Агросектор&ДФСУ — час платити в бюджет і партійну касу?

Агросектор і Державна фіскальна служба України (ДФСУ) — чи є контакт? Поставити так питання сьогодні змушує дві речі — заява бізнес-спільноти про тиск податківців на зерновиків,  а також новий МР для зернотрейдерів. Чи буде податковий шухер у портах  і не тільки для зернотрейдерів та агровиробників,  які до цього причетні? AgroPolit.com розпитав про нинішню ситуацію  учасників ринку, ДФСУ та експертів.

Одночасно з доброю новиною про підписання соєво-ріпакового закону 2440 — VIII (колишній законопроект №7403 — д) аграрії забили на інший сполох — з невідомих причин ДФСУ останніми днями блокує вихід у море суден із зерном. В результаті як портові, так і лінійні елеватори виявилися заповненими пшеницею, а закупівельні ціни на неї миттєво впали з $210 за т до $180  —  трейдерам немає сенсу її купувати, бо вони фізично не можуть її відвантажити, та й потужності під зберігання закінчуються. Єдиним поясненням таких дій ДФС, заявили у ВАР, що змогли придумати аграрії, є те, що уряд вирішив стримати зростання цін на пшеницю всередині України, незважаючи на загальносвітовий висхідний тренд, щоб напередодні виборів не допустити подорожчання хліба.

Читати до теми: Три вузли портової галузі — мінімальні втрати для бізнесу $200 млн на рік

Ще один  сигнал в бік АПК пролунав на минулому засіданні уряду. В.о голови ДФСУ Мирослав Продан, звітуючи голові уряду Володимиру Гройсману, нагадав про таке досягнення,  як накладений штраф у 33,3 млн грн на одного трейдера (7 серпня),  який намагався занизити митну вартість  7150 т пшениці на Одеській митниці. Більше про подібні затримання Продан — нічичирк!

То що ж  відбувається: активізація податківців — результат їхньої планової роботи та не більше, поновлення кількарічної практики збивати податки наперед методом викручування бізнесу рук чи третій варіант — наближення виборів?

У всіх опитаних AgroPolit.com думки різняться, але більшість вказує на політичний присмак в цій ситуації. Про  все по черзі.

ВЕРСІЯ ПОДАТКІВЦІВ

AgroPolit.com  поцікавився у прес-службі ДФСУ,  як читати заяву Продана на КМУ  і чи  озвучене ним пояснення — це поодинокий випадок, чи існують системні порушення в цій галузі?

Органами доходів і зборів постійно виявляються випадки переміщення через митний кордон України зазначених товарів із порушеннями вимог чинного законодавства України. Наприклад: Департаментом організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії спільно з підрозділом податкової міліції ГУ ДФС у Миколаївській області виявлено діяльність фіктивного підприємства, що намагалось експортувати в зоні діяльності Одеської митниці ДФС сільськогосподарську продукцію — пшеницю, у кількості 7,15 тис. т та вартістю 33 млн грн. Також в результаті відпрацювання ризикових митних оформлень Департаментом у зоні діяльності Одеської митниці ДФС та Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі виявлено спроби незаконного вивезення за межі митної території України «кукурудзи» обсягом 27,6 тис.  т на суму 117,7 млн грн та 7,4 тис. т на суму 36 млн грн відповідно шляхом подання до митного оформлення документів, що містять неправдиві відомості та дані, одержані незаконним шляхом»,  —   пояснили в ДФСУ.

У ексклюзивному коментарі AgroPolit.com прес-служба податківців озвучила і плани на 2018 рік щодо перевірок зерновиків. У плані ДФСУ документальні планові перевірки стосуватимуться 117 суб’єктів, зазначили  в ДФСУ, які торгують (оптом) зерном, необробленим тютюном, насінням i кормами для тварин. Їх сумарний обсяг доходів за 2017 рік становив 27,8 млрд грн.

