В Зоні вільної торгівлі. Як змінилися торги між Україною та ЄС

1 листопада 2017 року Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом минає три роки. Офіційно та в повному обсязі Угода вступила в силу 1 вересня 2017 року, проте окремі її норми почали тимчасово діяти  ще 1 листопада 2014 року. Зокрема, 1 січня 2016 року запрацював економічний розділ, а саме ‒ стартувала Зона вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом. Як Україна йшла тернистим шляхом до ринків ЄС та чи була варта зусиль Зона вільної торгівлі?

Екскурс в історію

Перемовини щодо Угоди про асоціацію тривали з 2007 року. Підписання Асоціації чекало свого часу 10 років, аж поки в її підтримку 21 листопада 2013 року на Євромайдан не вийшли перші протестувальники, мітинг яких позначився на сьогоденні.

Після тих буремних подій було підписано політичну частину Угоди про асоціацію з ЄС (21 березня 2014 року) та економічну частину — 27 червня 2014 року. 16 вересня 2014 року Європейський Парламент ратифікував Угоду синхронно з Верховною Радою України. За ратифікацію проголосувало 355 депутатів Верховної Ради та 535 депутатів Європарламенту.

1 листопада 2014 набрало чинності тимчасове застосування Угоди. Угода про асоціацію з ЄС ‒ величезний документ на сім розділів і понад тисячу сторінок, який чітко регулює поступове економічне та політичне зближення України з Європейським Союзом. Ключовими є четвертий та п'ятий розділи, які стосуються торгівлі, економічної та галузевої співпраці. Вони складають так звану глибоку і всеохоплюючу Зону вільної торгівлі, щодо якої різко протестувала Росія у 2013 році.

Читати до теми: Торговельними лабіринтами України та Росії, або Чому продажі й надалі зростають

Метою ЗВТ є спрощення взаємного доступу до ринків товарів та послуг, а також узгодження українських правил та регламентів із нормами ЄС.

Так, із 1 січня 2016 року почалося тимчасове застосування Зони вільної торгівлі. Митні органи  стали видавати на безоплатній основі сертифікат походження (переміщення) товарів EUR.1, який дозволяє скористатися преференціями у рамках вільної торгівлі з ЄС.

До запровадження вільної торгівлі українська продукція під час ввезення товарів до ЄС багато років користувалася преференціями у рамках Генералізованої системи преференцій ЄС (GSP). Відповідно до законодавства ЄС, пільговий режим GSP діє паралельно з режимом вільної торгівлі й сьогодні ‒ до 31 грудня 2017 року включно.

Чи варта була шкурка вичинки?

Із приходом ЗВТ Україна отримала торгівельні преференції ‒ безмитні тарифні квоти для 36 видів товарів (яловичина, свинина, м’ясо баранини, м’ясо птиці, молоко, вершки, йогурти, зернові, висівки, мед, цукор, крохмаль, гриби, часник, солод, виноградний і яблучний соки, вершкове масло, цигарки, етанол, яйця та альбуміни тощо). За 4 видами встановлено додаткові обсяги.

У свою чергу, Україна встановила тарифні квоти для 3-х видів товарів (м'ясо свинини; м'ясо птиці й напівфабрикати з м'яса птиці, цукор) та передбачила додаткові обсяги ще для 2-х.

За посиланням доступний узагальнений перелік тарифних квот.

Дізнатися про наявність невикористаного залишку в рамках тарифної квоти можна на сайті Європейської Комісії. Інформація щодо невикористаних залишків тарифних квот коригується увечері кожного робочого дня.

Та не безмитними квотами єдиними живе український експорт. Після того, як тарифні квоти використовуються ‒ можна продовжувати експортувати, але вже за загальним режимом імпорту, тобто, товари оподатковуватимуться за загальними  умовами.  

Читати до теми: Яка область стала лідером в Україні з експорту товарів до ЄС

За даними Державної служби статистики, у перший рік вільної торгівлі з ЄС український експорт до ЄС зріс на понад 3%, а товарообіг ‒ на понад 6%. Але загалом торгівля агропродуктами не настільки жвава, як очікувалося. Безмитні квоти використовуються швидко, а загальні умови  не надто привабливі й посильні для вітчизняних виробників.

Так, у 2016 році швидко вичерпалися 11 груп товарів за квотами. Основними драйверами прискорення закриття квот на експорт вітчизняної продукції до ЄС стали такі групи товарів, як глюкоза та сироп із неї (квоту в 2016 році використано на 58,7% проти 6,1% у 2015-му), ячмінь (99,8% проти 77,7%), солод і пшенична клейковина (100% проти 72,9%), м'ясо птиці (додаткова квота, 43% проти 22,5%), висівки (42,8% проти 22,7%), крохмаль (18,8% проти 9,6%).

