18 млрд грн на кону, або Чи відправить парламент дрібних виробників сої та ріпаку в глибокий фінансовий нокаут?

Сьогодні парламент ще раз спробує позбавити аграріїв 15-18 млрд грн щорічних збитків. На післяобід депутати включили у порядок денний розгляд двох законопроектів про так звані соєво-ріпакові правки – №7403-2 та №7403-д. З кінця 2017 року в Раді триває боротьба за них. Чому важливо «додавати» ці правки та що буде для АПК, якщо їх все ж провалять? AgroPolit.com пропонує пригадати фабулу соєво-ріпакового конфлікту.

Читати до теми: Все буде ПДВ — як парламент забрав у малих аграріїв 10 млрд грн і віддав багатим

НІЧ БЮДЖЕТУ-2018

Фото взято з: voladm.gov.ua

8 грудня 2017 року парламент разом із бюджетом голосує зміни в Податковий кодекс України (ПКУ) – законопроект  №6776-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році». Все б нічого, але їхній текст роздають у залі за 2 години до голосування і більшість нардепів просто не бачить закладеного «тихого удару» по дрібних аграріях, який натомість збільшує прибутки великих переробних компаній. Із подачі голови парламентського комітету з податкових та митних питань Ніни Южаніної (її вважають людиною Петра Порошенка) на голосування в зал із другого разу повертається кабальна правка №180 цього закону, яка «з 1 березня 2018 року запроваджує звільнення від оподаткування ПДВ операції з вивезення у митному режимі експорту технічних культур товарних позицій 1201, 1205 та 120600 згідно з УКТ ЗЕД». Як пояснили тоді AgroPolit.com депутати, таке скасування експортного ПДВ на соняшник, ріпак і сою групі «Хомутинніка», якого пов’язують із лобіюванням інтересів «Кернела» (Хомутиннік володіє 7% акцій цього агрохолдингу), пообіцяли прем’єр і Президент в обмін на голосування депутатів його групи за зміни до Бюджетного  кодексу. Пізніше правдивість такого сценарію публічно підтвердив нардеп  з «Батьківщини» Вадим  Івченко, який заявив: «Жодної пропозиції в Податковому комітеті без Президента не проходить. Тому ми всі маємо розуміти, хто за цим стоїть (за відміною відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку. — Авт.)».

Дивитися до теми інфографіку: Результати голосування аграрних депутатів за збитки на 10 млрд грн для дрібних виробників - детальний список

Так у бюджетну ніч залився фундамент протистояння між групою переробників-зерновиків і групою нардепів, які публічно  виступили з  критикою цієї норми й озвучили суму збитків для фермерів від її введення. Першим бити на сполох почав народний депутат від «Самопомочі» Іван Мірошніченко. За його оцінками, такі нововведення призведуть до втрати товаровиробниками 10 млрд грн щорічно, тож він закликав колег відмотати «технічне» кіно.

Зміни до Податкового Кодексу отримали перед самим голосуванням. Почали їх вичитувати і знайшли дуже цікаві речі. Без погодження й попередження, у таємному режимі було внесено правки №180 і №182. Їхня суть — за експорту олійних і технічних культур (соняшник, ріпак і соя) з України не буде повертатися ПДВ. Це та дискримінаційна норма, яка спостерігалася раніше, коли не було повернення ПДВ на зернову групу. Щоб її поновити, боротьба тривала довго. Навіщо? Адже через це зросла внутрішня ціна для товаровиробників на ці сільгоспкультури. Проголосовані поправки зруйнували весь позитив для аграріїв. Бо вже із завтрашнього дня буде знижено закупівельну ціну для товаровиробників переробниками, а також — експортерами. Причина проста — держава не повертатиме їм ПДВ. Тобто, у кишені фермерів утворилася «дірка» на 10 млрд грн щорічно», — підсумував він.

