Земельний «пендель» щастя або Що означає рішення Європейського суду для власників паїв та агроринку

«Без мене мене женили!». Нині в Україні це прислів’я звучить по-новому, але зі старим присмаком. Чому? Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення усунути порушення прав власників паїв щодо розпорядження цими земельними ділянками. Іншими словами, європейці недвозначно натякнули – пора в Україні робити земельну реформу. В самому документі немає чіткої вимоги здійснення земельної реформи протягом двох років, але кожна свідома людина, починаючи з юриста і закінчуючи власником паю розуміє, що йдеться саме про зняття мораторію і вільний ринок землі, адже стримуючим фактором вільного розпорядження землею є саме він. Рішення європейців дивним чином збігається з позицією ще однієї міжнародної інституції, головного кредитора України – Міжнародного валютного фонду (МВФ). Протягом останнього року кредитори постійно намагалися схилити Україну (чи, швидше, переламати через коліно) прискореними темпами відкрити доступ до української землі. З іншого боку, українська влада не має такого бажання. Чому? Адже за рік відбудуться президентсько-парламентські вибори. Це значить, що ті політичні урядовці-«камікадзе», які зважаться на такий крок, можуть попрощатися не просто зі своїми мандатами, а й потихеньку спаковувати валізи, хто — в Ростов, хто — до Європи… Кому куди ближче. Питання земельної реформи дуже неоднозначно сприймається в суспільстві. Дослідження ринку землі показали, що на сьогодні 59% українців виступають проти. Левова частка українських фермерів також не підтримують реформу. Холдинги приймають позиції і за, і проти. У більшості великих гравців на цьому ринку немає достатнього капіталу, щоби купити ці землі. А тому, хочемо ми чи ні, від відкриття земельного ринку виграють ті, в має пристойний капітал — тобто, іноземні інвестори. Постає питання: чи здасть влада українську землю іноземним інвесторам і якою буде ціна на неї? Проте, це окрема тема, сьогодні не про неї.

За даними AgroPolit.com, наступного тижня у Верховній Раді України з’явиться кілька варіантів виходу з цієї юридичної колізії. Так, Міністерство юстиції уже заявило, що у них є 2 роки для вирішення питання. Свої варіанти готують і народні депутати. Тримаємо руку на пульсі, а поки що пропонуємо оцінки експертів наслідків цього рішення для власників паїв, країни та агросектору в цілому. Ми поставили експертам 5 запитань: 1. Що означає рішення суду ЄСПЛ для України: в політичній, практичній та юридичній площині? 2. Які позитивні та негативні моменти у зв’язку з цим рішенням Ви бачите для земельного ринку України? 3. Чи є рішення ЄСПЛ прямим стимулом для введення ринку землі в Україні, чи можуть бути й інші стимули? 4. Чи варто очікувати шквалу позовів від громадян до ЄСПЛ та яким може бути алгоритм європейців у такому разі? 5. Який Ваш прогноз щодо подальших дій влади?

Фото взято з архіву спікера

Таке рішення Євросуду несе один суттєвий негатив – падіння України в очах іноземних інвесторів

Анатолій Амелін, засновник і директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future:

1. Рішення суду ЄСПЛ – це підстава вважати чинний в Україні мораторій незаконним, із порушенням прав пайовиків. У нас близько 7 млн людей володіють розпайованими землями та обмежені в праві розпоряджатися своєю власністю. А це одне з найсуворіших порушень прав людини в Європі.

2. Рано чи пізно в Україні з’явиться ринок землі. Проте сьогодні аграрні політичні лобі, котрі фінансуються агрохолдингами, та їхні депутати налаштовані категорично, адже в їхніх інтересах не відміняти чинний мораторій. Але зняття мораторію – це лише половина справи. Є низка технічних завдань, які використовують як аргумент, чому не варто відміняти мораторій на землю.

Що це за аргументи?

