Вино й уряд: виробники просять Мінагро та Мінфін вирішити 6 основних проблем галузі

Винороби та експерти галузі звернулися до керівництва Мінагрополітики та Мінфіну з проханням вирішити шість основних проблем галузі. Їх презентували члени двох асоціацій («Укрсадвинпром» та «Виноградарі і винороби») під час робочої зустрічі з в. о. міністра аграрної політики та продовольства Ольгою Трофімцевою, передає кореспондент AgroPolit.com. На зустрічі в Мінагро було близько 30 виробників із різних куточків України.

Нагадаємо, що на Одещині створять кадастрову карту наявних в Україні виноградників

Шість вимог для Мінфіну та Мінагро

1)Внести зміни до закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Де «малі виробництва виноробної продукції» — це суб’єкти господарювання, які здійснюють за повним технологічним циклом без додавання спирту виробництво та розлив у споживчу тару вин виноградних, плодово-ягідних та або напоїв медових в об’ємі, який не перевищує 10 000 декалітрів на рік із виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів ягід, винограду, меду власного виробництва. Просимо надати право виноробам купувати виноград частково або повністю, наприклад, якщо був неврожайний рік і винороб неспроможний забезпечити необхідний обсяг комерційного виробництва з власних вирощених ягід.

2) Вивести вино столове, плодово-ягідне з акцизних товарів у категорію «харчові продукти».

Дивитися до теми інфографіку: Садівництво та виноградарство України в цифрах 1995-2016 роки

3) Малі винороби несуть таку ж відповідальність і звітність, як і великі (неподання чи несвоєчасне подання звіту, або з недостовірними відомостями про обіг, виробництво та/або обіг алкогольних напоїв до органу виконавчої влади — штраф у розмірі 17 тис. грн). Пропонуємо для малих підприємств щомісячну звітність замінити на щорічну декларативну. Це зменшить бухгалтерське навантаження на сімейні підприємства.

4) Надати повний перелік документів на отримання ліцензій на виробництво алкогольних напоїв для малих підприємств виноробної продукції. Наразі ДФСУ вимагає документи, які не передбачені законом «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробників». А саме: документи на підтвердження права власності; план розміщення обладнання для виробництва виноробної продукції тощо.

Читати до теми: 100 грамів кисло-солодкого, або Про плюси й мінуси нового винного законопроекту для галузі

5) Внести правки у наказ від 18.10.2018 року №495 «Про затвердження Порядку діяльності Центральної галузевої дегустаційної комісії виноробної промисловості, дегустаційної комісії профільної наукової установи, дегустаційної комісії галузевої громадської спілки». А саме: дозволити не лише ЦГДК органолептичну оцінку якості нових марок виноробної продукції з географічними зазначеннями, а й дегустаційним комісіям профільних наукових установ та дегустаційним комісіям галузевих громадських спілок. На нашу думку, це створює монополію для ЦГДК і суперечить європейській практиці. Не менш ніж 70 відсотків загальної кількості членів дегустаційної комісії галузевої громадської спілки повинні мати понад 10 років стажу роботи на підприємствах, що займаються виробництвом виноробної комісії. Ми вважаємо, це правило обмежує доступ молодих спеців і є перешкодою для створення дегустаційної комісії

6) У зв’язку зі зміною клімату та новими видами винограду просимо розглянути можливість компенсації поза визначених виноробних зон відповідно до статті 2 до Закону України «Про виноград і виноградне вино», вирощування виноградників для виноробства дозволяється лише у виноробних місцевостях із застосування районованих чи перспективних сортів винограду, відповідно до проекту, який затверджений центральним органом влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства». Тобто є заборона, а штрафні санкції передбачені за використання бюджетних коштів для закладання виноградників, що означає неможливість отримання компенсації на саджанці, вирощування.

Читати до теми: Володимир Хареба: Cкасування ліцензії на оптову торгівлю вином однозначно збільшить кількість фермерів у виноробстві

Географія виноробних зон, держпідтримка і карта галузі

Фото взято з: jipp.forumgratuit.org

Присутні на зустрічі учасники ринку й експерти одноголосні щодо прийняття цих змін. І так коментують загальний стан галузі та необхідність прийняття пропозицій.

Експерт з аграрних питань Іван Слободяник так коментує нинішній стан виноробної галузі.

Переживає вона, м’яко кажучи, не найкращі часи. Болючим ударом стала втрата Криму (половина всіх потужностей), наступним — необхідність диверсифікувати ринки збуту через російську агресію. Галузь потребує державної уваги, бо проблем накопичилося більш ніж достатньо. Одна з ключових сьогодні — перенасичення виноматеріалом з попередніх періодів, яке «звужує» ринок. Як наслідок, падає рентабельність виноградарства, виноградники вирубують — площі насаджень невпинно скорочуються», — говорить він.

