Гадання на кадастровій «гущі» – про рік роботи Держгеокадастру

Вже рік Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) працює без голови. Є «руки», «ноги» та виконувач обов’язків відомства. Нагадаємо, що 27 липня 2016 колишнього керівника Максима Мартинюка перевели на нову посаду (перший заступник міністра аграрної політики та продовольства) і його змінив Олег Цвях (Розпорядження Кабінету Міністрів України №547). Але, на відміну від свого попередника, Олег Миколайович досі перебуває у статусі в.о. Тим не менш, у звіті відомства вказано, що «зміни відбуваються повним ходом». Напередодні року каденції Олега Цвяха, АgroРolit.com проаналізував ініціативи служби.

Наша цікавість до роботи Держгеокадастру зумовлена тим, що більшість земельних питань вирішується саме тут, зокрема відкриття ринку землі. Від цього міксу залежить розвиток АПК і стабільність економіки країни.

Читати до теми: Стратегія уряду управління державними землями: ключові тези

Всього до сфери управління Держгеокадастру належить 71 державне підприємство, з яких 27  (38%) не працюють, 19 – перебувають у стані зупинки, 8 – на окупованій території АР Крим. Відповідно до звіту, 2016–2017 років робота Держгеокадастру зосереджувалася на виконанні 6 ключових завдань:
– подолання чинників корупції;
– прозорість у розпорядженні землями;
– запровадження електронних сервісів;
– ефективний контроль за використанням земель;
– підготовка інфраструктури для функціонування ринку землі та удосконалення кадастру;
– створення та розвиток національної інфраструктури геопросторових даних.

Що зроблено

АgroРolit.com проаналізував звіт Держгеокадастру та з’ясував, що ж зроблено.

Фото взято з: cnap.if.ua

1. Розробляються два законопроекти: «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» та «Про консолідацію земель».

2. Розпочато роботу з виправлення помилок у кадастрі та затверджено нову методику нормативної грошової оцінки земель с/г призначення. «Для виключення можливості впливу чиновника на результат розрахунку нормативної грошової оцінки земель вдосконалено механізм визначення коефіцієнта використання земельної ділянки за формування витягу з технічної документації про її нормативну грошову оцінку. З цією метою наказом Мінагрополітики було затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який застосовується з 1 січня 2017 року», – сказано  у звіті.

3. Для більшої прозорості продовжено практику розширення переліку осіб, які здійснюють внесення та надання відомостей з кадастру. Наразі підключено 368 нотаріусів та понад 257 інших користувачів (зокрема органи місцевого самоврядування, ЦНАПи). Також надано доступ представникам Генпрокуратури та Національного антикорупційного бюро.

4. У рамках боротьби з побутовою корупцією запроваджено екстериторіальність погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Система має скорочувати терміни розгляду документації в середньому до 5–7 робочих днів та зупинити практику повторних відмов.

5. Для запровадження електронних сервісів введено дві нові електронні послуги – видача витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (надано 135 тис. витягів) та замовлення витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку (замовлено 27,6 тис. витягів). Цього року планується завершити тестування пілотного проекту щодо реєстрації земельної ділянки он-лайн і впровадити послугу на всій території України.

6. З метою запровадження ефективного контролю за використанням земель здійснено перші перевірки щодо дотримання земельного законодавства та розроблено план перевірок на І квартал 2017 року.

7. У рамках створення та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних нині функціонує українсько-японський пілотний проект за підтримки JICA, підготовлено національний профіль стандартів з географічної інформації (стандарти ISO), видано наказ щодо переведення ДЗК на сучасну систему координат УСК-2000 та розроблено законопроект «Про Національну інфраструктуру геопросторових даних».

8. Запровадження електронних сервісів дозволило вирішити низку питань: замовити витяг про земельну ділянку, витяг про нормативну грошову оцінку землі, отримати відомості про власників та користувачів земельних ділянок, подати заяву на реєстрацію земельної ділянки та на погодження проекту землеустрою. Також можна отримати витяг сертифікованих інженерів-землевпорядників, інформацію про осіб, які переглядали відомості щодо права власності на земельну ділянку, та власне відомості про права власності на земельні ділянки

Корупція

Попри реформи відомства, інформаційний простір постійно здригається від новин про хабарі працівників Держгеокадастру. Наведемо лише деякі приклади гучних справ.

