Як збільшити частку відновлюваної електроенергії з біомаси, біогазу та біометану в Україні?

Сектор відновлюваної енергетики України очікує суттєвих змін пов’язаних з ймовірним запровадження аукціонів для об’єктів ВДЕ на сонці (понад 10 МВт) і вітрі (понад 20 МВт) з 2020 р. Проте ці зміни практично не стосуються сектору виробництва електроенергії з біомаси (БМ) і біогазу (БГ), який розвивається, на жаль, дуже повільно і також потребує суттєвих змін у законодавстві.

Читати до теми: Енергетика в агросекторі. Як заробити на відходах

Встановлена потужність об’єктів з виробництва електроенергії з БМ і БГ в Україні є найменшою, порівняно з іншими об’єктами ВДЕ та на 1.04.2018 року становила: з біомаси – 43,8 МВт, з біогазу – 40,6 МВт, тоді як СЕС – 841,4 МВт, ВЕС – 512,2 МВт. Можна констатувати суттєве відставання розвитку виробництва електроенергії з БМ та БГ по відношенню до виробництва електроенергії з інших ВДЕ (сонце, вітер), в тому числі у порівнянні з тенденціями в ЄС. Так,  Україні частка виробництва електроенергії з БМ та БГ у 2016 році склала лише 1,2 %, в той час як частка ВЕС становила 8,8%, СЕС – 4,5% від всієї електроенергії з ВДЕ.

Читайте до теми: В Україні з'явиться ще один завод з переробки біовідходів

В ЄС ситуація суттєво інша. Зокрема, у 2015 році у структурі виробництва електроенергії з ВДЕ частка електроенергії з БМ склала 17,9 %, ВЕС – 30,3%, СЕС – 10,8%. Висновок: в Україні виробництво електроенергії з БМ і БГ в структурі виробництва електроенергії з ВДЕ (1,2%) у 14,9 разів відстає від середнього показника по ЄС (17,9%). А частка виробництва електроенергії з БМ і БГ порівняно з ВЕС є в 4,5 рази, а порівняно з СЕС, в 6,5 разів нижчим, ніж в ЄС.

Читайте до теми: Вітчизняні тарифи на «зелену» енергію утричі вищі за німецькі

Причини такого відставання:

По-перше, це суттєво нижчий рівень зеленого тарифу (ЗТ) для БМ і БГ в Україні у порівнянні з більшістю країн ЄС. Зокрема, Україна знаходиться на 13 місці серед 15 країн ЄС, що використовують ЗТ, як засіб стимулювання виробництва електроенергії з БМ і БГ.

По-друге, це відсутність диференціації рівня ЗТ для БМ і БГ в залежності від потужностей електростанцій. Сьогодні всі об’єкти електроенергетики на БМ та БГ, незалежно від їх потужності, отримують однаковий ЗТ. Однак, установки меншої потужності мають вищі питомі капітальні витрати, а отже потребують більш високого тарифу. Майже в усіх країнах ЄС ця залежність врахована і рівень ЗТ залежить від потужності об’єктів з суттєвим зростанням в сторону малих потужностей.

По-третє, це подальше пониження рівня ЗТ для БМ і БГ на 10% у 2020 і ще на 10% у 2025 р. Це призведе до подальшого збільшення строків окупності проектів, оскільки інвестиції у виробництво електроенергії з БМ і БГ в часі практично не зменшуються, а вартість сировини та праці постійно зростає. Таким чином, будівництво нових об’єктів виробництва електроенергії з БМ і БГ після 2020 року може взагалі припинитися.

По-четверте, це недостатній термін дії гарантованого ЗТ (до 2030 р) – до 10 років для об’єктів, що почнуть будуватися в 2018 р і будуть запущені після 2020 р. Дія ЗТ в Україні гарантована лише до 2030 року, і цей строк вже є недостатнім для повернення інвесторам вкладених інвестицій. В середньому, реалізація проектів виробництва електроенергії з БМ і БГ займає близько трьох років. Отже, для об’єктів, що почнуть будуватися, наприклад, у 2018 році і будуть введені в експлуатацію вже після 2020 року, ЗТ діятиме менше 10 років.