Уже перевірили 49 підприємств. Порушникам законодавства донараховано грошових зобов’язань на суму 48,2 млн грн, зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 27,4 млн грн, зменшено заявлену до відшкодування з бюджету суму ПДВ на 3,1 млн грн, а також зменшено залишки від’ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду, на 1,4 млн гривень»,  —  повідомили AgroPolit.com у коментарі.

В прес-службі ДФСУ також додали, що на серпень – грудень 2018 року податкова планово перевірить решту 56 таких господарств (сумарний обсяг доходів — 11,4 млрд грн).

Є ще позапланові перевірки. 2018 року так перевірили 131 суб’єкт. «За результатами яких донараховано грошових зобов’язань на суму 83,7 млн грн, зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 26,1 млн грн, зменшено заявлену до відшкодування з бюджету суму ПДВ на 16,9 млн грн, а також зменшено залишки від’ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду, на 10,5 млн грн»,  —  пояснили  в ДФСУ.

РИНОК — НАРАЗІ ЗАТИШШЯ

AgroPolit.com також розпитав учасників зернового ринку. Один із найбільших  учасників зернового трейдингу запевнив нас, що ніякого податкового шухеру наразі немає.

Вперше чую про це. По ринку про це не говорять. Немає жодної інформації, що вони почали нас перевіряти. Ми сьогодні спокійно працюємо, і нічого такого не відбувається»,  — каже він.

Про це  кажуть  й інші його колеги.

ТРИ ВЕРСІЇ: ДЕФІЦИТ БЮДЖЕТУ, ПАРТІЙНА КАСА І РУЧНІ ЦІНИ НА ХЛІБ

Як тоді розуміти натяк головного фіскала на КМУ? Відкрито на цю тему ніхто з бізнесу та урядовців говорити не хоче, але на правах анонімності пояснюють можливі причини появи такої заяви. Їх треба читати між рядків заяви, зважаючи при цьому на календар  політичних подій в Україні.

Першу можливу причину озвучив AgroPolit.com  один з членів зернового ринку і багаторічний учасник політичних процесів — дефіцит бюджету.

Коли така ситуація з дефіцитом бюджету  і уряд на межі дефолту, то  виникає проблема наповнення бюджету. Можливо,  це сигнал — попередження бізнесу — примусити платити податки наперед — така практика була і раніше. Щоправда, останні 2 роки від цієї практики начебто  відмовилися,  але, зважаючи на дірку в бюджеті, мабуть, її хочуть поновити»,  —   каже він.

Підстави для такого  варіанту  є. Нещодавно  в. о. міністра фінансів України Оксана Маркарова підтвердила публічно, що на Казначейському рахунку було 2 млрд грн (на 1 серпня 2018 року). При цьому дефіцит   держбюджету за перше півріччя — в 13,4 млрд грн, тоді як минулого року за такий самий період був профіцит в 27 млрд грн. Тож  виконання бюджету під питанням, і про це вже заявила Рахункова палата.

Друга версія — теж стосується «платити», але не тільки в бюджет. Про неї розповів нам колишній податківець,  який пропрацював у системі ДФС багато років і добре знає всю внутрішню кухню.

Заява Продана на засіданні КМУ  —   це чіткий сигнал бізнесу,  який почуть  всі.  А тепер давайте дивитися, що за сигнал?  Податкова не оперує категорією штраф в 33 млн грн,  у неї інший порядок цифр! Якби були  якісь  суттєві порушення, то  цифри були б  справді  іншими.  Продан грає у команді прем’єра Володимира Гройсмана — і це більше схоже на гру «даїшник»   —  витягнув смугасту паличку,  помахав, порушуєте і штраф. Тобто  сигнал платити у бюджет,  але найімовірніше не тільки»,  —  розповідає  він.

За словами нашого співрозмовника, починається політичний сезон, тому це може бути й сигналом для здавання грошей в партійну касу на підготовку до виборів.

