Шість аграрних законів 2018 — аналіз і що зміниться для ринку

AgroPolit.com проаналізував роботу парламенту за 2018 рік, відібравши аграрні ініціативи, які стали законами. З’ясувалося, що за рік було прийнято 6 законів: земельна консолідація-рейдерство — №2498-VIII, фітосанітарні процедури — №2501-VIII, органіка — №2496-VIII, скасування держрегулювання на ціни на цукор — №2518-VIII, інформацію для споживачів — 2639-VIII. Ще один очікує підпису Петра Порошенка: про мораторій — №9355-5.

Дивитися інфографіку до теми: Аграрна 30-ка — результати діяльності депутатів аграрного комітету за 7-му та 8-му сесію

Детальний аналіз даних ініціатив (ключові положення кожного з законів і проектів, дата набуття чинності та наслідки для учасників ринку, споживачів та загалом АПК) читайте у матеріалі далі.

1) #Консолідація-рейдерство (реєстр. №6049-д)

Фото взято з: nejo.ru

№2498-VIII від 10.07.2018 «…щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні»

Починає діяти з 1 січня 2019 року.

Консолідація — це лише невелика частина тих серйозних і застарілих земельних проблем, які вирішуються цим документом. Закон дуже великий і комплексний, тому описати всі новели буде складно.

Читати до теми: 10 новел закон про колективну власність та масиви с/г земель

Вкажемо основні питання, які ним вирішуються:

1. Консолідація шляхом передачі до комунальної власності землі колективної власності ліквідованих колективних с/г підприємств (далі — КСП) і надання можливості їхнім колишнім членам, у котрих паювання вже відбулося, але які не ліквідовані, до 2025 року допаювати сільськогосподарські угіддя;

2. Проблема польових доріг та питання лісосмуг землі, які належать до земель с/г призначення. Останні дозволено фізичним і юридичним особам передавати в оренду без аукціонів, але з обов’язковою умовою їхнього підтримання у належному стані;

3. Забезпечення можливості обміну правами користування земельними ділянками, направленого на подолання так званої «шахматки»;

Дивитися до теми інфографіку: Закон про колективну власність на землю: що зміниться з 1 січня 2019 року
 

4. Питання інвентаризації масивів земель с/г призначення і заповнення «білих плям», якими є невитребувані паї, польові дороги, відумерла спадщина чи просто земельні ділянки громадян, котрі не мають грошей на технічну документацію. Водночас встановлено обов’язковість оновлення нормативної грошової оцінки землі за проведення інвентаризації масиву земель с/г призначення з передачею повноважень щодо її затвердження сільським, селищним, міським радам. Виключено можливість зміни площі земельних ділянок за проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення.

2)  #Фітосанітарні процедури (реєстр. №6673)

\

Фото взято з: Professor Falken 

№2501-VIII від 10.07.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур».

Набирає чинності з 2 лютого 2019.

Законопроектом змінено підхід проведення фітосанітарної експертизи та відбору зразків.

Основна новація — уповноваження приватних лабораторій, зокрема на огляд, під час якого здійснюється відбір зразків та фітосанітарна експертиза (аналізи).

Як це має працювати: звернення до лабораторії з одночасним повідомленням про це ДПСС, здійснення огляду працівниками фітосанітарної лабораторії, під час якого відбираються проби, проведення фітосанітарної експертизи та отримання висновку. На підставі висновку видається сертифікат. Функція арбітражної фітосанітарної експертизи залишається виключно за державою

Створено 2 реєстри: уповноважених фітосанітарних лабораторій і фітосанітарних сертифікатів.

За порушення лабораторією законодавства про карантин рослин, передбачено відповідальність — штраф.

Серед інших пунктів закону:

• визначає механізм фітосанітарної експертизи та арбітражної фітосанітарної експертизи;
•  встановлює термін дії фітосанітарного сертифіката — 14 днів;
•  встановлює обов'язкове врахування фітосанітарних вимог країни-імпортера за видачі фітосанітарного сертифіката на експорт і реекспорт.

3) #Цукор (реєстр. №4532)

Фото взято з: unian.ua

2518-VIII від 04.09.2018 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру».

Чинний.

Закон скасовує квоти на виробництво цукру та мінімальні ціни на його реалізацію.