Фото взято з: hyser.com.ua

Читати до теми: Ринок землі, або Як не перетворитись на територію без майбутнього

За інформацією працівників прокуратури, встановлено низку фактів вимагання різних сум представниками Держгеокадастру різних ланок.

Наприклад чиновник з Івано-Франківської області систематично вимагав гроші з фермерів за передачу в оренду сільгоспугідь. Посадовець встановив ціну – сто доларів США за один гектар.

У Києві такса вища. Спеціаліст відділу контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру бажав отримати «винагороду» в розмірі 200 тис грн за зміну цільового призначення 35 земельних ділянок у передмісті Києва.

Чому не зникає корупція? АgroРolit.com надіслав запит у Держгеокадастр із проханням прокоментувати випадки корупції у відомстві. 

В отриманій відповіді зазначається, що подолання корупції - пріорітетне завдання Держгеокадастру. Для цього урядом була прийнята Стратегія раціонального управління землями сільськогосподарського призначення державної власності. Також в листі-відповіді вказано, що Держгеокадастр продовжує збільшувати кількості проведених земельних аукціонів як найбільш прозорого способу передачі земель у користування. 

Щодо конкретних показників боротьби - приводять дані про затриманих чиновників. Так, протягом 2017 року надійшли повідомлення щодо 17 державних службовців територіальних органів Держгеокадастру, стосовно яких відкрито кримінальні та адміністративні провадження, з яких 7 – стосуються отримання неправомірної вигоди. Наразі п'ять службових осіб, не чекаючи рішення суду, звільнено із займаних посад. Одна посадова особа знаходиться під домашнім арештом. Проте, у Держгеокадастрі так і не відповіли (попри те, що АgroРolit.com уточнював запитання), чи є серед покараних керівники вищої ланки. Чи, можливо, така статистика не ведеться? Так само не знають у службі й причин, які штовхають їх працівників на хабарі. 

Натомість впровадили систему попередження. А саме, у жовтні 2016 року стартував пілотний проект щодо запровадження екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Він повністю виключає можливість контакту між розробником документації із землеустрою та чиновником, який цю документацію погоджує. На сьогодні територіальний орган Держгеокадастру, до якого надсилається проект землеустрою на погодження, обирається за випадковим принципом за допомогою програми електронного документообігу відомства.

Попри всі нововведення та перестороги, інші учасники ринку мають своє бачення, яке кардинально відрізняється від заяв Держгеокадастру про те, що питання АgroРolit.com на рахунок хабарництва «є некоректною тезою щодо відсутності динаміки зменшення випадків корупційного характеру в земельній сфері».

Один із резонансних випадків прокоментував лідер Аграрної партії Віталій Скоцик.

«Кого ви здивуєте цієї новиною? Це одна з найкорумпованіших структур в Україні. Достатньо зайти в інтернет, ввести у пошуковому віконці «держгеокадастр» і подивитись на видачу, «хабар» та «корупція» – синоніми цього слова. Квітень – Івано-Франківськ. Березень – Луганськ. Лютий – Дніпро. Жовтень – Київщина. Серпень – Тернопіль. І список не закінчується. І це тільки ті, кого спіймали», – говорить Віталій Скоцик.

За його словами, перша причина корупції в тому, що «вони просто не можуть не красти», а друга – наближення відкриття ринку землі.

«Тільки на чутках про можливе відкриття ринку землі, з яким так поспішає Кабмін, в Україні різко активізувалися земельні рейдери, котрі зараз намагаються встигнути відібрати у законних власників якомога більше землі. І в цьому бандитам активно «допомагають» корумповані чиновники Держгеокадастру. Підробляють документи, приймають незаконні рішення. Зрозуміло – не задарма», – каже Віталій Скоцик і додає, що корупцію в цьому «органі» подолає лише його повна ліквідація, а повноваження щодо розпорядження землею мають бути передані відповідним місцевим громадам. 