Голова ГС «Укрсадвинпром» Володимир Печко детально пояснює позиції виноробів щодо окремих пропозицій зі звернення. «Сьогодні варто розглянути питання, пов’язане з розширенням географії виноробних зон в Україні, виноградарських зон. Щоб у нас і в Тернопільській області, і в Львівській, та й в інших, була можливість розвивати ці галузі, отримуючи державну підтримку. Адже в цих областях садять німецькі сорти, які дуже непогано почуваються в цій місцевості, але без державної підтримки досить складно розвивати виробництво», — озвучує він Трофімцевій і присутнім першу свою тезу. Також винороби, за його словами, хотіли б бачити підтримку державою виставкових заходів і проведення сліпих дегустацій». Печко пояснює це детальніше: «Практично у всіх країнах є схожі статті в бюджеті. Наприклад, у Франції таких аж три: підтримка посадки матеріалу та догляду за ним, компенсація обладнання і третя — компенсація за виставкову діяльність (держава компенсує практично 50% витрат на виставкову діяльність). Представники України цього року виставляли власну продукцію, вони понесли витрати, їм ті витрати ніхто не компенсував. Таких виставок у світі є 5-6, і я вважаю, що ми маємо представляти там вітчизняну продукцію. Але навіть для великого підприємства витрати на рівні 15 тис. євро (для однієї виставки) — це досить значні кошти». Трофімцева уважно слухає і киває.

Третя теза від голови ГС «Укрсадвинпром» звучить так: «Ще одна пропозиція, яка потребує уваги та допомоги від держави — це розробка дорожньої карти для виноробної галузі. Таку карту ми допомагали розробляти по ягідництву, є грантова програма ITC, вони профінансували цей напрямок. В принципі, можна залучити їх для фінансування розробки дорожньої карти з виноробства, садівництва та горіхівництва», — підсумував він.

Читати до теми: Гройсман доручив Мінагропроду підтримати українських виноробів

Утримати внутрішній ринок — гармонізувати акцизну політику з Молдовою та Грузією

Фото взято з: agronews.com

Є ще один виклик на зламі позитивної тенденції галузі, додає Слободяник.

Але є й хороші новини. Культура споживання вина в Україні формується дедалі стрімкіше. Наприклад, щороку збільшується попит на сухі вина, люблять і напівсолодкі. Наприкінці минулого року Держстат оцінив зростання споживання вина на цілих 20%. Та чи зможуть вітчизняні виробники й надалі задовольняти попит та витримувати конкуренцію хоча б із сусідами — Грузією та Молдовою?».

Його доповнює директор зі стратегічного розвитку виноробного холдингу Guliev Wine Group Юлія Комарова. «Потрібно гармонізувати акцизну політику з Молдовою та Грузією (в ідеалі з ЄС). Наприклад, у Молдові акциз на шампанські вина нульовий. Напої (вино+ вода) розраховуються за допомогою формули. Якщо є спирт — розраховується за формулою для спирту. Залучення аналогічної акцизної політики в Україні дозволить на тлі зниження споживчої здатності підвищити реалізацію вітчизняних виноматеріалів. Що, у свою чергу, дозволить виноградарям провести сезон. Вони сьогодні вирубують виноградники, адже їм немає куди дівати виноматеріали. Цю потребу потрібно вирішувати, нам потрібно підштовхнути якось реалізацію. Максимальні роздрібні ціни (МРЦ) не можна підвищувати далі: сьогодні ані споживча здатність, ані зниження сировинної бази не сприяють збільшенню МРЦ. Варто також звернути увагу на пільгове кредитування і скористатися досвідом Грузії чи Молдови», — пояснює вона практичні кроки для реанімації галузі і її розвитку.

Мінагро обіцяє діалог

У відповідь на почуте в. о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева заявила:

Зараз тут присутні всі ті, кому б я хотіла сказати – я абсолютно рівновіддалена від всіх учасників ринку, асоціацій та виробників. Ви це чудово знаєте. Власних «шкурних» інтересів у мене немає. Відповідно, для мене головне — щоб ключові речі для всієї галузі працювали для всіх і кожного з вас. Ні в мене особисто, ні у міністерства, яким я зараз керую, немає для вас жодних преференцій. Міністерство однакове для всіх гравців ринку і я хочу, щоб всі собі це зафіксували».

Вона також повідомила, що всі пропозиції будуть розглянуті на спеціальній зустрічі після їхнього вивчення. «Моя пропозиція наступна: за результатами цієї зустрічі, напрацювань і рішень, які будуть (я сподіваюся) зроблені протягом наступних одного-двох тижнів, ми проведемо ще одну нараду, але ще й із тими представниками, яких я запрошу». За словами Трофімцевої, розширена нарада попередньо мала б бути 18 червня, але це під питанням. «На цю дату заплановані певні заходи та й лише тиждень мине після сьогоднішньої зустрічі, ми хочемо встигнути щось зробити щодо тих робочих кроків, які сьогодні будуть зафіксовані в протоколі. Я вважаю, що ми повинні на два-три тижні взяти паузу. Але наступного разу я хотіла б зустрітися навіть не в міністерстві, а десь на виїзді. 25 червня ми плануємо відвідати Івано-Франківщину з виїзним засіданням, зустріччю керівників департаментів агропромислового розвитку. Тож ми можемо зустрітися там, у той же чи наступний день. Давайте планувати зустріч на 25 червня, в Києві чи Одесі. В принципі, можемо зустрітися на базі якогось підприємства, якщо там є на що подивитись (з точки зору отримання досвіду тощо). Головне, щоб людям було зручно туди доїхати, а також, щоб ми з вами домовилися про цей компромісний варіант», — підсумувала вона.

Віталій Хворостяний журналіст AgroPolit.com