Чому фермери закликали в.о. аграрного міністра Максима Мартинюка піти? Деталі.

Фермерський мільярд так і лишився лакмусовим папірцем – грошей арарії і досі не побачили. З такою заявою публічно виступив голова комітету Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Слободяник. Він більш ніж детально розяснив особливості бюджетної арифметики підтримки для АПК. Так, із 6,3 млрд грн, передбачених на підтримку аграріїв у 2018 році, освоєно лише 436 млн грн! З обіцяного мільярда бюджетних гривень за програмою «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств»на 7 серпня не використано ні копійки. Як повідомив Слободяник, дізнавшись про його прес-конференцію, в.о. аграрного міністра Максим Мартинюк екстренно зібрав членів АФЗУ поговорити про програми стимулювання розвитку фермерства. Уже після зустрічі, за словами Слободяника, члени асоціації розповідали, що керівник Мінагро визнав, що програма підтримки працює погано і в ній багато обмежень, та пообіцяв у вересні змінити це. Втім, на офіційному сайті інформації про таку зустріч – нуль.

Читати до теми: Аграрії в шоколаді, або Кого збагатили дотації?
 

58% ФЕРМЕРІВ НЕ ВІРИТЬ У ДОТАЦІЇ

Фермери мали надію отримати хоч якісь кошти від держави, проте їхня мрія так і не стала реальністю через відсутність схеми реалізації та банківського безгрошів’я.

«Ми обдзвонили більше тисячі фермерів з усієї України. З них тільки 13% подали документи на державну допомогу. А 11% вже відмовлено в державній підтримці. Решта – 58% фермерів – навіть не подавали документи», – розповів Слободян. Він також додав, що навряд чи гроші освоять, бо «сьогодні вже жнива, тож те, що фермери будуть подавати документи, малоймовірно».

Слабкий показник реалізації державної програми пояснюється кількома факторами: один з основних – низький рівень довіри господарів до будь-яких державних ініціатив, а також низька ефективність для тих, котрі претендували на гроші від держави. Навіть мінімум – 400 заяв, з якими звернулися фермери, зависли у банках. Міністерство аграрної політики відзвітувало, що ці звернення ще розглядаються, каже Слободяник.

До кінця року якщо фермери використають хоча б 10% з запланованлї суми державної підтримки, це буде великий успіх для тих, хто ці кошти отримає, – заявив голова комітету Асоціації фермерів та приватних землевласників. – Але це буде політичний провал Міністерства аграрної політики. В нормальних країнах за такої ситуації міністри йдуть у відставку. Але про що можна говорити, коли міністр у нас є і його немає одночасно. Сьогодні міністра немає, і в нас міністерством керують виконувачі обов’язків», – пояснює голова комітету Асоціації фермерів та приватних землевласників України.

Читати до теми: Офіційний порядок розподілу аграрних дотацій для тваринництва.

Зміна керівника профільного відомства – не емоційне висловлювання, уточнює Слободяник, державне відомство потребує очільника, здатного запровадити дієві засоби стимулювання та розвитку галузі.

Я, безумовно, маю на увазі (в питанні відставки, – авт.) зокрема виконувача обов’язків. Якщо не можеш допомогти, то принаймні не заважай. І сьогодні треба давати можливість, щоб фермери нормально працювали. Я не думаю, що щось зміниться. Я думаю, що Максим Петрович (Мартинюк, – прим.) не з тими радиться. Я думаю, він живе в іншому інвентуальному просторі. Намагається напевно працювати зі своїми заступниками. З якимись фермерами, які тільки по міністерству ходять. А треба частіше працювати з фермерами, які працюють на землі. І тоді буде все зрозуміло. А головне, я думаю, що треба перестати розглядати міністерство і центральний орган виконавчої влади як спосіб збагачення. Подумати, яким чином, зрештою, здійснити реформи й увійти в історію», – уточнює Іван Слободяник

Для реалізації програм державної підтримки Іван Слободян рекомендує застосувати досвід країн-сусідів. Де для отримання коштів людині, котрапрацює на землі, достатньо з’явитися до банківської установи. Далі – організаційними справами займаються фахівці.

Читати до теми: Мінагрополітики залишило у механізмі розподілу дотацій для фермерів корупційне «вікно».

