Українське зерно вишукує органічний ґрунт – скільки та куди виробники продають чистого зерна?

Цього року українські аграрії, ймовірно, не порадують нас черговим рекордом урожаю та, відповідно, експорту. Згідно з прогнозом Мінагропроду, урожай не перевищить торішні 61,3 млн т. Та за таких умов помітні й нові тенденції – перехід від кількості до більшої якості та більшої маржинальності. Наприклад, українські фермери все частіше цікавляться вирощуванням органічних продуктів. Наразі є вже понад три сотні сертифікованих виробників органіки. Спеціалісти кажуть, що за останні п’ять років цей показник зріс на 90%. Лише за три роки додалася сотня нових гравців.

Інфографіка до теми: Все про органічну продукцію в Україні та світі

170 ТИС. Т ЗЕРНА І ВІЛЬНА ЕКСПОРТНА НІША ДЛЯ СЕРЕДНІХ І ДРІБНИХ ВИРОБНИКІВ

Щоправда, поки що можна говорити лише про високі темпи зростання як кількості виробників, так і обсягів продукції, яка йде у переважній більшості на експорт. Самі ж обсяги органіки, порівняно з обсягами того ж зерна, виглядають мізерно. Так, за підрахунками АПК-Інформ, у 2017 році з України було експортовано близько 170 тис. т зернових культур і гороху з позначкою про органічне походження. У 2016 році експорт такої продукції становив 150 тис. т, а у 2015-му – 90 тис. т. Експортували переважно органічні кукурудзу, пшеницю, гречку.

Що ж до компаній-експортерів, то, як зазначає у коментарі AgroPolit.com експерт з органічного експорту та налагодження торговельних зв'язків і співзасновник проекту Agroportex Марія Махновець, наразі експортують ті ж компанії, які були на ринку ще два роки тому.

Читати до теми: Порошенко підписав закон про органічне виробництво

Причому в більшості випадків сертифікацію бере на себе трейдер, у якого в проекті кілька підпорядкованих фермерських господарств і який потім продає судновими партіями товар кільком європейським трейдерам або ж переробникам, напряму такі фермери не працюють. Хоча є також гарні приклади фермерів- експортерів, але вони найчастіше експортують продукцію автомобільними партіями, каже Махновець.

Читати до теми: В Україні створили банк компаній ТОП Organic, які займаються органічним землеробством

АЛГОРИТМ: ЯК ПРОБИТИСЯ З ОРГАНІЧНИМ ЗЕРНОМ НАЗОВНІ?

Пробитися на закордонні ринки не так просто. Покупці органічної продукції повинні переконатися у тому, що вона відповідає усім їхнім вимогам. Фахівець органу сертифікації або незалежний сюрвеєр має бути присутнім під час кожної маніпуляції з вантажем і контролювати процес, а це все витрати.

Спочатку формується ідентифікований обсяг з одного або декількох господарств, який скеровуватиметься на експорт. Перед здійсненням зовнішньоекономічної операції виробник звертається до органу сертифікації. Після проходження експортного митного оформлення й отримання усіх необхідних документів у системі TRACES генерується, або орган сертифікації видає сертифікат інспекції (транзакційний сертифікат), з яким можна постачати продукцію до Європи, тобто розмитнити товар походженням з України як «органік» на території ЄС чи іншої країни», – пояснює процедуру Махновець.

Під час перетину вантажем кордону з ЄС відбирає зразки і робить аналізи вже представник сертифікаційного органу від імпортера, тож якщо результати в нормі, продукція отримує дозвіл до вільного обігу.

Зусилля того варті – органічну продукцію у Євросоюзі дуже цінують, тому й коштує вона дорожче за звичайну, і маржа, відповідно, теж більша. Українських виробників приваблює саме європейський ринок, а не вітчизняний. «Наш споживач поки не розуміє і не готовий множити звичайну ціну на шість. А саме стільки в Європі коштують органічні продукти», – пояснює засновник компанії «Миронівський хлібопродукт» Юрій Косюк. Восени минулого року в одному з інтерв’ю він повідомив, що компанія вже планує вирощувати органічне зерно для поставок до країн ЄС.

