Bon appetit!? 4 промахи реформи харчової безпеки в Україні

Європа хоче, щоб Україна прискорила своє законодавство у питаннях якості та безпечності харчової продукції. Європейці чекають радикальних кроків до кінця цього року. Задану траєкторію начебто розуміють в Україні: приймають закони, підприємці переходять стаханівськими темпами на систему HАССР та освоюють (хто на практиці  а хто - на словах) іще багато модних слів. Фіналом стало утворення Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Робота кипить і навколо суцільний прогрес на перший погляд, якщо поглянути на сферу контролю, якості й безпечності продуктів харчування. Та  чи є результат? Як свідчать постійні «дзвіночки» з ринку (отруєння людей, розгул АЧС та інше) – ні. Ситуацію посилює і мораторій на перевірки бізнесу. AgroPolit.com з’ясовував: то де ж лежить межа харчової безпеки та що робити українцям - бути пильнішими чи сподіватися на Happy Chancе?

«ВІДНЕСЕНІ ВІТРОМ»… ВІДОМСТВА ТА МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ НА СЛОВАХ

Із 2014 року Верховна Рада й уряд взялися за реформу системи моніторингу і контролю безпеки та якості продуктів харчування в Україні. Замість старих, подекуди ще радянських, стандартів мали з’явитися нові, визнані у всьому світі. Так почали  імплементувати  НАССР (Аналіз небезпек і критичні контрольні точки) та Кодекс «Аліментаріус».

Читати до теми: Климпуш-Цинцадзе: Євроінтеграція відбувається занадто повільно 

Перший крок парламент зробив 22 липня 2014 року, коли прийняв Закон «Щодо безпечності харчових продуктів», який базується на процедурах НАССР, і зобов’язав створити нового  контролера у сфері безпечності продуктів, скасування дозвільних документів і процедур, впровадження європейських правил регулювання та поводження з ГМО.

Фото взято з: isowale.com

Читати до теми: У пошуках безпеки — аграрний комітет і НААН підготували «мапу» харчової безпеки України

Спочатку робота кипіла лише навколо реформи контролюючого органу. На той час працювали декілька установ, які відслідковували санітарно-епідеміологічний стан, моніторили ветеринарну ситуацію тощо. У вересні 2014 року Кабмін прийняв постанову №442 і об’єднав старі контролюючі органи (Держветфітослужбу, Санітарно-епідеміологічну  службу та Службу з питань захисту прав споживачів) в один — Держпродспоживслужбу .

За бортом нової структури опинилися не менш важливі органи - Державна інспекція з контролю за цінами та Інспекція сільського господарства. Функції першої обмежили моніторингом і передали Держстатистиці. Завдання Сільськогосподарської інспекції розрізали на чотири шматки: реєстрацію й облік машин — МВС, контроль за станом машин — Службі з безпеки на транспорті, охорону прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва — Держпродспоживслужбі, дотримання земельного законодавства, охорону земель та родючості ґрунтів — Держслужбі геодезії, картографії і кадастру. Крім цього, частина функцій Сільськогосподарської інспекції дісталася ще й Мінагрополітики, а функції з епідеміологічного нагляду опинилася у руках МОЗ.

Вже у 2016-му парламент ухвалив Закон №771  «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», який став базовим у системі безпеки та якості харчових продуктів і безпосередньо запроваджує систему HACCP. Як раніше писав AgroPolit.com, закон зобов’язав виробників запровадити нову систему в три етапи, в залежності від ступеня ризику виробництва.

На першому етапі систему запроваджують підприємства з високим ступенем ризику. Йдеться про підприємства, котрі займаються переробкою сировини тваринного походження. Далі НАССР запроваджують більшість переробних підприємств, наприклад, кондитерські фабрики. До 2019 року система повинна запрацювати на в усій харчовій промисловості.

Підприємства першого етапу вже місяць як мають бути готові до виконання вимог HACCP. Проте не всі на це спромоглися. Голова Ради директорів «Спілки молочних підприємств України» Вадим Чагаровський повідомив AgroPolit.com, що не всі з них готові до впровадження системи HACCP. Він вважає, що підприємствам необхідний час на підготовку: навчання персоналу та інвестиції у виробничий фонд. «Потрібно провести велику підготовчу роботу. Це стосується як матеріальних витрат, так і людського ресурсу. Немає достатньо кваліфікованих працівників, тому потрібно проводити системне навчання. Друге — треба виділити кошти для того, щоб відповідно до цієї системи забезпечити усі критичні точки технологічного процесу. Над цим слід працювати», — вважає представник молочної галузі України.  