Тим самим, документ унеможливлює:

• захист інтересів вузького кола осіб (який містить корупціогенні ознаки), зацікавлених у збереженні наявної системи, що дозволяє обмежувати конкуренцію на ринку виробництва цукру, отримувати суттєво вищі прибутки зацікавленими особами за рахунок споживача без необхідності дбати про підвищення якості продукції та ефективності виробництва;
• штучне утримання високої ціни на вітчизняний буряковий цукор для населення і стимулювання імпорту більш дешевого та менш якісного цукру;
• нераціональне стримування розвитку цукрової галузі, що уже призвело до масового знищення десятків цукрових заводів в Україні та поставило на межі виживання заводи, котрі ще діють.

4) #Органіка (реєстр №5448-д).

Фото взято з: rodovid.me

№2496-VIII від 10.07.2018 «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції».

Починає дію з 2 серпня 2019 року.

Частка органічної продукції і сировини на експорт становить 90%. Продають органіку до більш ніж 40 країн. На внутрішньому ринку реалізується тільки її десята частина. Його основне завдання: адаптація внутрішньої системи контролю якості органічної продукції до європейського законодавства, тому він встановлює вимоги не тільки до продукції, а й стандарти до процесу виробництва.

Введено механізм контролю за органами іноземної сертифікації, які працюють на території України. Регламентовано вимоги до виробництва, маркування та обігу продукції. Передбачено чітку процедуру сертифікації органічного виробництва, з деталізацією за галузями, механізм реєстрації органів сертифікації, операторів ринку та механізм державного контролю (нагляду). Визначено відповідальність за порушення законодавства у цій сфері. Збільшено розмір штрафів до 30 тис. грн за реалізацію органічно чи псевдоорганічної продукції без належного сертифіката. Прописано вимоги до переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), які дозволяється використовувати у процесі органічного виробництв. Також окремо визначаються вимоги до зберігання, перевезення, реалізації, декларування та маркування органічної продукції.

Визначається сертифікація органічного виробника (весь процес). Так, виробник, щороку має проходити сертифікацію для підтвердження відповідності вимогам. Окремо встановлено вимоги до переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), які дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва. Повинні витримуватись умови ощадливого ставлення до довкілля.

Встановлює обмеження щодо застосування слів або префіксів, які можуть ввести в оману споживача, наприклад, «біо», «органічне» тощо. Тим не менш, він передбачає перехідний період для виробників, які у своїй назві використовують ці слова. Такий підхід гарантуватиме споживачам впевненість у продуктах, маркованих як органічні. Перехідний період може тривати від 2 до 5 років.

5) #Інформація для споживачів (реєстраційний номер №8450)

Фото взято з: loyer.com.ua

Закон України 2639-VIII  «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».

Набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 6 місяців з дня опублікування (певні статті мають винятки).

Закон змінює не прозорі правила гри, в яких завжди програє споживач. Встановлює нові вимоги маркування харчових продуктів, які змушують виробників виділяти на етикетках небезпечні компоненти. Також ним закріплено обов’язкове інформування:

• про використання у продукті трансжирів та олії рослинного походження, зокрема пальмової олії;
• вказувати, чи заморожувався продукт (із зазначенням частки вмісту льоду);
• зазначати кінцевий термін придатності та як швидко продукт псується.

Читати до теми: До кінця 2019 року 200 тисяч підприємств харчової промисловості мають впровадити систему НАССР

На нефасованому товарі (борошно, цукор, крупи тощо) має бути вказано точний склад продукту. Крім того, є вимога до розбірливості інформації — збільшення шрифту.

Тож після розчерку пера Президента, масло має бути маслом, а все інше, або спред або маргарин чи жир рослинній, а не «маселко» чи щось на кшталт цього. Тож, Закон забороняє «гратися» з назвами – використовувати інформацію, що може ввести споживача в оману, особливо в частині властивостей і характеристик харчових продуктів та приписування їм лікувальних властивостей.

Підвищуються штрафи для фальсифікаторів харчових продуктів: від 37-56 тис. грн, зі зняттям товару з продажу на період виправлення.

Для адаптації продукції в частині маркування до нових вимог, для виробників передбачено перехідний період протягом 3-х років.

6) #Мораторій.

Фото взято з: ua.news

Реєстр. №9355-5 Закон України про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження земель сільськогосподарського призначення» (на підписі у Президента).

Набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування

Читати до теми: «Концепція обігу земель сільськогосподарського призначення»: ключові положення документа

Документ на 1 рік продовжує строк дії мораторію на продаж землі с/г призначення та зобов’язує уряд до 1 березня 2019 року розробити та внести на розгляд парламенту проект Закону України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення».

Читати до теми: Порівняльний аналіз 5-ти законопроектів про обіг земель сільськогосподарського призначення 

 Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com