Нагадаємо, що збитки  від неповернення експортного  ПДВ агросектор  часів незалежної України вже проходив. У 2015 році, коли не було відшкодування ПДВ при експорті ріпаку, різниця між CPT-порт (закупівельною ціною в порту) й FOB (експортною ціною) досягала $90–150 на 1 т. А це, у свою чергу, конвертувалося у 21% втрат для товаровиробника, який не мав альтернативи — продажу ріпаку на експорт. Із 2016 року, коли механізм відшкодування ПДВ при експорті ріпаку повернули, відразу стала помітною позитивна тенденція — внаслідок конкуренції внутрішня закупівельна ціна зросла та вирівнялася з експортною. Статистика ж 2017 року вказує на те, що різниця між внутрішньою закупівельною і експортною ціною становила всього $18—44 на 1 т (близько 6%), іншими словами, більш ніж утричі менше, ніж під час дії режиму невідшкодування ПДВ при експорті ріпаку.

АГРАРІЇВ ОБДУРИЛИ — ВЛАДА ОТРИМАЛА СТРАЙКИ

Зрозумівши, що уряд знову хоче підкласти дрібним аграріям свиню (після скасування спецрежиму довіра, м’яко кажучи, до ініціатив КМУ стала мінімальною), вони почали воювати за своє. Так, 18 грудня 2017 року аграрії під егідою галузевих асоціацій (ВАР, «Аграрний союз України та інші) вийшли на протест по всій Україні. Близько 1000 людей перекрили автомагістралі країни в Черкаській, Рівненській і Хмельницькій областях, а на дороги виїхало близько 200 одиниць техніки. Проти обмежень для аграріїв виступили Всеукраїнська аграрна рада, УКАБ, Аграрний союз України, Українська зернова асоціація, Асоціація селищних рад, ГО «Бізнес-Варта», а також Європейська Бізнес-асоціація, Американська торгова палата та низка агрокомпаній (UkrLandFarming, HarvEast, «Астарта»).

Фото взято з: agravery.com

Натиск аграріїв дав результат — 21 грудня 2017 року депутати прокинулись і парламент відклав скасування експортного ПДВ на технічні культури та скасував цю норму для олійних культур. За так звану 131-шу постанову регламентного комітету парламенту під назвою «Поіменне голосування про усунення неузгодженостей у тексті прийнятого Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» проголосували 274 народні депутати.

Що означала ця правка? Неповернення експортного ПДВ для експорту насіння соняшнику взагалі скасовується. Тобто, товаровиробник і надалі отримуватиме ПДВ при експорті. Тож негативного ефекту для товаровиробника щодо соняшнику не буде! (Але ми пам’ятаємо, що існує 10% експортне мито для соняшнику, погоджене із СОТ, яке захищає наших переробників). Щодо двох інших культур, вдалося лише відкласти вступ у дію положення: для ріпаку — до 1 січня 2020 року (тобто ще на 2 роки), для сої — до 1 вересня 2018 року (і ця норма про неповернення ПДВ вводиться лише на 3 роки). 

Далі між аграріями та депутатами була перманентна гра: перші через страйки й галузеві асоціації та аграрних депутатів вимагали взагалі скасувати обмеження для ріпаку і сої, лишивши все як є. Лобісти ж переробників усіма силами тягнули через парламент ці правки,  щоби забезпечити великим компаніям-переробникам доступ до дешевшої сировини на внутрішньому ринку.

Читати до теми: Фермери проти олігархів. На чиєму боці буде влада в «олійних війнах»?

Крапку в соєво-ріпаковому протистоянні пообіцяли поставити після Нового року — 16 січня 2018 року.

Ми перенесли страйк на 16 січня 2018 року. Так вирішили з двох причин. Перша — погані погодні умови заважають людям приїхати до столиці: транспортні інспекції не видають дозволи автобусам на проїзд через це, а також — людям важко діставатися з найвіддаленіших куточків країни», — називає для AgroPolit.com першу причину переносу масштабного страйку один із його організаторів голова «Аграрного союзу України» Геннадій Новіков.