«Треба змінити спосіб адміністрування державної підтримки. І такими способами є платіжні агенства. Щоб це була сервісна служба для аграрія незалежно від того, чи це одноосібник, чи фермер, чи агропідприємство. На рівні району чи області. Як це є в усьому Європейському Союзу. Це мінімізує корупційні ризики, – розповів він. – Я був у Литві, Польщі, щоб подивитися, як це функціонує на рівні районного центру. Ви просто заходите і вам дають документи, пояснюють, як їх заповнити, проводять роботу. На цьому ваша функція закінчується. У нас фермера женуть по колу – піди туди, візьми те, довідку, до міністерства, до банку, до міністерства знову, і чекай поки 10 комісій вирішать твою долю. Це утопічний шлях».

ДЕ ГРОШІ?

За програмою «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств (1 млрд грн)» передбачено кілька напрямів:

• часткова компенсація вартості закупленого у субєктів насінництва насіння вітчизняної селекції – 240 млн грн,
• часткова компенсація витрат, повязаних з отриманням соціально спрямованих дорадчих послуг – 5 млн грн;
• фінансова підтримка обслуговуючих кооперативів – 155 млн грн;
• здешевлення кредитів – 500 млн грн.

Читати до теми: Програма розподілу 1 млрд грн дотацій на фермерів містить дуже багато проблем.

Подати заявку на участь в одній з пропозицій програми голова аграрної організації спробував сам. Ідеться про можливість пільгового кредиту.

Я коли побачив розподіл фермерської програми, що там є півмільярда на здешевлення кредитів, мені стало дуже весело. Бо коли я пробував особисто на своє фермерське господарство отримати кредит, а в мене менше 100 га, з мене в банку просто сміялися. Анонсована програма підтримки фермерів для великих виробників доти, поки в нас банки не будуть кредитувати фермерів, це взагалі сміх. Завчасно було зрозуміло, що це «висить груша – нельзя скушать», – розповів власник фермерського господарства. Він вважає, що свідомо так прописано механізм, щоб не можна було нічого отримати. «Наприклад щодо підтримки обслуговуючих кооперативів, передбачені умови, що має бути 20 членів кооперативу. Враховуючи дивний стан упорядкування кооперативів, це взагалі смішна річ. Програма підтримки в рамках цього фермерського мільярда – підтримка дорадництва, компенсація послуг – теж дуже дивна річ. Тому що я не дуже бачив у селах дорадницькі служби, якщо чесно», – уточнює він.

За даними Єдиного веб-порталу використання публічних коштів, станом на 07.08.2018 року державну підтримку отримали 1174 сільгосппідриємств на 436 млн грн, з них 262 – фермерські господарства на загальну суму 21,3 млн грн.

Запланований розподіл суми в 6,326 млрд грн.

                                                                      Використали, грн      Обіцяли, грн.

Підтримка тваринництва                                    261 млн                       4 млрд

Розвиток фермерських господарств                    0                                1 млрд

Відшкодування вартості техніки                         171 млн                     945 млн

Розвиток хмелярства, садів тощо                       2,8 млн                      300 млн

Здешевлення кредитів на заходи в АПК              0                                66 млн

Фінансова підтримка заходів в АПК                     0                                 5 млн

Селекція в рибгоспі, відновлення ресурсів          0                              10,5 млн

Ресурс, закладений в держбанках:

Ощадбанк – 74,8    млн грн

Приватбанк – 65,7  млн грн

Укрексімбанк – 17,8  млн грн

Укргазбанк – 13,6      млн грн

ЗЕМЕЛЬНИЙ РИНОК ПІД УДАРОМ

Якщо за подібною моделлю Мінагрополітики стимулюватиме господарів після відміни мораторію на продаж землі, то фермери залишаться без землі, застеріг Іван Слободяник. Адже не зможуть придбати гектарів для користування та розвитку.

У цьому контексті зараз заявляють про ринок землі, та що держава надаватиме підтримку на купівлю землі. Якщо 98% фермерів не довіряють державній підтримці, про який ринок землі зараз узагалі можна говорити. Фермери самі попросили про ринок землі, бо кожен нормальний фермер, який обробляє землю, хотів би бути власником цієї землі. Але сьогодні відсутні фінансові ресурси для викупу цієї землі, тож господарі не витримають конкуренції», – каже він.

Для того, щоб на проданій після мораторію ділянці працював українець, а також виник пласт населення у вигляді впевненого у завтрашньому дні господаря, власника середнього бізнесу, кредити на придбання ділянок мають бути з мінімальними відсотками, зазначає Слободяник.

