Фермерський післясмак від мільярда – гроші є, але вони нам не дістануться

Міністерство аграрної політики та продовольства України ухвалило порядок розподілу бюджетних коштів для фермерів. Насправді його поява на ринку викликала досить багато зауважень. Зокрема, фермери почали нарікати: на відсутність ліквідної застави, проблематику отримання фінансування новоствореними кооперативами, фейкові кооперативи та монополію. Потрібно переймати досвід сусідніх країн із налагодженою системою фінансування. Програма розподілу цього мільярда виглядає так: 500 млн грн заплановано на здешевлення відсоткової ставки за кредитами, 240 млн грн – на компенсацію вартості вітчизняного насіння, 5 млн грн – на дорадчу службу, 100 млн грн – на компенсацію вартості сільгосптехніки, 160 млн грн – на кооперативи. Зважаючи на таку дискусію, AgroPolit.com обрав 4 ключових питання і дізнався у фермерів, що думають вони про запропоновані варіанти підтримки. Фермери – люди відверті, проте на деякі питання вони не хотіли відповідати публічно.

Запитання:

1. Які Ви бачите плюси та мінуси в запропонованому Міністерством аграрної політики та продовольства України порядку розподілу фермерського мільярда?
2. Оцініть програму компенсації кредитної ставки за банківськими позиками.
3. Оцінка програми з підтримки кооперативів.
4. Ваше ставлення до того, що кошти в рамках програми по кооперативах розподілятиме спеціальна комісія.

Коментарі:

Олександр Шегеда, голова громадської спілки АФЗУ Житомирської області:

1. Взагалі добре, що з’явилася така програма, бо раніше фінансування фермерського загалу було тільки через Український державний фонд підтримки фермерських господарств. Через нього проходило не більше 10 грн на 1 га земельних масивів, які обробляють фермери. Тепер з’явилася краща можливість фінансування. Проте, щоб його отримати, потрібно мати доступ до банку, який підписав меморандум, тобто державний, і вже там спочатку отримати кредитування та фінансування, щоб скористатися однією з цих програм. Але ж банки передусім дивляться на оборот господарства, ліквідність. Саме тут починаються складнощі, адже більшість господарств не мають ліквідної застави. Через Укрдержфонд набагато простіше було отримати фінансування. Попри те, за 13 років фермерства мені це так і не вдалося. Минулого року я також подавав документи, було 8 господарств, і лише 3 отримали фінансування.

Фото взято з: milkua.info

Цьогоріч я також подаватиму документи до нього. Маю надію, що моє господарство все ж отримає фінансування. Також розглядаю можливості використання фінансування з фермерського мільярда – компенсація с/г техніки або розвиток тваринництва. Та мої розрахунки, щоб вкластися в 3 роки, є досить невтішними. Укрдержфонд дає 5 років. В цьому його переваги. А поки дійдуть всі інструкції, збір документів тощо, минають серпень-жовтень, і виплата підходить вже до грудня. Ми очікували їх до лютого, бо в квітні кошти вже повинні йти в роботу. Якщо вони зараз 2-3 тижні не спрацюють – надалі будуть неефективними. Тобто, якби я отримав 100 тис грн від Укрдержфонду, я б купив трактор, а вже тоді зміг би податися на дотацію по компенсації коштів за с/г техніку. Або ж узяти в банку 500 млн грн, але немає ліквідної застави.

Читати до теми: Валерій Перепелиця: Програма розподілу 1 млрд грн дотацій на фермерів містить дуже багато проблем

2. Основна складність для фермерів – відсутність ліквідної застави. 75% фермерського загалу складають господарства з площею менш як 100 га землі. Всі вони мають низьку ліквідність, мало не нульову. Їхня техніка стара та не підходить для застави. У разі отримання кредиту без застави – відбувається перевірка стану господарств, їхньої платоспроможності. Таким чином доступ до фінансування, який пообіцяв Кабмін, дуже обмежений для фермерів.