Друга — це обіцянка голови податкового комітету Ніни Южаніної та першого заступника міністерства аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка скасувати прийняті зміни у парламенті.

Однак у кращих традиціях  українського парламентаризму виявилося, що обіцянка —  цяцянка, а обіцяного три роки чекають. Підготовлений групою народних депутатів на чолі з нардепом від «Самопомочі» Іваном Мірошніченком законопроект №7403-2 в Раді аж ніяк не хотіли помічати.

А даремно. Адже, за оцінками заступника голови ВАР Михайла Соколова, внаслідок його неприйняття закупівельні внутрішні ціни на сою та ріпак знизяться на 16,7%, а загальна сума збитків галузі за підсумками року може сягнути  15—18 млрд грн. На його думку, цю «цінову дельту» покладуть собі в кишеню великі компанії-переробники сої та ріпаку, а заплатить за все зі своєї кишені дрібний аграрій.

Розуміючи, що проблему в майже 20 млрд грн для АПК уряд і парламент упритул не хочуть помічати, аграрії 26 лютого 2018 року спільно з депутатами звернулися до міжнародних фінансових установ (серед яких МВФ та ЄБРР) з проханням допомогти повернути виробникам експортний ПДВ для виробників олійних і технічних культур.

Після відносного періоду затишшя вже 15 березня аграрії знову перекрили дороги у шести областях України і прийшли під стіни Ради з відповідними рішеннями 13 обласних рад та близько 40 районних рад, які закликали Верховну Раду підтримати законопроект №7403-2. Їх знову не почули — і знову страйк із блокування доріг, 20 березня…  І, о диво, – Рада 239 голосами обіцяє в той самий день розглянути  №7403-2 .

Дивитися інфографіку до теми: Результати голосування аграрних депутатів за включення до порядку денного Ради соєво-ріпакових правок

КОМІТЕТСЬКІ ВІЙНИ

Наступний раунд соєво-ріпакової боротьби перемістився в комітетську площину Ради. 20 березня спікер парламенту Андрій Парубій доручив усім головам парламентських комітетів невідкладно розглянути проект закону №7403-2  і подати його  в сесійну залу, щоби зняти багатомільярдний стрес у аграріїв. Все б нічого, але кому той спікер указ,  якщо мільярдні «бабки» на кону?

«Затор» виник у Комітеті з питань податкової та митної політики. Аграрії, депутати та експерти із попкорном у руках спостерігали аж занадто гарячі дискусії трьох засідань цього комітету.

Перше відбулося 21 березня. На початку засідання голова комітету Ніна Южаніна повідомила, що даний документ не стоїть на порядку денному комітету й усіляко намагалася не допустити голосування за нього — цього хіба сліпий не помітив. Їй почали опонувати частина депутатів податкового комітету, щоб законопроект №7403-2 включили на розгляд. «На погоджувальній раді тричі піднімалося це питання. П’ять керівників на цьому наполягали. Є звернення 16 обласних рад про прийняття цих змін — це майже вся Україна. Що вам іще треба? Щоб до нас звернулися всі села України, щоби їх почули?», — говорить він. Його підтримали В. Нечипоренко, В. Гузенко, Т. Острікова, А. Антонищак, О. Продан. Южаніна виглядала дуже незадоволеною, але їй все ж довелося це зробити. Тож «оглядини» податкового  комітету законопроект пройшов.

Наступного дня Ніна Южаніна екстренно скликала знову комітет. 2-е засідання комітету.