По-перше: основне – прийняття закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». Його не готують і не розглядають, не виносять у зал для голосування, хоча могли підготувати ще декілька років тому. Натомість просто говорять: «У нас немає закону, тому мораторій знімати не можна». Але ніхто його не проштовхує.

По-друге: у нас не проведено інвентаризацію земельних угідь. Немає точних меж земельних ділянок, а це все потрібно актуалізувати й оновити дані в базі Держреєстру, посилити захист його даних. Адже нині є випадки, коли з одного власника земля переписується на іншого без належних підстав. Загалом система захисту власності неефективна, тому мораторій знімати не хочуть. Хоча давно можна було відбудувати ефективну систему на базі технології Blockchain, як пропонувалося раніше.

Якщо протягом цього року в Україні буде поставлено таку мету, то за 2019 рік можна відмінити мораторій, підготувавши для цього всі потрібні технічні заходи. Було б у влади бажання. Враховуючи, що в наступному році президентські та парламентські вибори, а аграрії накопичили серйозний капітал і починають фінансувати політичні кампанії, то майбутні політичні гравці, які з’являться в цій гонці, спираються саме на захист їхніх інтересів. Саме вони запевняють, що мораторій лише шкодить українцям.

Читати до теми: Верховна Рада розпочала голосування за відміну мораторію на продаж земель с/г призначення

3. Таке рішення Євросуду несе один суттєвий негатив – падіння України в очах іноземних інвесторів. Адже обмежене право розпоряджатися своїм майном відлякує інвесторів. Коли Європейський суд підняв це питання на всезагальний розгляд, шанси України на іноземні інвестиції стали меншими. Для земельного ринку наслідків жодних, адже його як не було офіційно, так і не буде, а для міжнародного іміджу України – це серйозний удар.

4. Оптимальним рішенням було б дійти консенсусу серед політичної української еліти, Кабміну, Комітетів ВРУ та ВРУ, про те що мораторій буде знято, якщо не 2019-го, то хоч у 2020-му.Але для цього слід до середини 2019 року провести всю необхідну інвентаризацію, а до кінця 2018 року — прийняти земельний закон. Після виборів нові керівники матимуть чіткий план і завершать реформу. Це було б ідеальним варіантом. Навіть в агрохолдингах говорять про те, що в принципі будуть готові до зняття мораторію за рік, тому що в них достатньо капіталу, щоб почати викуповувати ці землі. Завдяки дешевій оренді земель, дешевим іноземним кредитам, вони готові самі викуповувати ці землі. Більш того, зараз на ринку активізувалися договори щодо 50-річної оренди земель зі схемами довіреностей, які дозволяють у разі зняття мораторію швидко придбати цю землю у приватну власність за досить дешевими цінами – $800/га.

У Польщі після зняття мораторію ціна виросла до 10 тис. євро за 1 га. В принципі, Україну чекає таке ж стрімке зростання цін на землю. Я гадаю, якщо діятимуть обмеження на заохочення іноземних інвесторів до володіння землею, то найвища ціна становитиме 4-4,5 тис. євро за 1 га. Якщо ж не буде обмежень, і іноземців буде допущено до української землі, то я не бачу тут «земельного буму». В такому разі не буде неймовірного інтересу інвесторів, бо у світі уже навчилися вирощувати продукцію без землі, тож ціна може піднятися до 8-10 тис. євро за гектар. Ще одне, агрохолдинги, які володіють найбільшими земельними банками в Україні, це не українські компанії, це ті, які мають іноземних акціонерів. Тому іноземці й так сьогодні працюють на українській землі, не володіють, а орендують, а отже, частково погіршують якість землі (не своє — не бережуть).

