Політичний агросезон-2018. За якими правилами гратиме парламент?

В Україні стартував останній акт парламентської п’єси VIII скликання. Нардепи повернулися  з  відпусток і закотили рукави, щоб  перевершити  свої досягнення за минулий рік (їх в аграрних нардепів було не так і багато). Аграрний комітет уже озвучив свій порядок денний за ключовими темами і планує розглянути 46 законопроектів. Але якою буде погода загалом у парламентському домі в новому сезоні та чи вистрілить (і за якими темами) аграрна тема? AgroPolit.com разом із  політологами пропонує  вам  кілька можливих сценаріїв розвитку подій у Раді за цими питаннями.

Політичний сценарій: на що ставитимуть «ставки» нардепи

Експерти вважають, що у новому політичному сезоні від парламентарів не варто багато очікувати. Вони здебільшого працюватимуть над власним іміджем та «ловитимуть» своїх майбутніх виборців.

У новому сезоні ми можемо очікувати від нардепів щось популістичне для задобрювання чи приваблення виборця, але нічого глобального відбуватися не буде. Єдине, на що можна сподіватися, це зміни до законодавства щодо розмитнення автомобілів», – зазначає політолог Дмитро Купира.

Таким чином, починаючи із першої сесії, парламент працюватиме у конструктивному робочому варіанті, його дії будуть націлені на вибори, на своїх кандидатів і можливі коаліції.

Політтехнолог Петро Охотін вважає, що у Верховній Раді спостерігатиметься загострення питань щодо соціальної політики та національних цінностей.

«Уже сьогодні помітно, що одні кандидати акцентують на армії, мові та вірі, а інші кандидати говорять про справедливість або міжнародну політику. У найближчі півроку Верховна Рада стане риторичним майданчиком для політсил, які виставили або планують виставити своїх кандидатів», – зазначає Охотін.

Політолог Микола Давидюк прогнозує Україні жорстоку передвиборчу кампанію.

«Політики обливатимуть один одного брудом, даватимуть завищені обіцянки. Але в жодному разі не ухвалюватимуть тих рішень, які сьогодні дійсно потрібні країні, зокрема, промисловості та АПК», – говорить Давидюк. Експерт упевнений, що парламентарі будуть приймати лише ті законопроекти, які викликатимуть суспільний резонанс. Негативні ж аспекти будуть оминати.

Намагатиметься покращувати свій імідж у наступному сезоні й прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

По-перше, буде більше інформації щодо його програми боротьби із контрабандою. Друге важливе питання для Гройсмана, яке може істотно вплинути на його імідж – це підвищення ціни на газ. Міжнародні партнери тиснутимуть на нього, тому що це є однією із вимог МВФ», – зазначає Охотін.

Перед Гройсманом стоятиме важкий вибір. З одного боку, йому буде важко пояснити людям, чому ціни на газ ростуть. З іншого, якщо не буде траншу МВФ, то Україну може чекати дефолт. «Курс долара буде тільки зростати. Таким чином  Гройсманові  потрібно буде робити вибір із двох лих: підвищення цін на газ чи дефолт», – говорить Охотін.

На відміну від Гройсмана Порошенко перебуває у складнішій ситуації, кажуть опитані експерти. «Йому сьогодні потрібно продемонструвати те, що він зробив, і водночас побороти недовіру до самого себе. Президент чомусь думає, що зробив дуже багато, тоді як населення вважає навпаки. У цьому й полягає проблема, тож її потрібно вирішити», – зазначає Микола Давидюк.

Земельна реформа: бути чи не бути?

Чи варто чекати змін у земельному законодавстві до виборів? Тут експерти відповідають одноголосно: земельній реформі в новому сезоні не бути.

На жаль, наступного політичного сезону на вдасться «проштовхнути»  земельну реформу, бо до цього питання необхідно підходити комплексно та підготовлено. А уряд із парламентом за 4 роки так і не доопрацював ці моменти», – переконаний політолог Дмитро Купира.

Попри негативні прогнози, не потрібно забувати, що умову відкриття в Україні ринку землі поставив перед парламентарями МВФ, а Європейський суд взагалі визнав мораторій на продаж землі незаконним. Але, ігноруючи зауваження ЄС та власні обіцянки показати законопроект щодо продажу землі, нардепи продовжили мораторій. І, здається, не збираються відкривати це питання і в новому політичному сезоні.

Згідно із соціологічними опитуваннями, громадяни України не розуміють важливості відкриття ринку землі. Вони впевнені, що землю продавати не можна, упускаючи багато важливих аспектів.

Читати до теми: ТОП-20 агромеседжів для відкриття ринку землі за 2016-2018 роки

Цією проблемою насамперед повинні займатися парламентарі разом із урядом. Саме вони мають пояснити громадянам, чому це важливо. Адже у світі залишилося лише декілька країн, в яких ще досі немає вільного ринку землі. А наш парламент лінується цим зайнятися. Через те що громадяни можуть сприйняти негативно таку зміну, парламент боїться голосувати», – додає Купира.