Перед проходженням, власне, сертифікації продукцію ще потрібно виростити. І це складніше, ніж у випадку із традиційною пшеницею тощо.

Якщо земля оброблялася агрохімією, то їй потрібно дати три роки відпочити, обробляючи її лише механічним способом», – пояснює AgroPolit.com співвласник компанії «ЕтноПродукт» Олег Жуковський.

На землях господарства, розташованого у Чернігівській області, висівають не генномодифіковане насіння, а модифіковані культури, «які й мають рости  в нашій місцевості», а замість синтетичних добрив застосовується гумус, сидерати та мікроорганізми.

Читати до теми: В Україні планують створити базу даних виробників органіки

Органічне виробництво передбачає, що боротьба із шкідниками, бур'янами та збудниками захворювань ведеться механічними, біологічними, фізичними, агротехнічними та іншими нехімічними методами. Хоча навіть за цих умов залишаються певні ризики. Наприклад, якщо сусіднє поле опилюють за допомогою літака, вітер може занести хімікати і на твоє поле.

Як запевняють виробники органіки, врожайності можна досягнути не нижчої, ніж у тих господарствах, які обробляють землю традиційними добривами. 

Ми наростили урожайність не нижчу, ніж на виробництвах, де вживають хімію. З гектара збираємо 5 т пшениці, 7 т кукурудзи, 2 т льону, 5-7 т вівса», – запевняє AgroPolit.com гендиректор компаній «Ріттер Біо Агро» та «Дедденс Агро» Віктор Щербачук.

Зберігання органіки теж має свою специфіку. Так, органічне зерно не повинно контактувати із зерном неорганічним. Потрібен окремий склад, причому чистий.

Одного разу ми зібрали врожай органічного зерна й помістили його на орендований склад. Аналізи показали, що зерно заражене. Ми були дуже здивовані. Потім з’ясувалося, що на балках були залишки іншого зерна, воно посипалося в органічне й заразило його. Треба бути дуже пильним», – розповідає один з учасників ринку.

Такі ж самі вимоги й до перевалки зерна у портах – партії мають зберігатися окремо. Зазвичай під органічне зерно відводять окремі склади, розташовані на території порту або недалеко від нього. Хоча нові зернові термінали у портах будувалися активно і тепер є навіть профіцит потужностей, спеціалісти кажуть, що вони не відповідають вимогам зберігання органіки. Тому новим гравцям важко виходити на південь України, адже треба перебудовувати склади. Частіше за все використовуються саме складські приміщення зі зберіганням на підлозі. Силоси не користуються популярністю адже є проблема з відокремленням і прослідковуваністю партій.

ПЛОЩАДКА ДЛЯ ПЕРЕВАЛКИ ОРГАНІКИ ТА РИНКИ ЗБУТУ

Відтак, для деякі термінали стали навіть розглядати органічне зерно як основний вантаж. Наприклад, термінал «Максігрейн-Україна», розташований поблизу Херсону, вже зараз перевалює органічне зерно. Річні обсяги складають до 80 тис. т. Те, що він має 15 складів на 45 тиc. т одночасного зберігання, якраз відповідає потребам експортерів: на окремих майданчиках можна збирати окремі партії. Зерно доставляють на рейд баржами і перевантажують вже на судно. Власники переконані, що органічного зерна буде експортуватися більше, тоді знадобляться спеціалізовані потужності для перевалки. Вони розраховують перевалювати до 150 тис. т органіки, тому для неї відокремлюють частину території, склади й причал. Одночасно тут можна зберігати 20 тис. т.

Перевалює органічне зерно й термінал «Ю-Порт Очаків». Зараз потужності терміналу (а це три зернових силоси по 6600 т і підлоговий склад на 8 тис. т) недозавантажені, тому місця для органіки цілком вистачає. Щомісяця через нього йде близько 5 тис. т органічного зерна (тобто, суднова партія).