Дивитися до теми: Структура сільськогосподарських земель

Фото взято з: Infomist.ck.ua

Це підштовхне політикум до більш результативних дискусій щодо зняття мораторію

Сергій Біленко, член ради асоціації «Земельна спілка України»:

1. Головним у цьому рішенні для України є той факт, що ЄСПЛ вказав, якщо у розумні строки державою не буде визначено умови функціонування ринку сільськогосподарських земель, власники «підмораторних» земельних ділянок матимуть право на компенсацію. А з урахуванням того, що кількість таких осіб вимірюється мільйонами, збитки України будуть величезними. Це має підштовхнути політикум до прийняття закону, який, нарешті, встановить правила обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні.

2. Я не бачу негативних моментів. Визначення умов функціонування ринку сільськогосподарських земель – справа української держави. Навіть у самому рішення ЄСПЛ підкреслив, що держава може самостійно встановлювати ті обмеження щодо обігу, які вважатиме необхідними.

Але суттєвим позитивом є те, що на рівні поважного міжнародного судового органу було чітко констатовано, що земельний мораторій порушує права людини і повинен бути знятий. Це має зменшити політичні спекуляції і дозволить перейти до реального й ефективного діалогу щодо умов обігу сільськогосподарських земель.

Читати до теми: У Раді розпочали розгляд 9-ти варіантів зняття земельного мораторію

3. Які б рішення не ухвалював Європейський суд з прав людини, потрібно взяти до уваги інтереси українського політикуму, який зараз не налаштований знімати мораторій. Тому це, швидше, буде поштовхом до реальних дискусій стосовно майбутнього закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». Зараз ці дискусії не ведуться взагалі, а точніше, являють собою певні піар-кампанії. Мета цих кампаній – не обговорення проблеми, а відпрацювання грантів чи піар певних громадських діячів та організацій. Професійний рівень всього цього – нижче від плінтуса.

Зокрема, жодним чином не обговорюються питання, як Україні уникнути надмірної концентрації сільськогосподарської землі в одних руках. А це, власне, головне у проблемі зняття мораторію. І саме на це спрямовано усе земельне законодавство країн ЄС. А у нас все починається і закінчується популістичними гаслами.

На рівні уряду теж особливої активності не спостерігається, адже там ніхто не бажає ворушити небезпечну тему та втрачати і так не надто високі політичні симпатії. Маю надію, що рішення ЄСПЛ трохи змінить ситуацію.

4. Позови, звичайно, будуть. Але слід розуміти, що це – недешева справа. У даному випадку ЄСПЛ зобов’язав виплатити заявникам компенсації витрат у 3000 євро, але зазначив, що в майбутніх справах, як правило, не присуджуватиме грошових компенсацій із відшкодування понесених витрат і видатків. Тому величезної кількості справ не буде. Зовсім інше, якщо тяганина з прийняттям необхідного земельного законодавства триватиме. ЄСПЛ зазначив, якщо держава продемонструє необґрунтовану затримку у вживанні необхідних заходів, можуть бути гарантовані грошові компенсації. Тому, все ж, на мою думку, це підштовхне політикум до більш результативних дискусій щодо зняття мораторію.

5. Вибори не за горами і жодна політична сила не схоче брати на себе той негатив, який буде у суспільстві у зв’язку з запровадженням обігу сільськогосподарських земель. Тому, принаймні, до наступних парламентських виборів мораторій знятий не буде.

Не виключено, що уряд, нарешті, офіційно внесе до парламенту законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення (хоча б для того, щоб продемонструвати бажання виконувати міжнародні зобов’язання).

Але навіть якщо припустити, що якась редакція закону про обіг таких земель буде проголосована, вона не набуде чинності раніше, ніж у наступну каденцію парламенту.