Третя версія — посилення тиску податківців у портах на трейдерів грає на руку зниженню внутрішніх  цін на зернові. За словами заступника голови ВАР Михайла Соколова, таким чином уряд, можливо, вирішив стримати зростання цін на пшеницю всередині України, незважаючи на загальносвітовий висхідний тренд, щоб напередодні виборів не допустити подорожчання хліба.

Коротше, як завжди, змусити аграріїв поділитися тепер вже з виборцями чесно заробленими грошима»,  —  пояснює він.

Потенційні втрати бізнесу на одній тонні пшениці у порту від цього становлять $30.

ВІДБІЛЕННЯ РИНКУ ЧИ НАБИВАННЯ «КИШЕНЬ» І БЮДЖЕТУ?

У ДФСУ звітують, що працюють спокійно за затвердженим планом (читайте вище)  і нікому не викручують руки, борються  з тінню. Нагадаємо, раніше в інтерв’ю AgroPolit.com 2016 року заступник голови  ДФСУ Сергій Білан сказав, що третина трейдерів зловживала тіньовими оборудками при закупівлі та експорті зерна.

Найбільше «тіньові» схеми в АПК використовує середня ланка виробників. Є, наприклад, великі зернотрейдери. Частина з них самостійно вирощує продукцію, яку потім експортує. Але більшість — закуповує на ринку. Оскільки вони дають нормальну закупівельну ціну, то є ті, хто їм формує дрібні партії. Саме ці посередники домовляються з дрібними сільгоспвиробниками про закупівлю 5, 100 чи 1000 т. З ними ніхто жодних угод не укладає, купують за готівку. Коли ми збирали зернотрейдерів у ДФСУ восени минулого року на зустріч, то вони самі погодилися, що потрібно, щоб не було у кінцевому ланцюгу таких порожніх документів. Експортуючи, вони не можуть надати підтверджувальних документів на митниці, відтак змушені шукати чи створювати фіктивні фірми або банально підробляти документи. Коли такий зернотрейдер починає вивозити зерно і подає документи на митницю, то ми бачимо у своїх базах подібні дуті фірми. І, згідно з КПК, змушені ставити запитання трейдерам»,  —  розповідав тоді Білан.

Що відбувається зараз? За різними оцінками, частка тіньового ринку зерна в Україні становить 40% від загального обсягу.

ЧОМУ ЗРОСТАЄ «ТІНЬ»?

Як розповів у коментарі Latifundist.com співзасновник RISOIL S.A. Шота Хаджішвілі, ДФСУ займається балаканиною, адже, по суті, сама і створила ці схеми незаконного експорту.

Якби хотіли від них позбутися  —  зробили б це, не кліпнувши оком, 4 роки тому». Він наводить  приклад,  як ці схеми  працюють в експорті олійних.  «Реальність така, що з тією ж олією дрібному та середньому переробнику працювати прибутково складно. Маю на увазі з обсягами переробки десь до 400 т  на добу. У них майже немає економіки. Вони купують насіння за готівку у фермерів, переробляють і продають фірмам-одноденкам, часто своїм же. Потім ці фірми поставляють на термінали олію й експортують. Як їм це вдається? За рахунок мзди, яку платять співробітникам ДФСУ. Ні для кого на ринку не була секретом цифра в $6 хабара за 1 т олії. Таким компаніям встелена «зелена дорога», а крайніми намагаються зробити термінали, великих трейдерів і т.д. Через це ми змушені утримувати величезні відділи комплаєнс. За моїми оцінками, чорний ринок такої переробки за олійними сягає 20 — 25%»,  —   пояснює  він.

Бізнесмен ставить ще одне запитання,  про  яке чомусь  податківці не  звітують. «Ви не замислювалися, куди дівається те саме зерно або олія, яке податківці з помпою арештовують? Ось преса пише, що на Одеській митниці затримали судно з зерном, наприклад, через заниження митної вартості. Арештували його – і що? Запевняю вас, що воно далі йде на експорт. Тільки за певну плату», — каже він.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com