Експерт переконаний, що для успішного проведення земельної реформи має бути створено земельний банк, завершено земельний кадастр та прийнято рішення щодо обмеження сільськогосподарської землі в одних руках. Цю формулу необхідно вивести й обґрунтувати, оскільки вона унеможливить рейдерські захоплення. Без названих вище заходів люди матимуть більше проблем, аніж позитиву.

Читати до теми: Ціна сільськогосподарської землі: два сценарії

«У новому сезоні обов'язково підніматиметься питання продажу землі. Цю проблему вже озвучено, зокрема, Олегом Ляшком, який хоче заборонити продаж землі за Конституцією. Земельна реформа – одна із ключових тем Юлії Тимошенко. Минулого року вона оголошувала референдум проти продажу землі й фактично «Батьківщина» досягла того, що мораторій продовжено. Якщо говорити про сили, які називають себе більше ліберальними, то я знаю, що вони уникатимуть питання продажу землі у передвиборчий період. Це пов'язано з тим, що багато українців сприймають відкриття ринку землі як зазіхання на їхню власність та національну безпеку», – переконаний політолог Петро Охотін.

Що зміниться в АПК?

Серед інших важливих питань, які підніматимуть у Верховній Раді, будуть дотації, рейдерство та зміна оподаткування олійних культур.

Політолог Дмитро Купира впевнений, що у наступному році обов'язково буде розглядатися питання дотацій АПК. Він зазначає що їм приділять значну увагу. Також робитимуться кроки щодо вирішення проблеми рейдерства.

Читати до теми: Абетка Агродотацій. Випуск №1. ТОП-10 матеріалів про бюджетну підтримку

Я на це дуже сподіваюся. Але очікувати, що ця проблема вирішиться – складно. Це системна проблема. Неможливо вирішити проблему рейдерства, прийнявши один законодавчий акт. Запорукою успіху є комплексна робота правоохоронної системи, яка повинна захищати приватну власність, судової системи, яка боротиметься й відстоюватиме таку власність як недоторкану, а також робота безпосередньо виконавчої влади», – говорить Купира.

Читати до теми: Антирейдерський тюнінг: бізнес написав владі план протидії силовим захопленням

Політолог Петро Охотін запевняє, що проблему рейдерства буде вирішено тільки тоді, коли понесуть покарання реальні люди, які виготовляють підроблені документи, коли буде чергова перевірка нотаріусів і коли з'явиться суворіше покарання для учасників силових груп, які є основною бойовою групою рейдерства. 

«У новому політичному сезоні можуть ухвалити закон про рейдерство – для того, щоб зробити на цьому піар, але ці закони, які сьогодні наявні у Карному кодексі, теж непогані. Тут швидше питання у тому, коли цей закон запрацює», – говорить Охотін.

І враховуючи те, що 2019 рік є роком перевиборним, у ньому зростатиме фактор насильства, зокрема проти кандидатів, котрі є загрозою для нинішньої влади. Тому цей закон поки що не набуде повної сили, навіть якщо його приймуть», – зазначає політолог.

Читати до теми: Страховка від рейдерів, або Чому невідкладно потрібно прийняти законопроект №8121

Значною проблемою залишиться оподаткування олійних культур. Хоч законопроект №2440 після довгих зволікань Порошенко підписав, він має низку своїх нюансів.

Річ у тім, що ПДВ буде відшкодовуватися тільки в тому випадку, якщо сою та ріпак експортує сам с/г виробник. Якщо ж ці культури експортує посередник, який купив їх у с/г виробника, то йому ПДВ відшкодовуватися не буде.

Це означає, що справедливу ціну за свою продукцію отримають лише ті, хто в силу своїх обсягів може експортувати продукцію самостійно, а це середні й великі господарства. Малі господарства через невеликий розмір партій самостійно експортувати свою сою не зможуть, а отже, будуть змушені продавати сою за заниженою ціною», – зазначає заступник голови Всеукраїнського аграрної ради Михайло Соколов.

Читати до теми: Порошенко підписав закон про «соєві правки»

Постраждали аграрії й від зволікання Порошенка. Фермери зазнали істотних збитків, бо протягом усього літа не могли укладати форвардні контракти на постачання сої через відсутність розуміння того, що буде з відшкодуванням і, таким чином, отримувати кошти для фінансування збиральних робіт, а також закупівлі матеріально-технічних ресурсів для майбутньої посівної кампанії.

Підсумовуючи все вище сказане, стає зрозумілим, що на Україну чекає нелегкий рік. «Ненька» перетвориться на поле для гри різних політичних сил і лідерів, які відчайдушно боротимуться за свого виборця. Не слід очікувати й на рішучі зміни у сфері АПК: земельна реформа Україні буде тільки снитися, а рейдерам даватимуть «зелене світло». Чим закінчиться ця п’єса – достеменно стане відомо лише наприкінці політичного сезону. Головне, щоб українці вкотре не стали заручниками брудних політичних ігор.

Ілона Олексюк для AgroPolit.com