Читати до теми: Держгеокадастр і надалі залишатиметься реальним «хазяїном всія земель»

Зараз потрібно прискорити земельну реформу: прийняти низку законів, створити іпотечний земельний банк за участі іноземного капіталу

Леонід Козаченко, народний депутат України від «БПП», голова «Аграрного об'єднання» у ВРУ:

1, 2. Я не впевнений, що після рішення цього суду негайно знімуть мораторій і відкриється ринок землі. Якщо це станеться, то неможливо передбачити, яка це насправді буде проблема. Адже дуже багато людей вийдуть проти цього. Я завжди був за відкриття ринку землі, та й це давно можна було зробити. Але влада не так не вважає. Сьогодні найбільша проблема для потенційних покупців — те, що немає грошей, щоби купувати цю землю, бо жоден український банк не дає такі кредити на 5-10 років. Окрім того, незрозуміла роль іноземних компаній після відкриття ринку: є ризик скуповування землі кількома великими компаніями чи агрохолдингами, яких можна перерахувати на пальцях. Зараз потрібно провести відповідні наради на рівні Мінагрополітики та Кабміну, щоби прискорити земельну реформу: прийняти низку законів, створити іпотечний земельний банк за участю іноземного капіталу.

3,4. Відкриттю ринку сприяє кілька факторів: позиція МВФ, СБ, рішення цього суду та економічна криза, виходом з якої також є відкриття ринку землі. Такий крок — позитивний, і якщо ринок таки відкриють, то це дозволить наростити інвестиції до агрокомпаній і загалом агросектору. Адже компанія, за умови власності на землю, зможе показати інвесторам її на рівні з валовою виручкою. Наприклад, активи МХП за рахунок землі збільшаться щонайменше на $1 млрд, і це зробить синергію капіталізації компанії вищою у 1,5 разу, чи й навіть більше.

5. Боюся, що влада може це зробити впродовж року, проте не ухваливши відповідні закони, а просто через тиск відкрити ринок землі, і тоді бенефеціарами всього стануть іноземці та невелика група компаній. Можливо, з’являться ще якісь багатії, котрі почнуть скуповувати цю землю.

Читати до теми: Децентралізація в Україні — райони, що зникають, нові області і мегаполіси

Якщо до кінця серпня «апеляцій» з боку України не буде, то рішення Палати ЄСПЛ стане остаточним, а для українських судів воно набуде статусу джерела права

Андрій Мартин, доктор економічних наук, заступник голови ради асоціації «Земельна спілка України»:

1. Із політичної точки зору рішення ЄСПЛ є доволі цікавим, адже воно прямо й недвозначно визнає той простий факт, що наявна в Україні заборона на відчуження сільськогосподарських земель їхніми власниками є прямим порушенням основоположних прав людини. Тепер вітчизняним політикам-популістам, які так люблять «захищати» селян, зводячи їх, по суті, до своєрідної касти «людей другого сорту», котрі, очевидно, настільки дурні, що не повинні мати права розпоряджатися власним майном, буде дещо важче пояснювати, чим саме мораторій такий «корисний» для громадян України. Ну, а в нові законопроекти щодо «продовження» мораторію, якими, традиційно, ближче до кінця року щедро ряснітиме порядок денний Верховної Ради, відтепер доведеться додавати фінансово-економічне обґрунтування, що передбачатиме прорахунок кількості бюджетних коштів для потенційної компенсації збитків власників земельних ділянок, майнові права яких вже багато років поспіль порушуються законодавчими заборонами.

Водночас, практичні наслідки рішення ЄСПЛ допоки звелися, за великим рахунком, до визнання самого факту порушення прав людини та одержання двома громадянами України – Софією Зеленчук із міста Долина Івано-Франківської області та Віктором Цицурою із Тернополя – компенсації судових видатків та витрат у розмірі 3000 євро кожному, які мають бути перераховані їхньому адвокату Михайлові Тарахкалу з Української Гельсінської спілки із прав людини. Звісно, рішення ЄСПЛ жодним чином не «скасовує» встановлений Земельним кодексом України мораторій, а лише констатує його невідповідність Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, проте вимагає, щоб Україна протягом розумного строку виправила ситуацію, збалансувавши інтереси власників землі та суспільства. В іншому разі, в наступних рішеннях присудження компенсацій стане незворотним.