Моєму тракторові – 11 років, моє господарство не підпадає під виплату компенсації. Основною проблемою для фермерів є відсутність ліквідної застави та низькі обороти. Банки дають кредит господарствам з оборотом мінімум 1-1,5 млн грн, проте найбільше їх цікавлять господарства, які мають 3-5-10 млн грн, інакше кажучи, з площами 300-500 га землі. До цього року, саме такі господарства й мали можливість фінансування. Якщо говорити про Житомирську обл., то за 2016–2017 рр. господарства до 100 га землі отримали не більше 5% від загальної суми фінансування і з обласного, і з державного бюджетів. В основному кошти отримали господарства від 500 га й більше. В Житомирській області 400 із 600 наявних господарств – розміром до 100 га, чи навіть до 50 га. З цих 400 лише 23 господарства за 2 роки отримали суму 50 тис. грн, коли за загального фінансування тільки з обласного бюджету за ці 2 роки надійшло 12-13 млн грн.

3. Добре що уряд надав ці преференції, враховуючи стан тваринництва в Україні. Проте кульгає сам підхід. Приклад сусідів є більш позитивним – поляки дають можливість розвитку за рахунок довгострокового фінансування. Наші ж програми передбачають лише до 3-х років. Але як за три роки можна окупити будівництво тваринницьких ферм, якщо мінімально, для сімейного бізнесу, на 100 голів корів вартість господарства становитиме 10-12 млн грн? Для цього потрібно хоча б 10-15 років. Та цього не дозволяють.

Ще одна важлива деталь: 70% вартості техніки та обладнання для кооперативів відшкодовує держава, проте 30% коштів потрібно мати своїх. Тобто, 10-20 чоловік мають назбирати 1,5-2 млн грн, щоби вкласти, а решту на вексель дає держава. Але якщо держава зацікавлена в тому, щоб дрібний фермер чи власник особистого с/г почав працювати та увійшов до складу кооперативу, то треба розуміти, що в нього просто немає таких грошей. Якби ж держава дала техніку, фінанси та 15 років, як це роблять у Польщі – все пішло б на лад. А в нас зловживатимуть ті, у кого є кошти.

Для того, щоб дрібні кооперативи почали свій розвиток, їх необхідно фінансувати. Фейкові кооперативи, які фінансувалися 3-5 років тому, досі зареєстровані. Не потрібно створювати кооперативи штучно. Для початку варто профінансувати дрібного фермера, який будуватиме, розвиватиме господарство та шукатиме партнерів для розвитку бізнесу уже через кооператив.

Питання щодо кількості – чому саме 20 осіб, а не 15 чи 25? Я вважаю це несуттєвим. Ці норми вигадали чиновники, коли писали програми. За кордоном кооперативний рух уже 150 років активно розвивається без прив’язки до такої кількості осіб, як це обумовлено у нас. Ще є така умова, щоб серед членів кооперативу були саме власники земельних масивів, які живуть і працюють на сільській території, щоби не було штучно створених кооперативів, які організовуються штучно поділеними фермерськими господарствами. У нас є така практика, і є прецеденти створення фермерських господарств для отримання коштів.

Читати до теми: Офіційний порядок розподілу аграрних дотацій для тваринництва

4. У нас більше складнощів утворюють навколо будь-якої події, аніж навколо самої проблеми. В цивілізованому світі все набагато простіше: задано програму, умови та вимоги – й одразу на рахунки підприємств іде ця преференція, без проведень засідань, комісій. Не відбувається голосування 35 осіб: кому давати гроші, а кому ні. Задекларовано все гарно – ось вам хлопці мільярд, давайте працюйте. А коли ми кидаємося до мільярда, бачимо таку проблему, що доступитися до фінансування не можна. Гальмується розвиток кооперації, адже дрібний фермер не розвивається, він на межі виживання.