Читати до теми: Два роки дедлайну — що потрібно зробити АПК для переходу на систему HACCP 

Натомість у коментарі AgroPolit.com керівник Асоціації з впровадження НАССР Владислав Веремеєнко зазначив, що перехід  успішно зробили великі виробники й експортери. «Є підприємства, котрі також підпадають під цю категорію, але раніше не потребували впровадження НАССР, — це великі ресторани. Вони навряд чи будуть готові до 20 вересня», — прогнозує експерт.

Голова ВГО «Фумігаційна асоціація« Тамара Підберезняк у коментарі AgroPolit.com уточнила, що суспільство неправильно зрозуміло сенс дедлайну. Він лише дає право Держпродспоживслужбі перевіряти ці підприємства на предмет наявності системи НАССР, адже останні три роки контролюючі органи не могли здійснювати перевірки через мораторій. Натомість вимоги НАССР були й раніше, але в іншій формі.

Тепер потрібно посилити контроль за виконанням цих правил, бо без нього правила не матимуть сенсу. Такі права Держпродспоживслужба отримала в Законі №0906 «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин». Щоправда, скористатися ними вона зможе лише з 4 квітня 2018 року. Закон встановлює суттєві новації, а саме: періодичність перевірок підприємств залежить від ступеня ризику їхньої діяльності, запровадження перевірок без попереджень, а також надання права контролюючому органові за власним рішення зупинити діяльність такого підприємства, якщо є загроза життю та здоров’ю громадян.

У Мінагрополітики покладають великі надії на цей закон.

«Його реалізація дозволить ефективно здійснювати державний контроль у сфері безпечності та якості харчових продуктів за європейськими засадами. Ризик-орієнтований підхід до контролю, охоплення всього ланцюжка від поля до столу дасть можливість нашим виробникам працювати за європейськими правилами, а споживачам — бути впевненими у якості та безпечності продуктів харчування, які потрапляють на їхній стіл», — підкреслила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

ВАКУУМ КОНТРОЛЮ І ПЛАЧЕВНІ НАСЛІДКИ

Тим часом, як виявилося, понад дворічний перехідний період призвів до погіршення санітарного контролю в країні. Чого варті останні приклади отруєння спиртом, рибою та іншими продуктами харчування. Не краща ситуація й у закладах публічного харчування. Третина таких закладів не відповідає санітарним нормам, і це в Києві, а що тоді казати про обласні центри чи менші міста? Як наслідок — значно зменшився рівень харчової безпеки й удар по здоров’ю людей.

Фото взято з: ses.lviv.ua

Так, за даними МОЗ, за січень-липень в Україні на ботулізм захворіло 90 чоловік, 9 із яких померли. Крім цього, щорічно в Україні реєструються 120-150 випадків захворювання на ботулізм, із яких майже 5% закінчуються летально. Також поширюється гостра кишкова інфекція. Зокрема, за І півріччя Держпродспоживслужба розслідувала 79 спалахів гострих кишкових інфекційних захворювань, внаслідок яких постраждало 942 особи, з них — 750 дітей. За аналогічний період 2016 року виявлено 71 спалах, у котрих постраждало 1587 осіб, з них — 816 дітей.

«Рівень харчової безпеки в Україні надзвичайно низький, про що свідчать серії масових отруєнь, є навіть летальні наслідки. За зерном ніхто не спостерігає, за вмістом пестицидів — також. Раніше державні лабораторії перевіряли зерно, а тепер ніхто цього не робить», — із жалем наголошує Тамара Підберезняк.

В чому ж причини? Опитані експерти вказують на дві: недосконала реформа служб, які раніше перевіряли санітарний стан, та мораторій на перевірки бізнесу.

«Проблема якості харчових продуктів дуже серйозна. Тому, якщо ми хочемо поліпшити якість продуктів харчування, безперечно потрібно негайно відмінити мораторій, щоб робота виробничих підприємств могла належним чином контролюватися. Крім того, сама Держпродспоживслужба має посилити контроль за якістю продуктів харчування», — наголошує голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар у коментарі AgroPolit.com.  

Голова ж Держпродспоживслужби Володимир Лапа раніше пояснював, що логіка дії мораторію — зменшення навантаження на бізнес. Хоча очільник контролюючого органу визнає, що мораторій перешкоджає проведенню перевірок: «Це створює складнощі під час проведення перевірок там, де дійсно є для цього підстави».