Із юридичної точки зору, оприлюднене рішення Палати ЄСПЛ допоки не є остаточним, адже протягом трьох місяців після винесення постанови кожна сторона спору (зокрема, держава Україна) ще може вимагати передачі справи на розгляд Великої палати Суду, яка й винесе остаточне рішення. Проте, якщо до кінця серпня «апеляцій» з боку України не буде, то рішення Палати ЄСПЛ стане остаточним і, що особливо важливо, для українських судів воно набуде статусу джерела права. Таким чином, можна буде очікувати як нові подання у Конституційний суд України, котрий у 2018 році продемонстрував відверту короткозорість та «не побачив» порушень прав людини у тотальній забороні власникам розпоряджатися належними їм земельними ділянками, так і спроби окремих громадян отримати «індивідуальні індульгенції» від мораторію у звичайних судах.

Читати до теми: Конституційний Суд не вирішуватиме долю земельного мораторію

2. Жодних негативних наслідків для України у рішенні ЄСПЛ, окрім, хіба що, виникнення віддаленої перспективи витрачання немалих сум із державного бюджету на виплати компенсацій власникам земельних ділянок, допоки не вбачається. Позитивною стороною є однозначна фіксація та визнання того факту, що мораторій є порушенням прав, а не «благом» для громадян України. На жаль, Україна давно та серйозно «загралася» у законодавчі обмеження майнових прав власних громадян, причому доля, власне, селян, як не дивно, мало кого цікавить, адже «цільовою аудиторією» для політиків-популістів вже давно стали міські жителі, котрі мало що знають про проведену в країні земельну реформі, а тому свято вірять, що земля є «останнім, що лишилося у державній власності», і тому зняття мораторію автоматично призведе її «негайного розпродажу» корумпованими політиками. Звісно, за таких умов, рішення ЄСПЛ стало непоганим інформаційним приводом, який, у будь-якому разі, змусить окремих городян задуматися – в чому ж тоді «сенс» мораторію, якщо він порушує основоположні права людини?

3. Звичайно, рішення ЄСПЛ жодним чином не запроваджує обіг сільськогосподарських земель в Україні, проте визнання факту порушення мораторієм основоположних прав людини тепер уже, принаймні, не має ігноруватися Конституційним судом України, який поки що «самоусувався» від вирішення проблеми, відмовившись брати до розгляду конституційне подання, зроблене групою народних депутатів у 2017 році. Щодо позиції українських парламентарів, котрі, слідуючи перехідним положенням Земельного кодексу України, до 1 січня 2019 року мають прийняти спеціальний закон про обіг сільськогосподарських земель та «розблокувати» таким чином ринок, то для багатьох із них питання мораторію вже давно стало предметом політичної гри та електоральних маніпуляцій. А тому Верховна Рада України, імовірніше за все, й надалі щороку радуватиме нас традиційними «передноворічними виставами» із драматичним «продовженням» мораторію, на яких народні обранці перед телекамерами завзято змагатимуться за почесне звання «найпалкішого захисника рідної землі». Ось тільки усвідомлення того, що такі «захисники» фактично борються за пригнічення свобод власних громадян, на жаль, відбувається у суспільстві занадто повільно.

За таких умов очікувана відсутність вирішення проблеми мораторію «у розумний строк», як це відзначив ЄСПЛ, стане підставою для присудження грошових компенсацій наступним позивачам. Процес цей, звісно, не надто швидкий, проте масові виплати більш-менш серйозних компенсацій стануть найкращим «стимулом» для вітчизняного політикуму в питанні лібералізації земельних відносин.