Цього ж року Україна почала використовувати нові квоти. Зокрема, на безмитний експорт обробленої продукції з молочних вершків (квоту використано на 24,4%), обробленої продукції з зернових (2,7%) та грибів (0,1%). Також Україна почала експортувати сухе молоко (30%) і масло (46%).

Цифри останньої статистики свідчать про те, що українські виробники почали нарощувати експорт товарів із доданою вартістю. Такі темпи торгівлі дали поштовх до ініціювання збільшення квот. До слова, сьогодні право експорту до ЄС мають вже 288 українських підприємств. Зокрема 108 експортують на цей ринок харчову продукцію.

Наприкінці 2016 року Європейська комісія прийняла пропозицію українських виробників і в травні 2017 року збільшила квоту на крупи та борошно на 7,8 тис. т, овес ‒ на 4 тис. т, кукурудзу ‒ 650 тис. т, мед ‒ 3 тис. т, пшеницю ‒ 100 тис. т, виноградний сік ‒ 500 т, перероблені томати ‒ 5 тис. т, ячмінь – 350 тис. т.

Станом на 4 жовтня 2017 року вже вичерпано на 100% імпортні тарифні квоти ЄС на такі українські товари, як: мед, цукор, ячмінна крупа та борошно, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, овес, ячмінь, кукурудза, пшениця. На 98% вичерпано квоту на безмитний експорт солоду та пшеничної клейковини. Експерти відзначають, що у порівнянні з минулим роком динаміка закриття квот значно прискорилася. Але залишається низка товарів, де квоти не вичерпано взагалі: баранина, яловичина, гриби, продукція з обробленого молока тощо.

Додаткові преференції 2017 року

У серпні 2017-го Рада ЄС ухвалила низку преференцій на 3 роки. Преференції включають у себе тимчасові (на 3 роки) додаткові річні імпортні квоти за нульовим тарифом на наступні сільськогосподарські продукти: природний мед — 2,5 тис. т; оброблені томати — 3 тис. т, виноградний сік — 500 т; овес — 4 тис. т; пшениця та борошно – 65 тис. т; кукурудза та борошно з неї  — 650 тис. т; ячмінь та борошно з нього — 350 тис. т; ячмінна крупа – 7,8 тис. т.

З 1 жовтня 2017 року додаткові квоти почали діяти вже на 5 позицій українських агротоварів із цього списку: мед, виноградний сік, ячмінне борошно, обробленні томати, овес. Квоти на пшеницю, кукурудзу та ячмінну крупу почнуть діяти з 1 січня 2018 року.

Окрім того, у 2017 році було планово збільшено тарифні квоти для 18 українських аграрних товарів. Ці позиції збільшуватимуться одноразово протягом п’яти років, у середньому на 10% у рік. Наприклад, 2016 року розмір квоти на українське м'ясо птиці складав 16 тис. т, а в 2017 році він зріс до 16,8 тис. т, у 2018 році розмір тарифної квоти буде вже на рівні 17, 6 тис т.

Обсяги збільшуватимуться й надалі на баранину, ячмінну крупу та борошно, оброблений крохмаль, виноградний та яблучний соки, мед, яйця та інші товари. 

У підсумку

За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, ЄС є найбільшим торговим партнером України з питомою вагою торгівлі товарами та послугами за 6 місяців 2017 року в 40%. За результатами 6 місяців 2017 року, обсяги торгівлі товарами з ЄС зросли на 24,9%, обсяги експорту – на 26,1%, імпорту – на 24,0%.

У 2017 році в експорті з України до ЄС з’явилося 870 нових товарних підкатегорій (це додаткові $61,7 млн експорту товарів). Серед них і товари з доданою вартістю. Кількість компаній, які експортують до ЄС, неухильно зростає.

Читати до теми: Українська компанія з виробництва м'яса індички отримала право експорту до ЄС

147 компаній отримали статус уповноваженого експортера, що дає їм можливість самостійно визначати країну походження товару. У вересні 2017 року додатковими підприємствами України отримано можливість експортувати вершкове масло та інші перероблені продукти з молока. На сьогодні 18 українських підприємств експортують молочну продукцію до ЄС.

Найбільшими торговими партнерами для України в ЄС залишаються шість країн — Нідерланди, Іспанія, Італія, Польща, Франція та Німеччина. Їхня сукупна частка в обороті перевищує 73%.  

