як головний. У першому півріччі депутати зосередилися на таких напрямках: законопроекти щодо побічних продуктів тваринного походження, які не призначені для споживання людиною; децентралізація; меліорація; реформування земельних відносин. У другому – органіка,  насінництво, безпечність та якість харчових продуктів, використання земельних ресурсів, землевпорядкування та державна підтримка с/г господарств.

На виході аграрний комітет таки «продавив» через Раду шість законопроектів,  які  й стали законами.

Перші два  стосуються євроінтеграції і торкаються питань тваринницької галузі та харчових продуктів. 

Перший – №1531-VIII (реєстраційний номер – №2150а від 20.09.2016 року) «Про внесення змін до Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» щодо узгодження його положень у сфері поводження з продуктами тваринного походження, що належать до категорії II, з вимогами законодавства ЄС». Документ запроваджує європейські вимоги поводження з побічними продуктами тваринного походження та усуває бар’єри щодо використання цих продуктів для розвитку галузі та для вироблення органічних добрив, покращувачів ґрунту.

Другий – №2042-VIII (№0906 від 18.05.2017 року) «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Він створює умови для запровадження європейської системи контролю безпечності харчових продуктів і кормів, знімає чинні обмеження на експорт і розширяє ринки збуту. Також посилюється захист прав споживачів та якість харчових продуктів. За словами заступника голови аграрного комітету Олександра Бакуменка, Україна отримала схвальні відгуки від посла ЄС в Україні Х’юга Мінгареллі та керівника Проекту ЄС «Удосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» Тоні Віла за прийнятий документ. Він пояснив, що документ гармонізував українську та європейську системи контролю й ветеринарних перевірок, тому українським виробникам буде простіше виходити на ринок ЄС.

Третій – питання відумерлої спадщини, зокрема й успадкування сільськогосподарських земель. Йдеться про закон №1533-VIII (№3006 від 20.09.2016 року) – «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли». Також цим законом надається право передавати у комунальну власність нерухоме майно (зі складу відумерлої спадщини) територіальній громаді за місцем розташування такого майна та звільнення органів місцевого самоврядування від сплати судового збору за подання заяв про визнання спадщини відумерлою.

Четвертий закон вирішує питання зрошення с/г земель. Його номер – №1532-VIII (№2920 від 20.09.2016 року) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімального строку оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, на яких проводиться гідротехнічна меліорація». Ним Рада збільшила мінімальний термін оренди земель с/г призначення, на яких проводиться меліорація. На думку ініціаторів закону, він має охоплювати загальний мінімальний термін оренди с/г земель – 7 років та ще плюс 3 роки на спорудження та введення в експлуатацію об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, які забезпечують гідротехнічну меліорацію. Це дозволить збільшити притік інвестицій у АПК, зокрема під зрошення, і забезпечить  захист меліоративних систем, які значною мірою перебувають у державній та комунальній власності.

П’ятий – №2041-VIII (№4570 від 18.05.2017 року)  «Про внесення змін до Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». Фактично він є технічним документом, який не зачіпає нічиїх інтересів, а лише усуває правові колізії у трактуванні деяких термінів і понять. Він також дозволяє с/г виробникам рибної галузі скористатися перевагами страхування у разі виникнення  страхових випадків з  їхнім майном.

Шостий – продовжив дію мораторію на продаж або іншим способом відчуження земель сільськогосподарського призначення на 1 рік – до 1 січня 2017 року. №1669-VIII (№5123-1 від 06.10.2016 року) «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель».

Порівнюючи результати законодавчої роботи комітету за планами реформування економіки України (урядова постанова №509-VIII від 04.06.2015 р. «Про План законодавчого забезпечення реформ в Україні»), бачимо, що він виконав 6 пунктів аграрної реформи, записаної в коаліційній угоді, Угоді про асоціацію з ЄС та Стратегії сталого розвитку «Україна-2020».

Окрім того, аграрний комітет провів 4 виїзні засідання, які присвячені наступним питанням: реформа землі, лісова галузь, держпідтримка аграріїв, реалізація молока й молокопродуктів, стимулювання експорту тваринницької продукції, розвиток сімейних фермерських господарств та оподаткування галузі.