4. Слід розуміти, що процес подання та розгляду позовів до ЄСПЛ є доволі тривалим. Наприклад, позов «Зеленчук та Цицюра проти України» було подано ще у 2016 році. Крім того, щоб позиватися до ЄСПЛ, потенційному позивачеві треба спершу «пройти» усі національні судові інстанції. Таким чином, «шквалу заяв» очікувати не треба, проте, якщо Верховна Рада України вкотре порушить власний «дедлайн» і не прийме до 1 січня 2019 року закон про обіг земель сільськогосподарського призначення, пролонгувавши, таким чином, дію обмежень прав власників земельних ділянок – це стане гарною підставою для ініціювання нових позовів. Принаймні, на декілька десятків позовів у найближчі роки точно слід очікувати. Звичайно, беручи до уваги створений прецедент, у подальшому ЄСПЛ вже судитиме «швидше». Окремим цікавим питанням буде обґрунтування розміру компенсацій, адже Софія Зеленчук та Віктор Цицюра компенсації, як такої, не вимагали, і хотіли лише довести сам факт порушення прав людини.

Читати до теми: Україна зобов’язана скасувати мораторій на продаж землі

5. Оскільки із 22 травня 2018 року пішов відлік тримісячного строку, протягом якого держава Україна ще може вимагати передання справи до Великої палати ЄСПЛ, то доволі цікаво буде поспостерігати за діями Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ, який від імені Кабінету Міністрів України забезпечує представництво під час розгляду справ. Якщо таке клопотання буде заявлено, це покаже дійсне ставлення «реформаторів-риночників» із нашого уряду до прав селян. Зрозуміло, що це не даватиме жодних гарантій щодо перегляду рішення ЄСПЛ, проте дозволить «відтягнути» схвалення остаточного вердикту в часі. Варто відзначити, що уряд Володимира Гройсмана, який ще минулого року завзято піарився на темі земельної реформи, судячи з усього, вже не поспішає виносити на розгляд Верховної Ради проект закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», що є зайвим свідченням неготовності Кабміну навіть артикулювати підходи до вирішення проблеми. Адже вибори «на носі», а імідж «землепродавця» на них вже точно нікому не потрібен…

Президент не буде відкривати ринок землі, оскільки, судячи з соціології, українці до цього ставляться негативно

Даниїл Монін, в. о. директора ТОВ «Інститут прикладних систем та технологій», співавтор податкової реформи (законопроект №3357), архітектор у проекті Oblik-Saas:

1. По-перше, існує термін оскарження цього рішення суду – 3 місяці. По-друге, у ньому немає вимоги зняти мораторій на землю прямо зараз. ЄСПЛ дає термін 1-2 роки, щоби це зробити, а отже Україна цілком може ігнорувати дане рішення протягом цього часу. Власне, це термін перевиборів — як Президента, так і парламенту. Я думаю, що Президент не відкриватиме ринок землі, бо, судячи з соціології, українці до цього ставляться негативно.

Читати до теми: «Бригада Плугатарів Порошенка» – аналіз аграрної «політики» БПП у парламенті

2. Я бачу позитив у тому, що з'явився іще один стимул тиску на владу для відкриття ринку землі. МВФ і думки українських експертів недостатньо для вирішення цього питання. Потенційні виплати окремим громадянам від держави також є позитивом. Негативних сторін не бачу.

3. Як показує досвід, в Україні навіть прямі норми законів зі зобов'язанням щось зробити з легкістю ігноруються. Наприклад: невнесення Кабміном норм закону №1797, за яким до парламент так і не було внесено податок на виведений капітал. Тому запуск ринку землі – це політичне рішення еліти, і подібні стимули не працюють.

4. Хоча Міністерство юстиції вважає це можливим, я все ж вважаю, що масових позовів не буде. Але якщо кожну виплату активно висвітлюватимуть активісти запуску ринку землі, тоді це може додати масовості, можливо, тоді еліта вважатиме, що ризики надто великі в порівнянні з перевагами.

5. Гадаю, до виборів Президента це рішення лише ігноруватиметься. Швидше за все, Антикорупційний суд обміняють на транш і на цьому заспокояться.

Варто очікувати шквалу позовів від громадян до ЄС до цього суду. Понад те, я буду сам їх організовувати

Олексій Мушак, народний депутат України від «БПП»:

1. Воно означає, що не можна перешкоджати громадянам України розпоряджатися своєю землею. Рішення Євросуду визнає фактично те, що ми просили зробити Конституційний суд, – що земельний мораторій обмежує права громадян.

