«Привид» аграрної «Батьківщини», або До чого готується «головний популіст» країни

«Батьківщина» гострить лижі до парламенту після гарного ляпу на останніх виборах до  ради. Так, у 2017 році вона трималася у лідерах на виборах в об’єднані територіальні громади (ОТГ). За рік політсила здобула 1369 своїх депутатів у новостворених ОТГ. Схоже, що після провалу в 2014 році партія поставила собі за мету повернутися на політичний олімп і робить ставку на найближчі президентські вибори. Але чи збігаються у неї передвиборчі слова і справи? AgroPolit.com покопався в аграрно-політичній кухні «Батьківщини», з’ясувавши, до чого готується Юлія Тимошенко.

Обіцянки-цяцянки 2014-го

У «поході» у Верховну Раду одним із ключових елементів програми партії «Батьківщина» був аграрний сектор. Розділ сьомий цього документу «Перемога українського села», визначив такі пріоритети партії. Перше — ухвалити закон про зарахування до загального трудового стажу роботу 2 млн самозайнятих селян. Друге — продовжити заборону продажу землі. Щоправда, можливість продати землю є: держава може, за їхнім задумом, викупити паї у селян, які хочуть з ними розпрощатися. Водночас пропонувалося збільшити орендну плату до 5% вартості земельної ділянки. Третє — пільгове кредитування фермерів, малих сімейних підприємств та особистих селянських господарств під 8—10%. Четверте — ліквідація корупції у сфері торгівлі та скасування необґрунтованих націнок. П’яте — не допустити прийняття запропонованої владою адміністративно-територіальної реформи. Також у своїй програмі ЮВТ зазначила про необхідність забезпечення повного циклу вирощування й переробки с/г продукції, виробництво екологічно чистих продуктів харчування та оновлення системи обслуговуючих кооперативів.

На парламентських виборах 26 жовтня 2014 року «Батьківщина» опинилася внизу прохідного списку, набравши всього 5,68% відсотка голосів виборців. Маючи одну з найбільших фракцій у попередньому скликанні, цього разу їй вдалося привести у парламент лише 19 народних депутатів. «Батьківщина» стала єдиною політичною силою, яка втратила у порівнянні з попередніми парламентськими виборами 2012 року одразу 82 місця. Переможцями виборів 2014 року стали «Народний фронт» (22,14%), «Блок Петра Порошенка» (21,82%), Об’єднання «Самопоміч» (10,97%), Опозиційний блок (9,43%) і Радикальна партія Олега Ляшка (7,44%). На останньому прохідному 6-му місці розташувалася команда «леді Ю».

Читати до теми: Як «Батьківщина» Всеукраїнське селянське віче зібрала

Після формування нового парламенту «Батьківщина» разом із «Блоком Петра Порошенка», «Народним фронтом», Радикальною партією Олега Ляшка та «Самопоміччю» підписала Коаліційну угоду, яка, зокрема, містить і пункт про аграрну реформу, щоправда, про скасування мораторію в ній ані слова! Ото ж бо: є слова,  а  є реальні дії! Нагадаємо, коаліція домовилася до 1 січня 2016 року завершити інвентаризацію та розмежування земель с/г призначення, поліпшити орендні відносини, а також вдосконалити систему державної підтримки АПК, удосконалити кредити та запровадити нові інструменти (наприклад, аграрні розписки, ф’ючерси), створити умови для особистих селянських господарств, розвивати кооперацію, реформувати лісове господарство тощо. А віз  і нині там!

Повзком у крісло через об’єднані громади?

Після однозначного провалу 2014 року «Батьківщина» почала поступово повертати втрачені позиції вже на іншому фронті — на місцевих виборах та виборах в ОТГ.

Через рік на місцевих виборах 25 жовтня 2015 року «Батьківщина» зайняла третє місце після самовисуванців і представників БПП. Взявши 5,53% голосів, партія делегувала у місцеві ради 6898 новообраних депутатів.

Ще краще справи пішли на виборах в ОТГ. На виборах 11 грудня 2016 року за депутатів від «Батьківщини» проголосували 14,39% виборців, а 18 грудня — 16,17%. У 2017 році партія продовжила зберігати за собою друге місце, а на останніх виборах у грудні 2017 року взагалі піднялася на перше. Результати «Батьківщини» виглядають так: 30 квітня — 17,97%, 29 жовтня — 20,44%, 24 грудня — 25,41%.