Читати до теми: Фермери «на шпагаті» — аграрії розповіли Мартинюкові та Шереметі, що їм заважає жити.

«Безумовно, можна сказати – давайте відпустимо у вільний ринок. Та якщо дивитися з державницької позиції, нам треба створювати державного виробника на селі. Щоб у нас були середні фермери, європейської моделі, як у Польщі, мають бути безвідсоткові кредити хоча б на 20 років, за європейською 3-відсотковою ставкою. Але за сьогоднішніх обставин, коли відмінено компенсацію ПДВ, прозора підтримка, яку просили не відміняти фермери, коли немає можливості реінвестувати кошти, коли фактично в тебе держава забирає кошти, а обіцяє додати якусь підтримку, котру, зрештою, отримує невідомо хто», – уточнює він.

НЕВЕЛИКИЙ ВИРОБНИК ПОТРЕБУЄ ПІДТРИМКИ

Фото взято з: growhow.in.ua

Попри обмеження, незручності та знеохочення у агросектора, отримання державних коштів могло б допомогти багатьом фермерам вийти на більш якісний рівень роботи, завоювати нові ринки та наростити потужності, отримані вчасно гроші принесли б більше плодів у жнива, а отже, це перспектива розвитку у майбутньому.

«Якщо ми говоримо про компенсацію за техніку, то, за програмою, ти повинен спочатку придбати цю техніку, а потім отримати компенсацію. Десь знайти $20–30 тис., а потім чекати, що тобі компенсують ці гроші. Та не факт, що компенсують. Ми знаємо, як працюють ці програми. А сьогодні сплеск невеликих виробників присутній. Є кон’юнктурна хороша ціна на сільгосппродукцію, з паями люди виходять, сім’ями об’єднуються, створюють невеликі господарства – 50 – 100 – 150 гектарів. Але для того, щоб стартанути, цьому господарству потрібна якась базова техніка – трактор, або обігові кошти.Решту послуг можна замовити. І сьогодні цих послуг на ринку дуже багато. Окупність придбаної самотужки техніки досить довга. Якби фермер міг сам придбати техніку, то у нас закріпився б середній бізнес у фермерстві. Зараз він або зникне взагалі через конкуренцію за ринок землі, відсутність економічної спроможності, або він закріпиться, і у нас з’явиться прошарок середніх фермерів. Залишиться на довгі роки і буде розвиватися», – розповів керівник профільної асоціації.

Читати до теми: Аграрії проти виділення 500 млн грн на компенсацію витрат будівництва тваринницьких комплексів — заява.

Гроші на дотації – лише базис для розвитку

Кошти з бюджету, які не дісталися фермерам, це лише левова частка того, що могла б і має зробити держава для розвитку господарювання на селі. Прикладом конкурентного та потенційно прибуткового бізнесу в Україні є розвиток тваринництва та молочної галузі зокрема. Як відомо, на цей напрямок господарі отримали 260 млн грн з обіцяних 4 млрд грн. А потреба значно більша – і в вигідних кредитах, і у конструктивній політиці, яка забезпечить ринки збуту продукції.

Ключем до розвитку молочки є переробка та сировинна база. З одного боку, є великий попит на якісну молочну продукцію, він завжди був і залишатиметься. Та маємо кілька проблем: відсутність або невеликої переробки, бо щоб запустити переробку, потрібна або державна підтримка, або інвестиції. А де ти будеш брати інвестиції, за мінімальної відсоткової ставки у 22–30%? Наступна річ – сировинна база. Сьогодні є спроба дати дотацію, вона починає працювати, не можна сказати, що у тваринництві не спрацювало нічого, єдине, що просто подивимося наприкінці року, хто отримав цю дотацію. А ключова річ, що рітейл диктує свої правила. Враховуючи те, що ми бачимо в супермаркетах, щоб туди фермерові дістатися – досить велика проблема. Тому, безумовно, треба акцентувати на кооперації в тій чи іншій формі, на інвестиціях чи державній підтримці у переробці. Без цього нічого не буде», – розповів голова комітету Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Слободяник.

На тему діалогу з представниками профільного міністерства представник від фермера зазначив, що розмови є, вони тривають, проте результату та зворотного дієвого зв’язку, на жаль, ані він, ані його колеги по агробізнесу поки що не отримали.

Оксана Тупальська для AgroPolit.com