Як зазначає Марія Махновець, суднові партії зазвичай не перевищують 6000 т, бо більші партії складніше проконтролювати.

В основному органічне зерно йде з України до таких країн, як Нідерланди, Німеччина, Велика Британія, Італія, Данія, Іспанія, Франція тощо саме через порти. Адже якщо везти його залізничним чи автомобільним транспортом, то витрати збільшуються – перед експортом і під час імпорту до ЄС потрібно здійснювати аналіз кожної партії продукції. Це передбачено настановами Єврокомісії про додаткові заходи контролю продукції походженням з України, Росії та Казахстану. Різні ж країни ЄС поняття «партія» інтерпретують по-своєму: може бути декілька машин, а може бути й один контейнер. Вартість аналізів сягає  €1000 на кожні 21-23 т продукції. А от за правилами GAFTА, що регулює морські перевезення, аналізувати й робити композит необхідно тільки з кожних 500 т продукції, яка поставляється морським судном насипом», – пояснює вона.

Українські виробники органіки освоюють не лише європейські ринки, а й, скажімо, ринок Об’єднаних Арабських Еміратів, США, Канади та Ізраїлю. Українська органічна пшениця припала до душі ізраїльським підприємцям. Пшеницю до Ізраїлю цього року почала постачати компанія UkrBioLand. 

У червні цього року ми відправили до цієї країни перші чотири контейнери, це близько 88 т. Для органічного зерна краще використовувати саме контейнери. Усередину контейнера ставлять лайнер-бег – спеціальний великий мішок на увесь контейнер, до якого насипом входить 22-23 т зерна. Для транспортування зерна просто насипом у трюмі судна потрібні великі партії однакової якості, котрих у випадку з органічним зерном просто немає у виробників»», – каже комерційний директор компанії Андрій Кравченко.

ЗМІ також розповідають про те, що із спельти, вирощеної у Ясенівці Городнянського району Чернігівщини, в Ізраїлі будуть виробляти мацу. «Вимоги до вирощування та збирання пшениці для маци дуже високі. Тут, в Україні, спельта здорова, смачна, та й лабораторні показники хороші. В Ізраїлі така спельта не росте», – каже ізраїльський підприємець Асаф Нов.

За прогнозами директора ТОВ «Органік Стандарт» (яке здійснює інспекцію та сертифікацію органічного виробництва в Україні) Сергія Галашевського, рівень експорту органічної продукції у 2018 році збережеться на рівні минулого року, можливе лише незначне зростання.

Україна посідає 11-те місце в Європі серед виробників органіки. За оптимістичними прогнозами, вже років за три вона може увійти й до п'ятірки найбільших виробників у світі. Адже попит стабільно зростає, а в найближчі роки галузь органічної продукції продовжить динамічно розвиватися.

Раніше експерти підрахували, що за останні 15 років світовий ринок органічних продуктів зріс майже уп'ятеро – з $18 млрд до $82 млрд Згідно з прогнозами, до 2022 року ринок органіки перевищить $200 млрд.

Тим не менш, спеціалісти кажуть, що не слід забувати і про конкуренцію з боку інших країн, які освоюють вирощування та експорт органіки. «Конкуренція буде посилюватися. В органіці ми досягли пікових цін на всю продукцію, що стимулює аграріїв до нарощування виробництва та, як наслідок, призводитиме до регулярних обвалів цін», – прогнозував минулого року представник міжнародної компанії-імпортера органічної сільгосппродукції з країн СНД GRANOSA AG (Швейцарія) Дмитро Сіденко. І відзначав, що Україна на рівні з Росією і Казахстаном належать до країн із підвищеним ризиком, ось чому в Європі й перевіряють кожну партію. Недобросовісні експортери дискредитували сектор, постачаючи органіку із неприйнятними для неї хімічними речовинами тощо. Тож українцям є над чим працювати, щоби на експорт йшло більше справді якісної органіки.