За словами директора компанії персонального та стратегічного консалтингу «Berta Communications» Тараса Березовця, така тактика дозволяє Юлії Тимошенко не лише тримати регіональні партійні організації в тонусі, а й заробляти політичні бали та підтримку в регіонах. «Потрібно тримати в тонусі парторганізацію, щоб бути готовими до великих виборів, зокрема президентських. Окрім того, це дозволяє отримувати досить непогані результати і говорити про те, що «Батьківщина» — найпопулярніша партія. І дійсно, за рейтингами Батьківщина на першому місці», — зазначив він у коментарі AgroPolit.com.

Рейтинги обману?

Фото взято з: dpchas.com.ua

AgroPolit.com ретельно проаналізував останню соціологію. Хоча Юлія Тимошенко та її однопартійці дуже голосно заявляють про перевагу в усіх рейтингах — це не так. Незначну перевагу їй над іншими потенційними учасниками перегонів дають лише Центр соціальних досліджень «Софія», КМІС, Соціологічна група «Рейтинг» і Фонд «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва».

За даними соціологічного дослідження, проведеного в грудні 2017 року Київським міжнародним інститутом соціології, найпопулярнішою партією серед українців є «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», а головним кандидатом у президенти — Юлія Тимошенко. За партію готові проголосувати 6,5% виборців, а за Тимошенко — 7,9% (хіба це результат для перемоги?). На другому місці, відповідно, БПП — 5% і Петро Порошенко — 6,5%. Водночас, не визначилися з партійним та президентським вибором 38,7% та 39,1% громадян. Не брали участь у голосуванні 15% опитаних громадян.

Читати до теми: Децентралізація під лупою: невиконане «домашнє завдання» перенесли на 2017 рік

Більше голосів політсилі дає «Рейтинг» (листопад 2017 року). Зокрема, за«Батьківщину» готові віддати голоси 16,8% тих, хто визначився та має намір взяти участь у голосуванні. Лідером у президентському рейтингу є Тимошенко з 15,8% уявних голосів виборців.

За даними соціологічного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва», «Батьківщина» набирає 11%, а Тимошенко — 12%. З іншого боку, рівень недовіри до Тимошенко такий самий, як і до політичних лідерів коаліції — Парубія, Турчинова, Яценюка та Порошенка!

Центр «Socis» та Центр Разумкова дають інший результат.  До того ж, обидва рейтинги, на відміну від попередніх, віддають перевагу у декілька відсотків партії «Блок Петра Порошенка». За даними «Socis», БПП набирає 10,3%, а «Батьківщина» — 8,5%. У рейтингу Центру Разумкова БПП має 13,6%, а «Батьківщина» — 10%.

Ще гірша ситуація для ЮВТ у президентському рейтингу. Результати опитування «Socis»: Порошенко — 10,2%, Вакарчук — 9,4%, Тимошенко — 8%, Ляшко — 5,9%. Дані Центру Разумкова: Порошенко — 14%, Тимошенко — 8,4%, Гриценко — 7,2%, Бойко — 6,8%, Вакарчук — 6,6%.

Тож головний висновок щодо рейтингів — об’єктивність їхніх результатів під питанням. Адже на це впливає місце проведення опитування, респонденти та інші фактори. Єдиний беззаперечний висновок, який ми можемо зробити, так це те, що суспільство розчарувалося в політичних партіях-балаболах, зокрема й у «Батьківщині».

Політичні партії сьогодні ледве долають 10% бар’єр і йдуть впритул. У коментарі AgroPolit.com політолог Микола Давидюк відзначив, що поряд із партією Тимошенко йдуть БПП та Аграрна партія, які також тримаються в лідерах на виборах в ОТГ. Взагалі, за його словами, питання про те, хто є лідером, на цих виборах неоднозначне.

«Сільський електорат сьогодні розподіляється між трьома партіями: БПП, «Батьківщина» й Аграрна партія. Фактично увесь рік три перші три місця на виборах в ОТГ були у них. Насправді, хто перший – питання дуже риторичне, — переконаний Давидюк. — Кожна з партій намагається зробити політичну маніпуляцію і сказати, що виграли вони. У той же час одні політики підтримують БПП, тому що це партія влади, але якщо у Тимошенко буде вищий рейтинг на президентських виборах, то вони перейдуть до неї. Більшість місцевої еліти змінюватиме партійну позицію в залежності від того, хто має найкращий рейтинг. Третє місце — відкриття року, вихід у вищу лігу. Цілий рік триматися на 3-тє місце — це достойно. Це проекція парламентських і президентських виборів».

