Рейдерство в законі, або бізнес – захисти себе сам

Черговий рік активної боротьби з рейдерством закінчився позитивними звітами керівників державних органів та зростанням кількості позовів від постраждалих підприємців, які, на відміну від урядовців, заявляють про зростання злочинних схем.

Позиція державних органів

2018 року Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації задовольнила понад 400 позовів, скасувавши незаконну реєстрацію майже 6 тисяч га землі та понад 100 тис. квадратних метрів нерухомості. Про це на офіційному ресурсі повідомив міністр юстиції Павло Петренко.

Антирейдерська комісія Мін’юсту вкотре довела, що є ефективним інструментом боротьби з рейдерством. За минулий рік було задоволено понад 400 скарг. Всі незаконні дії було анульовано. Реальні власники змогли повернути собі майже 6 тис. га землі та понад 100 тис. квадратних метрів нерухомості», – наголосив очільник Мін’юсту.

Читайте до теми: Мін'юст зобов'яже реєстраторів перевіряти дані в реєстрі судових рішень

Петренко нагадав, що від початку своєї діяльності у січні 2016 року антирейдерська комісія задовольнила більш ніж 1 600 скарг, повернувши у власність громадян понад 16 тис. га земельних ділянок та понад 230 тис. квадратних метрів нерухомого майна.

Проте бравурні переможні звіти держслужбовців антирейдерських відомств не відображають або замовчують реальний стан речей. Адже бізнес каже не лише про збільшення випадків рейдерства та випадків незаконної перереєстрації майна 2018 року, але й про байдужість з боку державних органів до виконання судових рішень. Також почастішали випадки, коли саме державні служби перешкоджають роботі бізнесу.

За даними Генпрокуратури, станом на 1 грудня 2018 року було зареєстровано 654 випадки «класичного» рейдерства. До господарів на поля вривалися «нові власники» (під прикриттям силових груп), розганяли співробітників з виробничих підприємств та захоплювали майно. Згодом виявлялося, що до реєстрів вносили хибні відомості про право на власність. Попри обурення представників бізнесу, звернення до силових органів та судів, за рік жодного нападника чи власника підроблених документів не покарано.

Читайте до теми: В Україні зробили важливий крок для боротьби із рейдерством

Сотні справ з рейдерства знаходяться у судах. За словами Генпрокурора Юрія Луценка, станом на початок 2019 у судах перебуває загалом 70-80 тис. різноманітних справ, серед них і щодо рейдерства, але судді фізично не встигають їх розглядати вчасно.

Тож, можливо, державним органам варто задіяти інструменти, які б запобігали зростанню рейдерства та правопорушень з реєстрами, аніж потім розводити руками і казати, що «не вистачає рук»?

Позиція бізнесу

Фото взято з: pravoslavie.ru

Як заявили представники громадської організації «Бізнес Варта», 2018 року до них звернулися 70 представників аграрного бізнесу з питань протидії рейдерству, а депутати подали 150 звернень на цю тему.

Варто зауважити, що, за офіційними даними, у попередньому 2017 році кількість захоплень сільськогосподарських підприємств або спроб привласнити майно та врожаї вітчизняних аграріїв зросла порівняно з 2016 роком у 2,5 разу – до майже 1000 з 360.

Щодо загальних цифр: 2017 року до антирейдерських штабів надійшло 500 звернень, з них близько 130  з ознаками рейдерства, відкрито 17 кримінальних справ», – повідомила заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова.

Читайте до теми: Рік боролися з рейдерством — покарали (не)винних…

У свою чергу, представники бізнесу нарікають, що ситуація з рейдерськими захопленнями підприємств та земельних ділянок 2018 року не тільки погіршилася, а ще й ускладнилася через неправомірне втручання державних органів у роботу підприємств.

Наприклад, співзасновник та директор компанії «RISOIL S.A.» Шота Хадшишвілі охарактеризував ситуацію наступним чином:

«Зараз все стало набагато гірше у порівнянні з попередніми роками. Наприклад, Адміністрація морських портів (АМПУ) при Мінистерстві інфраструктури України, Мінекології, ДФС і митниця просто заплющують очі на беззаконня – всім наплювати. Відбувається тотальне порушення ледь не всіх можливих законів», –  заявив у коментарі AgroPolit.com Шота Хаджишвілі.