Читати до теми: Мушак повторно зареєстрував земельний законопроект Тимошенко 2008 року

2. Люди, які виступають за мораторій, не тільки роблять нас економічно бідними, а й узагалі дикунами, які мають лише базові права громадян. Щодо правових наслідків: наразі держава не зобов’язана скасувати все під корінь, проте мораторій все одно має бути відмінено (прийнявши базовий земельний закон тощо).

Рішення ЄСПЛ є обов’язковим для національних судів. Тобто, якщо хтось з українців-власників паїв звернеться до суду щодо порушення його прав за 1-ю статтею Конвенції, яку ми підписали, то суд повинен сказати наступне: «Мораторій діє, але якщо Ви хочете продати землю, то суд дає Вам на це дозвіл». Якщо цього не зробить національний суд, можна йти до Конвенції, якщо й Конвенція цього не зробить, то наступний крок — Вищий Верховний суд України, і там через базове рішення можна все вирішити.

Як діяти власникам паїв у таких умовах? Є 2 варіанти. Перший – звертатися в українські суди, вони зараз отримали аргумент, що можна скасовувати мораторій. Будь-хто із власників земель може піти до українського суду, будь-який суд, будь-якої інстанції може скасувати мораторій — і це буде абсолютно законно. Він не скасує його загалом, але для окремого випадку, для конкретної людини це можливо.

Другий – Верховна Рада повинна змінити статус КВО, що малоймовірно. У фіналі Рада може залишити мораторій, але з певними змінами, наприклад, з умовою продажу 1 га землі на рік, тобто, його де-юре наче знімуть, але в обмеженому вигляді. Хоча мій прогноз, що продовження мораторію цьому року буде завалено!

Якщо Україна не виконає це рішення суду, що тоді? У ньому вказано — суд не присуджує майнові компенсації для країни, а лише виплати компенсацій, пов’язані з витратами на юридичні послуги. Якщо цього не буде виконано, то надалі присуджується певна сума.

3. Прямим стимулом для парламенту із введення вільного ринку землі в Україні є здоровий глузд, а не рішення Євросуду. Але Верховна Рада нинішнього скликання, мабуть, цього не зробить, як, можливо, і наступного скликання. Проте є й інші варіанти.

4. Варто очікувати шквалу позовів від громадян до ЄС до цього суду. Понад те, я буду сам їх організовувати.

Читати до теми: У Раді зібрали 47 голосів за зняття мораторію у Конституційному суді

5. Правильно було б, щоби Президент України та прем’єр-міністр відкрили ринок землі, який би проголосувала Верховна Рада України. Але цього не буде. У такому випадку будь-який інший план є неправильним.

Це посилення тиску на державу, яка мораторіями порушує свою ж Конституцію та закони

Олександр Солонтай, керівник програми практичної політики, експерт Інституту політичної освіти:

1. Глобально це рішення буде ще одним доказом того, що ринок землі потрібний. Але ця влада, на жаль, у 2018 році ринку не зробить. Якщо хочемо змін, то маємо підтримувати у 2019 році тих політиків і ті політичні сили, які виступають за негайне створення ринку землі.

2. З позитивного - це посилення тиску на державу, яка мораторіями порушує свою ж Конституцію та закони. З негативного - це втрати бюджету, які мають тенденцію до зростання, адже наступні рішення ЄСПЛ можуть уже містити грошові стягнення.

3. Так, це могло би бути прямим стимулом, якби не парламентські та президентські вибори 2019 року. Але, на жаль, політики не керуватимуться необхідністю виконання законодавства та рішення суду в життя, а будуть думати короткотерміново. Наразі такі питання, як ринок землі, є ризикованими для політиків, а тому вони уникатимуть цієї проблеми під час виборчої кампанії. Понад те, значна частина політиків заперечуватиме земельний ринок та декларуватиме продовження мораторію замість законодавчої роботи над правилами земельного ринку, щоби сподобатися виборцям, які підтримують мораторій. Окреме питання, чому так багато людей підтримують мораторій? Відповідь очевидна, вони бояться, що в умовах корупції, беззаконня, відсутності чесного суду, українців перетворять на «кріпаків новітнього періоду».