Результати виборів в ОТГ, додав Давидюк, свідчать про те, що «деякі парламентські партії взагалі відірвані від проблем у громадах. Вони не вміють працювати з людьми на місцях і вирішувати їхні проблеми. «Наступні вибори будуть дуже цікавими, адже вони зроблять дещо іншу архітектуру парламенту», — підсумував політолог.

Мораторій як «дишло»: де сидимо — так і вийшло!

Фото взято з: realist.online

Однак рейтинг рейтингами (об’єктивність їхніх результатів — завжди під питанням у нашій демократичній системі!). На думку політологів, на передній план виходять реальні дії і сьогодні виборців пустими байками-обіцянками вже не нагодуєш. А чи є вони у «Батьківщини»? Проаналізуймо.

Читати до теми: Парламентські слухання «Про обіг земель сільськогосподарського призначення»

Основним аграрним лейтмотивом «Батьківщини» в останні роки є заборона продажу землі сільськогосподарського призначення. Зокрема, у 2016—2017 рр. партія виходила на вулиці та збирала підписи за проведення всеукраїнського референдуму про заборону скасування мораторію, та поки що, вочевидь, ця затія скінчилася нічим.

На думку Тараса Березовця, причина такої риторики пояснюється електоральною підтримкою Тимошенко і «Ко». «Основу виборців Тимошенко складають люди, які живуть в селах або маленьких містечках із населенням до 30 тис. Значна частина агітаційної компанії орієнтувалася саме на сільський електорат. Зараз обрано стратегію відмови від приватної власності на землю», — пояснює політолог.

Такої ж позиції притримується політолог Олександр Солонтай. На його думку, Тимошенко орієнтується на жителів сільських територій, серед яких популярна ідея заборони продажу землі, тому саме її вони взяли на озброєння. «Я думаю, що вони уявляють свого виборця як простого селянина, колишнього бюджетника, а також найнятого мешканця села, що є селянином і працює на хазяїна. Тому риторика останні роки була пов’язана з відкладенням мораторію, блокуванням запровадження дикого ринку землі, бо саме серед цих виборців це найбільш популярна позиція», — сказав Солонтай AgroPolit.com.

Такий підхід є виграшним, адже саме найстарше покоління найбільше підтримує мораторій. За результатами опитування «Актуальні питання земельної реформи в Україні» у 2015 році Київським міжнародним інститутом соціології, найбільше підтримують збереження мораторію саме люди у віці за 50 років. Серед власників паїв найбільша підтримка збереження статусу-кво є у вікових групах 50—59 (80% за мораторій), 60—69 (78%), 70+ (80%). Готові продати паї 16, 14 та 13% відповідно. Населення, яке не має паїв, також не готове до ринку землі, але категорично не схвалюють реформу 65, 74 та 72% відповідно.

У випадку з Батьківщиною питання мораторію є індикатором політичної лінії партії. До того ж, це свідчить про коротку політичну пам’ять населення, адже ще рівно 10 років тому, коли Юлія Володимирівна була прем’єр-міністром України, вона активно просувала іншу ідею, а саме — зняття мораторію на продаж землі та запровадження «дикого» ринку землі. Однак тоді вона очолювала коаліцію й готувалася до президентських виборів 2010 року.

Так, 28 лютого 2008 року у парламенті було зареєстровано ініційований Юлією Тимошенко законопроект №2143 про ринок земель. У ньому очільниця тодішнього уряду переконувала Раду в необхідності якнайшвидшого скасування мораторію та переходу до ринку землі. До того ж, згідно зі ст. 3, власниками землі могли бути: громадяни та юридичні особи України; територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування; держава в особі відповідних органів влади; іноземні громадяни та особи без громадянства; іноземні юридичні особи, спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних та фізичних осіб; іноземні держави. Тож як тепер «незручно» виходить!

І хоча сьогодні «головна популістка» країни розповідає про зраду державних інтересів перед МВФ, Тимошенко у не такому й далекому 2008 році обіцяла все тому ж МВФ проведення земельної реформи та відкриття ринку землі. 31 жовтня 2008 року прем’єр Тимошенко, президент Ющенко, міністр фінансів Віктор Пинзеник та голова Національного банку Володимир Стельмах підписали меморандум з МВФ про економічну та фінансову політику, у якому також згадано про вільний ринок землі.