Втім, попри бравий вояж і аншлаг депутатів цього комітету, групі Віталія Хомутинніка таки не вдалося скасувати проголосований днем раніше соєво-ріпаковий законопроект. Особливу увагу заслуговує схема, яку натомість запропонувала Южаніна на заміну законопроекту №7403-2  від аграріїв,  яким скасовували  збитки  в 15-18 млрд грн: повертати ПДВ лише товаровиробникові, котрий сам експортує сою та ріпак. Інакше кажучи, це означає, що гроші потечуть  в руки великим експортерам-виробникам, які також є й переробниками сої та ріпаку. Саме вони зможуть паралельно продавати продукцію, купуючи у малих сировину дешевше та паралельно отримувати ще й ПДВ. Як  вам таке покращення? Присутні на засіданні депутати з аграрного комітету та РП, зокрема, Іван Мірошніченко, Валерій Давиденко та Олег Ляшко почали гукати, що не треба таких правок, які заганяють  усіх аграріїв у виробничі ворота кількох груп виробників-переробників сої та ріпаку. Втім, того дня голосів на таке покращення  не знайшлося.

Як твердять наші джерела в парламенті, таке рішення не задовольнило групу Хомутинніка,  якій негласно обіцяли «зелене світло» в цьому питанні. Тому вже наступного дня той-таки податковий комітет зробив спробу №3 — і таки протягнув за основу «клон»  соєво-ріпакового законопроекту з пільгами для великих переробників -  №7403-Д. 
Навіщо був потрібен такий «дублікат» і чим він принципово різниться від розробленого аграрним комітетом? Розповів народний депутат Сергій Лабазюк:

Тема у них схожа, але суть — принципово різна. Таким методом (сьогоднішнє голосування комітету) вони хочуть розмити голоси за наш законопроект, тож він може не пройти. Їхній варіант теж не пройде, що цілком задовольняє лобістів-переробників. Але погано те, що в такому разі в дію вступить норма, прийнята раніше: що уже з 1 вересня 2018 року ПДВ виробникам сої та ріпаку взагалі не відшкодовуватиметься, лише переробникам. Якщо ж №7403-Д таки проголосують, то в такому разі великі переробники виграють двічі: 1) дешевша сировина для їхньої роботи та ще із ринку зникне трохи трейдерів середніх; 2) зможуть експортувати або сировину, або готовий продукт, та водночас отримувати експортний ПДВ. Тобто, подвійний заробіток».

ПОЗИЦІЯ ПЕРЕРОБНИКІВ

Інша сторона конфлікту натомість заявляє – на українському ринку немає монополії з переробки та експорту олійних. Генеральний директор компанії «Кернел» Євген Осипов заявив, що агрохолдингу складно визначитися з позицією щодо «соєво-ріпакових правок», бо «Кернел» є виробником і переробником олійних культур. «У нас в управлінні — понад 600 тис. га землі. Частка агровиробництва в формуванні валового прибутку компанії становить близько 43%, а сої, ріпаку та соняшнику — близько 26%. Тому, коли постає питання про підтримку агровиробництва та якісь ризики, то в нас дуже складна позиція, бо непросто збалансувати наш виробничий інтерес у даному випадку. Але ми й бізнесмени, і відповідальні громадяни», — пояснює Осипов. На його думку, великим і дрібним виробникам разом із переробниками сої та ріпаку потрібно спокійно сісти й домовитися, до того ж, більш актуальним він назвав вирішення проблем із логістикою і добривами.

Ту ж саму пісню «співає» і керівництво асоціації «Укроліяпром». Мовляв, запропоновані  зміни створять сприятливі умов для максимальної переробки насіння ріпаку та сої в Україні шляхом збільшення завантаження наявних і перспективних потужностей з їхньої переробки, що дозволить нарощувати виробництво й експорт продуктів переробки сільськогосподарської сировини. В «Укроліяпром» підкреслюють, що експортерами насіння і ріпаку є, головним чином, трейдери, а не сільгосптоваровиробники, які займаються їхнім вирощуванням. «Посилання на те, що невідшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку призведе до падіння закупівельних цін на них в Україні, що сукупно спричинить втрати виробників від 10 до 16 млрд грн на рік, є суперечливими», – йдеться у повідомленні Асоціації.