Читати до теми: «У трьох соснах», або Чому вмирають українські лісгоспи

Проведено одне парламентське слухання на тему «Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі». У підсумку комітет прийняв рішення рекомендувати уряду розробити спільно з усіма учасниками ринку Концепцію національної моделі обігу земель сільськогосподарського призначення з урахуванням найкращого світового досвіду. Нагадаємо, що наразі під керівництвом прем’єра над розробкою земельного питання працює  спеціальна робоча група щодо  створення цієї  концепції.

Читати до теми: Fata morgana — особливості земельної реформи «по-українськи» 

Комітетських слухань було два (!). Перші на тему «Трансформація агропромислового комплексу України. Стимулювання розвитку сімейних фермерських господарств та їх оподаткування». Другі – «Стан епізоотичної ситуації в Україні. Забезпечення надійних та ефективних заходів ліквідації і попередження спалахів хвороб тварин».

Читати до теми: Товарний безвіз для АПК. Як підняти з колін тваринництво? 

За рік аграрний комітет провів три круглі столи.  Одне з  ключових питань, які розглядалися на них, це пошук шляхів консолідації земельних ділянок с/г призначення.

Загалом за дві сесії комітет опрацював 2235 листів та звернень від  громадськості та органів влади. На їхній базі він готував листи-звернення до відповідних органів влади. Так, минулого тижня група народних депутатів надіслала офіційний лист-звернення на прем’єра, міністра інфраструктури та голову правління ПАТ «Укрзалізниця» лист про необхідність вжиття невідкладних заходів,  щоб не допустити транспортного  колапсу в галузі. Було  й звернення до голови уряду Володимира Гройсмана із проханням збільшити фінансування Держпродспоживслужби, щоб посилити  проепізоотичні заходи  в країні.

КОМЕНТАРІ:

Леонід Козаченко, голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в АПК парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин:

Всі розглянуті питання дуже важливі і від них залежить розвиток всього АПК. В цілому комітетом розглянуто понад 40  законопроектів. На жаль, не всі їх поставили на розгляд у сесійний зал. Серед неаграрних питань комітет також брав участь  у формуванні фіскальної політики. Багато часу провели за обговоренням змін до Податкового Кодексу і завдяки цьому галузь має не значну, але стабільну бюджетну підтримку на 5 років. Також профільний комітет був ініціатором парламентських слухань щодо ринку землі. Зроблено не мало, але потрібно робити ще більше. Адже аграрна галузь сьогодні потребує реформ, які не можна провести без прийняття відповідних законів. Головний із  всіх шести прийнятих законів -  №0906,  він підтягує стандарти якості українських харчових продуктів до  європейського рівня. 

Григорій Заболотний, заступник голови парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин:

Про роботу комітету. Які б рішення не приймав комітет, все вирішується у сесійній залі. Є звичайно, ті, хто не розуміє, або не хоче, щоб аграрні законопроекти приходили. Наприклад, один з таких проектів надавав право фермеру зробити своє господарство юридичною особою. Що це давало? Можливість, у разі смерті фермера, успадкування господарства його дітьми чи тими, хто з ним працював, або можливість розподілити його і господарювати окремо. Але, зокрема, фракція «Батьківщина» категорично проти цього, мотивуючи тим, що відбудеться прихована корпоратизація. А до чого призвела насправді така блокада законопроекту? Фермери помирають, а їхні діти не мають можливості успадкувати господарство. Ця земля виставляється на аукціон і її по-новому дерибанять! Несправедливо. Яка може бути корпоратизація, якщо фермер повинен мати право  володіти  50 га землі?