Після 2014 року Тимошенко кардинально змінила свою позицію. У жовтні 2015 року після прийняття законопроекту 5123-1 (про продовження мораторію)), лідерка «Батьківщини» назвала збереження мораторію «перемогою», яку досягли «системним тиском на владу з боку українських аграріїв, фермерів та команди «Батьківщини».

«Танці» з  агробаронами 

Наприкінці 2016 року Тимошенко зареєструвала в парламенті проект Закону «Про мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення» та запропонувала зберегти мораторій до 1 січня 2022 року. Причиною збереження мораторію ЮВТ називає необхідність розвитку сімейного фермерства, підвищення ціни на землю та вартості оренди. Натомість, якщо цього не зробити, зазначає вона у пояснювальній записці до документа, землю скуплять олігархи-власники агрохолдингів: «У разі ж легалізації купівлі-продажу землі сільгосппризначення з 2018 року, потужні агрохолдинги без будь-якої конкуренції з боку фермерів безперешкодно  набудуть у власність десятки мільйонів гектарів земель сільськогосподарського призначення, які є основою продовольчої безпеки держави та національного багатства».

Фото взято з: ukranews.com

На думку Тараса Березовця, збереження мораторію вигідне не сільському електорату, який голосує за Тимошенко, а великому аграрному бізнесу, який підтримує Тимошенко та її політичну риторику фінансово. «Вона активно торпедує земельну реформу і вільний продаж землі, тож очевидно, що це робиться в інтересах великих агрохолдингів, які зацікавлені в продовженні практики за безцінь орендувати у сільських жителів землю, — каже він. — Програма Тимошенко робиться в інтересах великого аграрного бізнесу, але це шкодить інтересам фермерів, які без приватної власності на землю не можуть вижити».

Також, говорить Березовець, це пояснюється наявністю в партійних списках представників агрохолдингів або пов’язаних із ними осіб.

Схоже, «Батьківщина» орієнтується на кон’юнктуру, що свідчить про відсутність ідеології як такої та яка готова змінюватися у тому напрямку, куди дме політичний вітер.

Читати до теми: Бюджетна ніч: як депутати голосували за «пакет щастя»

Тож усі ці роки «Батьківщина» тільки те й робить, що «торгує» питанням земельного мораторію. А реальні кроки щодо цього питання у неї залежать від того, на якому «стільці» в той чи інший час сидить «Леді Ю»: якщо при владі — то  землю можна продавати, якщо  в  опозиції — категорично ні. Все як у класика: точка зору визначається місцем сидіння. А іншими словами це називається «ПОПУЛІЗМ»! Як результат, саме за цим показником «Батьківщині» визнали №2 присвоїли друге місце серед 4-х найбільших парламентських «спекулянтів» на земельній темі. Її сусіди у цьому рейтингу  — Радикальна партія, АПУ та «Свобода». «У кожному політичному сезоні є активні пропагандисти, які лякають людей іноземцями й олігархами, котрі скуплять землю, — «і тоді все». Вони знають, що роблять, адже «94% людей, опитаних VoxCheck, отримують інформацію про земельну реформу саме від ЗМІ та політиків. Найбільш активно працюють у цьому полі РПЛ, «Батьківщина», Аграрна партія України та «Свобода» — як через ЗМІ, так і на зустрічах із виборцями напряму, доносять їм те, що вважають за потрібне. І це доволі сильно викривлює розуміння людьми реальної картини світу в цілому та земельної реформи зокрема. Але зараз, у вересні, після літнього сплеску активності партій у інформуванні населення щодо земельної реформи, VoxCheck відзначає суттєвий спад — практично, припинення комунікації на тему земельної реформи і переключення партій на питання економіки, субсидій і ціни на газ», — наголосив аналітик проекту VoxCheck Максим Скубенко.

То що ж  чекає  українців, якщо пані Тимошенко таки «доповзе» у владне крісло: мораторій чи великий розпродаж? Наразі чіткої відповіді немає — з огляду на довгий шлейф цього питання в «Батьківщині».

Неефективна аграрна «Батьківщина»

Не корелюються виборчі успіхи на місцевому рівні «Батьківщини» із законодавчими  ініціативами щодо АПК. Хоча її команда за три роки роботи  в Раді зареєструвала законопроект про допомогу фермерським господарствам (№6091 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки малих і середніх сільськогосподарських товаровиробників») та про роботу обслуговуючих кооперативів (№6527-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо становлення і розвитку с/г кооперації та її державної підтримки»), вони так і «зависли» у списку законопроектів, жодних суттєвих результатів досягнуто не було.