Читати до теми: Вісім «бімб» земельного закону Олексія Мушака

Цікаво, що на початку лютого цього року народний депутат Віталій Купрій звинуватив колишнього голову Держгеокадастру Максима Мартинюка у відновленні корупційних схем. Тоді депутат від «УКРОПу» зазначив, що, попри відсутність результатів на попередній роботі, минулого року Мартинюк отримав кар’єрне зростання та обійняв посаду першого заступника міністра аграрної політики та продовольства. Після цього він відновив старі корупційні схеми в відомстві, змушуючи керівників регіональних відділень Держгеокадастру надавати землю за непрозорими умовами та навіть забирати її у воїнів АТО.

Ці звинувачення сам Мартинюк відкинув. В інтерв’ю АgroРolit.com він зазначив, що Купрій просто не отримав бажаного, за що почав мститися.

Звинувачує мене, перш за все, в тому, що я на його думку неправильно звільнив керівника районного управління Держгеокадастру у його рідній Дніпропетровській області. Віталій Купрій був у мене й категорично вимагав поновити свого земляка на роботі. Я відповів, що це неприйнятний для нас алгоритм, бо є офіційна заява на звільнення. Після цього пішла хвиля замовних статей, відбувся його виступ на трибуні Верховної Ради», – розповів Мартинюк.

За словами голови правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, земельною  корупцією вони не займаються – жодної справи щодо Держгеокадастру. Його цікавить лише можливість провести через парламент земельну реформу і побачити реального власника землі. Цікаво, чому це борців з корупцією не цікавить питання землі, а тільки земельний закон?

Ми поцікавились у НАЗК, чи планує відомство перевіряти декларації працівників Держгеокадастру.

Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Наталія Корчак повідомила, що в планових перевірках НАЗК на цей рік Держгеокадастру немає. Але за певних ситуацій, зокрема, значної кількості скарг, Нацагентство може провести позапланову перевірку відомства. Щодо перевірки декларацій працівників Держгеокадастру, то НАЗК перевіряє їх відповідно до Закону «Про запобігання корупції». Тобто у випадках, якщо декларація пов’язана з високим рівнем корупційних ризиків, виявлено невідповідності, або у разі отримання від ЗМІ чи громадськості інформації про зазначені в декларації недостовірні дані, а також встановлення Національним агентством невідповідності рівня життя задекларованому ним доходу.

Тенденція, на жаль, така, що за показниками світових рейтингів  рівень корупції в Україні не знижується. Взяти хоча б останні  результати дослідження компанії Ernst&Young, за яким Україна займає перше місце за рівнем корупції серед 41-ї країни Європи, Близького Сходу, Індії та Африки. Або ж за рейтингом корумпованості Transparency International, де Україна посідає 134-е місце серед 178 країн світу. Саме тому впроваджувати нові методи боротьби слід усюди, систематично, не обираючи певний реєстр чи окремий орган. Якщо говорити про корупційні схеми в цілому, то причиною цієї «пухлини» в нашій державі є непрацюючі закони, вибіркове правосуддя, низький рівень життя, радянське мислення», – розповіла голова НАЗК.

Фото взято з: gdb.rferl.org

За її словами, під час перевірки декларацій працівники НАЗК користуються інформацією з кадастру про набуті до січня 2013 року речові права на земельні ділянки, а також про вартість їх придбання Держгеокадастру.

«Є співпраця у формі запитів, якщо перевіряється інформація до 2013 року. Звісно, є певні труднощі, зокрема, наші уповноважені звертають увагу на те, що інформація в кадастрі не оновлюється вчасно. Але поки що все в рамках закону», – зазначила Корчак.

Щодо інших випадків із земельними хабарами, то 22 червня 2017 року генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що 21.06.2017 військовою прокуратурою Луганського гарнізону спільно з обласною Нацполіцією задокументовано в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Луганській області Є. Коржа, який через двох посередників вимагав та отримав хабар 500 тис. гривень від громадянина України за сприяння у виділенні земельних ділянок загальною площею 225 га.