Україна входить до ТОП-10 найбільших постачальників агропродукції до ЄС (8-ме місце). Водночас, за багатьма позиціями Україна традиційно посідає перші місця, займаючи суттєві ніші ринку: по пшениці – 32% від загального імпорту ЄС, кукурудзі – 62%, ячменю – 74%, вівсу – 68%. У свою чергу, Україна імпортує з ЄС зернові культури, насіння олійних, какао-боби і шоколад, різні харчові продукти, спирт і алкогольні напої, відходи переробної промисловості та тютюнові вироби.

За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, у 2017 році використовуються 29 із 40 можливих квот. До того ж, у поточному році використовують декілька квот, можливості в рамках яких не використовувалися минулого року (молоко, вершки, згущене молоко та йогурти, яйця й альбуміни, а також оброблений крохмаль).

За підсумками таких даних легко визначити, що Зона вільної торгівлі принесла українським виробникам додаткові можливості для експорту, проте її умови не можна назвати ідеальними та надто вигідними для українців. Відштовхуючись від цього, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України ініціює аналіз (форсайт) поглиблення умов торгівлі з Європейським Союзом: перегляду умов вільної торгівлі, митний союз та інші можливі додаткові механізми. 

За словами заступника міністра економічного розвитку і торгівлі ‒ торгового представника України Наталії Микольської, переговори щодо чинної Зони вільної торгівлі (ЗВТ) завершилися дуже давно і ця угода вже застаріла.

«Уже зараз зрозуміло, що умови вільної торгівлі треба переглядати. Переговори щодо створення Зони вільної торгівлі з Європейським Союзом завершилися досить давно і тепер умови доступу товарів до ринку України та ЄС є «застарілими». Це передбачено в середньостроковому плані діяльності уряду України. Адже квоти, які в ній прописані, та винятки  з Угоди, а також довгі перехідні періоди для промислових товарів не працюють ані для ЄС, ані для України», — заявила Наталія Микольська.

Читати до теми: Україна ініціювала перегляд умов торгівлі з ЄС на 10 років

Крім того, президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачов розповів чи відчули українські експортери зерна результат від Зони вільної торгівлі з Євросоюзом.

«Зона вільної торгівлі з ЄС стимулює наших чиновників імплементувати європейські норми. Це перемога у просуванні українських товарів до Європи. Наша продукція сьогодні менш конкурентна від європейської, проте тепер вона буде покращуватися. Від цього виграють і внутрішні споживачі також», ‒ наголосив він.

І додав, що водночас квоти на зернову продукцію виглядають смішно.

«Більше 35% зернової продукції йде в країни Євросоюзу. А нам виділяють просто смішні квоти. Наприклад, квоти по кукурудзі та пшениці вибираються за перший тиждень січня, як тільки відкриваються. Якщо у когось є надія, що це допомагає експортувати малим сільськогосподарським підприємствам, то ні. Це складний процес. Тут виграють знову великі виробники. Звичайно, квоти ‒ це додаткова можливість. Але для зернового ринку це абсолютно ніщо. Економічний ефект від таких квот нульовий. Для нас перспективним залишається ринок Азії, який демографічно зростає. Свою присутність в Європі, безумовно, ми збережемо. Але по мірі розвитку виробництва зернових, будемо розвиватися в торгівлі в сторону Індії, Бангладешу, Тайвані», ‒ резюмував Микола Горбачов.

Отож, загальна картина сьогодні така, що Зона вільної торгівлі дала поштовх інтеграції з Європейським законодавством та стала додатковою можливістю для експорту для багатьох виробників. Однак, попри очевидні успіхи, серйозною залишається проблема захисту українських виробників. В той самий час, в ЄС використовують доступні інструменти захисту внутрішнього ринку. З-поміж найяскравіших прикладів: тарифне регулювання імпорту. Так, рівень митного обкладання імпортної готової продукції в ЄС більший за рівень ставок мита на сировину в 7,7 рази. Це говорить про те, що Україна й надалі залишається в якості постачальника сировини, але аж ніяк не продуктів з доданою вартістю. Часи ейфорії від створення ЗВТ позаду, а український бізнес починає більш критично дивитися на Угоду. Зрозуміло, що інтереси ЄС та України не можуть збігатися на 100%. Але сьогодні прийшов час переглядати умови. І для України потрібно аби ЄС зробив кроки назустріч. Інакше перші успіхи ЗВТ лишаться єдиними.

Еліна Редіх, журналіст AgroPolit.com