У разі прийняття законопроекту Україна значно втратить можливість нарощувати виробництво й експорт продуктів із високою доданою вартістю. При експорті щорічно близько 5 млн т олійних з України за кордон вивозиться додана вартість до $50 на тонні або загалом понад $200 млн. Таким чином, в інших країнах світу, а не в Україні, створюються додаткові робочі місця та забезпечуються надходження до їхніх бюджетів. Збільшення ж переробки сої та ріпаку в Україні дозволить залучити близько $1 млрд інвестицій і створити 1 500 нових робочих місць», — підсумували в «Укроліяпром».

У асоціації натякається, що від скасування цих змін виграють білоруси, які нарощують переробку імпортованої сої. Якщо раніше Білорусь імпортувала з України 100—120 тис. т соєвого шроту, то вже наприкінці 2017 року переорієнтувалася на закупівлю сої.Так у цій історії з’являється вперше прив’язка до російського сліду. В гострій фазі конфлікту вона дійде до абсурду —  лобісти переробників звинуватять депутатів,  які відстоюють інтереси дрібних виробників у тому, що ті працюють на Росію, котра хоче задарма  українську сировину.

Але ж  факти — річ уперта, тому вони  кажуть самі за себе.

Так, за даними Українського науково-дослідного інституту олій та жирів Національної академії аграрних наук України, у 2017—2018 маркетинговому році зібрано 3,9 млн т сої та 2,2 тис. т ріпаку. А потужності з переробки соєвих бобів оцінюються у 5,04 млн т/рік (15,767 тис. т/доба), з них: мультифункціональні заводи – 9,36 тис. т/доба або 2,964 млн т/рік; спеціалізовані екстракційні з переробки сої – 4,15 тис. т/доба або 1,301 млн т/рік; спеціалізовані пресові заводи з переробки сої – 2,257 тис. т/доба, або 734 тис. т/рік. Потужності з переробки насіння ріпаку - 2,56 млн т/рік або 8,13 тис. т/доба (це все мультифункціональні заводи). Тож виробничих потужностей із переробки сої і ріпаку в Україні побудовано набагато більше, ніж вирощується сировини. Про що це свідчить? За останні 7–10 років підприємства олійножирової галузі самі активно будували заводи, чим розбалансували ринок та зумовили падіння маржинальності та заповнення своїх же заводів сировиною для переробки», — говорить Іван Мірошніченко.  

ФІНАЛЬНИЙ АКОРД

Попередній сесійний тиждень нічим не увінчався — депутати так і не взялися до соєво-ріпакових правок. Умови для цього були більш ніж сприятливі: ці 2 законопроекти (№7403-2 та №7403-д)   запхнули  у самий кінець порядку денного на четвер, а дві спроби аграрних депутатів підняти важливі для АПК законопроекти їхні колеги пропустили повз вуха.  Сьогодні буде ще одна спроба.

Є ще один нюанс — депутати аграрного комітету подали звернення до голови  парламенту Андрія Парубія з проханням провести службове розслідування і зняти з реєстрації соєво-ріпаковий законопроект-«клон», бо він був прийнятий із порушенням чинного регламенту Ради. «Згідно з положеннями Регламенту Верховної Ради України (стаття 100), альтернативний законопроект може бути внесений не пізніш як у 14-денний строк після дня надання народним депутатам першого законопроекту з відповідного питання. Отже, альтернативні законопроекти могли бути внесені до 2 січня 2018 року. Так, 21.12.2017 та 29.12.2017 були внесені альтернативні законопроекти №7403-1 та №7403-2. Тобто, законопроект №7403-д, зареєстрований 4 квітня 2018 року, не є і не може бути альтернативним законопроектом», — сказано у цьому зверненні, яке у своєму розпорядженні має  AgroPolit.com. Тож ваші ставки, панове: що переможе у парламенті — інтерес великих агрохолдингів чи турбота про дрібних аграріїв?

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com