4. ЄС не втручатиметься в ці питання. ЄСПЛ пов’язаний із Радою Європи, але Рада Європи теж не займатиметься цим питанням. Структури Ради Європи наразі ставлять перед Україною інше питання, але теж не надто гостро. Це питання «земель за межами населених пунктів», оскільки Хартія місцевого самоврядування Ради Європи, яку давно підписала та ратифікувала Україна, передбачає, що всі землі повинні розташовуватися в межах громад. Це називається «повсюдність місцевого самоврядування», і це теж необхідна частина змін, які нас чекають.

5. Уряд і парламентська коаліція робитимуть такий вигляд, наче нічого не сталося. Створять робочу групу, дадуть кілька заяв, але не більше. Президент теж уникатиме цієї теми, бо якби він хотів земельний ринок, то його ручний Конституційний суд вже давно би скасував антиконституційний мораторій, а сам Президент наполягав би на наведені ладу з землями. Натомість Президент оточений і перебуває під впливом аграрних структур, які заробляють шалені гроші на зловживаннях, користуючись відсутністю ринку землі.

Рішення – це «жовта» картка владі, яка за кілька місяців може перетворитися у «червону»

Євген Черняк, заступник голови громадського руху «Кріпак»:

1,2. Саме рішення має корені з 2015-2017 років, і зараз воно об’єднало кілька спроб власників реалізувати своє право. Україна увійшла до Ради Європи і таким чином взяла на себе зобов’язання дотримуватися прав людини згідно з Конвенцією. Таким чином, суд цілком логічно вказав на те, що наявний мораторій порушує права людини та право власності на земельні ділянки, що господарі не можуть вільно розпоряджатися своєю власністю. З іншого боку, саме рішення суду містить дуже багато цікавої інформації та структурований виклад. Наприклад, інформація про обмеження в якихось інших країнах Ради Європи, і це матиме позитивний ефект з точки зору якості дискусії на майбутнє, тобто, буде важко маніпулювати іноземним досвідом.

Можливо, це рішення й зобов’язує рухатися далі, але я б не був оптимістом, у тому сенсі, що завтра ВРУ ухвалить закон і все вирішиться, бо дане питання дуже заполітизоване, а наш парламент містить велику кількість груп впливів, котрі з різною метою маніпулюватимуть, тиснутимуть і намагатимуться протягнути свої правки та свої формати ринку землі. На жаль, ситуація сьогодні саме така. В найближчі кілька років мораторій буде знято, але питання – в якому вигляді, у якому форматі?

Дане рішення є позитивним для вирішення питання зі зняттям мораторію, але не варто перебільшувати його значення.

3. Рішення – це «жовта» картка владі, яка за кілька місяців може перетворитися на «червону». Чому наразі не «червона»? Це попередження, бо дійсно в цьому рішенні перераховано згадки про те, що слід знімати мораторій, у нас влада постійно це робить, починаючи з 2000-х, і в 2006 році в рамках коаліційних угод. Та насправді зроблено нуль. За кілька місяців «жовта» картка може стати «червоною». Маячки цього вже були: питання макрофінансової допомоги від МВФ було знято через мораторій. Радше, це питання вирішить новий Президент, але наскільки якісно? Залежить від його особи.

4. Не думаю, що буде шквал, можливо, ще кілька спроб. Якщо вони відбудуться за кілька років, то матимемо результат.

5. Важко прогнозувати. Питання землі на певний час заморозять через наближення виборів. Буде зрозуміло – чинна влада управляє країною, чи нова.

Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com, Лілія Половинко