№4355. Погано, що в парламенті відкинули закон, який давав можливість органам місцевого самоврядування розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Дуже багато людей в сесійній залі хочуть, щоби землями розпоряджалися не органи місцевого самоврядування, а державні структури…

Про земельний закон. Не можна відділяти просто законопроект «Про обіг земель». Його слід ставити на голосування у комплексі зі стратегією розвитку АПК до 2025 року  і подавати  все в одному законі.  Найближчим часом я його зареєструю  в Раді… Не можна розуміти під вільним ринком просто відкриття, це цілий комплекс засобів. У протилежному випадку всі стають  в штики. На місцях фермери не хочуть цього чути, бо орендують паї, але лише 70–80% вирощеного вони показують реально, а решту – продають за готівку і кладуть до кишені без сплати податків. А прийде ринок, з’явиться облік, усе стане прозоро і не буде що красти. Щодо єдиного законопроекту, то він є, і непоганий. Але є різні політичні сили у ВР. Не виносимо його, бо розуміємо, хоч які б хороші «запобіжники» ми виставили,  його все одно заблокують – «Радикальна партія» та «Батьківщина». На появу цього законопроекту у стінах Ради варто чекати восени.

6 законів. Добре це чи погано? Залежно від думки. Має бути якість, але кількість не менш важлива.

Про голову комітету.  Його  відсутність не заважає роботі. У нас потужний агрокомітет.  У ньому – всі прагматики, які були керівниками. Кожен може спокійно вести комітет і це не позначається на якості роботи.

Микола Лушняк, член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин:

Роботу комітету вважаю хорошою, бо, поряд із розглядом законопроектів, провели низку  виїзних засідань за важливими для АПК питаннями: боротьба з АЧС, молочна продукція,  реформа лісової галузі, ринок землі. Комітет працював не лише над аграрними питаннями. Були зміни до Податкового та Бюджетного кодексів. У блоці аграрних питань низка ініціатив стосувалася питань безпеки харчових продуктів – це виконання всіх директив ЄС, які Україні потрібні в процесі виконання умов ЗВТ. Погано, що не завершили голосування за №4355 – над ним працювали понад півроку. Над ним іще потрібно працювати.

Гадаю, що на наступній сесії робота комітету буде ще ефективнішою: вже заплановано 4 виїзні комітети.

Про земельний закон. Якщо сьогодні з цим завданням не впорався Кабмін (в особі Мінагрополітики), то це робитимуть народні депутати восени. Документ і досі не з’явився у стінах Ради, бо в нас немає консолідованої позиції у сесійній залі щодо ринку землі. Не визначено статус Донбасу та АР Крим. Ми не знаємо, що завтра буде з територіями України. Тому не можемо вирішувати питання щодо ринку землі.

Олексій Мушак, член комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин:

Загалом рік минув нормально, але міг бути кращим. Насправді головне завдання комітету цього скликання – вирішити питання земельної реформи. Цього не зробили через кілька причин. Серед заслуг – систематичне проведення аграрних днів. Зібрано дуже багато професіоналів, але питання в тому, чого вони досягли. Свій потенціал використали на 20%.

Олег Кулініч, голова підкомітету з питань земельних відносин парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин:

Загалом я задоволений роботою комітету з питань аграрної політики і земельних відносин. Більше того, я хотів би, щоб уся Верховна Рада працювала, як наш комітет. Справа в тім, що усі законопроекти, які потрапляють на комітет, проходять дійсно предметне обговорення, практично позбавлене непотрібної політичної складової. Тобто, ми розглядаємо лише суть законопроектів, визначаємо, чи будуть вони корисними для українського аграрного сектору та розвитку земельних відносин в Україні, а не виголошуємо полум’яні абстрактні промови.

Однак дуже прикро, що лише невелика частина законопроектів аграрного комітету доходить до голосування у залі, а там, у свою чергу, вже інколи включається «політика». Так, саме через якісь незрозумілі політичні ігри вже дуже довгий час не може бути прийнятий ключовий законопроект у земельній сфері №4355, який передає землі за межами населених пунктів в управління місцевим громадам. Загалом, мені дуже подобається, що нинішній склад комітету готовий вирішувати ті вкрай складні завдання, які не вирішувалися роками, бо ніхто з політиків не хотів брати на себе відповідальність. Це, наприклад, надзвичайно складне питання консолідації земель, конфліктне питання обігу земель, та ж земельна децентралізація. У всіх членів Комітету, як на мене, є розуміння, що ми прийшли сюди працювати і вирішувати ці питання, а не створювати красиву «картинку» для телебачення.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com