У зв’язку з цим, Луценко пообіцяв підготувати лист до прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з проханням навести лад у відомстві. Чи був такий лист у публічній площині – поки не відомо.

Наприкінці березня біля Держгеокадастру в Полтавській області відбулася акція протесту обурених фермерів і представників органів місцевого самоврядування. Люди протестували проти корупційних оборудок і тіньових схем за вирішення земельних питань. Такі ж акції відбулися в Кропивницькому та Запоріжжі.

Минулого ж тижня у Житомирській області близько 100 мешканців села Кодня Житомирського району перекривали автодорогу «Житомир — Могилів-Подільський». Вони протестували проти дій головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, рішеннями якого селян і позбавили землі».

Враховуючи всі перелічені випадки, постає питання – з ким же все-таки борються працівники Держгеокадастру? Адже підсумки боротьби з корупцією не можна назвати втішними.

КОМЕНТАРІ

Анатолій Полтавець, голова правління в ГО «Асоціація фахівців землеустрою України»:

Фото взято з: youtube.com

В принципі, зараз голова Держгеокадастру працює добре, йде назустріч громадськості. Його роботу оцінюю на відмінно. Якщо так далі рухатися, то все буде добре. Щодо боротьби з корупцією, то гадаю, що не все одразу відбувається в земельних питаннях. Корупція навкруги, але зрушення на краще є.

Леонід Козаченко, народний депутат, президент Української аграрної конфедерації

- За цей рік у роботі Держгеокадастру мало що змінилося. Тому, на жаль, існує дуже багато проблем, які досі не вирішені. У Держгеокадастрі про них знають і самі підіймають. Але вирішення цих питань відкладається з року в рік. Чому? Це пов’язано з інвентаризацією земельних ділянок: кому вони належать – державі чи громадам. Невідомо, в якому статусі перебувають ці ділянки, хто ними користується, які їхні межі. А таких земель – понад 10 млн га. Також дуже великі проблеми виникають через те, що за роки незалежності декілька разів змінювалися правила реєстрації прав власності нерухомого майна й оренди землі. Спочатку за реєстрацію відповідали місцеві органи влади, потім – кадастр, далі – Мін’юст. І тепер, якщо запитати у Держгеокадастру, кому належить поле, наприклад, у Хмельницькій області, то точної відповіді може й не бути, бо невідомо, що реєструвала місцева влада. Те ж саме – по  всій країні.

Очевидно, що необхідно звести в одну всі три реєстраційні бази. Але порядку в цьому мегаважливому питанні досі немає. Перша проблема, яка формується на такому фоні, – корупція. Якщо ніхто не знає, кому передали понад 10 млн га державної землі, то, не забуваймо, що це мільярди гривень втрачених надходжень в бюджет (без урахування податку з прибутку, а з ним – іще більше). Тобто через  відсутність єдиної реєстраційної бази української  сільськогосподарської землі по дорозі до бюджету розікрали десятки мільярдів гривень! Передусім це має хвилювати Кабмін, потім – профільне міністерство, а далі – окремо кожну державну структуру, яка має до цього стосунок.

Друге питання після корупції – рейдерство. Ніхто до кінця не може визначити, кому належить земля. Саме цим користуються рейдери, коли підробляють документи і вже в офіційних державних установах видають себе за справжніх власників.

Громадськість вимагає вирішити проблему корупції. Було проведено наради. В результаті прийняли звернення до прем’єр-міністра та інших представників влади. Сподіваємося на результат. Якщо його не буде, то наслідки можуть бути найгіршими.

Держгеокадастр ініціював створення кількох робочих груп у міністерстві. Одна з них працює над питаннями фінансування реалізації земельної реформи. Пропозиції є, але їх недостатньо. Тому люди не бачать реальних змін. У цій установі потрібно дуже чітко та професійно ставити завдання та слідкувати за їхнім виконанням. Якщо завдання не виконуються, слід звільняти людей, які створюють проблеми для держави та суб’єктів господарювання.