Нагадаємо, у жовтні 2018 року близько 10 найбільших українських портових терміналів погрожували оголосити всеукраїнський страйк в разі повторення неправомірних дій (блокування роботи) з боку Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Державної фіскальної служби України та Національної поліції України.

Такі дії державних органів лише доповнили скандальні випадки прямого захоплення майна підприємців рейдерами, а також випадки з незаконними операціями з  переоформлення земель.

Виклики та сценарії протидії

Фото взято з: vybor.ua

Класична схема захоплення відбувається наступним чином: до пайовиків звертаються аферисти з пропозицією «на майбутнє» оформити в оренду пай, який наразі законно обробляють інші фермерські господарства. Насправді аферистам потрібні заяви від пайовиків, які потім запускаються в кримінальну схему. Рейдери пропонують пайовикам кращі умови для оренди землі, збирають з них заяви, а потім перенаправляють їх в Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції, яка чи навмисно, чи ненавмисно виявилась залученою в цей корупційний ланцюжок. Комісія скасовує чинні договори оренди або навіть в цілому змінює власників сільгосппідприємств.

Читайте до теми: З 2019 року всі кандидати у реєстратори складатимуть професійний іспит

Люди працюють, думають, що держава їх захищає, а виявляється, що вони постійно мають моніторити законодавство та перевіряти державний реєстр, чи не пограбували їх вже. Бізнес дедалі відвертіше починає казати про проблеми у державному управлінні, не боїться називати прізвища виконавців та замовників злочинів. Це ознака того, що він готовий впливати на зміни у державі», — розповідає директор ГО «Бізнес-Варта» Ольга Матвіїва.

Раніше, щоб вберегти свій бізнес, підприємці моніторили реєстраційні процеси щодо власних земельних ділянок. Проте через масштабні земельні махінації, що відбуваються у стінах Держгеокадастру, цей захід втратив надійність. Більшість рейдерських афер здійснюються у вкрай короткі терміни. Підроблені документи виготовляються за ніч просто «на коліні», як і незаконні втручання до реєстрів.

Читайте до теми: В Україні зробили важливий крок для боротьби із рейдерством

Частково проблему можна було б вирішити за допомогою антирейдерських законопроектів, які можуть закрити наявні недоліки в процедурі держреєстрації власності. Адже рейдери не залишають поза увагою будь-які шпарини в законодавстві, що дають змогу захопити чужу власність, прикрившись фабулою – що не заборонено, те дозволено.

Станом на початок 2019 року таких законопроектів у ВР зареєстрована ціла низка: № 9063 авторства Олега Ляшка (про аудіо- та відеофіксацію процесу проведення нотаріальних дій), №8121 авторства низки аграррних депутатів та представників РПЛ (про запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств та земель), №9311 авторства депутатів НФ і БПП (заборона комунальним підприємствам займатися реєстраційною діяльністю).

Кілька років тому злодії в шахрайський спосіб забрали в сироти Олени Струцької з Миргороду землю. Відтоді – ні паю, ні оренди. Судитися в Олени грошей немає. Ходить по чиновниках, але всі їй відмовляють. Мільйон їх розвели із «космічними» зарплатами, а сирота 10 років не може свій пай повернути. І виходить так, що земельна ділянка, яка мала б годувати дівчину, зараз годує злодіїв. Де влада? Чому вона не захищає людей?», – наводить приклад беззаконня у земельній сфері Олег Ляшко. За його словами, таким випадкам слід активно протидіяти і змінювати законодавство для подолання рейдерства.

Слід зазначити, що до вище названих законопроектів були й інші антикорупційні ініціативи: законопроект №6049-д (від 26.12.2017 року), законопроект №2149-VIII (від 03.10.2017), №7363-2 (від 20.12.2017 року). Тобто в парламенті законодавче питання запобігання та протидії рейдерству тягнеться досить давно, тож встигло перерости в площину боротьби різних політичних сил та ініціатив.

«В нашій країні є багато «творчих» людей, які вирішили використовувати ліберальні інновації в законодавстві з іншою метою. Комунальні підприємства замість того, щоб надавати послуги, почали проводити відверто незаконні реєстраційні дії. І це попри те, що кримінальна відповідальність за незаконну реєстраційну дію становить 10 років в’язниці з повною конфіскацією всього майна. Причина проста – відсутність незворотності покарання і той факт, що не до кінця спрацьовують правоохоронна та судова системи», – коментує ситуацію Павло Петренко.