Однак «замилювати» очі черговими законопроектами не потрібно. Більшість із них залишаються припадати пилом в архівах Ради і лише підвищують особисті рейтинги депутатів як найбільш активних ініціаторів «халтурних» законопроектів.

Звісно, однією з причин можна назвати вихід із коаліції у 2015 році.  Але можна, не будучи  в коаліції, також підтримати важливі для галузі закони — для цього слід  просто  домовлятися  з  іншими політсилами.  Аж надто великого  ентузіазму в цьому плані ми не спостерігаємо  в Раді, навпаки, гучні слова на кшталт «всьо пропало» і всі погані. Тільки ми («Батьківщина») хороші. З цієї найбільш зручної для себе позиції Тимошенко всіляко перешкоджає ініціативам влади.

«Вони не можуть серйозно відстоювати чиїсь інтереси, оскільки є найменшою фракцією і найбільш опозиційною. Тому їхня ефективність — не зіпсувати своїй лідерці власну перспективу, і в цьому плані вони ефективно показують. Вони себе демонструють як молода команда. ЮВТ зробила ставку на молодих спікерів, котрі показують, що у неї є свіжа кров, і в цьому плані досить непогано стали елементом її кампанії. Все, що робить фракція, варто розцінювати крізь призму її президентської кампанії, яку вона веде, й не зупиняла, навіть коли була в коаліції у 2014—2015 рр.», — вважає Солонтай.

Тарас Березовець додає, що Тимошенко та вся Батьківщина будуть і надалі активно перешкоджати владі. «Яка ефективність? Не перебуваючи при владі, вони «торпедують» всі ініціативи коаліції. А можливості приймати свої — не мають. Позиція «баба-яга проти» найкраще показує ставлення Юлії Тимошенко до роботи парламенту», — вважає Березовець.

Однією з небагатьох пропозицій, яку вдалося прийняти з позиції цієї політичної сили, став закон про сімейні фермерські господарства, співавторами якого є два народні депутати від Батьківщини — Вадим Івченко та Іван Кириленко. Відповідно до опублікованого на сайті партії звіту, документ легалізує поняття «сімейна ферма».

У наступному звіті за лютий — липень 2017 року «Батьківщина» зазначила про роботу над розвитком фермерства, механізми продажу паїв та встановлення системи протидії рейдерству, однак і досі чітких рішень щодо багатьох із цих питань немає. Водночас активної діяльності, наприклад, у значно важливіших нагальних питаннях, як-от розподіл бюджетних дотацій для тих же фермерів, із боку депутатів «Батьківщини» не помітно. Першу скрипку в розробці механізмів розподілу «фермерського мільярда» з бюджету на 2018 рік відігравала АФЗУ й заступник аграрного міністра Віктор Шеремета. 

Восени 2016 року «Батьківщина» слідом за Мін’юстом, галузевими об’єднаннями фермерів та окремими депутатами (Семен Семенченко,  Єгор Соболєв та Іван  Мірошніченко створили «Самооборону підприємців») запустила мережу антирейдерських штабів, результат роботи яких неоднозначний і до зменшення рейдерства в Україні не привів.

Політолог Олександр Солонтай також називає політику Тимошенко суперечливою, і не лише в питанні мораторію. «Аграрна політика «Батьківщини» і Тимошенко суперечлива. В одних випадках вони виступають за ліквідацію земель за межами населених пунктів, що наче має посилювати громади і ринок у майбутньому, але це суперечить ідеології, яку вона проводила, коли була прем’єром. Тоді вона робила навпаки — боролася за централізаційні процеси. З іншого боку, виступають за мораторій, але кажуть про те що вони взагалі не проти ринку, а за цивілізований ринок. Це все суперечливо».

До чого готуються?

Тож Україна наближається до чергового виборчого сезону: навесні 2019 року відбудуться президентські вибори, а восени — парламентські. Політичні сили вкотре будуть боротися за голоси виборців, знову обіцяючи швидкі реформи, долар по 8 гривень і збереження прав (без)правних власників паїв. І схоже, що «Батьківщина» в передвиборчому екстазі знову волатиме про інтереси села, аграріїв та «рідну землю-матінку». Та аналіз її практичних дій у цій площині показує, що користі від Юлії  Тимошенко та  її команди депутатів у парламенті — майже нуль!

Олександр Ярощук для AgroPolit.com