Віктор Чумак, заступник голови Комітету у Верховній Раді України з питань запобігання та протидії корупції:

Фото взято з: komiretz.com

Земельні відносини – одна з найбільш корупційних систем у країні. Відсутність повноцінного кадастру землі, відсутність реєстру орендованих земель – ось причини корупції. Це політична вина. В інтересах політиків зберігати непрозорий ринок. У них своє корумповане середовище, в якому вони виживають. У прозорому середовищі вони не конкурентні. Це все очевидні речі. А правоохоронні органи – це частина цієї системи, як і прокуратури та суди. Поки буде такий Президент, така коаліція, такий уряд, такі політики, доти буде й такий Держгеокадастр. А поки всі 20 років бігають, як зайчики по колу. У нас одні й ті ж самі люди приходять до влади, одне й те ж саме роблять. А політики ніколи не будуть поводити себе добре, поки їм даватимуть  безкарно робити все. Доки у людей не буде політичної пам’яті  і вони не  пам’ятатимуть, що їх обдурили раз, вдруге, втретє, то нічого не зміниться. Самі винні. Я завжди кажу: в українській політиці ніхто не прилетів з Марса чи Венери. Політики – українці, яких обрали наші громадяни. Станьте перед дзеркалом і плюйте собі в обличчя. Та громадяни не хочуть брати на себе відповідальність, а потім називають політиків поганцями. Але політики – це їхній витвір.

Олександр Поліводський, партнер Правничої Фірми «Софія»:

Я бачу позитив у намаганнях шукати компроміс в питаннях відкриття земельного ринку. Вже є певні напрацювання, які готуються на наступну сесію Верховної Ради. Негатив у тому, що й досі немає практичного результату. Але, вочевидь, це тільки проблема Держгеокадастру, але всього суспільства. Від Держгеокадастру та від Мінагрополітики вже пропонувалися законопроекти про ринок землі, також пропонувалися та пропонуються проекти про ринок землі від депутатів. Це говорить про те, що немає єдиної позиції щодо землі. У кожному з них немає переконливої основи, на якій можна було б будувати подальші кроки. Це більше схоже на латання дірочок, на намагання зробити косметичний ремонт, а не на системний підхід, який хотілося б бачити.
Корупція в державних органах, у Держгеокадастрі зокрема, – це проблема всієї країни. У відомстві вона дещо зменшилась. Однак існують інституційні причини для існування. По-перше, недовіра до правоохоронної системи. По-друге – суперечливість законодавства. Для прикладу візьміть безкоштовну приватизацію. Хоч і законодавчо це гарантується, неможливо кожному надати таке право. Це породжує вибіркове виділення землі, зокрема й за хабарі. Хоча запровадження тендерного продажу ділянок дійсно зменшило рівень корупції у земельних відносинах.
Загалом роботу Держгеокадастру можна оцінити швидше позитивно, ніж негативно. Плюс за напрацювання щодо ринку землі. Однак про повне подолання корупції говорити рано.

Юрій Крутько, голова ГО «Аграрна самооборона України»:

За 5-бальною шкалою моя оцінка – 2. У Держгеокадастрі не відбувається жодних змін. Корупцію не подолано. Окрім гучних заяв, ніяких змін не бачимо. Фермери не відчувають боротьби з корупцією. Навіть тих, кого затримали за хабарі, потім відпускають. Це відбувається з тієї причини, що Держгеокадастр найбільше пов’язаний із Міністерством аграрної політики та продовольства. Немає передачі землі місцевим об’єднаним громадам, хоча про це заявлялося раніше. Якби таке право передали місцевим громадам, то вони б  уже знали, кому її давати. А гроші надходили б у місцевий бюджет. Нещодавно спілкувався зі знайомим юристом. Він розповів: якщо раніше спірні ситуації щодо землі можна було вирішити через суд, то сьогодні в судовому порядку справедливості не домогтися. Були моменти, коли суди вигравали, але зараз ситуація гірша. Не можна знайти крайнього: посилаються на якісь внутрішні листи. Бачимо непрозорість  у роботі Держгеокадастру. Тут у нас на місцях (Кіровоградська область. – Ред.) продовжують договори оренди максимум на 3 га. Все, що понад 10 га –  лише через погодження з Києвом, після занесення туди грошей. Ми очікували, що Верховна Рада сприятиме передачі прав об’єднаним сільським громадам, але цього не відбулося. Готуються до продажу землі. У цій ситуації потрібно чекати 2–3 роки. Зараз прокуратура почала трохи сприяти вирішенню питань, але не масштабно. Відновили на посаді власника ПСП ім. Димитрова, але за цей час, поки він не був власником, у нього викрали врожаю на 20 млн грн, немає вже частини техніки та землі, бо її переписали на інших. Грошей ніхто не поверне.  Ми в цей час збираємо людей. Уже телефонують навіть з інших областей. Є такі, що налаштовані кардинально. Вони вважають, якби хоча б одного «тітушку» застрелили чи заарештували з десяток осіб, то інші рейдери вже думали б, чи варто лізти до чужого. Та не обов’язково використовувати зброю. Якщо проти 50 рейдерів прийде 1000 фермерів, то рейдери будуть тікати полями. Разом ми переможемо, віримо в краще.

Олександр Сидоренко, партнер в адвокатській фірмі «Александров і партнери»:

Навіщо долати, якщо можна очолити?

Оцінювати роботу потрібно відповідно до певних критеріїв. Щодо обов’язків Цвяха О.М., то його діяльність має оцінюватися відповідно до Положення «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15.

Згідно із Положенням, усю відповідальність за кадрову політику Держгеокадастру несе її керівник – Цвях Олег Миколайович. Окрім того, голова не просто очолює Держгеокадастр, він здійснює керівництво його діяльністю, організовує та контролює виконання актів та наказів, які належать до компетенції Держгеокадастру.  

Визначивши коло обов’язків, згадаємо, що відбулося за рік його роботи. З серпня 2016-го по червень 2017-го було затримано на хабарах різної суми чиновників різних ланок. І ці злочини є лише невеликою частиною із уже відомих загалу. Однозначно, що ані громадськість, ані правоохоронні органи не володіють інформацією про реальну кількість порушень із боку службових осіб Держгеокадастру. Та велика кількість злочинів у сфері службової діяльності свідчить про відсутність продуманої кадрової політики та контролю з боку керівництва органу. Тому можна сказати, що Цвях О.М. неналежно виконує свої обов’язки.

Спостерігається й проблема несистемності у прийнятті чиновниками Держгеокадастру рішень. На практиці неодноразово зустрічаються випадки, коли за абсолютно ідентичних ситуацій працівниками органу державної влади приймалися протилежні за своїм змістом та суттю рішення. Це чітко вказує на корупційну складову.

Читати до теми: Парламентські слухання «Про обіг земель сільськогосподарського призначення»

Більш того, доводиться часто чути негативні відгуки людей про факти вимагання неправомірної вигоди чиновниками Держгеокадастру. Судова практика за 2017 рік однозначно вказує на те, що службовими особами Держгеокадастру приймаються незаконні рішення, оскільки в більшій частині вони скасовуються внаслідок оскарження.

Наразі політика Держгеокадастру жодним чином не змінилась. Як тоді, так і зараз, службові особи використовують свої посади для незаконного збагачення себе та свого керівництва.

На жаль, жоден керівник, наділений владними повноваженнями, не бажає змінювати корумповану систему. Адже, очолюючи її, він потрапляє в зону комфорту, в якій фінансові потоки замикаються на ньому.

Корупцію можливо подолати тільки шляхом жорсткого внутрішнього та зовнішнього контролю за діяльністю працівників і їхніх керівників, а також застосуванням невідворотного покарання. Підсумовуючи вище викладене, можна стверджувати, що корупція в Держгеокадастрі залишається на високому рівні, а кваліфікація спеціалістів цього органу є низькою. 

Еліна Редіх для AgroPolit.com