Володимир Варбанець, голова громадської спілки АФЗУ Одеської області:

Фото взято з: radiotrek.rv.ua

2. Дрібний фермер, в якого 200 га землі, не може отримати кредит в банку. В нього немає ані кредитної історії, ані ліквідної застави. Всі зраділи, що будуть компенсації фермерам, а насправді ж – ні. Якби й отримували компенсацію, то існує проблема з термінами – вже квітень, в грудні розпочнеться морока зі збиранням документів, хтось не встигне потрібні довідки зібрати на кінець року, тож виплати не буде. У мене є ліквідна застава, але я не буду подаватися на жодну з програм компенсації. Це невигідно.

3. Новостворені кооперативи не зможуть скористатися програмою підтримки. Найбільша кількість фермерів саме в нашій області – до 5 тисяч, тоді як в Україні всього 33 тис. Ми хочемо створити кооператив, але нам не вдається цього зробити навіть для прикладу. Все що зробила держава – обклала всіх податками. В результаті цього половина фермерських господарств позакривається. Умови, створені Кабінетом Міністрів України, не дадуть отримати кошти фермерам з виділеного мільярда. Кошти отримають лише великі господарства та агрохолдинги. Для того, щоб отримати допомогу на кооператив, потрібно зібрати 20 осіб, котрі матимуть по 100 га землі, а це практично неможливо. В кооператив можуть об’єднатися родичі чи наближені люди, а для чужих фермерів все дуже індивідуально. Тим паче, в селах немає стільки фермерів – в одному 3, в іншому 5, але аж ніяк не зібрати 20. Все зроблено для фейку.

Читати до теми: В Раді закликали Авакова, Луценка, Гройсмана та Смолія підтримати аграріїв і не допустити зриву посівної на 3,7 млн га

4. Мене запросили до складу комісії. Проте, на мою думку, це все неефективно. Будуть створюватися фальшиві кооперативи, щоб забрати кошти. Щоб розвинути молочний кооператив, потрібно вкласти десятки мільйонів гривень , а компенсація буде несуттєвою. Всі умови та правила отримання компенсації налаштовані лише для отримання коштів олігархами.

Микола Собуцький, голова громадської спілки АФЗУ Волинської області:

2. Через банки ускладнюється процедура отримання коштів, набагато простіше було через Український державний фонд підтримки фермерських господарств. Дрібним фермерам та сімейним господарствам нереально отримати компенсацію. У дрібних фермерів немає ліквідної застави, техніка вся стара, а заставляти житло не кожен хоче.

3. Власне, я не агітую створювати кооперативи, адже завтра їх оподаткують по повній програмі. За теперішнього законодавства це неможливо. Я також зареєстрував кооператив, зібрав з людей немалі кошти, а працювати не зміг. Спочатку потрібно розібратися зі статусом кооперативів, а тоді думати про шляхи їхнього фінансування.

4. Під час розподілу грошей комісією корупція мінімізується. Але потрібно брати приклад із сусідів, наприклад, з Польщі. Не варто створювати комісії. Фермерський фонд – структура, яка працює в усіх областях.

Василь Малкович, член ради АФЗУ:

2. Я понад 8 років займався тваринництвом, з 13 голів я збільшив стадо до 120 голів. Лише один раз я користувався програмою безпроцентного кредиту на 5 років, отримавши 70 тис. грн. Окрім цього в банках ніколи нічого не брав, щоб не залишитися голим. Потрібно перейняти досвід Польщі, віддати гроші фермерам, а потім отримати звіт – на що вони були використані. Зрозуміло, що деякі моменти потрібно вдосконалити, має бути застава тощо. Але для людей, які справді хочуть працювати, система отримання коштів повинна бути простішою.

3. Кооперації добре працюють у світі. А у нас в Україні молочний бізнес монополізований. Незрозуміло, як із цим боротися, щоби створювали не фейкові кооперативи, як роблять деякі молокозаводи, а дійсно ті, що відповідатимуть стандартам. За ними – майбутнє. Люди повинні отримувати реальну ціну за молоко, а не дивитися, як в одну бочку зливають молоко різної якості, а ціну платять однакову.

Лілія Половинко для AgroPolit.com