Читати до теми: Володимир Лапа: Ми зняли вертикаль, «доходи» від якої йшли на формування «золотих батонів» 

Натомість громадськість  «копає» глибше. «Мораторій — це просто індикатор негараздів. Зрештою, виявляється, що у державі хаос і все паралізовано, ніхто за безпечність продукції не відповідає, громадські організації взагалі бовтаються невідомо де», — каже голова аналітичного центру Аграрного Союзу України Лариса Старікова. При цьому вона не забуває, що й громадськість не діє на цей процес так, як мала  б. Наочний приклад! Держава, створюючи монстра-Держпродспоживслужбу, розповідає вона, ліквідувала Комісію зі впровадження кодексу «Аліментаріус», залишивши порожнє місце. Громадськість це проковтнула і пройшла повз. «Комісія з кодексу «Аліментаріус» — це комісія фахової спільноти. У нас все винесено на державний рівень, а це неправильно. У світі є система, яка опікується запровадженням цього кодексу, захистом земель тощо. Та ці інститути не державні. І в нас теж він має бути не державним. З держави прибрали, а інституцію не створили. Тож так усе й зависло», — пояснює вона і визнає, що галузеві асоціації теж мало переймаються цими питаннями. Отак і формується повний хаос. Як результат — нинішній рівень харчової безпеки в Україні як ніколи низький.

Читати до теми: Мораторій на перевірки негативно впливає на безпечність харчових продуктів 

Владислав Веремеєнко пояснює вакуум контролю незавершеністю процесу реформи Держпродспоживслужби. На його думку, остання не має достатньої кількості спеціалістів, котрі могли б комплексно слідкувати за виконанням вимог законів.

Хоча останній варіант виглядає недоправдою,  якщо  вірити офіційним звітам чиновників. Так, за даними керівника Держпродспоживслужби, наразі кадровий штат  укомплектований на 90%. Основний брак спеціалістів відчувається у районних управліннях Держпродспоживслужби, каже Лапа: «На рівні районів близько 10% персоналу треба ще набрати. Але я б на перше місце поставив роботу з підвищення кваліфікації персоналу».

Читати до теми: Володимир Лапа: До 1 березня служба має запрацювати. Процес реформування і без того був надто тривалим 

Тож питання логічне,  а де вакуум кадрів?

Тамара Підберезняк пропонує врахувати цей аспект і не звалювати всі промахи на Держпродспоживслужбу. «Проблема в тому, що державні перевірки скасовано, а громадські організації та бізнес погано працюють у цьому напрямку. Звинувачувати службу не можна. Вона робить все, що в її силах. Винні ті люди, які не втілюють швидко системи безпечності на виробництві, а також громадськість, яка дуже повільно розкачується», — сказав експерт.

ДЕРЖАВНІ СТАНДАРТИ – НА СМІТНИК

Погіршення якості продуктів харчування, збільшення випадків обману покупців та поширення небезпечних хвороб не завадили уряду скасувати застосування національних стандартів. На свій захист урядовці кажуть, що все відбувається в рамках приведення українських норм до міжнародних та європейських правил. Окрім цього, нещодавно прийнятий Закон «Про стандартизацію» встановлює добровільність застосування національних стандартів і скасовує необхідність погодження проектів національних стандартів з державними органами та галузеву стандартизацію.  «Добровільне застосування стандартів відповідає вимогам Угоди про технічні бар’єри в торгівлі Світової організації торгівлі, а також європейським принципам стандартизації. У європейській практиці посилання на певні стандарти в актах законодавства, зокрема в директивах ЄС, є поодинокими випадками», — пояснюють в уряді.

Фото взято з: dpss-ks.gov.ua

Читати до теми: В Україні скасували державні стандарти для товарів і продуктів 

Експерт проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» Юрій Оглашенний вважає рішення правильним. «Існує думка, що все пропало. Почнемо з того, що ДСТУ ніколи не було обов’язковим. Я міг зробити собі ТУ і випускати відповідно до ТУ», — каже він в ексклюзивному коментарі AgroPolit.com. За його словами, ДСТУ було лише формальністю і не давало споживачеві достатньої інформації. Натомість перевірки, якими контролюватимуть впровадження HACCP, сприятимуть захисту прав споживачів. «Такі речі передбачені чек-листами з аудиту HACCP, тобто перевірятися це буде на практиці», — пояснює Оглашенний.

Але чи дійсно це так буде на практиці? Адже загалом відома аксіома: бізнес шукає легших і економніших шляхів. Щоб це не перетворилося у незрозуміло що, має діяти система адекватного  контролю.  Чи є  вона в Україні? Судіть самі.

САНІТАРНО-АЧСНИЙ ПРОКОЛ

У такому контексті подій не дивно, що Україна стала заручницею спалаху АЧС. Саме через недореформованість і вакуум санітарного контролю відбувається спалах за спалахом. За даними прес-служби Асоціації «Свинарі України», за перше півріччя зафіксовано 92 випадки африканської чуми свиней. Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа прогнозує, що за 2017 рік буде від 200 до 250 спалахів АЧС, тоді як минулого року їх було 91.  Для порівняння, у 2012 році був 1 випадок АЧС, а в 2013 — 0. Швидке поширення хвороби почалося з 2014 року. Тоді було зафіксовано 16 випадків, а в 2015-му — 40.