У свою чергу, Генпрокурор Юрій Луценко під час звіту на Комітеті ВР з питань забезпечення правоохоронної діяльності, який відбувся 6 лютого 2019 року, підтвердив, що 90% зареєстрованих звернень, пов’язаних з незаконною перереєстрацією власності – справа рук комунальних підприємств.

«Будь-який міський голова, навіть найменшого містечка, може дати безліч дозволів на створення комунальних підприємств з правом реєстрації, які можуть, отримавши електронні ключі доступу, робити все, що їм заманеться. Конкретний приклад: дві студентки, які тимчасово виїхали з окупованих територій, приїхали до Луганської області, зареєстрували комунальне підприємство, передали ключі доступу до реєстру невстановленим наразі злочинцям, які перебирають на себе право власності на суму 14 млрд грн. Постраждали тисячі власників підприємств. А ці особи вже давно виїхали на окуповану територію», – заявив Луценко.

Ухвалення закону, який коригує діяльність реєстраторів, дозволить протидіяти протиправному поглинанню і захопленню майна та земель сільськогосподарських підприємств, забезпечити публічне та прозоре використання земель державної та комунальної власності шляхом запровадження їх продажу на електронних земельних торгах. Також ухвалення документу має забезпечити наповнення Державного земельного кадастру відомостями про ділянки, які обліковувалися органами місцевого самоврядування на початку 2000-х.

Але законопроект №8121 не набрав потрібної кількості голосів і був відправлений нардепами на повторне друге читання.

Читайте до теми: Законопроект про рейдерство підготовлено до другого читання

«Голосування за законопроект було просто провалене. Провалили через те, що у сесійній залі банально не вистачило кількості народних депутатів, та у зв’язку з тим, що з голосу намагалися внести правки, які жодним чином не стосувалися цієї сфери регулювання», – заявив після голосування народний депутат Руслан Сидорович.

Законопроект №9311 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності», у якому присутня норма про заборону займатися реєстраційною діяльністю комунальним підприємствам, також не був ухвалений нардепами.

В раді зареєстрована ціла низка законопроектів, які мають запобігти рейдерству, але аграріям від цього не легше. Підприємцям потрібен реальний захист, адже зростання випадків захоплення майна та перереєстрації прав власності свідчать, що слова і реальні справи представників профільних установ – це зовсім різні речі.

Для того щоб був результат, слід притягати до кримінальної відповідальності. Як мінімум, відстороняти та звільняти зі своїх посад представників силових структур, які не виконували свої функціональні обов’язки так, як необхідно. Як максимум – притягувати до кримінальної відповідальності та заарештовувати реєстраторів та нотаріусів, які вчинили ці ганебні дії», — сказав Сергій Лабазюк. Та додав: «Якщо мораторій на землю не буде продовжено 2019 року, наші вмілі нотаріуси та юристи знайдуть механізми, як швидко почати оформляти землю. Будуть сірі й чорні схеми, і їх буде безліч. Є люди, які вважають, що мораторій необхідно продовжити, і вони мають право. Але це відкриє можливість для нового рівня рейдерства».

Під час зухвалих захоплень майна переважно виграють ті, хто має фізичну перевагу. Жодна рейдерська атака не здійснювалась без бійців, яких наймали «нові претенденти» на бізнес. Тому власники земель та підприємств почали посилювати охорону, яка стримуватиме атаки.

Сьогодні на підприємствах, де захоплення сталися кілька років тому, а новоспечені власники силовими методами отримали право господарювання та внесли зміни до реєстрів, триває діяльність, доходи ідуть на рахунки тих, кому дістався бізнес. Тим часом ідуть суди, подаються по кілька разів апеляційні скарги.

То який запас міцності у держави? Скільки ще часу ми зможемо балансувати на канаті – між умовним «диким заходом», де все вирішує сила, і правовою державою, де працюють закони та існує чітке розуміння невідворотності покарання за скоєні злочини?

Під час підготовки матеріалу ми звернулися за роз’ясненнями і до Мін’юсту, і до МВС. Але минуло понад два тижні, а відповіді на наше офіційне звернення ми так і не отримали…

Віталій Ховростяний журналіст AgroPolit.com