Читайте до теми: Біопаливо дозволило замістити 3,5 млрд м³ газу в Україні

Через дію перерахованих факторів переважна більшість інвесторів, в тому числі внутрішніх,  вже заявили, що якщо законодавство в сфері біоенергетики не зміниться  вони добудовують проекти, що можуть бути запущені до 1 січня 2020 року, і після цього запиняють інвестування проектів з виробництва електроенергії з БМ і БГ, оскільки не бачать в цьому достатнього економічного сенсу для себе. Дуже поганий сигнал, який змушує нас терміново виправляти ситуацію.

Читайте до теми: На «зелену» енергетику даватимуть кредити від держави

 Ще необхідно змінити?

1. Ввести різні рівні ЗТ для електричної енергії,  виробленої з біомаси, залежно від потужності об’єктів електроенергетики. Фактично, діючого рівня ЗТ (0,1239 Євро/кВт*год) сьогодні «вистачає» тільки великим (понад 5 МВт) установкам на БМ. Для установок меншої потужності, ЗТ варто встановити більш високим, зокрема, для установок потужністю до 1  МВт на рівні 0,15 Євро/кВт*год, для установок потужністю 1-5 МВт на рівні – 0,14 Євро/кВт*год. Ці і подальші рівні ЗТ розраховані авторами виходячи з необхідності  забезпечити інвестору рівень внутрішньої норми рентабельності  (IRR) на рівні 20%, за умови залучення 60% кредитних коштів у Євро на 8 років під 8% річних (одні з найкращих умов кредитування проектів ВДЕ на сьогодні в Україні).

2. Запровадити підвищення ЗТ для електричної енергії, виробленої з аграрної біомаси, в тому числі зі збереженням залежності рівня ЗТ від потужності об’єктів електроенергетики. Аграрна БМ та енергетичні культури формують основний енергетичний потенціал біомаси в Україні, а тому введення підвищеного ЗТ для електричної енергії, виробленої з цих видів БМ, стимулюватиме їх більш широке використання для виробництва електроенергії, а аграрії зможуть отримати додатковий дохід. Окремий ЗТ пропонуємо запровадити для електроенергії, виробленої з соломи, стебел кукурудзи та соняшника, а також з енергетичних культур. Слід зазначити, що у багатьох країнах ЄС застосовуються аналогічні підвищені ЗТ для аграрної БМ. Наприклад, у Швейцарії за використання аграрної БМ надається бонус до базового тарифу від 0,042 до 0,168 Євро/кВт*год.  

3. Запровадити підвищений ЗТ для електричної енергії, виробленої з БМ на теплоелектроцентралях (ТЕЦ). На сьогодні інвестори переважно будуть електростанції на БМ в режимі ТЕС, тобто в «чистому полі», без продажу теплової енергії споживачам. При цьому понад 70% енергії палива скидається у вигляді тепла в атмосферу. Пояснюють вони таке своє рішення і небажання будувати ТЕЦ підвищеною вартістю землі в межах міста, додатковими витратами на підключення до теплових мереж, підвищеними інвестиційними витратами, зменшенням електричного ККД в разі когенерації. 

Стимулювання ТЕЦ, що пропонується, на нашу думку виправить ситуацію і  сприятиме зростанню інвестицій саме в ТЕЦ на БМ, що призведе до значного (на 30-40%) підвищення ефективності виростання біопалив у порівнянні з їх використанням в ТЕС. При цьому умовою надання ЗТ на електроенергію, вироблену на ТЕЦ, може стати постачання споживачам певного відсотку виробленого тепла (наприклад, понад 60% корисного використання виробленого тепла протягом опалювального сезону).