У розрізі регіонів найбільше від АЧС постраждали Полтавська (33 випадки), Одеська (30), Чернігівська (28), Миколаївська (24) та Харківська області (17).

Читати до теми: Презентовано мапу поширення АЧС України за 2012—2017 роки 
 

Голова «Союзу свинарів України» Артур Лоза в ексклюзивному коментарі AgroPolit.com відзначає, що спалах збігся з реформою Держпродспоживслужби. «Справа в тім, що розповсюдження АЧС припало на період реформування. Напевно, були зроблені якісь помилки: в період, коли був 1 керівник служби, без штату, якраз і відбувалося поширення», — каже він.

За словами Артура Лози, розповсюдження АЧС є системною проблемою і потребує значно більше зусиль. «Ми не маємо ідентифікації всього поголів’я, яке є в Україні, триває неконтрольований забій, відтерміновуємо впровадження заборони на подвірний забій тощо. Тому це системна проблема. Те, що відбувається сьогодні — це наслідки сукупної дії низки цих проблем», — каже Лоза.

На думку експерта, Держпродспоживслужба займається лише ліквідацією спалахів, а натомість потрібно проводити активну роботу із запобігання поширенню. З іншого боку, Артур Лоза не береться у всьому звинувачувати Держпродспоживслужбу, адже служба фінансувалася лише на 30% від потрібного об’єму.

Читати до теми: Держпродспоживслужба в 2018 році отримає у 6 разів більше фінансування  

Схоже,  влада таки побачила цю проблему, бо обіцяє підкинути на боротьбу з нею грошей у бюджеті на наступний рік. Згідно з проектом держбюджету на 2018 рік, Держпродспоживслужбу профінансують на рекордні 3,2 млрд грн. Найбільше виділять на керівництво та управління у сфері безпечності харчових продуктів і захист прав споживачів — 1,6 млрд, на адміністративні завдання в рамках системи ДПСС — 594,7, а на проведення досліджень, випробувань та експертиз — 124,7 млн. Як  повідомив Володимир Лапа,  на протиепізоотичні заходи у 2018 році виділять 687,2 млн грн замість 113,7 млн грн у поточному році. 2017 року із необхідних 190-360 млн грн на ці цілі, служба отримала лише 116 млн. У 2016 році сума була ще меншою — лише 65 млн грн.

На думку Лариси Старікової, контроль за АЧС - справа, передусім, профільних спільнот та відповідальності виробників, а роль державних органів — створення політики профілактики та реагування на випадки африканської чуми свиней. «Жодних інспекторів чи походів, але ця політика повинна бути дуже жорсткою. Виникає АЧС — сувора відповідальність. Виробники мають подати до суду на того, кого вони вважають винним. Це та система, яка повинна діяти. Держава не мусить бігати за кожним - це справа профільних спільнот», — вважає вона.  

А ЯК У ЄВРОПІ?

Для порівняння, система контролю, яка діє в країнах ЄС, набагато жорсткіша за українську. Нещодавно Європою прокотився скандал. Причина — заражені фіпронілом (речовина для захисту від комах. — Авт.) яйця були виявлені в 17 країнах. Максимальне покарання, яке загрожує виробникам, — закриття виробництва.

На відміну від України, в Європі є звичним планові та позапланові перевірки, під час яких контролюючі служби можуть навідатися в будь-який момент без попередження. З іншого боку, самі виробники відповідальніші, адже ризик зупинки виробництва та кримінального звинувачення не заохочує їх до порушення вимог безпеки на виробництві.

Європейська політика безпеки виробництва продуктів харчування працює на всіх ланках «від лану — до столу». Система вибудувана таким чином, щоб гарантувати безпечні та поживні їжу та корми для тварин; високі стандарти здоров’я тварин і захисту рослин; чітку інформацію про походження, вміст, упакування та використання їжі.

Окрім того, політика харчової безпеки містить конкретні правила щодо використання пестицидів, харчових добавок, антибіотиків та гормонів; речовин, які контактують з їжею, наприклад, пакування; позначення інгредієнтів, які можуть спричиняти алергію; та контроль за такими позначками, як «знежирений» чи «з високим вмістом волокон».

Реформа у сфері якості та безпечності продуктів харчування триває в Україні третій рік поспіль. Проте поширення спалахів АЧС із геометричною прогресією, все частіші отруєння продуктами харчування, зниження стандартів у закладах громадського харчування і, на додачу до всього, - відміна обов’язковості національних стандартів — свідчать про неефективність проведеної роботи. Ре(х)форма, яка задумувалася як європеїзація санітарно-ветеринарної системи, за своєю ефективністю поки що не дотягує навіть до старої радянсько-української.

Олександр Ярощук для AgroPolit.com