Читайте до теми: В Україні за три роки у 100 разів зросла кількість домогосподарств, які встановили сонячні панелі

Якщо узагальнити, ЗТ, що пропонуються та враховують потужність об’єктів електроенергетики, можливість використання аграрної БМ та виробництво електроенергії на ТЕЦ, виглядатимуть наступним чином:

4. Ввести різні рівні ЗТ, що залежать від потужності об’єктів, для електричної енергії з біогазу і  біометану.

Слід зазначити, що біометан – це біогаз, що за своїми фізико-технічними характеристиками відповідає стандартам на природний газ для подачі в газотранспортну та газорозподільні системи або для використання в якості моторного палива. У ЄС та інших розвинених країнах спостерігається активний ріст виробництва біометану. Протягом 2011-2016 років число біометанових заводів в ЄС зросло з 187 до 503 одиниць. За цей же період виробництво біометану виросло в 23 рази з 752 до 17264 ГВт∙год на рік (з 0,08 до 1,7 млрд м³ СН4 на рік), а середній річний приріст склав 87%. При цьому в ЄС активно застосовуються різні схеми підтримки виробництва біометану. Натомість, в Україні виробництво біометану відсутнє, в тому числі через відсутність будь-якого стимулювання та державної підтримки. Оскільки, ЗТ на електроенергію з біогазу є запровадженою і діючою схемою підтримки в Україні, впровадження схеми підтримки біометану на основі такого тарифу виглядає найбільш простим і реалістичним шляхом. Зокрема, пропонуємо наступні ЗТ на електроенергію, вироблену з біогазу та біометану, що також залежать від величини встановленої потужності об’єктів.

5. Продовжити дію ЗТ для суб’єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з БМ, БГ та біометану. Строк дії ЗТ до 2030 року вже не забезпечує інвесторам достатніх гарантій для повернення інвестицій. Нова система державної підтримки виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії у формі аукціонів (відповідно до законопроекту №8449 від 07.06.2018 р.) передбачає встановлення державної підтримки на 20 років від підписання договору купівлі-продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії суб’єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на державну підтримку (PPA). Відповідно, проекти на БМ та БГ, які не підпадатимуть під аукціони, знаходимуться в дискримінаційному положенні, оскільки матимуть гарантію дії ЗТ максимум на 10 років (тільки до кінця 2029 р.). У зв’язку з цим, пропонуємо подовжити термін дії ЗТ для суб’єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з БМ, БГ та біометану на 20 років від дня набрання чинності укладених договорів купівлі-продажу електричної енергії за ЗТ (PPA) без зменшення ЗТ  на 10% кожні 5 років.

Читайте до теми: «Зелений» резерв — річні підсумки альтернативної енергетики в АПК та плани на 2018

Вважаємо, що реалізація всіх зазначених заходів здатна суттєво збільшити обсяги виробництва електроенергії з БМ, БГ та біометану, а також забезпечити:

• збільшення кількості установок малої та середньої потужності зі зниженням фінансових, інвестиційних та сировинних ризиків та достатнім рівнем інвестиційної рентабельності;
• стимулювання використання сільськогосподарської сировини та відходів в якості палива;
• будівництво нових, сучасних та ефективних об’єктів електроенергетики, в тому числі з використанням обладнання українського виробництва;
• ефективне використання твердого біопалива за рахунок когенерації;
• впровадження проектів на БМ, БГ та біометані в системах централізованого теплопостачання. Суттєве заміщення природнього газу біопаливами;
• збільшення кількості розподілених генеруючих установок з стабільною генерацією, що не потребують резервування.  Навпаки, при достатній ціні електроенергії на ринку маневрових потужностей самі електростанції на БМ, БГ і біометані зможуть відігравати роль маневрових;
• створення нових робочих місць в регіонах, в тому числі в суміжних секторах (заготівля палива і сировини, виробництво обладнання, проектування, будівництво, логістика);
• розвиток суміжних секторів економіки (сільське господарство, банківський сектор, транспорт та ін.);
• наповнення місцевих бюджетів за рахунок податків та зборів.
• Сектор біоенергетики потребує цих змін і поверне підтримку держави сторицею!

Сергій Савчук, голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України

Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України